🏠 Познайомилася зі ще однією великою прийомною родиною, для якої Фундація збудувала дім у межах проєкту «Адреса дитинства».

Тетяна Юричко та Сергій Гашенко виховують 10 дітей. І трьох із них прийняли у свою родину вже після повномасштабного вторгнення. Була рада відвідати їх у новому домі та вкотре переконатися: справжня людяність не лише не втрачається – вона множиться в найскрутніші часи. 💛💙

🏥 Лікарня, де допомагають не лише дітям, а й майбутнім мамам і навіть цілим родинам, де діє справжня комплексна підтримка дитинства й батьківства одночасно. Коли влітку побувала в лікарні Rigshospitalet у Копенгагені, у найсучаснішій дитячій лікарні Марії Єлизавети, була вражена цією людиноцентричністю закладу.

🇩🇰 Одразу запропонувала очільниці МОЗ Данії Софі Леде та керівниці дитячої лікарні Мерет Ланге співпрацю. Україна саме готувалася запровадити міжнародне медичне партнерство між нашими та іноземними медзакладами.

🤝 25 таких домовленостей очільники МОЗ України та ще 14 країн офіційно уклали на полях третього Саміту перших леді та джентльменів у вересні. Сьогодні маємо вже 29 таких меморандумів, які поєднали 21 український і 26 закордонних закладів із 15 країн.

До переліку клінік, які знайшли «побратима» серед українських медзакладів, потрапила й данська лікарня ім. Марії Єлизавети. Як я і пропонувала, її українським партнером стала Київська обласна дитяча лікарня м. Боярки.

📍 Була рада побувати тут уже разом із данськими друзями: пані Софі Леде та Мерет Ланге завітали познайомитися з пацієнтами, медиками й керівницею Катериною Савіновою.

🧑‍⚕️ Бо Київській обласній дитячій лікарні теж є чим поділитися з колегами. Наприклад, тут діє під моїм патронатом одна з 11 «Шкіл супергероїв», у якій діти, що довго перебувають на лікуванні, можуть навчатися за шкільною програмою, отримуючи освіту й розвиток просто в медзакладі.

Тут є цілий комплекс відділень для родин, які мають дітей з інвалідністю, від реабілітаційного, у якому працює мультидисциплінарна команда лікарів (ерготерапевти, фізичні терапевти, психологи, терапевт мови та мовлення, логопеди), до паліативного, де допомагають комфортно жити навіть із найскладнішими діагнозами.

🫂 Людиноцентричний підхід до лікування – це одночасно і ліки, і емоційна підтримка, почуття фізичного та ментального комфорту, турбота та небайдужість навіть поза медичними процедурами. Тобто дуже багато різних умов, спрямованих на одну мету: одужання та якісне життя.

Раді працювати над усім цим разом із медичними партнерами з Данії та всього світу.

📍Рада вітати в Києві міністерку охорони здоров’я Данії Софі Леде та керівницю лікарні ім. Марії Єлизавети в Копенгагені Мерете Ланге. Разом відвідали Київську обласну дитячу лікарню в Боярці – вона є медичною «посестрою» данської лікарні. Познайомила гостей із роботою «Школи супергероїв», яка діє при нашому медичному закладі.

🧑‍⚕️Медичне партнерство між лікарнями було започатковане на полях Саміту перших леді та джентльменів. І сьогодні я особливо щаслива бачити співпрацю наших країн у дії. 🇺🇦 🇩🇰

📊 Українці дедалі частіше довіряють свій ментальний стан фахівцям. Однак водночас відчуття стресу в країні зростає.

Про це свідчать два дослідження, які в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я провела соціологічна компанія Gradus Research.

🗓 Між ними трохи більше року (вересень 2023 і жовтень 2024 року відповідно). Тож важливо, що бачимо не просто цифри, а показники стану ментального здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги в динаміці.

📍 Так, українці дедалі більше довіряють фаховому погляду на проблему власного ментального здоровʼя (цей показник зріс із 8 до 12 відсоткових пунктів). Ідеться про консультації на гарячих лініях, звернення до сімейного лікаря або до вузького фахівця з ментального здоровʼя: психолога, психіатра, психотерапевта.

📍 Зростає використання позитивних стратегій боротьби зі стресом. Так, порівняно з 2022 роком респонденти частіше слухають музику (на 7 в. п.), займаються улюбленою справою чи хобі (на 6 в. п.), проводять час із близькими (на 5 в. п.).

📍 Водночас зросло відчуття стресу або сильної знервованості – з 71% до 77%. Цей показник найвищий серед молоді віком від 25 до 34 років – 82%.

🫂 Вразливість молоді в питаннях ментального здоров’я підтверджує також соціологічне опитування, проведене в 11 країнах світу та презентоване на третьому Саміті перших леді та джентльменів. Тому ця цільова аудиторія є одним із фокусів Всеукраїнської програми ментального здоров’я.

👉 Нагадаю: на сторінці https://www.howareu.com є поради, як бути стійкішими самим і стати опорою для інших.

📈 Докладно ознайомитися з результатами другої хвилі дослідження «Ментальне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни» можна за посиланням. Результати першої хвилі тут.

🦽 «Жінка, прикута до візка, змогла…», «Після трагедії чоловік залишився прикутим до візка»…

📰 Чи траплялися вам такі заголовки в медіа? Або, можливо, десь у розмові доводилося чути про людей, які «прикуті», та ще й до «візка»?

Говорити так коректно, якщо йдеться про кайдани, призначення яких справді в тому, щоб обмежити рухи, прикувати. Слово «візок» теж коректне, якщо називаємо ту зручну річ, якою користуємося в супермаркеті, купуючи товари.

👉 Якщо ж говоримо про людину та засіб її пересування, єдиним коректним варіантом є «людина, яка користується кріслом колісним» або «людина на кріслі колісному».

🚫 Варто відмовитися також від визначення «інвалідне крісло», адже воно зводить людину до однієї ознаки: інвалідності.

Дізнайтеся більше в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику з нової етики спілкування, створеному в межах моєї ініціативи. 
#чуйнаетика