Спроможність. Ніби просте поняття – а в нього кілька визначень. По-перше – це особиста здатність. Та водночас – це сприятливі обставини, як допомагають здійсните задумане, реалізувати та реалізуватись у житті.

Фактично у кількох реченнях вимальовується ціла «філософія спроможності».

🗓 Саме так називався форум, який відкрила сьогодні у Києві до Міжнародного дня людей із інвалідністю. Громадські активісти, представники міжнародних організацій та міністерств обговорювали, які умови має бути створено у державі та суспільстві – аби кожна людина в Україні мала спроможність повного життя. Реалізовувати себе. Не мати бар’єрів.

Кожен день російського вторгнення, на жаль, збільшує кількість людей із інвалідністю, дітей та дорослих, які потребують протезів та спеціальної реабілітації. І якщо до війни ми почали рух до безбар’єрності (в тому числі психологічної, економічної), то зараз наша мета всеосяжніша: нам потрібна в усіх змістах безбар’єрна країна для всіх, щоб кожен, незалежно від ран, нанесених війною чи життям, почувався максимально спроможним.

Для цього система охорони здоров’я інтегрує зараз принципи МКФ – інструмент для відновлення людини після отримання травми чи каліцтва. Реалізується проєкт Superhumans зі створення спеціалізованої клініки протезування та реконструкції, триває робота над новим алгоритмом отримання водійських прав для людей з інвалідністю, вдосконалюються державні будівельні норми, щоб відбудова пошкоджених війною будівель та будівництво нових проходили вже за новими стандартами.

🫂 Та головне, мені здається, – війна прискорила важливі психологічні зміни в суспільстві. Тепер ми впевнились в тому, що ми – людяні, турботливі, емпатичні. Що нам не байдуже. Що ми приймаємо і поважаємо розмаїття. Що ми прагнемо гідних умов – не тільки для себе, а й для оточуючих.

Саме це важливо – жити повним, вільним життям. Де кожен може почуватися спроможним. Почуватися людиною 💙💛

Що дає основу? – Любов.
Що творить? – Любов.
Що зберігає? – Любов, любов.

Це слова Григорія Сковороди, філософа-вільнодумця, учителя та письменника. Великого українця, 300 років від дня народження якого ми сьогодні святкуємо 🇺🇦

Коли ми згадуємо філософа, то насамперед говоримо про його волелюбність. Про інтелектуальну незалежність. Про зухвале й дуже українське прагнення до свободи, яке йому не пробачала Російська імперія. Досі не пробачає, раз ракетами нищить навіть його музей.

Однак мені дуже імпонують саме ці його слова про любов. Бо Григорій Сковорода любив людей – говорити з ними, слухати. Людину він завжди ставив у центр своєї філософії. Людина та її свобода – це те, за що ми воюємо нині.

📍Сьогодні в Українському домі відкривається виставка «Світ Сковороди». Раджу завітати, якщо ви в Києві, та пройтися інтерактивними стежками життя великого філософа. Там буде та сама вціліла скульптура зі зруйнованого музею у Сковородинівці. Музею, який ми обов’язково відбудуємо, як і все, що знищила Росія.

Світ зараз відкриває для себе українську культуру, її глибину й багатство. Упевнена: те, що філософію Григорія Сковороди вивчатимуть у найпрестижніших університетах, – лише справа часу. Який зовсім не владний над його блискучими ідеями 💙💛

❓Як пояснити дитині, чому людина пересувається на кріслі колісному? Чому хтось чує завдяки спеціальним пристроям у вухах, як у шпигунів? Уявіть, яким відкриттям для малюків буде те, що є люди, які розмовляють руками, а є ті, хто читає пальцями?

«Коли йдеться про дружбу, любов і взаємодопомогу, немає значення – говорить людина словами чи показує картинки, ходить ногами чи на кріслі колісному, читає буквар очима чи пальцями, чує музику чи тільки здогадується про неї», — пише Анастасія Степула у книзі «Світ без меж».

🗓 Учора у світі відзначали день людей з інвалідністю, й на часі нагадати про цю книгу. Торік у цей день ми її презентували, а згодом вона потрапила до бібліотек у школи – 20 тисяч примірників. Щоб допомогти педагогам коректно відповідати на дитячі питання про безбар‘єрність.

📖 Відтепер книга доступна у вільному продажі, а також онлайн. Озброюйтесь відповідями на питання, що можуть здатися вам складними для пояснення дитині. Щоб змалечку вона росла у світі, в якому ні для кого справді немає меж.