Уявіть людину з інвалідністю, на кріслі колісному, яка живе на останньому поверсі звичайної п’ятиповерхівки. Звучить повітряна тривога. Як гадаєте, чи може ця людина швидко дістатися укриття? Раніше ми б сказали, що ліфт – це вихід. Але в умовах відключень електрики явно потрібні інші рішення.

Чи зможе достатньо швидко спуститися надвір людина з порушенням зору? А просто літня людина, яка ходить із паличкою? Мама з кількома дітьми на руках? Маломобільні групи населення зараз ризикують життям більше за інших. Бо навіть шлях до порятунку для них є небезпечним.

Ця війна нам довела, що безбар’єрність – не формальність. Це питання виживання.

Поспілкувалася зі студентами-архітекторами – тими, кому відбудовувати країну, кожен будинок, кожну вулицю, покращувати та проєктувати сховища. Розповіла їм про інструмент, який допоможе зробити це максимально людяно – про Альбом безбар’єрних рішень. В межах моєї ініціативи «Без бар’єрів» ми презентували його перший розділ ще в 2021 році. Але війна надала йому особливої актуальності.

🏘 Від архітекторів та будівельників залежить, яким буде простір навколо наших людей – тих, хто на протезах чи на кріслах колісних, тих, хто має порушення зору чи ментальні, навколо літніх людей, навколо мам із дітьми, навколо всіх нас, – бо нікому з нас насправді не потрібні перешкоди. Їх і так багато створила війна.

Звісно, самого Альбому недостатньо. Принципи безбар’єрності мають з’явитися у навчальних програмах вишів. І не лише профільних.

❓Для чого безбар’єрність вивчати освітянам, медикам, юристам? Бо всі ми, якої б не були професії, маємо бачити за нашими справами передусім людей.
Ми всі – різні, і нам усім має бути однаково зручно. Завантажуйте Альбом та поширюйте його. Безбар’єрність – на часі.

Альбом безбар’єрних рішень створено в межах ініціативи «Без бар’єрів». Проєкт реалізовано громадською організацією «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у межах проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансування урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник Альбому безбар’єрних рішень – урбан-бюро Big City Lab.

Поспілкувалася зі студентами-архітекторами та разом із віцепрем’єр-міністром із відновлення України – міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим презентувала Альбом безбар’єрних рішень. 🇺🇦

Усі ми різні. Не лише за віком, станом здоров’я чи матеріальними статками.

Для когось, травмованого вибухами, тепер автівки занадто гучні. А хтось не перейде вулицю без звукового сповіщення. Хтось без проблем долає марафони — а хтось навмання спускається в перехід. А хтось не може й цього, бо сходи не обладнали пандусом.

Альбом безбар’єрних рішень був створений для того, щоб усі такі різні «ми» були рівними у своєму праві жити гідно. Тут чотири розділи: про ґанки та подвір’я, вуличну інфраструктуру, громадський простір, будівлі та споруди. Всі вони враховують воєнні реалії.

Це перший в Україні посібник для архітекторів та проєктувальників, мерів та держслужбовців, урбаністів, активістів, представників ОСББ. Насправді ж — для всіх, хто може зробити простір, де живе і працює, безбар’єрним. Тож якщо ви серед них — надихайтеся відео й послуговуйтеся Альбомом у своїй роботі.

Попіл, цілі приміщення попелу. Людського. Все що залишилося від сотень тисяч закатованих людей. А ті в’язні, яких бійці 1-го Українського фронту знайшли живими, – не могли повірити, що їх прийшли визволяти. Це сталося 27 січня 1945 року.

Так людство дізналося про Аушвіц – найбільший із гітлерівських концтаборів смерті. Тут замучили понад мільйон людей, більшість із яких – єврейської національності, адже нацистський режим ставив на меті винищити цілі нації.
Ми знаємо про цей злочин, бо його зупинили, задокументували, засудили. І запам’ятали.

Із 2005 року резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (за ініціативою в тому числі України) в цей день вшановується пам’ять жертв Голокосту – нацистського винищення євреїв.

Невимовно важка дата. Але саме вона несе нам надію у сучасні важкі дні. Коли агресор намагається винищити українців.
27 січня нагадує нам: усі тирани будуть зупинені і покарані. Все, що побудовано на ненависті та смерті, – не встоїть. Тоді як народ, пам'ять, самопожертву, любов – винищити не можна.
Той, хто пам'ятає історію, – завжди сильніший. Давайте пам'ятати.

📷 by Ann Buht

​​Історичний центр міста Одеса увійшов до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наша улюблена Дерибасівська та Приморський бульвар, Театральна площа та Одеський порт – ці та інші перлини Одеси поповнили скарбницю ЮНЕСКО.

Це історична подія для нашої країни – бо шлях до неї був непростим і тривав ще з 2009 року. Бо й на останніх етапах рішення росіяни з усіх сил намагалися його блокувати. Тепер маємо символічний щит ЮНЕСКО над Одесою та подальшу відповідальність росіян за свої злочини проти культурної спадщини. Тож я вдячна Міністерству культури та інформаційної політики, всім нашим дипломатам за адвокацію цього питання на міжнародній арені. 

Хочу нагадати, що до цього в Україні було сім об’єктів, що є пам’ятками ЮНЕСКО. Це собор Святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, ансамбль історичного центру Львова, букові праліси Карпат та давні букові ліси, резиденція митрополитів Буковини і Далмації, дерев’яні церкви карпатського регіону та Херсонес Таврійський. Особливий об’єкт – Дуга Струве – продукт титанічної праці учених-геодезистів багатьох країн на ділянці у три тисячі кілометрів. Чотири з її пунктів розташовані на території України.

Кожну з пам’яток маємо берегти. Кожною пишатися. Й пам’ятати: культурний спадок України – це спадок усього світу, і коли ми втрачаємо його у пожежах, вибухах, спричинених російською агресією, – втрачає весь світ.

📖 «Довідник безбар’єрності» – перший в Україні гід із толерантної взаємодії, який ми презентували восени, – став одним із переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн 2022».

📍Конкурс проводить фестиваль Книжковий Арсенал у співпраці з Goethe-Institut Ukraine та за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку й фонду Buchkunst. Довідник – серед призерів у номінації «Утилітарна книга», у подальшому він представлятиме український книжковий дизайн у міжнародному змаганні найкрасивіших книг світу.

Це важлива перемога – адже перемогла не просто книга. Перемогла безбар‘єрність. Це мультиформатне видання, доступне людям із порушеннями зору та слуху: тут шрифт Брайля, конгревне тиснення ілюстрацій, QR-коди на переклад жестовою мовою. Це книга, у центрі якої – людина; книга про те, як спілкуватися без образ, кліше та стигматизації. Книга про повагу та толерантність.

📚Видання – не для продажу, його примірники відправлено національним та обласним бібліотекам, щоб кожен безкоштовно міг познайомитися з посібником із нової етики спілкування. Електронна версія «Довідника безбар’єрності» доступна за посиланням: https://bf.in.ua

Вітаю всіх, завдяки кому це видання відбулося: World Health Organization Ukraine; Групу ДТЕК; Fairmont Grand Hotel Kyiv; Книжкову платформу Yakaboo; Ощадбанк; Видавництво ist publishing; ГО «Безбар’єрність».