«The Eye of the Storm» – вислів, що означає водночас центр катаклізму та його найспокійніше місце. Але це оманлива тиша. Бо небезпека для життя поряд, навіть якщо небо здається ясним.
🇦🇹 «In the Eye of the Storm. Modernism in Ukraine» називається виставка, яка відкрилася у віденському палаці Бельведер і присвячена українським художникам-модерністам початку ХХ століття. Ці люди жили й творили в «центрі бур» Першої світової та громадянської війн, Української революції, під час більшовицького терору і сталінських репресій.
🇺🇦 Наприклад, глядачі побачать розмаїття кольорів і силу ліній на стінописах легендарного Михайла Бойчука. І який же контраст – знати, що автор, творець власної школи, людина, що могла дати світовій культурі так багато, був розстріляний з учнями та дружиною за звинуваченням у націоналізмі.
Ось що значить перебувати в епіцентрі бурі – це щохвилини ризикувати життям, але знаходити сили творити.
⬛️ Весь світ знає Казимира Малевича, але наскільки більше українських художників тієї доби він би знав, якби їх не нищила тодішня імперська буря. Зараз в епіцентрі такої ж бурі опинилася й сучасна українська культура та всі, хто її творять. Та сама руйнівна імперська сила, що вбила Бойчука за націоналізм, тепер нищить сучасних митців – своїми ракетами, дронами.
Художники мають малювати, а не воювати. Коли десь гинуть митці, знищують музеї – втрачає весь світ. Тож зараз ми всі в епіцентрі бурі. Сучасного варварства.
🤝 Тому вдячна Бельведеру, директорці Стеллі Ролліг за підтримку українських митців та мистецтва. Українському посольству й НАМУ – за організацію виставки (вона доступна українською, англійською та німецькою мовами). І я вдячна уряду Австрії за всю їхню підтримку України та українців.
Лише так можна протистояти бурі – разом, підтримуючи одне одного. Тоді ми всі точно врятуємося.
🇦🇹 «In the Eye of the Storm. Modernism in Ukraine» називається виставка, яка відкрилася у віденському палаці Бельведер і присвячена українським художникам-модерністам початку ХХ століття. Ці люди жили й творили в «центрі бур» Першої світової та громадянської війн, Української революції, під час більшовицького терору і сталінських репресій.
🇺🇦 Наприклад, глядачі побачать розмаїття кольорів і силу ліній на стінописах легендарного Михайла Бойчука. І який же контраст – знати, що автор, творець власної школи, людина, що могла дати світовій культурі так багато, був розстріляний з учнями та дружиною за звинуваченням у націоналізмі.
Ось що значить перебувати в епіцентрі бурі – це щохвилини ризикувати життям, але знаходити сили творити.
⬛️ Весь світ знає Казимира Малевича, але наскільки більше українських художників тієї доби він би знав, якби їх не нищила тодішня імперська буря. Зараз в епіцентрі такої ж бурі опинилася й сучасна українська культура та всі, хто її творять. Та сама руйнівна імперська сила, що вбила Бойчука за націоналізм, тепер нищить сучасних митців – своїми ракетами, дронами.
Художники мають малювати, а не воювати. Коли десь гинуть митці, знищують музеї – втрачає весь світ. Тож зараз ми всі в епіцентрі бурі. Сучасного варварства.
🤝 Тому вдячна Бельведеру, директорці Стеллі Ролліг за підтримку українських митців та мистецтва. Українському посольству й НАМУ – за організацію виставки (вона доступна українською, англійською та німецькою мовами). І я вдячна уряду Австрії за всю їхню підтримку України та українців.
Лише так можна протистояти бурі – разом, підтримуючи одне одного. Тоді ми всі точно врятуємося.
Два роки життя. Немало для дорослого. А ще довше відчувається для дитини.
Це фото увійшло до топ-100 журналу Time минулого року. Маленькі пацієнти «Охматдиту» у бомбосховищі лікарні. Перечікують чергову російську атаку, щоб продовжити лікування.
Сьогодні буде багато підсумків двох героїчних років українського спротиву. Але мені особливо хочеться сказати про дітей. Про те, якими стали ці два понівечені Росією роки для них.
📍528 дітей загинули від російських рук, куль, ракет, дронів. Не можу не згадати втрати останніх двох тижнів: братиків Путятіних із Харкова – семирічного Олексія, чотирирічного Михайла, десятимісячного Павлика, які загинули зі своїми батьками від спричиненої російським обстрілом пожежі. Дев’ятирічного Ярослава Каменєва із Селидового. Він лежав із мамою в лікарні, коли в неї поцілила російська ракета.
📍Щонайменше 1230 дітей зазнали поранень – у понад 330 випадках їм знадобилося протезування.
📍Понад 2 мільйони наших дітей виїхали за межі країни, щоб урятуватися.
📍Більш як мільйон дітей в Україні навчаються повністю онлайн, тому що ворог атакує прифронтові регіони. І низка шкіл – близько 2 тисяч – досі не мають бомбосховищ.
📍Понад 19 тисяч дітей викрала й вивезла до себе Росія з окупованих територій.
📍На третину менше малят у нас народилося – 187 тисяч у 2023 році проти 237 тисяч у 2021-му.
Розв’язана Росією війна свідомо цілить у дітей.
Але в них є ми – їхні дорослі.
Ми боремося за них і не віддамо війні.
Щодня тисячі дорослих в Україні та світі лікують, визволяють із полону, приймають у сім’ї тих, хто втратив родину, будують укриття для шкіл (зокрема, цим займається моя Фундація).
Два роки – багато, якщо нічого не робити. Але ми робимо.
Два роки нескінченні, якщо не рятувати. Але ми рятуємо.
Ми не повернемо ці вкрадені два роки дитинства, але можемо зробити так, щоб у ньому 24 лютого 2022 року залишилося тільки епізодом. Драматичним, але лише фрагментом. Великого, щасливого, довгого життя. 🇺🇦
Це фото увійшло до топ-100 журналу Time минулого року. Маленькі пацієнти «Охматдиту» у бомбосховищі лікарні. Перечікують чергову російську атаку, щоб продовжити лікування.
Сьогодні буде багато підсумків двох героїчних років українського спротиву. Але мені особливо хочеться сказати про дітей. Про те, якими стали ці два понівечені Росією роки для них.
📍528 дітей загинули від російських рук, куль, ракет, дронів. Не можу не згадати втрати останніх двох тижнів: братиків Путятіних із Харкова – семирічного Олексія, чотирирічного Михайла, десятимісячного Павлика, які загинули зі своїми батьками від спричиненої російським обстрілом пожежі. Дев’ятирічного Ярослава Каменєва із Селидового. Він лежав із мамою в лікарні, коли в неї поцілила російська ракета.
📍Щонайменше 1230 дітей зазнали поранень – у понад 330 випадках їм знадобилося протезування.
📍Понад 2 мільйони наших дітей виїхали за межі країни, щоб урятуватися.
📍Більш як мільйон дітей в Україні навчаються повністю онлайн, тому що ворог атакує прифронтові регіони. І низка шкіл – близько 2 тисяч – досі не мають бомбосховищ.
📍Понад 19 тисяч дітей викрала й вивезла до себе Росія з окупованих територій.
📍На третину менше малят у нас народилося – 187 тисяч у 2023 році проти 237 тисяч у 2021-му.
Розв’язана Росією війна свідомо цілить у дітей.
Але в них є ми – їхні дорослі.
Ми боремося за них і не віддамо війні.
Щодня тисячі дорослих в Україні та світі лікують, визволяють із полону, приймають у сім’ї тих, хто втратив родину, будують укриття для шкіл (зокрема, цим займається моя Фундація).
Два роки – багато, якщо нічого не робити. Але ми робимо.
Два роки нескінченні, якщо не рятувати. Але ми рятуємо.
Ми не повернемо ці вкрадені два роки дитинства, але можемо зробити так, щоб у ньому 24 лютого 2022 року залишилося тільки епізодом. Драматичним, але лише фрагментом. Великого, щасливого, довгого життя. 🇺🇦
🎶 «Ода до радості» українською мовою – у цифровому релізі виступу Ukrainian Freedom Orchestra. Приємна новина не лише для шанувальників класичної музики, радше для всіх, хто розуміє: це – звучання української свободи.
🇩🇪 Реліз випустив Deutsche Grammophon, один із найвідоміших лейблів у світі класичної музики, аби вшанувати пам’ять про другі роковини широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. У ньому лунає Дев’ята симфонія Бетховена на сцені Варшавської національної опери під проводом Кері-Лінн Вілсон.
🤝 З пані Вілсон та її чоловіком, генеральним директором Метрополітен-опера (Нью-Йорк) Пітером Гелбом, я мала можливість неодноразово зустрічатися в межах спільних починань. Саме за їхньої ініціативи два роки тому було створено Ukrainian Freedom Orchestra – як символ стійкості українців та їхньої боротьби. Маю за честь патронувати його.
🎺 Наступний світовий концертний тур оркестру відбудеться влітку 2024 року. Упевнена, його чекає такий самий успіх, як і попередні виступи, що збирали не лише овації, а й потужну підтримку України у найвідоміших залах світу.
🇩🇪 Реліз випустив Deutsche Grammophon, один із найвідоміших лейблів у світі класичної музики, аби вшанувати пам’ять про другі роковини широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. У ньому лунає Дев’ята симфонія Бетховена на сцені Варшавської національної опери під проводом Кері-Лінн Вілсон.
🤝 З пані Вілсон та її чоловіком, генеральним директором Метрополітен-опера (Нью-Йорк) Пітером Гелбом, я мала можливість неодноразово зустрічатися в межах спільних починань. Саме за їхньої ініціативи два роки тому було створено Ukrainian Freedom Orchestra – як символ стійкості українців та їхньої боротьби. Маю за честь патронувати його.
🎺 Наступний світовий концертний тур оркестру відбудеться влітку 2024 року. Упевнена, його чекає такий самий успіх, як і попередні виступи, що збирали не лише овації, а й потужну підтримку України у найвідоміших залах світу.
🇩🇰 Успішний кінематографіст, режисер та оператор Бо Тенгберг (знімав, зокрема, популярний скандинавський серіал «Злочин») – також перший джентльмен Данії, чоловік данської Прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен.
Зазвичай у нашій спільноті перших леді та джентльменів чоловіків – меншість.
🇺🇦 Тим цінніше, що Бо Тенгберг – активний учасник глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів. Восени особисто приїздив на наш третій захід до Києва. На тому Саміті ми обговорювали ментальне здоров’я світу, погіршене війнами й катаклізмами, і уклали 25 медичних партнерств – співдружностей між українськими та світовими лікарнями. Зокрема, між провідним данським дитячим шпиталем Мері Елізабет та Київською обласною дитячою лікарнею.
І сьогодні знову рада вітати пана Тенгберга в Києві. Дуже цінний для нас жест підтримки від закордонних друзів – бути в Україні в ці важкі для неї роковини вторгнення.
📍Разом побували в Києво-Печерській лаврі та Музеї історичних коштовностей (Скарбниця Національного музею історії України).
🎞 Пан Тенгберг приїхав також на новий важливий захід – як учасник журі національно кінофестивалю Cinema for Victory, створеного під егідою Держкіно спеціально для документальних фільмів часів російсько-української війни.
У складі цьогорічного журі – такі відомі режисери, як Абель Феррара та Шон Пенн. До речі, Шон Пенн – теж учасник третього Саміту минулого року. Разом із Бо Тенгбергом та іншими культурними діячами тоді обговорювали виплив мистецтва на ментальне здоров’я.
🎬 Тепер же, згідно з назвою фестивалю, митці досліджуватимуть, як на перемогу можуть вплинути документальні фільми – потужні правдиві свідчення.
Дуже важливо, щоб таких стрічок було більше і їх бачили скрізь у світі, дізнаючись правду про Україну та наш спротив агресору.
Зазвичай у нашій спільноті перших леді та джентльменів чоловіків – меншість.
🇺🇦 Тим цінніше, що Бо Тенгберг – активний учасник глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів. Восени особисто приїздив на наш третій захід до Києва. На тому Саміті ми обговорювали ментальне здоров’я світу, погіршене війнами й катаклізмами, і уклали 25 медичних партнерств – співдружностей між українськими та світовими лікарнями. Зокрема, між провідним данським дитячим шпиталем Мері Елізабет та Київською обласною дитячою лікарнею.
І сьогодні знову рада вітати пана Тенгберга в Києві. Дуже цінний для нас жест підтримки від закордонних друзів – бути в Україні в ці важкі для неї роковини вторгнення.
📍Разом побували в Києво-Печерській лаврі та Музеї історичних коштовностей (Скарбниця Національного музею історії України).
🎞 Пан Тенгберг приїхав також на новий важливий захід – як учасник журі національно кінофестивалю Cinema for Victory, створеного під егідою Держкіно спеціально для документальних фільмів часів російсько-української війни.
У складі цьогорічного журі – такі відомі режисери, як Абель Феррара та Шон Пенн. До речі, Шон Пенн – теж учасник третього Саміту минулого року. Разом із Бо Тенгбергом та іншими культурними діячами тоді обговорювали виплив мистецтва на ментальне здоров’я.
🎬 Тепер же, згідно з назвою фестивалю, митці досліджуватимуть, як на перемогу можуть вплинути документальні фільми – потужні правдиві свідчення.
Дуже важливо, щоб таких стрічок було більше і їх бачили скрізь у світі, дізнаючись правду про Україну та наш спротив агресору.