Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
Всі ми нині «плетемо сітки». Хтось – буквально, створюючи маскувальний захист для ЗСУ, хтось – віртуально, створюючи нові зв’язки, об’єднуючись на новому місці чи навіть у нових країнах, щоб допомагати одне одному та батьківщині.
🇺🇦 Проєкт, який Україна представить на цьогорічному бієнале у Венеції, так і називається: «Плетіння сіток».
🎭 А тема всього Венеційського бієнале, до речі вже 60-го, – Foreigners Everywhere («Іноземці скрізь»). Українцям, розсіяним через російське вторгнення по світу, є що сказати із цього приводу: як це – опинитися на новому місці, у геть інших обставинах не за власним бажанням, але пробувати зібрати себе по частинах, інтегруватись і бути корисним своїй країні.
Саме про особистий досвід переживання війни та її подолання розповідатиме цьогорічний український павільйон:
📍зокрема, робота Comfort Work Андрія Достлєва та Лії Достлєвої іронічно досліджуватиме стереотипи й очікування, які пов’язують із біженцями у Європі. У проєкті взяли участь спільноти українців у Польщі, Німеччині та Сполученому Королівстві;
📍робота «Цивільні. Вторгнення» Андрія Рачинського та Даніїла Ревковського, створена з відео, які зняли мирні жителі під час російського вторгнення, транслюватиме досвід різних людей і водночас слугуватиме доказом злочинів російської армії;
📍а в проєкті «Щирі вітання» Каті Бучацької вперше в історії участі України у Венеційському бієнале будуть представлені роботи нейровідмінних митців – людей з аутизмом та синдромом Дауна. І не лише – 15 художників і художниць з інклюзивних мистецьких майстерень особисто поїдуть до Венеції. Не як жертви війни (хоча таким людям нині особливо тяжко), а як автори зі своїми творами.
Сьогодні про всі ці проєкти та плани дізналася від самих художників, відвідавши в Києві Художню майстерню «Ательєнормально», яка є творчим домом для нейровідмінних художників. Поспілкувалася з кураторами Станіславом Туріним і Катериною Лібкінд, художницею Катериною Бучацькою та іншими авторами.
Із російським вторгненням наш світ змінився, а подекуди й зруйнувався. Але всі ми на своєму місці можемо плести cітки взаємодопомоги, робити свою справу, підтримувати й надихати. І всі наші щирі побажання обов’язково здійсняться.
🇺🇦 Проєкт, який Україна представить на цьогорічному бієнале у Венеції, так і називається: «Плетіння сіток».
🎭 А тема всього Венеційського бієнале, до речі вже 60-го, – Foreigners Everywhere («Іноземці скрізь»). Українцям, розсіяним через російське вторгнення по світу, є що сказати із цього приводу: як це – опинитися на новому місці, у геть інших обставинах не за власним бажанням, але пробувати зібрати себе по частинах, інтегруватись і бути корисним своїй країні.
Саме про особистий досвід переживання війни та її подолання розповідатиме цьогорічний український павільйон:
📍зокрема, робота Comfort Work Андрія Достлєва та Лії Достлєвої іронічно досліджуватиме стереотипи й очікування, які пов’язують із біженцями у Європі. У проєкті взяли участь спільноти українців у Польщі, Німеччині та Сполученому Королівстві;
📍робота «Цивільні. Вторгнення» Андрія Рачинського та Даніїла Ревковського, створена з відео, які зняли мирні жителі під час російського вторгнення, транслюватиме досвід різних людей і водночас слугуватиме доказом злочинів російської армії;
📍а в проєкті «Щирі вітання» Каті Бучацької вперше в історії участі України у Венеційському бієнале будуть представлені роботи нейровідмінних митців – людей з аутизмом та синдромом Дауна. І не лише – 15 художників і художниць з інклюзивних мистецьких майстерень особисто поїдуть до Венеції. Не як жертви війни (хоча таким людям нині особливо тяжко), а як автори зі своїми творами.
Сьогодні про всі ці проєкти та плани дізналася від самих художників, відвідавши в Києві Художню майстерню «Ательєнормально», яка є творчим домом для нейровідмінних художників. Поспілкувалася з кураторами Станіславом Туріним і Катериною Лібкінд, художницею Катериною Бучацькою та іншими авторами.
Із російським вторгненням наш світ змінився, а подекуди й зруйнувався. Але всі ми на своєму місці можемо плести cітки взаємодопомоги, робити свою справу, підтримувати й надихати. І всі наші щирі побажання обов’язково здійсняться.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🎭 Напередодні Венеційського бієнале побачилася з митцями, що презентуватимуть на ньому Україну. Зустріч відбулась у Києві в Художній майстерні «Ательєнормально», де готують один із трьох проєктів українського павільйону – серію робіт «Щирі вітання» під керівництвом мисткині Каті Бучацької.
Вперше Україна представить на Венеційському бієнале роботи нейровідмінних митців – людей з аутизмом і синдромом Дауна. Вперше вони поїдуть у Венецію на відкриття. Упевнена, це дуже хороший, важливий знак для нашого суспільства. Тож вітаю всю команду павільйону та щиро бажаю успіхів.
Вперше Україна представить на Венеційському бієнале роботи нейровідмінних митців – людей з аутизмом і синдромом Дауна. Вперше вони поїдуть у Венецію на відкриття. Упевнена, це дуже хороший, важливий знак для нашого суспільства. Тож вітаю всю команду павільйону та щиро бажаю успіхів.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🔊Поліні сім років, а в неї вже є метод, як заспокоїтися під час повітряної тривоги. У сховищі разом з однокласниками вона малює та майструє.
«Мене рятує творчість», – каже хоробра, така доросла дівчинка.
🎙 Поліна Медвідь та її 21-річна співведуча Маша Кравець запросили мене стати гостею подкасту «КОНТЕНТА». Мала змогу поспілкуватися з ними про те, що вони думають про ментальне здоровʼя, як його оцінюють. Та що нам усім робити, аби його покращити.
Відверто кажучи, я хотіла б говорити з Полінкою про творчість безвідносно до війни – просто як із дитиною, що має мрії. Я хотіла б відповідати на запитання молодих людей стосовно їхніх переживань про кохання чи навчання, однак і в ці сфери увірвалася війна.
💭 У нас вийшла щира розмова, під час якої обговорили з дівчатами, як боротися з тривогою та страхами, торкнулися теми підтримки близьких, коли їм погано. Також говорили про те, чи допомагають медитація та дихальні практики, як підтримати ментальне здоров’я за допомогою мистецтва.
Нам є чого повчитися у нашої сміливої, свідомої молоді. Тож запрошую до прослуховування на платформі «Ти як?».
Подкаст записаний у межах виставки «Ательє мрій» на базі аудіовізуальної студії «Контента». Підготовлено командою Культурна платформа Закарпаття за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні спільно з «Ти як?», Всеукраїнською програмою ментального здоровʼя.
«Мене рятує творчість», – каже хоробра, така доросла дівчинка.
🎙 Поліна Медвідь та її 21-річна співведуча Маша Кравець запросили мене стати гостею подкасту «КОНТЕНТА». Мала змогу поспілкуватися з ними про те, що вони думають про ментальне здоровʼя, як його оцінюють. Та що нам усім робити, аби його покращити.
Відверто кажучи, я хотіла б говорити з Полінкою про творчість безвідносно до війни – просто як із дитиною, що має мрії. Я хотіла б відповідати на запитання молодих людей стосовно їхніх переживань про кохання чи навчання, однак і в ці сфери увірвалася війна.
💭 У нас вийшла щира розмова, під час якої обговорили з дівчатами, як боротися з тривогою та страхами, торкнулися теми підтримки близьких, коли їм погано. Також говорили про те, чи допомагають медитація та дихальні практики, як підтримати ментальне здоров’я за допомогою мистецтва.
Нам є чого повчитися у нашої сміливої, свідомої молоді. Тож запрошую до прослуховування на платформі «Ти як?».
Подкаст записаний у межах виставки «Ательє мрій» на базі аудіовізуальної студії «Контента». Підготовлено командою Культурна платформа Закарпаття за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні спільно з «Ти як?», Всеукраїнською програмою ментального здоровʼя.
Сьогодні ми знову оплакуємо загиблих унаслідок підступних атак ворога: ракети влучили у житловий будинок в Одесі.
Кожен з нас безмежно співчуває горю одеситів. Завтра в області буде оголошена жалоба.
Наразі відомо про 20 загиблих, серед них фельдшер і рятувальник. Після влучання першої ракети вони приїхали на місце подій, і, коли вже розбирали завали та рятували людей, стався ще один удар. Девʼятеро рятувальників і серед 55 постраждалих.
🫂 Всім, хто потребував підтримки, вчасно була надана перша психологічна допомога. Працювали шестеро психологів ДСНС і Національної поліції. Фахова підтримка в такі моменти вкрай важлива, щоб не дати травматичному досвіду перерости у хронічний розлад. Допомога сьогодні вже надана понад 53 особам.
Кожен з нас безмежно співчуває горю одеситів. Завтра в області буде оголошена жалоба.
Наразі відомо про 20 загиблих, серед них фельдшер і рятувальник. Після влучання першої ракети вони приїхали на місце подій, і, коли вже розбирали завали та рятували людей, стався ще один удар. Девʼятеро рятувальників і серед 55 постраждалих.
🫂 Всім, хто потребував підтримки, вчасно була надана перша психологічна допомога. Працювали шестеро психологів ДСНС і Національної поліції. Фахова підтримка в такі моменти вкрай важлива, щоб не дати травматичному досвіду перерости у хронічний розлад. Допомога сьогодні вже надана понад 53 особам.
🇲🇹 Одеса на Мальті. На першій в історії Мальтійській бієнале – новій виставці сучасного мистецтва у Європі – Україна представить свій павільйон.
А в ньому – проєкт From South to North художниці Алевтини Кахідзе, організований платформою культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво в партнерстві з Одеським національним художнім музеєм, мистецьким продакшеном NOS з Італії та Українським інститутом.
Це складна, багатовимірна робота. Авторка, яка народилася на Донеччині, а живе поруч із Бучею, має власний болючий досвід розв’язаної Росією війни. І досліджує його через призму Одеси. Так само як Мальта – південь Середземномор’я, Одеса – наш, український південь зі знайомою мальтійцям атмосферою морського міста.
Та Одеса за два роки повномасштабного вторгнення дуже змінилася. На пляжі хвилями виносить російські міни. Щодня прилітають ракети, які вбивають людей, нищать історичний центр, який, до речі, є спадщиною ЮНЕСКО, як і мальтійська столиця Валлетта. Ракети знищують пам’ятки та музеї. Наприклад, Одеський національний художній музей, у партнерстві з яким створено український павільйон, теж восени зазнав руйнувань. Однак він продовжує працювати, бо це і є одне із завдань мистецтва – рефлексувати дійсність, не лишатись осторонь.
Хочеться, щоб в українській Одесі та в самій Україні гості бієнале з усього світу побачили також самих себе – цивілізацію та культуру, яка бореться з хаосом, не дає зруйнувати себе й інших.
А в ньому – проєкт From South to North художниці Алевтини Кахідзе, організований платформою культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво в партнерстві з Одеським національним художнім музеєм, мистецьким продакшеном NOS з Італії та Українським інститутом.
Це складна, багатовимірна робота. Авторка, яка народилася на Донеччині, а живе поруч із Бучею, має власний болючий досвід розв’язаної Росією війни. І досліджує його через призму Одеси. Так само як Мальта – південь Середземномор’я, Одеса – наш, український південь зі знайомою мальтійцям атмосферою морського міста.
Та Одеса за два роки повномасштабного вторгнення дуже змінилася. На пляжі хвилями виносить російські міни. Щодня прилітають ракети, які вбивають людей, нищать історичний центр, який, до речі, є спадщиною ЮНЕСКО, як і мальтійська столиця Валлетта. Ракети знищують пам’ятки та музеї. Наприклад, Одеський національний художній музей, у партнерстві з яким створено український павільйон, теж восени зазнав руйнувань. Однак він продовжує працювати, бо це і є одне із завдань мистецтва – рефлексувати дійсність, не лишатись осторонь.
Хочеться, щоб в українській Одесі та в самій Україні гості бієнале з усього світу побачили також самих себе – цивілізацію та культуру, яка бореться з хаосом, не дає зруйнувати себе й інших.