❓Просте питання «Як ти?», яке ставимо щодня близьким і далеким, за ці місяці виявилося глибшим, ніж нам здавалося, бо воно не лише про фізичний, але й про душевний стан.

Найсильнішим із нас інколи потрібні місяці боротьби не тільки з ворогом, але і з власними стереотипами, щоб прийняти: відповідь на це питання може бути «Я не гаразд. Мені важко, тяжко, стресово».

Психологічне «не гаразд» – це нині стан більшості наших співвітчизників. І говорити про це, шукати рішення – нормально, правильно, обов’язково.
Нині кожен із нас проживає власну історію, до якої не був готовий, бо апріорі не можна бути готовим до всього того, що коїть держава-терорист Росія. І жодна людина не має залишитись із цим наодинці.

📍Саме тому ще навесні я ініціювала Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Сьогодні звірялися у зробленому – взяла участь у засіданні Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, під головуванням Прем’єр-міністра України.

📄 Підсумували аудит потреб громадян у послугах з охорони психічного здоров’я. Проаналізували наші власні ресурси. Наприклад, уже з’явилась Оперативна дорожня карта «Пріоритетні багатосекторні заходи із психічного здоров’я та психосоціальної підтримки».

Сподіваюся, за результатами знайдемо разом багато нових рішень. Бо правильно поставлені питання – шлях до правильних відповідей

🇹🇷 «Я хотіла особисто відвідати дітей. Попри те що приїхали вони нещодавно, вони тут щасливі й у надійних руках». Ось такими теплими словами описала свій візит до українських дітей Еміне Ердоган, перша леді Турецької Республіки.

Ще восени ми з пані Ердоган домовились евакуювати до Анкари вихованців одеського дитячого будинку «Сонечко». І ось із жовтня діти з вихователями та медиками нарешті в безпеці та в гарних умовах.

Величезна радість – бачити, як перша леді щиро піклується про малюків, розпитує про стан їхнього здоров’я. Один із вихованців дуже потребує постійного кваліфікованого нагляду медиків, тож пані Ердоган доручила турецьким лікарям зробити все можливе для дитини. Як радісно дякують діти, даруючи малюнки, обіймаючись із першою леді, наче з хорошою подругою.

🤝Так і я відчуваю нашу постійну співпрацю з пані Еміне Ердоган – як допомогу друга. Після вже двох самітів перших леді та джентльменів, що заклали основи цієї дружби, розумію: така особиста залученість моїх колег з усього світу – доказ того, що Саміт перетворився на дієву, а головне – постійну платформу, де Україна може розраховувати на допомогу 🇺🇦

Коли ми спілкуємось із моїми колегами – першими леді та джентльменами, – завжди намагаюся обговорювати дуже нагальні, практичні питання. Бо нині такий час, коли потребуємо допомоги тут і зараз.

🇷🇸 Так було і з першою леді Сербії Тамарою Вучич. Мала з нею телефонну розмову на початку осені – тоді ми проводили збір на автомобілі швидкої допомоги. Пані Вучич одразу ж підтвердила: Сербія підтримає ініціативу.

🚑 І ось днями два реанімобілі – передача від сербського уряду – прибули до України. Швидкі, повністю укомплектовані сучасним обладнанням, поїдуть до Харківського та Черкаського центрів екстреної медичної допомоги рятувати життя українців.

🏥 А ми продовжимо забезпечувати наші лікарні необхідним транспортом. Який, на жаль, має дуже коротке життя під час війни.

Батьків 8-річного Богдана з Бахмута окупанти вбили, коли ті йшли на похорон свого родича, який теж загинув під час ворожого обстрілу. Ця історія облетіла всі ЗМІ, а Богдана евакуювали в безпечне місце.

Родина 10-річного Андрія з Броварів намагалася евакуюватися автівкою, коли натрапила на колонну російських танків. На очах у хлопчика вороги поцілили в бензобак і спалили маму, тата й дядька.

А ще – діти села Ягідного на Чернігівщині, які побували у полоні в окупантів. Через умови в підвалі спати їм доводилося стоячи. Їжі й води не мали, тож одна з мам навіть запропонувала окупантам розстріляти її, щоб не дивитися на дитячі муки…

Це боляче навіть переповідати. Це не просто історії трагедій – це історії зумисних тортур над нашими дітьми. Що вони зараз відчувають? Як їм пережити цей досвід?

📍Саме щоб допомогти їм у цьому, наприкінці листопада стартувала друга зміна освітньо-психологічного табору Gen.Сamp. Усі, про кого я щойно розповіла — всього 31 маленький українець — вирушили до Іспанії на реабілітацію.

Коли авторка ідеї Оксана Лебєдєва ще влітку презентувала мені проєкт цього табору, я одразу погодилася взяти його під патронат. Бо повернути дітям дитинство – наш обов’язок.

І вже перша зміна табору стала неочікуваною для самих фахівців: діти почали усміхатися, мріяти, жити. Виявилося, що дитяча психіка може протистояти найважчим випробуванням – за умови правильно підібраної терапії та вчасної допомоги.

Відповідну програму для другої зміни, під назвою «Захищені любов’ю», розробила провідний психолог проєкту Оксана Шльонська. Це вже повністю українська унікальна розробка. Що й логічно: усі місяці російського нападу українці переживають досвід, якого не має європейський світ ХХІ століття.

Тож наше завдання – повернути їм віру в любов і щастя, як і хотіли їхні батьки. І ми вже бачимо, що нам це вдається💙💛