🚊Львівський вокзал – ворота до порятунку. Із початку повномасштабної агресії саме сюди приїжджають наші люди з усієї країни – щоб залишитися чи їхати в евакуацію далі. Щодня тут приймають по два евакуаційні потяги Укрзалізниці.
🫂Щоб допомогти новоприбулим адаптуватися та визначитися, що робити, просто на вокзалі працює проєкт «Медико-психологічна допомога». Він об’єднав медиків, психологів і волонтерів.
Вони зустрічають, стабілізують, годують, консультують, допомагають із проживанням або подальшим маршрутом, бо координуються з гуманітарними спільнотами, що вирушають із вокзалу до Євросоюзу. Щоб надати допомогу всім, тут працюють цілодобово. Серед волонтерів чимало ВПО, які по собі знають, як важко їхати з дому в невідомість. Найстаршому з тих, хто приходить сюди допомагати безкоштовно, 73 роки.
🤝 Була рада познайомитись і поспілкуватись із цими небайдужими людьми. Щодня вони пропускають через себе сотні чужих доль, історій і багато болю. Самі кажуть: якщо після спілкування з ними розгубленість і біль війни меншають, це означає, що вони працюють недаремно.
Просто ще один приклад взаємопідтримки українців. Буденний подвиг допомоги. Те, на чому тримається країна. Країна Людей і для Людей.
Вірю, скоро цим самим шляхом ці самі люди повертатимуться додому. І Львівський вокзал стане найрадіснішим місцем у світі 💙💛
🫂Щоб допомогти новоприбулим адаптуватися та визначитися, що робити, просто на вокзалі працює проєкт «Медико-психологічна допомога». Він об’єднав медиків, психологів і волонтерів.
Вони зустрічають, стабілізують, годують, консультують, допомагають із проживанням або подальшим маршрутом, бо координуються з гуманітарними спільнотами, що вирушають із вокзалу до Євросоюзу. Щоб надати допомогу всім, тут працюють цілодобово. Серед волонтерів чимало ВПО, які по собі знають, як важко їхати з дому в невідомість. Найстаршому з тих, хто приходить сюди допомагати безкоштовно, 73 роки.
🤝 Була рада познайомитись і поспілкуватись із цими небайдужими людьми. Щодня вони пропускають через себе сотні чужих доль, історій і багато болю. Самі кажуть: якщо після спілкування з ними розгубленість і біль війни меншають, це означає, що вони працюють недаремно.
Просто ще один приклад взаємопідтримки українців. Буденний подвиг допомоги. Те, на чому тримається країна. Країна Людей і для Людей.
Вірю, скоро цим самим шляхом ці самі люди повертатимуться додому. І Львівський вокзал стане найрадіснішим місцем у світі 💙💛
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Познайомилася з медиками та волонтерами, що допомагають адаптуватися пасажирам евакуаційних потягів, які приймає Львівський вокзал. 🇺🇦
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
Це сталося на Херсонщині. Погрожуючи застосуванням зброї, військовий РФ неодноразово ґвалтував 62-річну жінку. Тепер із нею працюють психологи.
Це сталося на Київщині. Загарбники ґвалтували дівчинку та маму, батька били й змушували спостерігати. Нині сім’ї також надається психологічна допомога.
Ще одна родина на Київщині, мама, донька й онука, зазнавала насильства від окупантів два тижні. Тепер їй постійно надається психологічна підтримка.
Це сталось у Святогірську. Жінку ґвалтувало троє військових РФ. Нині вона працює із психологом і навіть допомагає іншим жінкам, над якими так само чинилося насильство.
Це лише деякі випадки сексуального насильства, учиненого російськими загарбниками, які розслідує Офіс Генерального прокурора. А загалом ОГП зафіксував 171 такий факт. За цими цифрами не лише жінки. Серед постраждалих 39 чоловіків і 13 неповнолітніх, зокрема хлопчик. Ми знаємо про це, бо постраждалі та їхні близькі знайшли сили свідчити. Скільки страждають мовчки, тим більше на поки що окупованих територіях, ми не знаємо.
📍Розповіла про це на міжнародному форумі United for Justice.
Цей захід має стати юридичним «Рамштайном», який допоможе об’єднати зусилля для притягнення всіх винних у скоєнні міжнародних злочинів проти України до відповідальності.
Адже правда в тому, що потерпілий ніколи не несе відповідальності за злочин. Відповідальний лише виконавець.
Завжди винний нападник, агресор, а не жертва. Ось що мають знати постраждалі. Вони мають знати, що держава завжди на їхньому боці й усе міжнародне право, увесь вільний світ на їхньому боці. Повинні гарантувати підтримку та психологічну допомогу кожному. Та головне, усі ми зобов’язані гарантувати їм найголовніше – справедливість. Покарання для їхніх кривдників. Але це потрібно не лише постраждалим, не лише українцям.
Засудження російських зґвалтувань й інших їхніх воєнних злочинів потрібне як прецедент. Щоб будь-який потенційний агресор, колективний ґвалтівник у світі знав, що подібне не минеться безкарно, що краще не нападати – навіть не пробувати.
Засудження російських ґвалтівників потрібне, щоб не ґвалтували більше нікого, щоб світ став безпечнішим і людянішим місцем, у якому зло знаходить покарання.
Це сталося на Київщині. Загарбники ґвалтували дівчинку та маму, батька били й змушували спостерігати. Нині сім’ї також надається психологічна допомога.
Ще одна родина на Київщині, мама, донька й онука, зазнавала насильства від окупантів два тижні. Тепер їй постійно надається психологічна підтримка.
Це сталось у Святогірську. Жінку ґвалтувало троє військових РФ. Нині вона працює із психологом і навіть допомагає іншим жінкам, над якими так само чинилося насильство.
Це лише деякі випадки сексуального насильства, учиненого російськими загарбниками, які розслідує Офіс Генерального прокурора. А загалом ОГП зафіксував 171 такий факт. За цими цифрами не лише жінки. Серед постраждалих 39 чоловіків і 13 неповнолітніх, зокрема хлопчик. Ми знаємо про це, бо постраждалі та їхні близькі знайшли сили свідчити. Скільки страждають мовчки, тим більше на поки що окупованих територіях, ми не знаємо.
📍Розповіла про це на міжнародному форумі United for Justice.
Цей захід має стати юридичним «Рамштайном», який допоможе об’єднати зусилля для притягнення всіх винних у скоєнні міжнародних злочинів проти України до відповідальності.
Адже правда в тому, що потерпілий ніколи не несе відповідальності за злочин. Відповідальний лише виконавець.
Завжди винний нападник, агресор, а не жертва. Ось що мають знати постраждалі. Вони мають знати, що держава завжди на їхньому боці й усе міжнародне право, увесь вільний світ на їхньому боці. Повинні гарантувати підтримку та психологічну допомогу кожному. Та головне, усі ми зобов’язані гарантувати їм найголовніше – справедливість. Покарання для їхніх кривдників. Але це потрібно не лише постраждалим, не лише українцям.
Засудження російських зґвалтувань й інших їхніх воєнних злочинів потрібне як прецедент. Щоб будь-який потенційний агресор, колективний ґвалтівник у світі знав, що подібне не минеться безкарно, що краще не нападати – навіть не пробувати.
Засудження російських ґвалтівників потрібне, щоб не ґвалтували більше нікого, щоб світ став безпечнішим і людянішим місцем, у якому зло знаходить покарання.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Взяла участь у роботі панелі «Боротьба із сексуальним насильством як зброєю війни» на форумі United for Justice. Розповіла учасникам про шокуючі випадки наруги російських військових над українцями. Бо найважливіше для нас нині, окрім як надати психологічну допомогу кожній і кожному, – це гарантувати їм справедливість: кривдників буде покарано.
Вісім прийомних дітей, а ще десятьох уже виростили! У родині Паскевичів п’ять рідних синів, але тепла мами Оксани й тата В’ячеслава вистачило, щоб створити дитячий будинок сімейного типу.
Із початком повномасштабного вторгнення родина була змушена залишити свій затишний будинок, господарство й сироварню неподалік Кривого Рогу. Рятуючи дітей, переїхали на Львівщину, де винаймають житло.
Сьогодні разом із колегами з Фундації тепло поспілкувалися з Паскевичами. Саме таким родинам, ДБСТ, які постраждали внаслідок війни, моя Фундація надає гуманітарну допомогу, забезпечуючи їх усім необхідним.
Ці діти колись уже втрачали родину й безпеку та віднайшли їх із прийомними батьками. І тепер, через війну, їхнє дитинство знову під загрозою. Дітям потрібен дім, а батькам – можливість захистити свої надзвичайні сім’ї.
Людям, які стільки допомагають самі, ми просто зобов’язані допомогти. Адже саме це і захищає зараз Україна: свої родини та свій дім 🇺🇦
____
Eight adopted children and another ten have already been raised! The Paskevych family has five biological sons, but the warmth of mother Oksana and father Viacheslav was enough to create a family-type orphanage.
With the beginning of the full-scale invasion, the family was forced to leave their cozy house, farm and cheese factory near Kryvy Rih. Rescuing the children, they moved to Lviv region, where they rent housing.
Today, together with colleagues from the Foundation, we had a warm conversation with the Paskevych family. It is to such families, family-type orphanages, which suffered in the war, that my Foundation provides humanitarian aid, delivering everything they need.
These children once lost their family and safety and found them with foster parents. And now, because of the war, their childhood is under threat again. Children need a home, and parents need an opportunity to protect their extraordinary families.
We are simply obliged to help people who help others so much. After all, it is exactly what Ukraine is defending now: its families and its home 🇺🇦
Із початком повномасштабного вторгнення родина була змушена залишити свій затишний будинок, господарство й сироварню неподалік Кривого Рогу. Рятуючи дітей, переїхали на Львівщину, де винаймають житло.
Сьогодні разом із колегами з Фундації тепло поспілкувалися з Паскевичами. Саме таким родинам, ДБСТ, які постраждали внаслідок війни, моя Фундація надає гуманітарну допомогу, забезпечуючи їх усім необхідним.
Ці діти колись уже втрачали родину й безпеку та віднайшли їх із прийомними батьками. І тепер, через війну, їхнє дитинство знову під загрозою. Дітям потрібен дім, а батькам – можливість захистити свої надзвичайні сім’ї.
Людям, які стільки допомагають самі, ми просто зобов’язані допомогти. Адже саме це і захищає зараз Україна: свої родини та свій дім 🇺🇦
____
Eight adopted children and another ten have already been raised! The Paskevych family has five biological sons, but the warmth of mother Oksana and father Viacheslav was enough to create a family-type orphanage.
With the beginning of the full-scale invasion, the family was forced to leave their cozy house, farm and cheese factory near Kryvy Rih. Rescuing the children, they moved to Lviv region, where they rent housing.
Today, together with colleagues from the Foundation, we had a warm conversation with the Paskevych family. It is to such families, family-type orphanages, which suffered in the war, that my Foundation provides humanitarian aid, delivering everything they need.
These children once lost their family and safety and found them with foster parents. And now, because of the war, their childhood is under threat again. Children need a home, and parents need an opportunity to protect their extraordinary families.
We are simply obliged to help people who help others so much. After all, it is exactly what Ukraine is defending now: its families and its home 🇺🇦