🫂 Щодня наша психіка витрачає величезні зусилля, аби знеболити рани, яких завдає нам війна. І як результат — часто емоції завмирають, бо не може людина бути чутливою до такої кількості горя навколо.

Про те, чому не варто тримати переживання в собі — один із відеороликів про психологічну підтримку, цикл яких створили ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я.

📍Наразі крім цього відео доступні ще три епізоди: про природу стресу, як ми на нього реагуємо та як стрес впливає на організм. Всі серії мають субтитрування та переклад українською жестовою мовою, тож є доступними для людей з порушеннями зору та слуху.

🤝Дякую творчій команді — художнику-мультиплікатору Сашкові Даниленку, сценаристу і письменнику Маркові Лівіну, аніматорці та ілюстраторці Марині Веремеєнко, актору та диктору Дмитрові Гаврилову.

🔗Уся серія доступна за посиланням, наступні чотири ролики у роботі.

Усі ми, незалежно від країни і національності, маємо право, щоб нас не вбивали в нашому власному домі. Натомість українців на очах у всього світу вбивають уже рік. У власних містах, селах, квартирах, лікарнях. І тому ми застосовуємо інше невід’ємне людське право – право на самооборону.

Розповіла про те, як Росія порушує в Україні права людини, в ООН. 22–24 лютого у штаб-квартирі організації в Нью-Йорку безпрецидентний захід – Дні України. І вперше – спеціальне засідання на тему порушення прав людини в Україні через агресію Рф. Тут зібрались представники з усього світу.

Тож мала нагоду сказати: коли порушуються права однієї людини – порушуються права й усіх інших. Порушення прав громадян однієї країни – це зазіхання на права громадян інших країн. Права людини – як повітря – не мають кордонів. Або маємо їх усі, або не має ніхто.

Ось чому ми кажемо, що цей рік не просто б’ємося з нападником. Ми б’ємося за права людини. Спільні для людей у Бахмуті і у Нью- Йорку. Ми б’ємося за право на життя, свободу, за право не бути закатованими і жити вільно.

Тому справедливість для України – це справедливість для всього світу.🇺🇦

Зустрілася сьогодні з міністеркою культури Французької Республіки Римою Абдул-Малак. Обговорили з нею спільні культурні проєкти, щоб з їх допомогою посилювати зв’язки між нашими країнами. 🇺🇦🇫🇷

Навіть день війни – вже смертельно довго. Бо вже в перший день російського нападу загинули наші люди.

Навіть тиждень війни – вже непоправно багато. Бо вже в перший тиждень ракети та кулі загарбника вбили українських дітей.

Місяць війни – це вже безкінечно боляче, бо в цей час агресор катував Бучу і Маріуполь.

І ось цілий рік війни. Рік, вкрадений у нашого життя, і рік вкрадених життів. Точно не та дата, яку хочеться мати у своєму календарі.

Тож ми відзначаємо сьогодні інше.

Не рік війни, а рік спротиву.
Рік стійкості.
Рік захисту, порятунку, взаємодопомоги.
Рік людяності.
Рік України, яка змінила та продовжує міняти світ.
Рік нашої незламності 💙💛

——

Even a day of war is already a deadly long time. Because on the first day of the Russian attack, our people died.

Even a week of war is already irretrievably long. Because in the first week, the invader's missiles and bullets have already killed Ukrainian children.

A month of war - is already infinitely painful because, at that time, the aggressor was torturing people in Bucha and Mariupol.

And now it's a whole year of the war. A year that was stolen from our lives and a year of many stolen lives. It is definitely not a date you want to have on your calendar.

So today, we are commemorating something else.

Not the year of the war. But a year of resistance.
The year of resilience.
The year of protection, salvation, and mutual assistance.
The year of humanity.
The year of Ukraine, which has forever changed history and continues to change the entire world.
The year of our indestructibility 💙💛