🇹🇷 «Я хотіла особисто відвідати дітей. Попри те що приїхали вони нещодавно, вони тут щасливі й у надійних руках». Ось такими теплими словами описала свій візит до українських дітей Еміне Ердоган, перша леді Турецької Республіки.
Ще восени ми з пані Ердоган домовились евакуювати до Анкари вихованців одеського дитячого будинку «Сонечко». І ось із жовтня діти з вихователями та медиками нарешті в безпеці та в гарних умовах.
Величезна радість – бачити, як перша леді щиро піклується про малюків, розпитує про стан їхнього здоров’я. Один із вихованців дуже потребує постійного кваліфікованого нагляду медиків, тож пані Ердоган доручила турецьким лікарям зробити все можливе для дитини. Як радісно дякують діти, даруючи малюнки, обіймаючись із першою леді, наче з хорошою подругою.
🤝Так і я відчуваю нашу постійну співпрацю з пані Еміне Ердоган – як допомогу друга. Після вже двох самітів перших леді та джентльменів, що заклали основи цієї дружби, розумію: така особиста залученість моїх колег з усього світу – доказ того, що Саміт перетворився на дієву, а головне – постійну платформу, де Україна може розраховувати на допомогу 🇺🇦
Ще восени ми з пані Ердоган домовились евакуювати до Анкари вихованців одеського дитячого будинку «Сонечко». І ось із жовтня діти з вихователями та медиками нарешті в безпеці та в гарних умовах.
Величезна радість – бачити, як перша леді щиро піклується про малюків, розпитує про стан їхнього здоров’я. Один із вихованців дуже потребує постійного кваліфікованого нагляду медиків, тож пані Ердоган доручила турецьким лікарям зробити все можливе для дитини. Як радісно дякують діти, даруючи малюнки, обіймаючись із першою леді, наче з хорошою подругою.
🤝Так і я відчуваю нашу постійну співпрацю з пані Еміне Ердоган – як допомогу друга. Після вже двох самітів перших леді та джентльменів, що заклали основи цієї дружби, розумію: така особиста залученість моїх колег з усього світу – доказ того, що Саміт перетворився на дієву, а головне – постійну платформу, де Україна може розраховувати на допомогу 🇺🇦
Коли ми спілкуємось із моїми колегами – першими леді та джентльменами, – завжди намагаюся обговорювати дуже нагальні, практичні питання. Бо нині такий час, коли потребуємо допомоги тут і зараз.
🇷🇸 Так було і з першою леді Сербії Тамарою Вучич. Мала з нею телефонну розмову на початку осені – тоді ми проводили збір на автомобілі швидкої допомоги. Пані Вучич одразу ж підтвердила: Сербія підтримає ініціативу.
🚑 І ось днями два реанімобілі – передача від сербського уряду – прибули до України. Швидкі, повністю укомплектовані сучасним обладнанням, поїдуть до Харківського та Черкаського центрів екстреної медичної допомоги рятувати життя українців.
🏥 А ми продовжимо забезпечувати наші лікарні необхідним транспортом. Який, на жаль, має дуже коротке життя під час війни.
🇷🇸 Так було і з першою леді Сербії Тамарою Вучич. Мала з нею телефонну розмову на початку осені – тоді ми проводили збір на автомобілі швидкої допомоги. Пані Вучич одразу ж підтвердила: Сербія підтримає ініціативу.
🚑 І ось днями два реанімобілі – передача від сербського уряду – прибули до України. Швидкі, повністю укомплектовані сучасним обладнанням, поїдуть до Харківського та Черкаського центрів екстреної медичної допомоги рятувати життя українців.
🏥 А ми продовжимо забезпечувати наші лікарні необхідним транспортом. Який, на жаль, має дуже коротке життя під час війни.
Батьків 8-річного Богдана з Бахмута окупанти вбили, коли ті йшли на похорон свого родича, який теж загинув під час ворожого обстрілу. Ця історія облетіла всі ЗМІ, а Богдана евакуювали в безпечне місце.
Родина 10-річного Андрія з Броварів намагалася евакуюватися автівкою, коли натрапила на колонну російських танків. На очах у хлопчика вороги поцілили в бензобак і спалили маму, тата й дядька.
А ще – діти села Ягідного на Чернігівщині, які побували у полоні в окупантів. Через умови в підвалі спати їм доводилося стоячи. Їжі й води не мали, тож одна з мам навіть запропонувала окупантам розстріляти її, щоб не дивитися на дитячі муки…
Це боляче навіть переповідати. Це не просто історії трагедій – це історії зумисних тортур над нашими дітьми. Що вони зараз відчувають? Як їм пережити цей досвід?
📍Саме щоб допомогти їм у цьому, наприкінці листопада стартувала друга зміна освітньо-психологічного табору Gen.Сamp. Усі, про кого я щойно розповіла — всього 31 маленький українець — вирушили до Іспанії на реабілітацію.
Коли авторка ідеї Оксана Лебєдєва ще влітку презентувала мені проєкт цього табору, я одразу погодилася взяти його під патронат. Бо повернути дітям дитинство – наш обов’язок.
І вже перша зміна табору стала неочікуваною для самих фахівців: діти почали усміхатися, мріяти, жити. Виявилося, що дитяча психіка може протистояти найважчим випробуванням – за умови правильно підібраної терапії та вчасної допомоги.
Відповідну програму для другої зміни, під назвою «Захищені любов’ю», розробила провідний психолог проєкту Оксана Шльонська. Це вже повністю українська унікальна розробка. Що й логічно: усі місяці російського нападу українці переживають досвід, якого не має європейський світ ХХІ століття.
Тож наше завдання – повернути їм віру в любов і щастя, як і хотіли їхні батьки. І ми вже бачимо, що нам це вдається💙💛
Родина 10-річного Андрія з Броварів намагалася евакуюватися автівкою, коли натрапила на колонну російських танків. На очах у хлопчика вороги поцілили в бензобак і спалили маму, тата й дядька.
А ще – діти села Ягідного на Чернігівщині, які побували у полоні в окупантів. Через умови в підвалі спати їм доводилося стоячи. Їжі й води не мали, тож одна з мам навіть запропонувала окупантам розстріляти її, щоб не дивитися на дитячі муки…
Це боляче навіть переповідати. Це не просто історії трагедій – це історії зумисних тортур над нашими дітьми. Що вони зараз відчувають? Як їм пережити цей досвід?
📍Саме щоб допомогти їм у цьому, наприкінці листопада стартувала друга зміна освітньо-психологічного табору Gen.Сamp. Усі, про кого я щойно розповіла — всього 31 маленький українець — вирушили до Іспанії на реабілітацію.
Коли авторка ідеї Оксана Лебєдєва ще влітку презентувала мені проєкт цього табору, я одразу погодилася взяти його під патронат. Бо повернути дітям дитинство – наш обов’язок.
І вже перша зміна табору стала неочікуваною для самих фахівців: діти почали усміхатися, мріяти, жити. Виявилося, що дитяча психіка може протистояти найважчим випробуванням – за умови правильно підібраної терапії та вчасної допомоги.
Відповідну програму для другої зміни, під назвою «Захищені любов’ю», розробила провідний психолог проєкту Оксана Шльонська. Це вже повністю українська унікальна розробка. Що й логічно: усі місяці російського нападу українці переживають досвід, якого не має європейський світ ХХІ століття.
Тож наше завдання – повернути їм віру в любов і щастя, як і хотіли їхні батьки. І ми вже бачимо, що нам це вдається💙💛
🇺🇦 Завтра розпочнеться другий Національний тиждень читання. Минулого року його започаткував Український інститут книги спільно з Мінкультом, і я пишаюся тим, що попри війну ми продовжуємо традицію. Попри все дбаємо про культуру.
Цьогоріч багато кому з нас хочеться подолати минуле – зрозуміти, звідки тягнеться коріння зла, принесеного росіянами на нашу землю. Хтось шукає відповіді в історії: вчитується глибше в трагедії Сандармоха та Биківні, відкриває для себе прізвища, які Росія намагалася закопати в землю. Хтось розуміє, що час переосмислити шкільні знання, і зачитується авангардною поезією Михайля Семенка або чуттєвими листами, які Василь Стус писав синові.
Водночас дуже хочеться розуміти й сучасність. Порівняти на смак галицьку українську й ту, якою попри вигадки росіян завжди розмовляли на сході. Прочитати авторів, які просто зараз пишуть романи, воюючи на фронті. Бо ці твори про життя, яке нас оточує.
📚Якою б не була ваша #КнигаНаВійні, головне – що вона є. Читаймо, щоб відкривати для себе багатогранність нашої та світової культури. Читаймо, коли хочеться відволіктися від поганих новин. Читаймо самі та разом із дітьми. Бо книжки і є тим самим світлом, що долає морок 🔦
Цьогоріч багато кому з нас хочеться подолати минуле – зрозуміти, звідки тягнеться коріння зла, принесеного росіянами на нашу землю. Хтось шукає відповіді в історії: вчитується глибше в трагедії Сандармоха та Биківні, відкриває для себе прізвища, які Росія намагалася закопати в землю. Хтось розуміє, що час переосмислити шкільні знання, і зачитується авангардною поезією Михайля Семенка або чуттєвими листами, які Василь Стус писав синові.
Водночас дуже хочеться розуміти й сучасність. Порівняти на смак галицьку українську й ту, якою попри вигадки росіян завжди розмовляли на сході. Прочитати авторів, які просто зараз пишуть романи, воюючи на фронті. Бо ці твори про життя, яке нас оточує.
📚Якою б не була ваша #КнигаНаВійні, головне – що вона є. Читаймо, щоб відкривати для себе багатогранність нашої та світової культури. Читаймо, коли хочеться відволіктися від поганих новин. Читаймо самі та разом із дітьми. Бо книжки і є тим самим світлом, що долає морок 🔦
📢 Як опанувати себе під час повітряних тривог? До них неможливо звикнути, і страх, який охоплює нас, цілком природній. Однак наше завдання: не дати страху перерости у паніку.
Порадами, як допомогти собі, коли повітряна тривога переростає у внутрішню, ділиться Тетяни Сіренко, заступниці директора з психологічного напряму Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна»:
📍Нормалізуйте дихання. Під час вдиху тримайте руки на животі і уявіть, що надуваєте кульку. На видиху – здувайте кульку. Рахуємо 1–2–3 на вдиху, 1–2–3–4–5–6 – на видиху.
📍Вправа «метелик». Поверніть долоні до себе і зачепіться великими пальцями, це нагадуватиме метелик. По черзі ритмічно простукуйте по ключиці. Звуки заспокоюють.
📍Станьте на стопи, уявіть, що міцне коріння йде глибоко вниз. Сконцентруйтеся і відчуйте, як впевнено стоїте на поверхні.
📍Переведіть фокус уваги. Якщо ви у людному місці, зверніть увагу на оточуючих — деталі їхньої зовнішності, аксесуари.
📍Оберіть об’єкт, який допоможе заземлитися. Це може бути щось дрібне: фігурка, камінчик, монетка, які нагадують про щось приємне. Візьміть у руки та згадайте ті відчуття.
І дуже важливо: після важких днів, сповнених тривог, подбайте про базові потреби. Відновіть щоденну рутину, їжу, сон, відпочинок. Це допоможе відновити сили.
Матеріал підготовлено у межах
Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.
Порадами, як допомогти собі, коли повітряна тривога переростає у внутрішню, ділиться Тетяни Сіренко, заступниці директора з психологічного напряму Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна»:
📍Нормалізуйте дихання. Під час вдиху тримайте руки на животі і уявіть, що надуваєте кульку. На видиху – здувайте кульку. Рахуємо 1–2–3 на вдиху, 1–2–3–4–5–6 – на видиху.
📍Вправа «метелик». Поверніть долоні до себе і зачепіться великими пальцями, це нагадуватиме метелик. По черзі ритмічно простукуйте по ключиці. Звуки заспокоюють.
📍Станьте на стопи, уявіть, що міцне коріння йде глибоко вниз. Сконцентруйтеся і відчуйте, як впевнено стоїте на поверхні.
📍Переведіть фокус уваги. Якщо ви у людному місці, зверніть увагу на оточуючих — деталі їхньої зовнішності, аксесуари.
📍Оберіть об’єкт, який допоможе заземлитися. Це може бути щось дрібне: фігурка, камінчик, монетка, які нагадують про щось приємне. Візьміть у руки та згадайте ті відчуття.
І дуже важливо: після важких днів, сповнених тривог, подбайте про базові потреби. Відновіть щоденну рутину, їжу, сон, відпочинок. Це допоможе відновити сили.
Матеріал підготовлено у межах
Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.