🇫🇷 «Жити в доброму суспільстві колегіально, морально й освічено», – саме так формулював свою мету засновник університету Сорбонна теолог Робер де Сорбон у ХІІІ столітті.
Зараз ці цінності спільні для України та Франції й усього європейського суспільства, яке хоче розвиватися, а не руйнувати.

Україністика в Сорбонні була закрита у 2012 році. Але сьогодні ми зробили історичний крок до відновлення: університет Сорбонна підписав меморандум про співпрацю з Українським інститутом – організацією, створеною спеціально для популяризації української культури у світі.

📃 Меморандум дасть змогу відновити роботу над відділенням україністики та українознавчими програмами, проводити лекції й презентації провідних діячів культури та громадянського суспільства України, а також сприяти студентам і молодим науковцям, які обирають українську тематику, у написанні робіт про неї французькою мовою. Академічні й культурні спільноти наших країн мають пройти шлях взаємного пізнання, усвідомлення двосторонніх історичних зв’язків та перспектив співпраці в майбутньому.

🤝 Мала нагоду разом з Українським інститутом в особі Володимира Шейка та Ірини Дмитришин особисто подякувати президентці Сорбонни Наталі Драш-Темам за те, що з початку повномасштабного російського вторгнення університет прихистив сотні українських студентів, надав свої зали й кафедри для виступів українських інтелектуалів, письменників, правозахисників.

🧑‍🎓 Ми дуже сподіваємося, що зі знаннями, здобутими в цих стінах, молоді українські фахівці повернуться додому, щоб відбудовувати й розвивати свою понівечену війною країну. Вони назавжди залишатимуться зв’язківцями між Україною та Францією. А приклад співпраці із Сорбонною стане потужним сигналом для провідних університетів світу.

Адже об’єктивні факти та обізнаність одне про одного – шлях до того доброго суспільства, про яке мріяв засновник Сорбонни.

За час російського вторгнення про Україну дізнався весь світ – переважно зі щоденних новин. Але дуже хочеться, щоб про нас знали і з глибших джерел. З наукових праць, із книжок. Бо, якщо новини повідомляють нам, що відбувається, то книжки розповідають, чому це відбувається.

🇫🇷 Сьогодні, під час візиту до Парижа, мала честь разом із представниками Українського інституту поповнити бібліотеку університету Сорбонна українськими виданнями з історії, філософії, культури. Упевнена: для багатьох іноземних друзів це буде можливістю дізнатися, як багато Україна дала світові в галузі мистецтва та наукової думки.

👉 А щодо аналізу сьогоднішніх подій через призму історії, то запрошую до ознайомлення, наприклад, із працями Сергія Плохія, професора Гарвардського університету, та його книжкою «Російсько-українська війна», у якій він розповідає, як сьогоднішня агресія Росії вийшла з її колоніального минулого, як Росія нав’язувала поневоленим століттями народам міф про «один народ». І як, маючи у 90-х шанс стати демократичною, Росія ним не скористалася, повернулася до архаїки, завойовництва. Але мене втішає думка автора, що такий напад, як зараз на Україну, не залишиться безкарним в історичному сенсі.

Тож запрошую до ознайомлення. Читаючи про інших, як завжди, можна багато дізнатися й про себе.

Дарина, Марина та Анастасія пережили окупацію рідного Ягідного – у тісному підвалі, де утримували сотні людей.

Згодом вони стали героїнями фільму BHL про російські злочини в Україні. Мала змогу поспілкуватися з дівчатами під час візиту до Франції. Вдячна кожній за їхню стійкість. 🇺🇦

🇫🇷 Завжди рада бачити президентське подружжя Франції – Президента Еммануеля Макрона та першу леді Бріжит Макрон, мою колегу та подругу. Ціную теплі стосунки та взаємодопомогу і між нами, і між нашими країнами.

📍Під час мого нинішнього візиту до Франції, як завжди, мала багато тем до обговорення з пані Макрон, бо ведемо багато спільних гуманітарних проєктів.

🤝 Саме завдяки допомозі пані Макрон рік тому в Парижі відбувся благодійний вечір моєї новоствореної тоді Фундації, на якому вдалося залучити перші кошти для відбудови Ізюмської лікарні, зруйнованої та розграбованої окупантами.

🏫 Вдячна пані Макрон за те, як прийняла українських учнів Франція. Сьогодні у французьких школах їх понад 17 тисяч, і в низці закладів для них створено навіть віртуальні класи української мови. Уже за традицією разом із колегою відвідаємо сьогодні одну з таких шкіл, щоб поспілкуватися з учнями та вчителями особисто.

👉 І вже плануємо наступний Саміт перших леді та джентльменів. Пані Макрон – активна учасниця цієї безпрецедентної професійної спільноти для подружжів перших осіб. Цьогоріч темою нашого спілкування було ментальне здоров’я – не лише України, але й усього світу, бо він теж відчуває наслідки російської агресії.

❓Якою буде наступна тема? Якраз радимося з колегами. Завжди обираємо таку, яка зумовить найбільше користі й допомоги Україні та світу.

🇫🇷 У школах Франції нині навчається понад 17 тисяч українських дітей, які знайшли в цій країні прихисток від війни. І вони часто потребують особливої уваги та психологічної підтримки.

📍Разом із колегою – першою леді Франції Бріжит Макрон – і міністром освіти Франції Габріелем Атталем сьогодні відвідала одну з таких шкіл, у якій українці тепер вчаться поряд із французами й дітьми, що належать до багатьох інших культур Франції: Початкову школу Арбалет – французький державний навчальний заклад початкової освіти, розташований у центральній частині Парижа, в історичному V окрузі міста.

👉 Важливо, що у квітні 2022 року за сприяння Посольства України у Франції Академія Парижа запровадила в школі курси української мови для тимчасово переміщених дітей з України. Навчання на курсах доступне й безкоштовне як для українців, так і для дітей інших національностей. Нині курси в цьому закладі відвідують 56 дітей. Подібні працюють ще у двох французьких школах Парижа. Тож діти не почуваються відірваними від рідної мови та середовища. А вчать їх українські вчителі, які також є вимушеними переселенцями.

Українським дітям випало надто багато через російське вторгнення, від фізичної небезпеки до моральних випробувань через необхідність полишити дім і приживатися на новому місці, часто в новій культурі.

🫂 Дуже хочеться захистити їх від неприємних переживань і дати відчуття впевненості та майбутнього. Дуже обнадіює, що тут, у цій школі, і взагалі у Франції це вже це роблять.