Вихованцями дитячих інтернатів в Україні є майже 25 тисяч сиріт. І, на жаль, кількість таких дітей щодня збільшується через російське вторгнення…

Протягом кількох останніх місяців за допомогою порталу Дія понад 800 українських родин розпочали консультації щодо можливого усиновлення. Попри війну, всупереч їй – українці прагнуть ділитися сімейним теплом.

Саме зараз Україна як ніколи близька до того, щоб позбутися застарілого радянського явища – дитячих будинків – та знайти прийомну родину для кожної дитини.

До того ж виховання дітей у родинах, а не в сиротинцях – є однією з вимог для нашого вступу до ЄС. Практично всі держави, наші сусіди, пройшли цей шлях під час набуття членства в Європейському Союзі. Але для нас це подвійний виклик: маємо пройти цей шлях під час війни – рятувати дітей одночасно і від російських ракет, і від сирітства.

🇪🇺Говорила про це сьогодні з пані Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Вона не вперше за ці важкі місяці відвідує Київ, саме вона також послідовно відстоювала надання Україні статусу країни – кандидата на членство в ЄС та всебічної військової допомоги.

Розповіла пані фон дер Ляєн, що бути прийомною родиною в Україні зараз важко як ніколи.
Для прикладу: 343 прийомні родини, в яких виховується 1386 дітей, стали переселенцями всередині країни – бо втратили своє житло або не почуваються більше у безпеці. Іще 706 родин з 3093 дітьми виїхали за кордон. Їм також часто нема куди повертатися.

🏠Треба розуміти, що таке дім для прийомної родини. Найчастіше – це окремий будинок, дбайливо побудований батьками під потреби дітей, на який не жаліли коштів і сил і який тепер загинув під обстрілами або опинився в окупації. Втратити дім для багатодітної прийомної родини – це особлива трагедія.

Європейський досвід знадобиться нам у всій реформі. У співпраці з Міністерством соціальної політики розпочинається створення проєктного офісу, який буде мозком реформи, задасть їй правильний напрям.

Я не втомлююсь повторювати, що на цій війні ми боремося за основні права людини. А для дитини це право – жити в родині, мати люблячих батьків. Отже, ми зацікавлені у реформі не лише тому, що це шлях до ЄС, – це потрібно нашим людям, нашим дітям, щоб вони були щасливішими 🇺🇦

Сьогодні під час візиту до Києва Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн обговорила з нею шлях, який має пройти Україна, аби позбутися сиротинців, що є рудиментом радянської системи 🇪🇺🇺🇦

🇳🇱 Майже 100 тисяч тимчасових переселенців з України опинилися в Нідерландах. Майже половина вже влаштувалася на роботу, намагається підтримувати життя на новому місці, поки не можна повернутися додому. А там, де українці, звучить і наша мова.

🎧Одразу два музеї Нідерландів тепер говоритимуть до відвідувачів українською:

📍Музей Мауріца Корнеліса Ешера в палаці Ланге Ворхаут – роботи цього художника знають навіть ті, хто не цікавиться мистецтвом, бо його гравюри сповнені парадоксів, метафор, гри із простором й оптичних ілюзій;

📍Музей колекціонера й мецената Абрагама Бредіуса, що містить видатну колекцію творів мистецтва різних епох. Минулої осені саме там виявили невідому доти роботу Рембрандта.

Майже за рік війни, протягом якого російські загарбники розбомбили й розграбували так багато наших музеїв, ми навчилися особливо цінувати мистецтво. Таке тендітне, воно протистоїть війні й дикунству самим своїм існуванням, дає надію на те, що людський дух обов’язково переможе руйнування та грубу силу. І звісно, світовий спадок має промовляти це й українською – мовою України, яка бореться саме за людські цінності. Вдячна Посольству України в Нідерландах за спільну реалізацію проєкту.

Загалом у межах нашого проєкту запрацювало вже 56 українських аудіогідів у 36 країнах. І ми не спиняємося, бо українське не спинити🇺🇦

❓Як не піддаватися паніці? Як побудувати продуктивний відпочинок під час війни? Порад від фахівців у YouTube-каналах та подкастах безліч. Однак вони недоступні для людей, що мають порушення слуху. Недоступні — проте так само потрібні.

Наш партнер у низці безбар’єрних проєктів, медіасервіс MEGOGO запустив «Портал психології» — це пізнавальний проєкт для підтримки ментального здоров’я людей, які мають порушення слуху.

13 відеороликів з перекладом українською жестовою мовою містять рекомендації на різну тематику або арт-терапію. Ведучою є психологиня Варвара Агаркова.

👉Переходьте за посиланням, щоб дивитися, або ж поділіться ним з тими, кому це буде корисно. «Портал психології» є частиною соціальної ініціативи «Дивись як чутно», мета якої – доступне кіно для людей з порушеннями слуху та зору.

🏫 Вже майже рік як тимчасові прихистки стали для багатьо українців єдиним домом. Є ті, хто втратив дім чи роботу, чи і те, і інше. Є ті, хто не може орендувати власне житло, хто поки перебуває в скрутному становищі.

♿️ Попри вік, стать чи стан здоров’я усі ми вразливі в екстрених ситуаціях. А ще у прихистках багато представників маломобільних груп населення: батьків з маленькими дітьми, людей з інвалідністю чи тимчасовими травмами, людей старшого віку.

Тож місце, що прийме і прихистить наших громадян, має бути максимально зручним, доступним. І ця доступність починається зі входу.

📖 Перший розділ Альбому безбар’єрних рішень, який дає рекомендації для доступних ганків та подвір’їв, має поради і для облаштування вхідних груп прихистків.

Він поділяється на частини, що містять:

✔️універсальні рішення – ідеальний рецепт безбар’єрності для побудови з нуля;
✔️адаптивні – для облаштування вже наявних будівель;
✔️небезпечні – ті, які створюють бар’єри та часом навіть загрозу здоров’ю, пересуванню і комфортному проживанню.

Переходьте до Альбому, щоб дізнатися більше.

Альбом безбар’єрних рішень створено в межах ініціативи «Без бар’єрів». Проєкт реалізовано громадською організацією «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник Альбому безбар’єрних рішень – урбан-бюро Big City Lab.