Презентували сьогодні проєкт Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні. На найближчі чотири роки це дорожня карта держави, щоб реалізувати зазначену в ній візію: кожна дитина в Україні зростає в безпечній і турботливій родині та має можливості для повноцінного й гармонійного розвитку. Для цього в Стратегії чітко прописані цілі: від розвитку послуг для вразливих сімей до створення умов для повернення примусово переміщених, депортованих та евакуйованих дітей. Украй потрібна реформа. Бо все, що стосується щастя дітей, завжди актуальне. Навіть у найважчі часи.

Свій перший Новий рік із ялинкою та подарунками Кирило відсвяткував лише в 11 років, бо ріс в інтернаті й про родинний затишок тільки мріяв. Нині цей хлопець бореться за права й можливості таких, як він.

19-річний В'ячеслав тепер опікун для чотирьох молодших братів і сестер, бо маму російський обстріл убив на його очах. Він пам’ятає її останні слова: «Усе буде добре».

Дар’я пережила булінг – цькування в колективі однолітків. Але усвідомила, що проблема не в ній, а в тих, хто дозволяє собі таке ставлення до інших. Вона вивчила свої права й точно знає, що булінг – не норма.

📍І це ще не всі історії , які прозвучали сьогодні на заході «Дитинство 365: право бути собою», організованому ЮНІСЕФ із нагоди Всесвітнього дня дитини, який відзначається 20 листопада. Вони багато розповідають про те, що доводиться переживати нашим дітям зараз – більше, ніж їхнім одноліткам у Європі чи США. На них навалилося одразу все – і воєнні, і особисті виклики.

👉 Але особливо вражає, як вони це осмислюють. Не кожен дорослий знайшов би такі слова. Вони кажуть, що навіть негативний досвід хочуть «перетворити на позитивний розвиток». Впевнені, що «світ повинен бачити й толерувати різноманітність».

Правда, я б хотіла, щоб усі дорослі мислили так, як ці дорослі діти. Щоб мали таке почуття гідності й повагу до себе та інших. Розуміли права: свої та інших людей.

🤝 Тому я вдячна нашим постійним партнерам і просто друзям із ЮНІСЕФ за те, що вони завжди дбають про максимальні можливості для молоді. І сьогодні на нашому заході вони представили інклюзивні адаптації Конвенції ООН про права дитини – у вигляді аудіокниги, відеоверсії жестовою мовою, друкованих книг спеціальними шрифтами, що полегшують читання дітям, які мають дислексію та вади зору. Цей важливий документ зможе побачити, почути, прочитати кожна дитина в Україні.

📊Згідно з результатами останніх опитувань від ЮНІСЕФ, понад третина дітей не ознайомлені із Конвенцією. Давайте ж познайомимо всіх наших дітей із їхніми правами. Бо усвідомлення своїх прав змалку робить сильними і людину, і суспільство.

Наші діти обов’язково виростуть упевненими, вільними й щасливими! І, сподіваюся, ми будемо гідними їх.

Відвідала захід «Дитинство 365: право бути собою» від ЮНІСЕФ.

🗓 У Всесвітній день дитини, який відзначається сьогодні, почули сильні, зворушливі історії нашої молоді.

👉 Про виклики, які вони долають щодня, аби відстояти свої права: на сім’ю, на повагу, на те, щоб бути дітьми.

🤝 Окрема подяка ЮНІСЕФ за інклюзивні адаптації Конвенції ООН про права дитини, які теж презентували на заході.

🏅 Троє українських дівчат отримали Міжнародну дитячу премію миру. Новина, якою має пишатися вся наша країна.

Раніше цю премію вручали Малалі Юсафзай і Греті Тунберг – відомим громадським активісткам. І от у пʼятницю в Лондоні нею відзначили українських підлітків Софію Терещенко, Анастасію Феськову й Анастасію Демченко.

📱 Дівчата отримали премію за розробку застосунків для дітей вимушених переселенців. Один із них допомагає зрозуміти, де ти перебуваєш і як шукати допомоги, а другий – інтегруватися в новій країні.

💬 «Настав час дорослим взяти відповідальність за свої дії, які впливають на дітей», – сказала під час церемонії одна з переможниць, Анастасія Феськова.

❕І сьогодні, у Всесвітній день дитини, немає слів, важливіших за ці – слова, що їх адресує світу українська дівчина.

Це відповідальність дорослих – припинити війну.

Це відповідальність дорослих – зробити так, щоб жодна дитина не була розлучена з батьками.

Це відповідальність дорослих – щоб діти мали дитинство.

Пишаюся дівчатами й бажаю їм отримати в майбутньому вже дорослу, Нобелівську премію миру. І миру – нашій батьківщині.