Спілкування з дітьми різного віку під час війни - це дуже важливо. Бо діти відчувають стрес, а батьки є саме тими людьми, які можуть їх заспокоїти.

Але як саме діти різних вікових категорій реагують на стрес?

Діти 0-3 років

Уцьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.

Діти 4-6 років

Часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.

Старші діти так само потребують вашої уваги у стресових ситуаціях.

Діти 7-10 років

Можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе “рятувальником”, “зацикленість” на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті. Батькам потрібно обговорювати з дитиною події і забезпечити їй безпеку.

Діти 11-13 років

Відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки.

Діти 14-18 років

Проявляють небезпечну поведінку, можливі суїцидальні думки та прояви аутоагресії, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження.

‼️Війна травмує дітей, руйнує їхній звичний світ, забирає в них дитинство. Наша задача зробити так, щоб наші діти не чули і не бачили війну.

Місяць тому у Телеграм запрацював бот "Дитина не сама" https://t.me/dytyna_ne_sama_bot

Це проект, створений за ініціативи Радниці – уповноваженої Президента України з прав дитини, який впроваджується Офісом Президента спільно з Міністерством соціальної політики за підтримки Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні.

За місяць практично 14 600 українських сімей подали заявку на те, щоб тимчасово влаштувати дитину в своїй родині.

З 290 заявок з-за кордону було відібрано 68 організацій, яким направлено вимоги щодо необхідності оформлення відповідної документації. 4 організації подали документи.

Якщо людина хоче прихистити дитину, можна скористатися Телеграм-ботом. До вас звернуться у разі потреби.

Все буде Україна💛💙. Ми - переможемо.

Це – залізничний вокзал Краматорська. Багато людей намагалися вивезти своїх дітей далі від війни, яку принесла Росія. Але ворог ударив по вокзалу, по мирних людях, по дітях. Україна сьогодні протистоїть злу, нелюдам без честі та моралі.

Понад 10 тисяч українських школярів – лише у Франції та Великій Британії. Війна вигнала цих дітей із дому та рідної країни, відірвала від близьких і друзів. Але життя має тривати – майже всі вони вже пішли у тамтешні школи.

Аби дітям було легше адаптуватися, українські посольства та місцеві громади почали влаштовувати для них зустрічі.

Так, Посольство України у Великій Британії, і зокрема дружина Посла, запросило наших дітей до себе та влаштувало для них зустріч із однолітками з України, які проживають у Британії, та цілу програму розваг і майстер-класів.

А на запрошення Міністра освіти Франції Жана-Мішеля Бланкера українські учні разом із батьками були запрошені до Міністерства національної освіти, молоді та спорту, он-лайн до них приєднався і Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет. Усім присутнім провели екскурсію будівлею міністерства, а із батьками поспілкувалися про адаптацію дітей до наших умов, дізналися про те, як можна покращити умови перебування в країні.