«Щодня ця жінка давала нам їсти, приносила воду, допомагала від щирої душі та щедрого серця. Вона постійно була під загрозою смерті».
Ця дивовижна історія порятунку почалася в 1941 році в місті Бориславі Львівської області 🇺🇦, коли подружжя Юлії та Романа Щепанюк сховало своїх сусідів-євреїв, родину Вайс: маму, тата й трьох дітей – від нацистів. Так і жили, ризикуючи собою, багато місяців. Певно, саме такий вигляд і має справжній порятунок – не яскравий кіноефект, а буденна, щоденна праця заради того, щоб хтось жив. І їм вдалося!
Родина Вайс врятувалась і після звільнення міста переїхала до новоствореної держави Ізраїль 🇮🇱, де один із синів, Шевах Вайс, став політиком. Він обіймав посаду Спікера Кнесету, був Послом Держави Ізраїль у Польщі.
Своїх рятівників Вайси не забули: за рішенням «Яд Вашем» Щепанюків визнали Праведниками народів світу. Це почесне звання надається людям, які, ризикуючи собою, рятували євреїв від нацистського знищення. А тепер за рішенням муніципалітету Єрусалима в місті буде ще й алея імені подружжя Щепанюк.
📍Сьогодні взяла участь у її урочистому відкритті. Родин, визнаних Праведниками народів світу, в Україні понад 2600. І нині частина з них, як і всі українці, переживає війну та загрозу. Знову.
Страшно усвідомлювати, що це повторюється в їхньому житті, що знову посеред Європи нищать цілий народ. Коли зло повертається у світ, саме такі прості людські приклади, як історія Щепанюків, дають надію – на те, що в найтемнішу мить існують допомога, самопожертва, підтримка. Що кожна людина, кожна родина може протистояти та зрештою перемогти.
Ця дивовижна історія порятунку почалася в 1941 році в місті Бориславі Львівської області 🇺🇦, коли подружжя Юлії та Романа Щепанюк сховало своїх сусідів-євреїв, родину Вайс: маму, тата й трьох дітей – від нацистів. Так і жили, ризикуючи собою, багато місяців. Певно, саме такий вигляд і має справжній порятунок – не яскравий кіноефект, а буденна, щоденна праця заради того, щоб хтось жив. І їм вдалося!
Родина Вайс врятувалась і після звільнення міста переїхала до новоствореної держави Ізраїль 🇮🇱, де один із синів, Шевах Вайс, став політиком. Він обіймав посаду Спікера Кнесету, був Послом Держави Ізраїль у Польщі.
Своїх рятівників Вайси не забули: за рішенням «Яд Вашем» Щепанюків визнали Праведниками народів світу. Це почесне звання надається людям, які, ризикуючи собою, рятували євреїв від нацистського знищення. А тепер за рішенням муніципалітету Єрусалима в місті буде ще й алея імені подружжя Щепанюк.
📍Сьогодні взяла участь у її урочистому відкритті. Родин, визнаних Праведниками народів світу, в Україні понад 2600. І нині частина з них, як і всі українці, переживає війну та загрозу. Знову.
Страшно усвідомлювати, що це повторюється в їхньому житті, що знову посеред Європи нищать цілий народ. Коли зло повертається у світ, саме такі прості людські приклади, як історія Щепанюків, дають надію – на те, що в найтемнішу мить існують допомога, самопожертва, підтримка. Що кожна людина, кожна родина може протистояти та зрештою перемогти.
❤341👍29😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Алея, названа на честь українського подружжя Щепанюк, з’явилась у Єрусалимі. Відчуваю хвилювання, перебуваючи тут у день відкриття. Адже історія, що передує появі цієї алеї, вражає своєю людяністю. Багато місяців родина зі Львівщини переховувала від нацистів своїх сусідів – єврейську сім’ю Вайс. Тож отримала почесне звання Праведників народів світу, як і ще понад 2600 українських родин, які допомагали рятувати євреїв. Сьогодні ця алея поєднує Україну та Ізраїль, так само як поєднує наші країни спільна цінність: немає нічого важливішого за людське життя.
❤324👍23😢1
🇮🇱 В Ізраїлі – країні, що навчилася жити під постійними обстрілами, – є система раннього оповіщення, завдяки якій вдається більш точково сповіщати людей про небезпеку, не вмикаючи тривогу щоразу на цілі регіони.
Сьогодні про таку систему поговорили з дружиною Прем’єр-міністра Ізраїлю Сарою Нетаньягу. Також звернулася до ізраїльських епідеміологів із запитом про допомогу у подоланні наслідків підриву Каховської ГЕС, що загрожує всій країні екологічною катастрофою.
Пані Нетаньягу – психолог за фахом і має досвід роботи, зокрема, з дітьми, що пережили терористичні атаки, втрату батьків та інші жахливі події, повʼязані з війною. Тож не оминули у розмові тему наших дітей, травмованих агресором психологічно й фізично, та шляхи їхньої реабілітації.
🤝 Вдячна пані Нетаньягу за зустріч та запевнення у подальшій підтримці. Сподіваюсь, обговорені нами теми обернуться плідною співпрацею на рівні урядів наших країн. 🇺🇦🇮🇱
Сьогодні про таку систему поговорили з дружиною Прем’єр-міністра Ізраїлю Сарою Нетаньягу. Також звернулася до ізраїльських епідеміологів із запитом про допомогу у подоланні наслідків підриву Каховської ГЕС, що загрожує всій країні екологічною катастрофою.
Пані Нетаньягу – психолог за фахом і має досвід роботи, зокрема, з дітьми, що пережили терористичні атаки, втрату батьків та інші жахливі події, повʼязані з війною. Тож не оминули у розмові тему наших дітей, травмованих агресором психологічно й фізично, та шляхи їхньої реабілітації.
🤝 Вдячна пані Нетаньягу за зустріч та запевнення у подальшій підтримці. Сподіваюсь, обговорені нами теми обернуться плідною співпрацею на рівні урядів наших країн. 🇺🇦🇮🇱
❤454👍38😢1
🇮🇱Колись Голда Меїр – одна із творчинь Держави Ізраїль, народжена в Києві, – сказала про це творення: «Ми не могли собі дозволити розкіш песимізму». Думаю, під цими словами зараз підпишуться всі україніці – куди б не закинула їх розв’язана Росією війна.
Українці за кордоном – буквальні амбасадори нашої мови, культури, історії і сучасності. Вони показали, як вміють об’єднуватися, знаходити друзів, допомагати один одному і батьківщині.
🇺🇦 Культурний центр України при Посольстві України в Державі Ізраїль, який відвідала сьогодні, – якраз такий осередок, що об’єднує українців і наших друзів у цій країні.
📍Центр зустрів виставкою «СПАДЩИНА»/«HERITAGE»: у 12 роботах п’яти митців із різних регіонів України – життя українського народу, його матеріальні та нематеріальні цінності, періоди розрухи та розквіту.
Кожен такий захід, як і кожен осередок українців, – наш культурний блокпост у світі, на захисті не тільки спадщини – сьогодення і майбутнього.
Українці за кордоном – буквальні амбасадори нашої мови, культури, історії і сучасності. Вони показали, як вміють об’єднуватися, знаходити друзів, допомагати один одному і батьківщині.
🇺🇦 Культурний центр України при Посольстві України в Державі Ізраїль, який відвідала сьогодні, – якраз такий осередок, що об’єднує українців і наших друзів у цій країні.
📍Центр зустрів виставкою «СПАДЩИНА»/«HERITAGE»: у 12 роботах п’яти митців із різних регіонів України – життя українського народу, його матеріальні та нематеріальні цінності, періоди розрухи та розквіту.
Кожен такий захід, як і кожен осередок українців, – наш культурний блокпост у світі, на захисті не тільки спадщини – сьогодення і майбутнього.
❤300👍14😢2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Виставка «СПАДЩИНА»/«HERITAGE», яку відвідала в Культурному центрі України при Посольстві України в Державі Ізраїль, – це роботи митців із різних куточків України. Однак усі вони об‘єднані однією темою – ідентифікації себе та свого місця у світі як єдиної нації із власними цінностями. Нації, що здолає усе 🇺🇦
❤349👍14😢3
Forwarded from Zelenskiy / Official
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Разом відвідали сьогодні «Книжковий Арсенал». Перший день найбільшої книжкової події країни – країни, де прямо зараз іде жорстока війна. І прямо зараз тисячі людей прийшли на мистецький фестиваль, аби підтримати видавців та авторів, а отже, свою культуру та свою ідентичність. За цю країну ми боремося: країну, у чиєму арсеналі книга – як зброя й водночас як найбільша цінність. Таку країну не переможе ніхто.
——
Today we visited the Book Arsenal together. It's the first day of the biggest book event in the country, a country where a brutal war is going on right now. And right now, thousands of people have come to the art festival to support publishers and authors, and thus their culture and their identity. This is the country we are fighting for: a country in whose arsenal books are both a weapon and the greatest value. No one can defeat such a country.
——
Today we visited the Book Arsenal together. It's the first day of the biggest book event in the country, a country where a brutal war is going on right now. And right now, thousands of people have come to the art festival to support publishers and authors, and thus their culture and their identity. This is the country we are fighting for: a country in whose arsenal books are both a weapon and the greatest value. No one can defeat such a country.
❤317👍15😢2
📚Книжки як люди. Просто зараз вони в окопах, разом із захисниками, і в бомбосховищах, у валізах наших вимушених переселенців і в наплічниках волонтерів. Книжки чекають своїх власників у покинутих помешканнях і гинуть – під обстрілами й у повенях, разом із бібліотеками та музеями… Бо і наші книжки, і наших людей нападник ненавидить та боїться однаково.
Ось чому назва найбільшої книжкової події країни – «Книжковий арсенал» – звучить сьогодні особливо влучно. Бо книжки дійсно стали нашим арсеналом, нашою культурною зброєю.
📍З особливими відчуттями відвідали «Книжковий арсенал», що відкрився після вимушеної тогорічної перерви.
Дивилися, як наші видавництва, які рік тому втратили свої потужності, наклади, людей, тепер заповнюють полиці книжками. Кожен наш текст, роман, оповідання, вірш – опір знищенню. Доказ, що ми, українці, є та будемо на своїй землі. Тому що рятуємо, захищаємо й цінуємо одне одного. Тому що небайдужі та людяні.
👉Про це кажуть нам нові книжки нашого спротиву: «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеда, «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової, «Мисливці за градами» Андрія Кириченка, «Таємні історії маленьких і великих перемог» Тані Стус, воєнні поезії Жадана та Вишебаби. Із особливою біллю це засвідчує «Я перетворююсь… Щоденник окупації» Володимира Вакуленка – письменника, убитого окупантами в Ізюмі. Слово автора знищити не вдалося, і воно обов’язково переживе вбивць.
📖 Усі ми просто зараз кожним своїм днем пишемо водночас і книгу власного життя, і біографію країни. Настане день – і прочитаємо все це в підручниках з історії. Історії перемоги.
Обов’язково побачимося на тому самому «Книжковому арсеналі», де це станеться!🇺🇦
Ось чому назва найбільшої книжкової події країни – «Книжковий арсенал» – звучить сьогодні особливо влучно. Бо книжки дійсно стали нашим арсеналом, нашою культурною зброєю.
📍З особливими відчуттями відвідали «Книжковий арсенал», що відкрився після вимушеної тогорічної перерви.
Дивилися, як наші видавництва, які рік тому втратили свої потужності, наклади, людей, тепер заповнюють полиці книжками. Кожен наш текст, роман, оповідання, вірш – опір знищенню. Доказ, що ми, українці, є та будемо на своїй землі. Тому що рятуємо, захищаємо й цінуємо одне одного. Тому що небайдужі та людяні.
👉Про це кажуть нам нові книжки нашого спротиву: «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеда, «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової, «Мисливці за градами» Андрія Кириченка, «Таємні історії маленьких і великих перемог» Тані Стус, воєнні поезії Жадана та Вишебаби. Із особливою біллю це засвідчує «Я перетворююсь… Щоденник окупації» Володимира Вакуленка – письменника, убитого окупантами в Ізюмі. Слово автора знищити не вдалося, і воно обов’язково переживе вбивць.
📖 Усі ми просто зараз кожним своїм днем пишемо водночас і книгу власного життя, і біографію країни. Настане день – і прочитаємо все це в підручниках з історії. Історії перемоги.
Обов’язково побачимося на тому самому «Книжковому арсеналі», де це станеться!🇺🇦
❤493👍40😢4