​​Історичний центр міста Одеса увійшов до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наша улюблена Дерибасівська та Приморський бульвар, Театральна площа та Одеський порт – ці та інші перлини Одеси поповнили скарбницю ЮНЕСКО.

Це історична подія для нашої країни – бо шлях до неї був непростим і тривав ще з 2009 року. Бо й на останніх етапах рішення росіяни з усіх сил намагалися його блокувати. Тепер маємо символічний щит ЮНЕСКО над Одесою та подальшу відповідальність росіян за свої злочини проти культурної спадщини. Тож я вдячна Міністерству культури та інформаційної політики, всім нашим дипломатам за адвокацію цього питання на міжнародній арені. 

Хочу нагадати, що до цього в Україні було сім об’єктів, що є пам’ятками ЮНЕСКО. Це собор Святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, ансамбль історичного центру Львова, букові праліси Карпат та давні букові ліси, резиденція митрополитів Буковини і Далмації, дерев’яні церкви карпатського регіону та Херсонес Таврійський. Особливий об’єкт – Дуга Струве – продукт титанічної праці учених-геодезистів багатьох країн на ділянці у три тисячі кілометрів. Чотири з її пунктів розташовані на території України.

Кожну з пам’яток маємо берегти. Кожною пишатися. Й пам’ятати: культурний спадок України – це спадок усього світу, і коли ми втрачаємо його у пожежах, вибухах, спричинених російською агресією, – втрачає весь світ.

📖 «Довідник безбар’єрності» – перший в Україні гід із толерантної взаємодії, який ми презентували восени, – став одним із переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн 2022».

📍Конкурс проводить фестиваль Книжковий Арсенал у співпраці з Goethe-Institut Ukraine та за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку й фонду Buchkunst. Довідник – серед призерів у номінації «Утилітарна книга», у подальшому він представлятиме український книжковий дизайн у міжнародному змаганні найкрасивіших книг світу.

Це важлива перемога – адже перемогла не просто книга. Перемогла безбар‘єрність. Це мультиформатне видання, доступне людям із порушеннями зору та слуху: тут шрифт Брайля, конгревне тиснення ілюстрацій, QR-коди на переклад жестовою мовою. Це книга, у центрі якої – людина; книга про те, як спілкуватися без образ, кліше та стигматизації. Книга про повагу та толерантність.

📚Видання – не для продажу, його примірники відправлено національним та обласним бібліотекам, щоб кожен безкоштовно міг познайомитися з посібником із нової етики спілкування. Електронна версія «Довідника безбар’єрності» доступна за посиланням: https://bf.in.ua

Вітаю всіх, завдяки кому це видання відбулося: World Health Organization Ukraine; Групу ДТЕК; Fairmont Grand Hotel Kyiv; Книжкову платформу Yakaboo; Ощадбанк; Видавництво ist publishing; ГО «Безбар’єрність».

Кожна новина про влучання ракети в житлові будинки — це загиблі й поранені. А ще — психологічна травма для людей, що знаходяться в епіцентрі катастрофи, хай навіть фізично вони неушкоджені. Після таких загрозливих ситуацій може розвиватися ПТСР — постравматичний стресовий розлад.

❓Як не зашкодити людині з ПТСР, намагаючись допомогти? Разом з МОЗ зібрали основні поради директорки Центру психічного здоров’я і реабілітації «Лісова поляна» Ксенії Возніциної.

📍не просіть розповісти про травматичну подію - людям із ПТСР може бути складно говорити, до того ж, це може спричинити ретравматизацію;
📍не потрібно говорити, що ви знаєте і розумієте, що людина відчуває;
📍не звинувачуйте і не дорікайте через реакції та прояви емоцій, не просіть опанувати себе, людина з ПТСР не може цього зробити;
📍люди, які пережили травматичні події, часто не почуваються щасливими, тому варто уникати висловів «тобі пощастило вижити»;
📍не знецінюйте пережите, але і не героїзуйте;
📍не варто казати, що час лікує, бо лікують спеціалісти.

Часто прояви ПТСР запускають чинники, які називають тригерами. Більше про те, що може ними стати, у матеріалі від МОЗ.

Матеріал підготовлено в межах інформаційної кампанії, яка є складовою впровадження Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.