📖 30 тисяч підручників, надрукованих шрифтом Брайля, у 2023 році виготовили для українських школярів. Шість крапок, комбінації яких утворюють літери й цифри, люди з порушеннями зору читають на дотик. І безумовно, ця опція має бути доступна нашим школяркам і школярам.

🗓 Сьогодні Всесвітній день абетки Брайля, і я рада розповісти, що для учнів, які мають порушення зору, такі підручники виготовлятимуть на регулярній основі. Це відбувається в межах флагманського проєкту «Освіта для всіх», який Міністерство освіти і науки реалізує на виконання Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору в Україні.

👩‍🏫 До адаптації підручників залучили експертів зі спеціальної педагогіки, які мають професійні компетентності та практичний досвід. Адже підручник рельєфно-крапковим шрифтом має передавати графіки, рисунки, формули, карти без зміни змісту й складності навчального завдання та обов’язково містити повний матеріал, без скорочення.

У 2024 році надрукують понад 37 тисяч примірників підручників шрифтом Брайля.

Шість крапок колись змінили життя людей із порушеннями зору. Нині шість крапок покликані усунути бар’єр в українській освіті, а кількість таких підручників має повністю задовольнити потребу дітей. Бо це і є рівні можливості, за які боремося.

🦽Пандус дуже легко може перетворитися на бар’єр, якщо встановлюватиметься «для галочки», а не для зручності. І, на жаль, такі випадки непоодинокі. Поряд із розбудовою безбар’єрного середовища паралельно ми вимушені долати наявні перешкоди.

👉 Про те, як має змінюватися ця ситуація, – нова рубрика «Долати бар’єри» в ефірі ранкового шоу «Сніданок з 1+1».

«У мене немає універсальних інструкцій, як подолати бар’єри. Але я знаю, як будь-яке випробування перетворити на пригоду», – каже Олександр «Терен» Будько, співведучий рубрики.

Олександр із початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем захищати країну. У травні 2022-го, під час боїв у Харківській області він втратив обидві ноги. Однак після реабілітації у США вирішив, що не зрадить колишнього способу життя. Він знову керує автомобілем, бігає на спортивних протезах і веде просвітницьку роботу щодо адаптації бійців із пораненнями.

📚 Ми з Олександром познайомилися торік у Києві на презентації друкованого «Довідника безбар’єрності» – гіда з толерантної взаємодії, створеного з моєї ініціативи.
Саме довідник став основою рубрики «Долати бар’єри» – спільного проєкту учасників спільноти «Бізнес без бар’єрів» – 1+1 media та MasterCard, що реалізується за експертної підтримки громадської організації «Безбар’єрність».

🎙 В одному з епізодів Сашко разом зі співведучим Єгором Гордєєвим були в гостях в Уляни та Віталія Пчолкіних, які розповіли, як облаштований пандус врятував їм життя. В іншому епізоді долучилися до екскурсії для дітей у Superhumans Center та розповіли про правила безбар’єрної взаємодії під час спілкування з людьми з протезами.

Важливі історії, щоб бути почутими в суспільстві. Адже усувати бар’єри маємо й у сприйнятті, не лише у довкіллі.

📢 Звук вибуху під час тривалої повітряної тривоги може давати нам... відчуття безпеки. Бо простіше впоратися з тим, що вже сталося, ніж очікувати. Бо «вибухнуло десь, а не тут», каже психологиня ЮНІСЕФ Україна Надія Браницька. У цьому дописі вона пояснює, чому ми романтизуємо небезпеку та як працюють захисні механізми психіки.

👉 Загалом підписатися на канал Всеукраїнської програми ментального здоров’я раджу кожному, хто в планах на цей рік має пункт «Піклування про ментальний добробут». Щоб у щоденній стрічці новин, які тримають в емоційній напрузі та стресі, обов’язково з’являлися дописи з порадами, як бути стійкішими.

Кожен із нас за ці понад 600 днів повномасштабної війни набув унікального досвіду. На жаль, цей досвід і про біль, і про втрати. Про життя в очікуванні вдома найріднішої людини і про участь у бойових діях.

Як взаємодіяти з людьми, що мають досвід війни, розповідає новий розділ «Довідника безбар’єрності». Кожна з його порад, розроблених фаховими психологами, ґрунтується на простому правилі – повазі до гідності людини.

📍Не розпитуйте про те, що людина робила, де була, що бачила на війні. Інколи вона не може або не хоче розповідати. Варто пропускати свою цікавість через фільтр: «Для чого я це запитую? Навіщо мені це знати?» Запитання про досвід, мов гачок, можуть витягнути з душі травматичні спогади.

📍Запитання-табу: «А що було на війні?», «Ти бачив загиблих або як хтось помирає?», «У тебе стріляли?», «Ти бачив якісь відірвані частини тіла?», «А де ти вбивав?»

📍Не наближайтеся до людини з бойовим досвідом зі спини, будьте обережні із жестикуляцією, попереджайте про голосні звуки, крики, сплески.

📍Не знецінюйте досвід запитанням: «Навіщо ти туди пішов/пішла?» Це особливо боляче чути жінкам, які на війні виконують завдання й несуть відповідальність нарівні з чоловіками, щоб потім вдома почути: «Ти ж могла сидіти тут із дітьми?!»

📍Намагайтеся не демонструвати жалість (хоча це часто виходить ненавмисне, коли людина хоче проявити співчуття). Натомість краще зосередитися на тому, як ви можете підтримати людину, а не вганяти її в стан жертви. Бо це зовсім не про наших захисників і захисниць.

👉 І ще один аспект. Війна змінює не лише людину, яка була на полі бою, але й членів її сім’ї. Саме тому важливо підтримувати сім’ї тих, хто воюють.

Впевнена, ми як суспільство маємо приділити величезну увагу етиці спілкування. А новий рік стане роком поваги та вдячності до тих, хто має безмежну сміливість боронити нас на фронті.

🏘 Наскільки зручним є ваш будинок? Можливо, він має важкі двері в підʼїзд – такі, що ледве відчинить дитина або людина старшого віку? А можливо, біля входу постійно блимає лампочка або й зовсім немає світла і людина з порушенням зору може легко впасти?

👉 Просто зараз ви можете стати амбасадором безбарʼєрності, відповівши на кілька простих питань про свій дім у чеклісті інтерактивної мапи «Місто без меж», яку створили ГО «Безбарʼєрність» і «ЛУН Місто».

Заповнити опитувальник можна за 5 хвилин: треба лише обрати варіант відповіді. Чекліст охоплює вхідну групу будинку, подвір’я, паркувальний майданчик, місця відпочинку та, звісно ж, укриття. Уся інформація інтегрується в мапу, якою кожен може користуватися, обираючи місце для життя.

✔️Розкажіть про свій будинок і те, наскільки він безбарʼєрний, а отже, доступний для людей з інвалідністю, батьків із маленькими дітьми, людей старшого віку, наших захисників і захисниць, які повернулися з фронту після поранення.

5 хвилин вашого часу – і ми матимемо дедалі чіткішу картину доступності наших міст. 5 хвилин небайдужості, з якої насправді й починаються всі зміни.

🇺🇦 Рік випробувань, але й рік допомоги. Українців у непростому 2023-му дієво підтримували наші численні друзі по всьому світу.
 
Їхнім провідником і представником на цьому гуманітарному шляху стала Фундація, спеціально створена для того, щоб небайдужі з різних куточків світу могли долучитися до відбудови зруйнованого агресором нормального життя в Україні. Насамперед охорони здоров’я, освіти, житла – усіх тих базових потреб, на яких тримається стійкість будь-якої людини й країни.
 
🌏 Нині співпрацюємо з меценатами вже з 25 країн світу – це забезпечило потужну гуманітарну допомогу сотням тисяч українців у 19 наших регіонах.
 
👨‍👩‍👧‍👦 У 2023 році Фундація допомогла кожній третій великій прийомній родині (виховують від 5 до 10 дітей, позбавлених батьківської опіки).

🏠 Почала зводити перші 14 будинків для тих із них, чиї домівки зруйновані внаслідок бойових дій.

⛰ Було організовано відпочинок у Карпатах для 1400 прийомних дітей і батьків із таких сімей.

👩‍💻 Забезпечено ґаджетами для дистанційного навчання понад 30 тисяч учителів та учнів у прифронтових регіонах.

🏫 Розпочато облаштування укриттів у школах і садочках Чернігівщини та Полтавщини.

🏥 Залучено кошти на відбудову центральної лікарні в місті Чугуєві та розпочато підготовчий етап комплексної відбудови опорної лікарні в Ізюмі.

🚑 За підтримки Фундації Міністерство охорони здоров’я України отримало 23 евакуаційних швидких для прифронтових регіонів. Загалом Фундація передасть 50 таких авто.

🎄 До свят Фундація реалізувала проєкт «Різдво на порозі», у якому всі 3100 прийомних родин в Україні, де виховується понад 13 тисяч дітей, одночасно отримали святкові подарунки.
 
🤝 Дякуємо всім нашим партнерам за кожен цей пункт і кожну його складову. Бо за цифрами – людські долі, які змінюються на краще з кожним донатом. Надії, які втіляться завдяки небайдужості.
 
Тож це не лише підсумки року, що минув: ці та інші проєкти йдуть із нами й у новий рік. Щоб разом допомагати, підтримувати та відстоювати не лише Україну, а й людяний світ, у якому хочеться жити.

🫂 Кожен другий українець потребуватиме підтримки ментального здоров’я. Майже 90 % уже мають прояви стресу, тривоги, депресії, безсоння. Це підтверджують дослідження незалежних інституцій. Це підтверджує наше з вами життя.

🫀 Проблеми з ментальним здоров’ям можуть спричинити порушення здоров’я фізичного. Депресивні розлади на 42 % збільшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Стрес може спровокувати цукровий діабет 2-го типу. Люди, які переживають тривогу й депресію, на 60 % частіше мають загострення хвороб шкіри. І це лише кілька красномовних показників від медиків.

Найпростіший вихід, якщо помітили в себе подібні симптоми, – звернутися по допомогу до сімейного лікаря.

🧑‍⚕️ Вже понад 70 тисяч медиків пройшли навчання за програмою mhGAP і можуть допомагати з ментальними розладами. Вони не замінять психолога, психотерапевта або психіатра, але зможуть розпізнати, діагностувати проблему й за потреби направити до фахівця.

На сьогодні кожен третій сімейний лікар надає послугу з ментального здоров’я. Це лікарі, яких можна знайти в понад 850 закладах по всій Україні. У цьому допоможе інтерактивна мапа або ж оператори гарячої лінії НСЗУ за номером 16-77.

🏥 Ця послуга абсолютно безкоштовна. Вона доступна й у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» робимо все, щоб про неї знали кожен українець та українка. І знали, і розуміли необхідність такого звернення.

Коли російські окупанти захопили місто Берислав на Херсонщині, велика прийомна родина Сомових, у якій зростають восьмеро дітей, пережила чимало, від переховувань у підвалі місцевого заводу до втрати свого великого двоповерхового будинку та власного бізнесу.

👨‍👩‍👧‍👦 Вже розповідала, як батьки, Жанна й Олександр, що вже 15 років виховують дітей, позбавлених піклування рідних, були змушені рятувати вихованців і починати все з початку. Із ризиком долаючи ворожі блокпости, виїхали до Черкащини й відтоді змінили вже чотири житла: такій великій родині дуже важко знайти дім, у якому всім вистачало б місця.

Майже рік Сомови перебувають під опікою Фундації. Від гаджетів для навчання до літнього відпочинку в Карпатах – саме так допомагали цій великій прийомній родині, яка зазнала скрути через війну.

🔑 Але сьогодні наша зустріч особлива, бо передаємо ключі від нового будинку, зведеного Фундацією за підтримки міжнародного партнера: цього разу – австралійського фонду Minderoо Foundation.

🏠 Новий дім саме такий, який потрібен великій родині: площею понад 285 метрів, має 5 кімнат для дітей і кімнату для батьків, приміщення для навчання та ігор, кухню, вбиральні, обладнаний власним генератором і надійним сховищем.

📍На прохання батьків звели ми його на Черкащині, бо тут для родини вже все рідне й зрозуміле, діти пішли до школи та знайшли нових друзів.

Це вже друга родина, яка отримала ключі від нового дому в межах проєкту «Адреса дитинства». Вже мешкає в такому самому будинку прийомна родина Лариси Дрильчук, яка самотужки виховує сімох дітей. Домівку для них Фундація побудувала на Харківщині.

🏘 Ще 12 будинків для великих прийомних родин готуємо до здачі у восьми областях України.

🤝 Фундація реалізує проєкт «Адреса дитинства» за підтримки також уряду Об’єднаних Арабських Еміратів, уряду Естонії через Естонський центр міжнародного розвитку (ESTDEV), уряду Румунії через Румунську агенцію з міжнародного співробітництва та розвитку (RoAid), Global Empowerment Mission, компанії – виробника CLT-панелей CLT Rezult тощо.

«Щастя – мати свій дім», – каже мама Жанна. І це щастя сьогодні в очах усіх її дітей. А також надія на те, що разом із відбудовою дому відбудується й життя. Родина вже каже, що візьме до себе ще дітей. Бо кожна дитина повинна мати сім’ю та Дім – з великої літери. Місце, у якому можна жити в любові та безпеці.

🔑 Передала сьогодні ключі від нового дому великій прийомній родині Сомових, яка через окупацію втратила свій будинок у Бериславі Херсонської області.

Тепер дім батьків-вихователів і восьми дітей, збудований у межах проєкту Фундації «Адреса дитинства», на Черкащині.

🏠 Та головне, що, хоч би де вони жили, їхній дім, безпечний та комфортний, в Україні. І я пишаюся тим, що завдяки партнерам маємо змогу реалізувати це право для 14 великих прийомних родин.