Бути поневоленим імперією – важкий досвід. Але ще важче долати наслідки колоніалізму. Насамперед наслідки в галузі культури – відстоювати ідентичність, свій унікальний спадок доводиться ще довгі роки після здобуття фактичної незалежності.

🎙️Журналісти африканських ЗМІ, із якими говорила про це, мене добре зрозуміли. Бо ця тема болюча і для їхніх країн.

Дуже важливо, що представники медіа з Анголи, Ботсвани, Тунісу, Республіки Гвінея, Кенії, Марокко, Нігерії, Сенегалу, Південно-Африканської Республіки, Замбії приїхали до Києва, побачили Україну й українців, почули сирени повітряної тривоги, занурилися в повсякденне життя країни, яка бореться за виживання.

🤝 Інколи найкращий шлях до порозуміння – побачити все на власні очі, відчути.

Для мене ж було важливо ознайомити гостей із найголовнішим, чим живемо: розповіла про викрадення Росією наших дітей і про те, як важко їх повертати – кожен із 386 порятунків.

🫂 Про боротьбу з хронічним стресом війни в українців, для чого створена Всеукраїнська програма ментального здоров’я. Про будівництво укриттів від російських атак, зокрема у школах.

У мене запитали про досвід і поради, якими Україна може поділитися з країнами, що також ведуть боротьбу за виживання. Думаю, всі ми сподіваємося, що війна залишиться тільки епізодом нашого життя. Чужа агресія не зробить нас жорстокими, бо ми тримаємося за людські цінності. Ми зможемо все пережити й розвиватися, якщо збережемо це в собі.

Понад 19 тисяч українських дітей викрали окупанти. А від російських обстрілів щодня хтось втрачає батьків. Ворог свідомо знищує українські родини. Але мусимо їх уберегти.

🗓 Сьогодні, 20 листопада, у Всесвітній день дитини, Координаційний центр із розвитку сімейного виховання та догляду дітей на чолі з Іриною Туляковою за участю Оксани Жолнович, міністерки соціальної політики України, та Віктора Ляшка, міністра охорони здоров'я, презентував проєкт Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні.

✅ Кожна дитина в Україні росте в безпечній і турботливій родині, має можливості для повноцінного та гармонійного розвитку – це головна візія Координаційного центру, яку я особисто також підтримую.

🇺🇦 Обов’язок держави – створювати такі умови, щоб кожна дитина могла це право реалізувати завдяки своєчасній підтримці родин і розвитку сімейних форм виховання.

Як це втілити, якраз і прописано в Стратегії, яка стане дороговказом для всіх учасників процесу. Стратегія має 5 цілей:

📍зміцнити спроможності сімей із дітьми здійснювати догляд і виховання дітлахів;
📍забезпечити дітей альтернативними формами сімейного догляду та виховання;
📍створити умови для повернення й інтеграції примусово переміщених, депортованих та евакуйованих дітей;
📍трансформувати інституційну систему догляду та виховання дітей;
📍забезпечити соціалізацію та інтеграцію дітей, які мають досвід перебування в закладах інституційного догляду та виховання.

Це важливий документ. Важливий крок. І так – це лише початок великого шляху. Треба буде перезапустити багато процесів у країні, а щось узагалі зробити з нуля.

Важкі часи не можуть бути виправданням для нас, дорослих, якщо ми чогось не зробимо. Навпаки, якраз зараз, саме зараз уся наша підтримка й потрібна дітям. Коли їм найтяжче. Сьогодні й завжди інтереси дитини – це інтереси всієї України 👨‍👩‍👧‍👦