🇺🇦🏠Те, що хвилює багатьох під час війни. У застосунку «Дія» вже можна подати заявку про пошкоджене житло через бойові дії.
Це анонсований Президентом крок, який допоможе відшкодувати збитки за втрачене майно.
Заявки можуть подавати тільки громадяни України, у яких від початку війни 24 лютого було пошкоджено приватні будинки, квартири і житлові приміщення.
Інструкція у відео Мінцифри.
Як це зробити?
✅Оновіть застосунок
✅У розділі «Послуги» оберіть «Повідомлення про пошкоджене майно».
✅Заповніть форму, вказавши необхідну інформацію (ПІБ, РНОКПП, контактні дані та інформація про об’єкт, що було пошкоджено).
✅Після реєстрації повідомлення потрібно чекати на проведення процедури оцінки та компенсації, що будуть визначені урядом найближчим часом.
Це анонсований Президентом крок, який допоможе відшкодувати збитки за втрачене майно.
Заявки можуть подавати тільки громадяни України, у яких від початку війни 24 лютого було пошкоджено приватні будинки, квартири і житлові приміщення.
Інструкція у відео Мінцифри.
Як це зробити?
✅Оновіть застосунок
✅У розділі «Послуги» оберіть «Повідомлення про пошкоджене майно».
✅Заповніть форму, вказавши необхідну інформацію (ПІБ, РНОКПП, контактні дані та інформація про об’єкт, що було пошкоджено).
✅Після реєстрації повідомлення потрібно чекати на проведення процедури оцінки та компенсації, що будуть визначені урядом найближчим часом.
👍374❤90
Війна - це завжди страх та невизначеність. На жаль, у ці часи діти нарівні з дорослими переживають жахи війни і можуть стати свідками шокуючих ситуацій.
Що робити, якщо дитина побачила щось страшне і налякана⁉️
✅ Не сваріть і не соромте дитину за її переляк. Страх – природне і нормальне почуття, частина інстинктивної програми самозбереження. Він не піддається контролю у дітей, проявляється на фізичному рівні.
✅Якщо ви побачили, що дитина сильно налякана, заспокоюйте, міцно-міцно обіймайте, зігрівайте своїм тілом, гладьте по спинці - це допомагає зняти напругу.
✅ Нехай дитина плаче, якщо їй це потрібно. Не зупиняйте, не заговорюйте, дайте виплакатися, просто будьте поруч і показуйте свою любов.
✅ Обговорюйте з дитиною те, що вона побачила. Проговоріть за дитину те, що вона не може сформулювати сама: «Ти так сильно злякався, коли побачив…». Так ви допоможете їй випустити страх назовні.
✅ Під час розмови з дитиною спробуйте створити безпечну і спокійну обстановку, обіймайте її, якщо вона не противиться. Говоріть повільно і неодмінно робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем.
✅ Здебільшого однієї розмови недостатньо і доводиться повторювати багато разів різними словами, згадуючи подробиці того, що сталося. Це варто робити до моменту, поки ви не відчуєте, що страх дитини поступово зменшується. І головне – підтримуйте дитину кожного разу, коли вона згадує те, що трапилося і хоче поговорити про це.
✅ Розповідайте дитині про свої почуття і страхи: «Мені теж було страшно». Дозвольте собі і дитині боятися – не намагайтеся переконати її в тому, що насправді вона не боїться, що у неї не було приводу боятися або в тому, що насправді все це не страшно.
✅ Запропонуйте намалювати свій страх або те, що злякало, – це допоможе впоратися з емоціями.
✅ Пам’ятайте, дитина не народжується з умінням керувати своїми почуттями та емоціями. Та й не всім дорослим це добре вдається. Тому головне завдання – допомогти дитині в цьому.
Ще більше порад дивіться у Довіднику безбар‘єрності. https://bf.in.ua/warcat/child-parents/
Що робити, якщо дитина побачила щось страшне і налякана⁉️
✅ Не сваріть і не соромте дитину за її переляк. Страх – природне і нормальне почуття, частина інстинктивної програми самозбереження. Він не піддається контролю у дітей, проявляється на фізичному рівні.
✅Якщо ви побачили, що дитина сильно налякана, заспокоюйте, міцно-міцно обіймайте, зігрівайте своїм тілом, гладьте по спинці - це допомагає зняти напругу.
✅ Нехай дитина плаче, якщо їй це потрібно. Не зупиняйте, не заговорюйте, дайте виплакатися, просто будьте поруч і показуйте свою любов.
✅ Обговорюйте з дитиною те, що вона побачила. Проговоріть за дитину те, що вона не може сформулювати сама: «Ти так сильно злякався, коли побачив…». Так ви допоможете їй випустити страх назовні.
✅ Під час розмови з дитиною спробуйте створити безпечну і спокійну обстановку, обіймайте її, якщо вона не противиться. Говоріть повільно і неодмінно робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем.
✅ Здебільшого однієї розмови недостатньо і доводиться повторювати багато разів різними словами, згадуючи подробиці того, що сталося. Це варто робити до моменту, поки ви не відчуєте, що страх дитини поступово зменшується. І головне – підтримуйте дитину кожного разу, коли вона згадує те, що трапилося і хоче поговорити про це.
✅ Розповідайте дитині про свої почуття і страхи: «Мені теж було страшно». Дозвольте собі і дитині боятися – не намагайтеся переконати її в тому, що насправді вона не боїться, що у неї не було приводу боятися або в тому, що насправді все це не страшно.
✅ Запропонуйте намалювати свій страх або те, що злякало, – це допоможе впоратися з емоціями.
✅ Пам’ятайте, дитина не народжується з умінням керувати своїми почуттями та емоціями. Та й не всім дорослим це добре вдається. Тому головне завдання – допомогти дитині в цьому.
Ще більше порад дивіться у Довіднику безбар‘єрності. https://bf.in.ua/warcat/child-parents/
❤490👍90😢2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
29 березня в Бірмінгемі на благодійному Concert For Ukraine зібрали 16 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу Україні. Там виступили Ед Ширан, Джамала, Manic Street Preachers, Том Оделл та інші.
Отже музика нині рятує не тільки душі, а й життя.
Отже музика нині рятує не тільки душі, а й життя.
❤1.5K👍151
‼️Під час війни ми всі втрачаємо. Хтось втрачає спокій, а інші - власний дім. Ми втрачаємо звичне життя, тимчасово, але чимало людей вже назавжди втратили близьких.
Найважче - сказати про це дітям. Завжди страшно це робити.
В «Довіднику безбар‘єрності» ми зібрали поради психолога, як говорити з дітьми про втрату близьких.
Головне – не приховувати правду і не зволікати.
✅Не варто детально розповідати, як саме це сталося. Якщо це було раптово, спочатку потрібно сказати, що ця людина загинула і її з нами ніколи не буде. Якщо близький помер від хвороби, треба так і говорити: він хворів, лікарі зробили все, що могли.
Якщо розказати дитині, що сталося, вона більше вам довірятиме, і це допоможе їй пережити втрату.
✅ Сказати дитині про смерть повинна найближча людина – та, кому вона найбільше довіряє і з ким може розділити горе.
✅ Спробуйте знайти безпечне й тихе місце, щоб поговорити з дитиною, і продумайте наперед, що збираєтеся сказати.
✅ Попросіть дитину сісти поруч. Якщо вона ще маленька і в неї є улюблена річ, наприклад, іграшка, яку вона всюди носить із собою, нехай візьме і її.
✅Говоріть повільно і обов’язково робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем. Треба сказати: «Хоча в твоєму житті цієї людини вже не буде, але її любов не зникне. Вона буде з тобою назавжди в пам’яті».
✅ Дитині треба дати час, щоб усвідомити цю інформацію. Маленькі діти можуть реагувати так, ніби вони вас не слухають. Проявіть терпіння та дочекайтеся їхньої уваги. Також будьте готові до того, що молодші діти будуть знову і знову ставити одні й ті ж запитання – як під час розмови, так і упродовж наступних днів та тижнів.
✅ Якщо ви вирішили брати дитину на похорони, треба обов’язково розповісти їй, що там відбуватиметься. І зробити так, щоб поруч з нею була людина, яка б подбала про неї на місці.
✅ Якщо вирішили не брати дитину на похорони, потім обов’язково треба сходити на могилу покійного, дати можливість попрощатися, показати, де покоїться людина. Можна принести те, що дитина хоче подарувати, або просто поговорити. Нехай дитина сама обере, що робити.
✅ Не використовуйте образ померлої людини для формування бажаної поведінки дитини. Наприклад: «Не кричи, бо на тебе бабуся зверху дивиться».
✅ Якщо дитина розпитує про померлу людину, намагайтесь не блокувати спогади про неї. Спитайте, що б вона хотіла сказати людині, якої вже немає. Пригадайте приємні, веселі, теплі випадки про того, хто пішов.
✅ Не заперечуйте почуття дитини: «Не плач», «Заспокойся». А навпаки – приймайте будь-які емоції. Їх треба проговорити (печаль, сум) і допомогти виразити (гнів, агресія). Говорити про померлу людину – часто є способом, який допомагає виразити накопичені почуття.
Найважче - сказати про це дітям. Завжди страшно це робити.
В «Довіднику безбар‘єрності» ми зібрали поради психолога, як говорити з дітьми про втрату близьких.
Головне – не приховувати правду і не зволікати.
✅Не варто детально розповідати, як саме це сталося. Якщо це було раптово, спочатку потрібно сказати, що ця людина загинула і її з нами ніколи не буде. Якщо близький помер від хвороби, треба так і говорити: він хворів, лікарі зробили все, що могли.
Якщо розказати дитині, що сталося, вона більше вам довірятиме, і це допоможе їй пережити втрату.
✅ Сказати дитині про смерть повинна найближча людина – та, кому вона найбільше довіряє і з ким може розділити горе.
✅ Спробуйте знайти безпечне й тихе місце, щоб поговорити з дитиною, і продумайте наперед, що збираєтеся сказати.
✅ Попросіть дитину сісти поруч. Якщо вона ще маленька і в неї є улюблена річ, наприклад, іграшка, яку вона всюди носить із собою, нехай візьме і її.
✅Говоріть повільно і обов’язково робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем. Треба сказати: «Хоча в твоєму житті цієї людини вже не буде, але її любов не зникне. Вона буде з тобою назавжди в пам’яті».
✅ Дитині треба дати час, щоб усвідомити цю інформацію. Маленькі діти можуть реагувати так, ніби вони вас не слухають. Проявіть терпіння та дочекайтеся їхньої уваги. Також будьте готові до того, що молодші діти будуть знову і знову ставити одні й ті ж запитання – як під час розмови, так і упродовж наступних днів та тижнів.
✅ Якщо ви вирішили брати дитину на похорони, треба обов’язково розповісти їй, що там відбуватиметься. І зробити так, щоб поруч з нею була людина, яка б подбала про неї на місці.
✅ Якщо вирішили не брати дитину на похорони, потім обов’язково треба сходити на могилу покійного, дати можливість попрощатися, показати, де покоїться людина. Можна принести те, що дитина хоче подарувати, або просто поговорити. Нехай дитина сама обере, що робити.
✅ Не використовуйте образ померлої людини для формування бажаної поведінки дитини. Наприклад: «Не кричи, бо на тебе бабуся зверху дивиться».
✅ Якщо дитина розпитує про померлу людину, намагайтесь не блокувати спогади про неї. Спитайте, що б вона хотіла сказати людині, якої вже немає. Пригадайте приємні, веселі, теплі випадки про того, хто пішов.
✅ Не заперечуйте почуття дитини: «Не плач», «Заспокойся». А навпаки – приймайте будь-які емоції. Їх треба проговорити (печаль, сум) і допомогти виразити (гнів, агресія). Говорити про померлу людину – часто є способом, який допомагає виразити накопичені почуття.
❤474👍100😢43
‼️Самотня дитина на вулиці. І у мирний час це варто уваги. У воєнний тим більше: це може означати, що дитина загубилася, розгублена, втратила близьких, що вона у небезпеці. Що робити, як допомогти чи навіть врятувати життя?
Дивіться тут. https://t.me/OP_UA/6101
Дивіться тут. https://t.me/OP_UA/6101
Telegram
Офіс Президента
Якщо ви помітили дитину без нагляду, дотримуйтеся трьох простих правил. Знайте: ви можете врятувати життя!
❤483👍70😢30
🇩🇪Німецький тижневик Die Zeit (авторитетне видання виходить із 1946 року), якому днями давала інтерв’ю, запитав важливу річ: що треба знати про українських біженців, щоб краще їм допомагати? Щиро розповіла про жіноче обличчя нашої вимушеної міграції:
«Українські жінки-біженки – в більшості із вищою освітою, енергійні та незалежні. В Україні вони мали роботу, кар’єру, бізнес, дім. І полишили все не з власної волі! Вони не збирали речі і не мали змогу планувати. Їх вигнала війна. Про це варто пам’ятати – вони не хотіли ставати біженками, не хотіли бути залежними. Їм часто психологічно важко приймати допомогу.
Тож як найкраще допомогти? Допомогти адаптуватися, дати дім та дати роботу.
Дати повноцінну освіту дітям – бо це дуже важливо для кожної української сім’ї. А потім вони повернуться додому – у мирну країну».
«Українські жінки-біженки – в більшості із вищою освітою, енергійні та незалежні. В Україні вони мали роботу, кар’єру, бізнес, дім. І полишили все не з власної волі! Вони не збирали речі і не мали змогу планувати. Їх вигнала війна. Про це варто пам’ятати – вони не хотіли ставати біженками, не хотіли бути залежними. Їм часто психологічно важко приймати допомогу.
Тож як найкраще допомогти? Допомогти адаптуватися, дати дім та дати роботу.
Дати повноцінну освіту дітям – бо це дуже важливо для кожної української сім’ї. А потім вони повернуться додому – у мирну країну».
❤1.56K👍193😢26
🇺🇦 Українська мова проти війни. Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну чимало людей вирішили перейти на українську.
Але де знайти гарні курси?
✅Є спеціальна, безкоштовна мовна група підтримки. Долучитися можна щодня об 11:00. Ось тут усі подробиці
✅ Львівський національний університет імені Івана Франка пропонує вдосконалити навички використання української за допомогою власного безплатного онлайн-курсу «Українська мова: основи успішної комунікації». До занять можуть приєднатися всі охочі, незалежно від віку та рівня освіти. Щоб отримати інформацію та зареєструватися, зверніться або у Viber за номером +380 67 995 90 96, або напишіть на адресу: anna_hushchak@ukr.net.
✅ МІОК НУ «Львівська політехніка» у співпраці з Департаментом освіти та науки Львівської ОДА започаткували розмовний клуб «Говорімо українською!». Під час онлайн-зустрічей на платформі ZOOM усі охочі матимуть можливість поспілкуватися на цікаві теми, завдяки чому зможуть подолати мовний бар’єр. Участь у клубі безкоштовна. Зустрічі відбуваються двічі на тиждень. Для реєстрації переходьте за цим посиланням.
✅ У Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка започаткували курси української мови для внутрішньо переміщених осіб. Навчання тривають онлайн у групах, до яких входять до 25 осіб. Навчання безкоштовне й до курсу можуть долучитися всі охочі. Щоб приєднатися, заповніть форму за посиланням.
✅ В Ужгороді Центр професійного розвитку педагогічних працівників Ужгородської міської ради спільно з Управлінням освіти міськради запустив освітній проєкт для всіх охочих вивчити українську мову або вдосконалити свої навички. Заняття тривають офлайн — у навчальних закладах міста, де тимчасово проживають переміщені особи. До лекцій можна під’єднатися також онлайн. Щоб зареєструватися на курс, заповніть форму за посиланням.
Але де знайти гарні курси?
✅Є спеціальна, безкоштовна мовна група підтримки. Долучитися можна щодня об 11:00. Ось тут усі подробиці
✅ Львівський національний університет імені Івана Франка пропонує вдосконалити навички використання української за допомогою власного безплатного онлайн-курсу «Українська мова: основи успішної комунікації». До занять можуть приєднатися всі охочі, незалежно від віку та рівня освіти. Щоб отримати інформацію та зареєструватися, зверніться або у Viber за номером +380 67 995 90 96, або напишіть на адресу: anna_hushchak@ukr.net.
✅ МІОК НУ «Львівська політехніка» у співпраці з Департаментом освіти та науки Львівської ОДА започаткували розмовний клуб «Говорімо українською!». Під час онлайн-зустрічей на платформі ZOOM усі охочі матимуть можливість поспілкуватися на цікаві теми, завдяки чому зможуть подолати мовний бар’єр. Участь у клубі безкоштовна. Зустрічі відбуваються двічі на тиждень. Для реєстрації переходьте за цим посиланням.
✅ У Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка започаткували курси української мови для внутрішньо переміщених осіб. Навчання тривають онлайн у групах, до яких входять до 25 осіб. Навчання безкоштовне й до курсу можуть долучитися всі охочі. Щоб приєднатися, заповніть форму за посиланням.
✅ В Ужгороді Центр професійного розвитку педагогічних працівників Ужгородської міської ради спільно з Управлінням освіти міськради запустив освітній проєкт для всіх охочих вивчити українську мову або вдосконалити свої навички. Заняття тривають офлайн — у навчальних закладах міста, де тимчасово проживають переміщені особи. До лекцій можна під’єднатися також онлайн. Щоб зареєструватися на курс, заповніть форму за посиланням.
👍535❤244😢3
‼️Під час війни ми щодня потрапляємо в ситуації, в яких ніколи не бували раніше, для яких у нас немає заготовленого плану дій.
І щоб уникнути хаосу та завадити російським загарбникам завдати максимальної кривди, експертне середовище навчає українців, як правильно рятувати один одного, а особливо дітей.
Що робити у ситуації, коли ви бачите дитину без супроводу дорослих, яка відстала від рідних, загубилася або ще гірше - втратила своїх близьких ⁉️
Так, врятувати, не залишати саму, а що далі? Чи маєте ви право прихистити чужу дитину у себе вдома? Або до яких служб чи органів звертатися за допомогою?
Відповіді й правильний алгоритм дій ви знайдете у листівці, яку виготовив Офіс Президента України в співпраці з Ювенальною поліцією та міжнародним проєктом технічної допомоги “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe).
І щоб уникнути хаосу та завадити російським загарбникам завдати максимальної кривди, експертне середовище навчає українців, як правильно рятувати один одного, а особливо дітей.
Що робити у ситуації, коли ви бачите дитину без супроводу дорослих, яка відстала від рідних, загубилася або ще гірше - втратила своїх близьких ⁉️
Так, врятувати, не залишати саму, а що далі? Чи маєте ви право прихистити чужу дитину у себе вдома? Або до яких служб чи органів звертатися за допомогою?
Відповіді й правильний алгоритм дій ви знайдете у листівці, яку виготовив Офіс Президента України в співпраці з Ювенальною поліцією та міжнародним проєктом технічної допомоги “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe).
❤441👍108😢1
🇺🇦«Для мене дуже багато українських жінок – приклад і взірець. Наприклад, лікарка Ірина Кондратова, яка рятує новонароджених у Харкові (нещодавно їй передав свій інстаграм-акаунт Девід Бекхем, щоб вона розповідала про свою роботу всьому світові.)
Або Наталя Песоцька – вихователька з притулку в Чернігові, яка врятувала 30 дітей-сиріт. Вона не тільки була з ними в бомбосховищі, а й змогла вивезти їх під обстрілами в безпечне місце! Або Настя Тиха – дівчина з Ірпеня, яка не забула про братів менших – під обстрілами, по підірваній дорозі пішки вивела в безпечне місце цілий притулок для тварин-інвалідів. Ось неймовірні жінки. Ось хто приклад. Ось такі в нас жінки взагалі».
📰Розповіла одній із найпопулярніших італійських щоденних газет La Repubblica про українок та українців у цій страшній війні й те, що ми відчуваємо.
https://www.repubblica.it/esteri/2022/04/01/news/ucraina_olena_zelenska_first_lady-343754021/
Або Наталя Песоцька – вихователька з притулку в Чернігові, яка врятувала 30 дітей-сиріт. Вона не тільки була з ними в бомбосховищі, а й змогла вивезти їх під обстрілами в безпечне місце! Або Настя Тиха – дівчина з Ірпеня, яка не забула про братів менших – під обстрілами, по підірваній дорозі пішки вивела в безпечне місце цілий притулок для тварин-інвалідів. Ось неймовірні жінки. Ось хто приклад. Ось такі в нас жінки взагалі».
📰Розповіла одній із найпопулярніших італійських щоденних газет La Repubblica про українок та українців у цій страшній війні й те, що ми відчуваємо.
https://www.repubblica.it/esteri/2022/04/01/news/ucraina_olena_zelenska_first_lady-343754021/
❤1.13K👍135
‼️Чи уявляли ви, як це переживати війну, маючи аутизм? Люди у спектрі різні, об’єднує їх надзвичайна чутливість до станів інших людей. Навіть не розуміючи війни, вони її відчувають. І це справжня катастрофа.
«Мій Петро не зрозумів, що таке війна, і слава Богу. Знаю, що ті його крики – то була я. Крик став його основним видом комунікації». Це пише мама дитини із аутизмом Анастасія Степула – вона також давній експерт наших проєктів з безбар’єрності.
Сьогодні – Всесвітній день поширення інформації про цей стан. Під час війни таким людям в Україні особливо важко – адже вони особливо прив’язані до всього звичного.
Тим, хто виїхав у безпеку, теж не легше. Аби отримати доступ до знань і розвитку за кордоном – треба підтвердити діагноз на новому місці.
Ми починаємо роботу із нашими посольствами та моїми колегами – першими леді світу. Прошу їх спростити процедуру підтвердження таких діагнозів. Щоб мами не чекали місяцями.
Вище соціальна історія, яку батьки можуть використовувати для пояснення ситуації.
«Мій Петро не зрозумів, що таке війна, і слава Богу. Знаю, що ті його крики – то була я. Крик став його основним видом комунікації». Це пише мама дитини із аутизмом Анастасія Степула – вона також давній експерт наших проєктів з безбар’єрності.
Сьогодні – Всесвітній день поширення інформації про цей стан. Під час війни таким людям в Україні особливо важко – адже вони особливо прив’язані до всього звичного.
Тим, хто виїхав у безпеку, теж не легше. Аби отримати доступ до знань і розвитку за кордоном – треба підтвердити діагноз на новому місці.
Ми починаємо роботу із нашими посольствами та моїми колегами – першими леді світу. Прошу їх спростити процедуру підтвердження таких діагнозів. Щоб мами не чекали місяцями.
Вище соціальна історія, яку батьки можуть використовувати для пояснення ситуації.
❤711👍170😢38
Із 24 лютого 2022 року у нас почався новий відлік життя. І боротьби за нього. Життя українців розділилося на "до" та "після" 24|02.
Втрата близьких. Втрата дому. Розлука. Переїзд у невідомість. Зруйноване рідне місто. Війна – це драматичні історії мільйонів українців. В чат-боті "...відлік... 24|02" кожен охочий може поділитися своєю. Щоби втрати, біль, розбиті мрії – не роз’їдали зсередини. Щоби можна було все це пережити разом. Бо зараз історія кожної окремої людини – це історія творення нашої державності, тут і зараз. Ти – важливий! Твоя історія – важлива! Розкажи її! Переходь за посиланням. https://t.me/countdown2402bot
Втрата близьких. Втрата дому. Розлука. Переїзд у невідомість. Зруйноване рідне місто. Війна – це драматичні історії мільйонів українців. В чат-боті "...відлік... 24|02" кожен охочий може поділитися своєю. Щоби втрати, біль, розбиті мрії – не роз’їдали зсередини. Щоби можна було все це пережити разом. Бо зараз історія кожної окремої людини – це історія творення нашої державності, тут і зараз. Ти – важливий! Твоя історія – важлива! Розкажи її! Переходь за посиланням. https://t.me/countdown2402bot
👍368❤124😢64