📰 Із кореспондентом Financial Times ми зустрілися за три дні після звільнення Херсона – як і всі українці, тоді я відчувала невимовну радість від новин, хоч і намагалася її стримати: бо ми розуміли, які звірства знайдемо після окупантів. Скільки болю доведеться побачити.

Цей біль у новинах з України може втомлювати. Але, на жаль, ми не можемо вимкнути новини, адже тепер війна – наше життя. Моє найбільше побоювання – щоб люди за кордоном не звикали до того, що відбувається в Україні. Тому я не втомлюватимусь розповідати про це журналістам, на офіційних прийомах, щодня спілкуючись із колегами з-за кордону.

🇺🇦Потрібно використовувати кожну можливість, щоб бути почутими, бо це запорука нашої підтримки. Саме про це вкотре наголошую у матеріалі Financial Times.

🗓 Цей рік підсумують не ракетні атаки — як би цього не хотілося ворогу. А підсумує наша безперервна робота над розбудовою системи доступу психологічної допомоги для усіх українців 🤝

💻 Наразі ми запускаємо онлайн-курс із ведення поширених психічних розладів для спеціалістів первинної медичної допомоги — це сімейні лікарі, терапевти, педіатри, медичні сестри/брати.

📍Курс базується на навчальних матеріалах mhGAP (стандартизована глобальна програма ВООЗ) та розроблений нашими фахівцями за експертної підтримки ВООЗ.

Медики, що проходитимуть курс, зможуть дізнатися:

✔️про поняття та види психічних розладів, як пов’язані фізичні та психічні розлади;
✔️як оптимально поєднувати послуги у сфері психічного здоров’я;
✔️як побудувати ефективну комунікацію з пацієнтом тощо.

📍Після проходження курсу спеціалісти первинної ланки, не стануть психіатрами чи психотерапевтами, але у разі необхідності зможуть надавати допомогу при найбільш поширених психічних розладах, як то депресія або ж ПТСР. А, головне, вміння діагностувати такі розлади допоможе їм вчасно перенаправляти пацієнтів до профільних спеціалістів.

Це допоможе нам створити власну українську модель послуги з психосоціальної підтримки, коли громадяни матимуть доступ до психологічної допомоги на ранньому етапі. Детальніше — у матеріалі МОЗ.

Підбивати підсумки у такий надскладний для України і кожного українця рік – надскладно. Але саме зараз – надважливо. Важливо розуміти, скільки кожним із нас зроблено і що ще можна зробити. Скільки надзвичайних людей навколо. Цінувати кожен день, у якому вдалося зробити одне для одного щось корисне, щось, що наближає нашу перемогу.

Тож у підсумковому інтерв’ю з Вадимом Карп’яком для телемарафону згадала, чим займалися цього року:

📍як у перші дні російського нападу разом із колегами – першими леді світу евакуювали за кордон дітей із онкологією та сиріт;

📍як шукаємо та втілюємо найкраще протезування для тих маленьких і дорослих українців, хто втратив під обстрілами кінцівки;

📍як довелося взятися за дипломатичну місію: зокрема, виступити у Конгресі США, парламенті Британії – щоб голос України у світі зазвучав якнайгучніше;

📍як знадобилося створити свою Фундацію – щоб запити на допомогу та пропозиції допомоги збігалися, як пазл, і закордонні доброчинці могли долучитися до відновлення України. Під час презентації Фундації в Парижі ми, зокрема, збирали кошти на відновлення лікарні в Ізюмі Харківської області;

📍як задумувалася і тепер втілюється Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки – щоб кожен українець впорався зі стресом війни і отримав сили жити далі;

📍як реформа шкільного харчування продовжилася у воєнних умовах, щоб діти мали якісну їжу попри все, а у Бучі навіть почала будуватися фабрика-кухня для трьох громад – до 2023/2024 навчального року;

📍як продовжила культурну дипломатію вже у воєнний час: «Книжки без кордонів», «Українська книжкова поличка», Better time storу, українські аудіогіди в музеях світу – це все проєкти, ініційовані не лише з метою підтримки української культури, а й для того, щоб вона підтримувала українців, де б вони не перебували;

📍як під сиренами тривоги в Києві вдалося зібрати удвічі ширше представництво на Саміті перших леді та джентльменів – і разом зібрати кошти на 84 автомобілі швидкої допомоги для потреб МОЗ України.

І, звісно, слідом за підсумками як ніколи важливо планувати новий рік. Нашу відбудовану країну. Наше відбудоване життя. Відновлення наших людей, кожної людини. Нашу перемогу. Вже планую 🇺🇦

Бажати сьогодні чудес? Українці вже давно творять їх самі.

Бажати справжніх друзів? Ми вже достеменно дізналися, хто ними є.

Бажати щирого кохання? За цей рік ми відчули його сильно як ніколи.

Бажати віри та надії? Обидві вже давно – в ЗСУ.

Бажати домашнього затишку? Він там, де ми й наші близькі.

Бажати світла? Воно – в кожному з нас, навіть коли немає електрики.

Бажати пригод і подорожей? Зараз українці отримали їх аж занадто багато.

Тож сьогодні лише одне бажання.

І воно втілиться не дивом, а нашою працею. Боротьбою. Взаємодопомогою. Людяністю.

З Новим роком! Роком нашої перемоги.
____

Wish for miracles today? Ukrainians have been creating them themselves for a long time.

Want real friends? We have already found out for sure who they are.

Want true love? This year we felt it more than ever.

Want faith and hope? Both have been in the Armed Forces for a long time.

Do you want home comfort? It's where we and our loved ones are.

Want light? It is in each of us, even when there is no electricity.

Want adventure and travel? Now Ukrainians have received too many of them.

So today it is only one wish.

And it will come true not by a miracle, but by our work. By struggle. By mutual aid. By humanity.

Happy New Year! The year of our victory.

🗓 Сьогодні день народження одного особливого хлопчика. Він втратив зір 5-річним. 10-річним вступив до спеціального навчального закладу, щоб хоча б послухати книжки, навчився грати на фортепіано. У 15 років дізнався про систему «нічного» шифру, яка не прижилася в армії: букви в ній пропонувалося відчувати на дотик. 15-річний підліток так захопився, що переробив ідею в цілий алфавіт.

Хлопчика звали Луї Брайль. І завдяки йому вже майже два століття люди з порушенням чи втратою зору мають можливість читати, а не лише слухати тексти. Буквально – читати власноруч.

Так один хлопчик змінив світ на краще, зробив його доступнішим і більш дружнім місцем для мільйонів сучасників і нащадків. День народження Брайля став всесвітнім днем його абетки.

📖 Цієї осені наш «Довідник безбар’єрності» – перший в Україні гід із толерантної взаємодії, – окрім електронного формату отримав друкований. Зокрема, і шрифтом Брайля. Щоб зібрані в ньому поради, як і найактуальніший розділ «У воєнний час», могли прочитати всі, у будь-який спосіб. І навіть відчути ілюстрації, створені Ольгою Дегтярьовою: вони теж мають конгревне тиснення, тож незрячі читачі зможуть побачити їх на дотик.

ℹ️ І це ще не всі можливості «Довідника». Електронна і друкована версії містять QR-коди, що відсилають до перекладу жестовою мовою та аудіоверсії книжки. Читачі з порушеннями слуху або зору можуть відсканувати ці коди, щоб обрати в смартфоні зручний для себе формат «читання».

📚 Команда проєкту закликає й інших видавців робити книжки такими ж доступними. Архітекторів і дизайнерів – забезпечувати підписами, набраними шрифтом Брайля, музеї, приміщення, громадські місця. Адже ця абетка – доступ до інформації та водночас соціальна інтеграція. Тож має стати нормою, а не бонусом нашого повсякденного життя в усіх його проявах.

У нас всіх можуть бути різні потреби. Але можливості мають бути однаково безмежні. І день народження хлопчика на ім’я Луї Брайль укотре нагадує нам про це.

7-річний Дмитрик перестав їсти, а чуючи гучні звуки, ховається під диван. Під час бомбардувань він може закам`яніти, не рухатись і на що не реагувати. Його історія — на жаль, непоодинока.

Українські діти ростуть у бомбосховищах. Чим для них обернеться пережитий стрес? Як захистити і підтримати їхню психіку? Як зробити похід в укриття безпечним для фізичного та ментального здоров'я дитини?  

🖥 Відповіді на ці та багато інших питань дає спецпроєкт "Жити далі" від телеканалу «1+1» .  Його мета — допомогти українцям справлятися з негативними емоціями, піклуватися про ментальне здоровʼя та знайти нові точки опори.

👉 Нині на YouTube-каналі «1+1» вже вийшло 14 тематичних випусків, присвячених ментальному здоров'ю, добробуту та безпеці. Зокрема, є відео про емоційні гойдалки і як з ними впоратися; як правильно підтримати людину, яка переживає горе; як говорити з дітьми про війну тощо. У кожному — фахові поради профільних експертів.

Проєкт реалізується в межах Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки групою 1+1 media  у партнерстві з ГО «Безбар’єрність» та за підтримки Благодійної організації «Cмарт Ангел».