Зруйновані будівлі… Зруйновані долі людей, які щовечора вкладають дітей спати з надією, що сьогодні не «прилетить», що завтра вони зможуть сказати одне одному «Доброго ранку».
Українські діти зростають на тлі страшних руйнувань, які принесла із собою Росія. Жодна із цих світлин не має бути нормою ніде й ніколи, тож буде доказом злочинів росіян проти наших дітей.
Фото: George Ivanchenko, Костянтин і Влада Ліберови, Elena Tita, Aris Messinis.
Українські діти зростають на тлі страшних руйнувань, які принесла із собою Росія. Жодна із цих світлин не має бути нормою ніде й ніколи, тож буде доказом злочинів росіян проти наших дітей.
Фото: George Ivanchenko, Костянтин і Влада Ліберови, Elena Tita, Aris Messinis.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇳🇱 Майже 100 тисяч тимчасових переселенців з України опинилися в Нідерландах. Майже половина вже влаштувалася на роботу, намагається підтримувати життя на новому місці, поки не можна повернутися додому. А там, де українці, звучить і наша мова.
🎧Одразу два музеї Нідерландів тепер говоритимуть до відвідувачів українською:
📍Музей Мауріца Корнеліса Ешера в палаці Ланге Ворхаут – роботи цього художника знають навіть ті, хто не цікавиться мистецтвом, бо його гравюри сповнені парадоксів, метафор, гри із простором й оптичних ілюзій;
📍Музей колекціонера й мецената Абрагама Бредіуса, що містить видатну колекцію творів мистецтва різних епох. Минулої осені саме там виявили невідому доти роботу Рембрандта.
Майже за рік війни, протягом якого російські загарбники розбомбили й розграбували так багато наших музеїв, ми навчилися особливо цінувати мистецтво. Таке тендітне, воно протистоїть війні й дикунству самим своїм існуванням, дає надію на те, що людський дух обов’язково переможе руйнування та грубу силу. І звісно, світовий спадок має промовляти це й українською – мовою України, яка бореться саме за людські цінності. Вдячна Посольству України в Нідерландах за спільну реалізацію проєкту.
Загалом у межах нашого проєкту запрацювало вже 56 українських аудіогідів у 36 країнах. І ми не спиняємося, бо українське не спинити🇺🇦
🎧Одразу два музеї Нідерландів тепер говоритимуть до відвідувачів українською:
📍Музей Мауріца Корнеліса Ешера в палаці Ланге Ворхаут – роботи цього художника знають навіть ті, хто не цікавиться мистецтвом, бо його гравюри сповнені парадоксів, метафор, гри із простором й оптичних ілюзій;
📍Музей колекціонера й мецената Абрагама Бредіуса, що містить видатну колекцію творів мистецтва різних епох. Минулої осені саме там виявили невідому доти роботу Рембрандта.
Майже за рік війни, протягом якого російські загарбники розбомбили й розграбували так багато наших музеїв, ми навчилися особливо цінувати мистецтво. Таке тендітне, воно протистоїть війні й дикунству самим своїм існуванням, дає надію на те, що людський дух обов’язково переможе руйнування та грубу силу. І звісно, світовий спадок має промовляти це й українською – мовою України, яка бореться саме за людські цінності. Вдячна Посольству України в Нідерландах за спільну реалізацію проєкту.
Загалом у межах нашого проєкту запрацювало вже 56 українських аудіогідів у 36 країнах. І ми не спиняємося, бо українське не спинити🇺🇦
❓Як не піддаватися паніці? Як побудувати продуктивний відпочинок під час війни? Порад від фахівців у YouTube-каналах та подкастах безліч. Однак вони недоступні для людей, що мають порушення слуху. Недоступні — проте так само потрібні.
Наш партнер у низці безбар’єрних проєктів, медіасервіс MEGOGO запустив «Портал психології» — це пізнавальний проєкт для підтримки ментального здоров’я людей, які мають порушення слуху.
13 відеороликів з перекладом українською жестовою мовою містять рекомендації на різну тематику або арт-терапію. Ведучою є психологиня Варвара Агаркова.
👉Переходьте за посиланням, щоб дивитися, або ж поділіться ним з тими, кому це буде корисно. «Портал психології» є частиною соціальної ініціативи «Дивись як чутно», мета якої – доступне кіно для людей з порушеннями слуху та зору.
Наш партнер у низці безбар’єрних проєктів, медіасервіс MEGOGO запустив «Портал психології» — це пізнавальний проєкт для підтримки ментального здоров’я людей, які мають порушення слуху.
13 відеороликів з перекладом українською жестовою мовою містять рекомендації на різну тематику або арт-терапію. Ведучою є психологиня Варвара Агаркова.
👉Переходьте за посиланням, щоб дивитися, або ж поділіться ним з тими, кому це буде корисно. «Портал психології» є частиною соціальної ініціативи «Дивись як чутно», мета якої – доступне кіно для людей з порушеннями слуху та зору.
🏫 Вже майже рік як тимчасові прихистки стали для багатьо українців єдиним домом. Є ті, хто втратив дім чи роботу, чи і те, і інше. Є ті, хто не може орендувати власне житло, хто поки перебуває в скрутному становищі.
♿️ Попри вік, стать чи стан здоров’я усі ми вразливі в екстрених ситуаціях. А ще у прихистках багато представників маломобільних груп населення: батьків з маленькими дітьми, людей з інвалідністю чи тимчасовими травмами, людей старшого віку.
Тож місце, що прийме і прихистить наших громадян, має бути максимально зручним, доступним. І ця доступність починається зі входу.
📖 Перший розділ Альбому безбар’єрних рішень, який дає рекомендації для доступних ганків та подвір’їв, має поради і для облаштування вхідних груп прихистків.
Він поділяється на частини, що містять:
✔️універсальні рішення – ідеальний рецепт безбар’єрності для побудови з нуля;
✔️адаптивні – для облаштування вже наявних будівель;
✔️небезпечні – ті, які створюють бар’єри та часом навіть загрозу здоров’ю, пересуванню і комфортному проживанню.
Переходьте до Альбому, щоб дізнатися більше.
Альбом безбар’єрних рішень створено в межах ініціативи «Без бар’єрів». Проєкт реалізовано громадською організацією «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник Альбому безбар’єрних рішень – урбан-бюро Big City Lab.
♿️ Попри вік, стать чи стан здоров’я усі ми вразливі в екстрених ситуаціях. А ще у прихистках багато представників маломобільних груп населення: батьків з маленькими дітьми, людей з інвалідністю чи тимчасовими травмами, людей старшого віку.
Тож місце, що прийме і прихистить наших громадян, має бути максимально зручним, доступним. І ця доступність починається зі входу.
📖 Перший розділ Альбому безбар’єрних рішень, який дає рекомендації для доступних ганків та подвір’їв, має поради і для облаштування вхідних груп прихистків.
Він поділяється на частини, що містять:
✔️універсальні рішення – ідеальний рецепт безбар’єрності для побудови з нуля;
✔️адаптивні – для облаштування вже наявних будівель;
✔️небезпечні – ті, які створюють бар’єри та часом навіть загрозу здоров’ю, пересуванню і комфортному проживанню.
Переходьте до Альбому, щоб дізнатися більше.
Альбом безбар’єрних рішень створено в межах ініціативи «Без бар’єрів». Проєкт реалізовано громадською організацією «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник Альбому безбар’єрних рішень – урбан-бюро Big City Lab.
❓Як відшкодувати зруйноване війною житло в Україні — та зробити життя на новому місці комфортнішим? Чи потрібно шукати нового сімейного лікаря? А куди іти, якщо починаєш шукати роботу?
Уся інформація для українців, які через війну змушені залишити свої домівки, зібрана у розділі ВПО на порталі «Дія.Безбар’єрність».
Тут є кілька об‘ємних гідів, що детально розбирають основні питання:
📍Загальний гід по статусу ВПО.
📍Поради, які допоможуть структурувати план дій на випадок евакуації.
📍Яка фінансова допомога передбачена для ВПО.
📍Як знайти житло для ВПО.
📍Як отримати гуманітарну допомогу.
Студенти, пенсіонери, майбутні мами, військовозобов’язані переселенці – до якої соціальної групи ви б не належали – на «Дія.Безбар’єрність» кожен знайде відповіді на свої запитання.
«Дія. Безбарʼєрність» створено у межах ініціативи «Без бар'єрів» спільно з Міністерством цифрової трансформації за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, а також Швеції. Аналітичну допомогу надавала громадська організація «Безбар’єрність».
Уся інформація для українців, які через війну змушені залишити свої домівки, зібрана у розділі ВПО на порталі «Дія.Безбар’єрність».
Тут є кілька об‘ємних гідів, що детально розбирають основні питання:
📍Загальний гід по статусу ВПО.
📍Поради, які допоможуть структурувати план дій на випадок евакуації.
📍Яка фінансова допомога передбачена для ВПО.
📍Як знайти житло для ВПО.
📍Як отримати гуманітарну допомогу.
Студенти, пенсіонери, майбутні мами, військовозобов’язані переселенці – до якої соціальної групи ви б не належали – на «Дія.Безбар’єрність» кожен знайде відповіді на свої запитання.
«Дія. Безбарʼєрність» створено у межах ініціативи «Без бар'єрів» спільно з Міністерством цифрової трансформації за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, а також Швеції. Аналітичну допомогу надавала громадська організація «Безбар’єрність».
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
🇺🇦Українська книга має бути всюди, де є українці. І ми вже другий рік поспіль докладаємо зусиль, щоб так і було.
📚 Рада розповісти, що «Українська книжкова поличка» продовжує розширювати географію — нещодавно її відкрили у бібліотеці імені Орланду Рібейру у Лісабоні, Португалія, а сьогодні — у Центральній бібліотеці Кейптауну, Південно-Африканська Республіка.
🇵🇹З березня минулого року понад 50 тисяч українців знайшли прихисток від війни в Португалії. Тисячі наших дітей зростають тут і навчаються, тож відділ із книгами рідною мовою — це «життєвий мінімум», який необхідний, аби відчувати зв’язок із батьківщиною. Вдячна Благодійному фонду Kyiv School of Economics, Українському інституту книги та творчому об'єднанню «ЛІТавиця», що сформували значну частину тамтешньої підбірки.
🇿🇦У Кейптауні «Українська книжкова поличка» з’явилася у найбільшій публічній бібліотеці — тут є книги всіма 11 офіційними мовами ПАР та іноземними мовами. Неодноразово тут проходили заходи за участю українських письменників, а сьогодні на відкритті полички, навпаки, звучали поетичні читання від місцевих авторів.
🤝Географічна відстань не має значення, якщо є бажання прокладати культурні містки між людьми. Цю відстань легше здолати, якщо говорити мовою поезії чи дитячої книги, якщо закохувати у свою країну через її дивовижну культурну спадщину та людей, що її формують. Тож я вдячна українським посольствам в обох країнах за реалізацію проєкту, нині, коли ми відстоюємо право й на власну культуру, мову, він надважливий для України.
У найближчих планах проєкту — відкрити українську книжкову полички на Кіпрі, Північній Македонії та Албанії.
“Українська книжкова поличка” під патронатом першої леді України вже відкрилася у 29-ти країнах: Австрії, Туреччині, Литві, Словаччині, Швеції, Чехії, Франції, Нідерландах, Греції, Латвії, Фінляндії, Йорданії, Хорватії, Лівані, Японії, Бельгії, Албанії, Південній Кореї, Польщі, Швейцарії, Німеччині, Іспанії, Норвегії, Молдові, Болгарії, Азербайджані, Катарі, Португалії та ПАР. Проєкт реалізують Міністерство закордонних справ, Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут книги.
📚 Рада розповісти, що «Українська книжкова поличка» продовжує розширювати географію — нещодавно її відкрили у бібліотеці імені Орланду Рібейру у Лісабоні, Португалія, а сьогодні — у Центральній бібліотеці Кейптауну, Південно-Африканська Республіка.
🇵🇹З березня минулого року понад 50 тисяч українців знайшли прихисток від війни в Португалії. Тисячі наших дітей зростають тут і навчаються, тож відділ із книгами рідною мовою — це «життєвий мінімум», який необхідний, аби відчувати зв’язок із батьківщиною. Вдячна Благодійному фонду Kyiv School of Economics, Українському інституту книги та творчому об'єднанню «ЛІТавиця», що сформували значну частину тамтешньої підбірки.
🇿🇦У Кейптауні «Українська книжкова поличка» з’явилася у найбільшій публічній бібліотеці — тут є книги всіма 11 офіційними мовами ПАР та іноземними мовами. Неодноразово тут проходили заходи за участю українських письменників, а сьогодні на відкритті полички, навпаки, звучали поетичні читання від місцевих авторів.
🤝Географічна відстань не має значення, якщо є бажання прокладати культурні містки між людьми. Цю відстань легше здолати, якщо говорити мовою поезії чи дитячої книги, якщо закохувати у свою країну через її дивовижну культурну спадщину та людей, що її формують. Тож я вдячна українським посольствам в обох країнах за реалізацію проєкту, нині, коли ми відстоюємо право й на власну культуру, мову, він надважливий для України.
У найближчих планах проєкту — відкрити українську книжкову полички на Кіпрі, Північній Македонії та Албанії.
“Українська книжкова поличка” під патронатом першої леді України вже відкрилася у 29-ти країнах: Австрії, Туреччині, Литві, Словаччині, Швеції, Чехії, Франції, Нідерландах, Греції, Латвії, Фінляндії, Йорданії, Хорватії, Лівані, Японії, Бельгії, Албанії, Південній Кореї, Польщі, Швейцарії, Німеччині, Іспанії, Норвегії, Молдові, Болгарії, Азербайджані, Катарі, Португалії та ПАР. Проєкт реалізують Міністерство закордонних справ, Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут книги.