Відстань не перешкода для підтримки. Якщо хотіти підтримати. Кілометри не завада для порозуміння. Якщо хотіти порозумітися.
Російський напад на Україну вплинув на найвіддаленіші від нас країни – наприклад, зернову кризу відчув Карибський басейн. Це ще один доказ того, що агресія не має кордонів: її радіус ураження непередбачуваний і небезпечний для всіх.
📍Про це говорила з першими леді країн Карибського басейну на їхньому форумі SCLAN у межах CARICOM – співдружності 20 країн регіону.
Передусім висловила співчуття, адже ці країни зазнали масштабних руйнувань через ураган «Ліза». Знищені будинки, люди без домівок, відсутність світла – усе це добре знайоме українцям. Тільки там лиха наробив ураган, а в нас такі самі наслідки свідомо лишає по собі російська армія.
Запросила колег долучитися до міжнародного формату – започаткованого Україною Саміту перших леді та джентльменів. Це один з інструментів, що допомагає боротися з глобальними гуманітарними кризами.
Після цьогорічної зустрічі в Києві, учасники якої говорили про майбутнє світу та України, ми вирішили перетворити Саміт на постійну платформу. Окрім зібрань раз на рік, тепер маємо регулярні спільні проєкти, зокрема й такі безпрецедентні, як, наприклад, медична евакуація українських дітей, яку ми здійснили з першими леді Польщі та Франції.
Сучасний світ менший, ніж здається. Відстань між країнами вимірюється зв’язками, а не кілометрами, а виклики зближують іще більше. Ми бачимо силу єдності, однодумців і спільних дій заради загального добробуту 🇺🇦🌎
Російський напад на Україну вплинув на найвіддаленіші від нас країни – наприклад, зернову кризу відчув Карибський басейн. Це ще один доказ того, що агресія не має кордонів: її радіус ураження непередбачуваний і небезпечний для всіх.
📍Про це говорила з першими леді країн Карибського басейну на їхньому форумі SCLAN у межах CARICOM – співдружності 20 країн регіону.
Передусім висловила співчуття, адже ці країни зазнали масштабних руйнувань через ураган «Ліза». Знищені будинки, люди без домівок, відсутність світла – усе це добре знайоме українцям. Тільки там лиха наробив ураган, а в нас такі самі наслідки свідомо лишає по собі російська армія.
Запросила колег долучитися до міжнародного формату – започаткованого Україною Саміту перших леді та джентльменів. Це один з інструментів, що допомагає боротися з глобальними гуманітарними кризами.
Після цьогорічної зустрічі в Києві, учасники якої говорили про майбутнє світу та України, ми вирішили перетворити Саміт на постійну платформу. Окрім зібрань раз на рік, тепер маємо регулярні спільні проєкти, зокрема й такі безпрецедентні, як, наприклад, медична евакуація українських дітей, яку ми здійснили з першими леді Польщі та Франції.
Сучасний світ менший, ніж здається. Відстань між країнами вимірюється зв’язками, а не кілометрами, а виклики зближують іще більше. Ми бачимо силу єдності, однодумців і спільних дій заради загального добробуту 🇺🇦🌎
❤357👍29
👨👩👧 Як говорити з дитиною, якщо хтось із найрідніших отримав поранення? Важливо, щоб вона не лишалася зі своїми думками й тривогами наодинці. Тому фахівці Центру здоров'я та розвитку «Коло сім'ї» зібрали необхідні поради:
📍Обговорюйте, що відбулося, але не кажіть напівправду. Шукайте слова, щоб пояснити подальший перебіг лікування. Навіть якщо ситуація непередбачувана, дитині буде набагато легше, якщо вона чутиме ваші пояснення.
📍Залучайте її до піклування про пораненого. Дзвінок, малюнок, відвідини у лікарні. Але перед тим, як дитина зустрінеться із близьким, поясніть, що вона побачить. Після візиту обговоріть те, що непокоїть.
📍Пояснюйте дитині, що рани бувають «невидимими». Пережиті травматичні події можуть погіршити емоційний стан — дитина відчує, що рідна людина змінилася.
📍Допомагайте адаптуватися до змін. Життя сім’ї може сильно змінитися, але дитина має знати, що про її потреби не забули. Шукайте підтримки у рідних, друзів, в освітньому закладі.
📍Рухайтесь із надією та любов’ю. Коли виникають труднощі, помічайте добро, любов, відвагу наших захисників, єдність. Разом легше долати будь-які випробування.
У межах ініціативи щодо створення Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.
📍Обговорюйте, що відбулося, але не кажіть напівправду. Шукайте слова, щоб пояснити подальший перебіг лікування. Навіть якщо ситуація непередбачувана, дитині буде набагато легше, якщо вона чутиме ваші пояснення.
📍Залучайте її до піклування про пораненого. Дзвінок, малюнок, відвідини у лікарні. Але перед тим, як дитина зустрінеться із близьким, поясніть, що вона побачить. Після візиту обговоріть те, що непокоїть.
📍Пояснюйте дитині, що рани бувають «невидимими». Пережиті травматичні події можуть погіршити емоційний стан — дитина відчує, що рідна людина змінилася.
📍Допомагайте адаптуватися до змін. Життя сім’ї може сильно змінитися, але дитина має знати, що про її потреби не забули. Шукайте підтримки у рідних, друзів, в освітньому закладі.
📍Рухайтесь із надією та любов’ю. Коли виникають труднощі, помічайте добро, любов, відвагу наших захисників, єдність. Разом легше долати будь-які випробування.
У межах ініціативи щодо створення Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.
❤265👍23
🧑🍳Однією із цьогорічних цілей у межах реформи шкільного харчування було навчання кухарів.
Наші діти вчаться – попри воєнний час й атаки ворога здобувають знання, мріють і планують життя. І вони повинні мати все найкраще для того, щоб їхні мрії здійснилися. Зокрема, і харчування.
🥗На початку осені, коли ми презентували фабрику-кухню в Бучі, яка мала годувати школярів трьох громад, я казала, що реформа шкільного харчування, вимушено поставлена війною на паузу, повертається. Бо корисна й смачна їжа – те, що потрібно, щоб добре навчатися й добре почуватися попри все.
І ось наступний крок. Ми розпочали серію навчальних заходів для педагогів-кухарів, що працюють у закладах професійної технічної освіти та в майбутньому на своїх робочих місцях допомагатимуть перекваліфікувати кухарів шкіл і дошкільних навчальних закладів. Це вже друге таке навчання.
Понад 30 київських педагогів-кухарів відвідують зараз семінар, на якому вивчають нові технологічні стандарти шкільного харчування, знайомляться з новітнім обладнанням харчоблока шкільної їдальні та власноруч готують страви за новими високотехнологічними методиками під керівництвом команди Національної асоціації громадського харчування.
📍Попередній захід відбувся у Львові, де навчальний курс пройшли 50 педагогів-кухарів.
🤝Принагідно дякую їм та іншим друзям реформи: Національному управлінню у справах освіти та молоді Естонської Республіки (NarNo) і проєкту «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України».
Тепер педагоги-кухарі поширюватимуть знання далі, навчатимуть колег, стануть агентами змін на краще в шкільних їдальнях країни.
Ворог може лютувати, а нам робити своє: вчити дітей, годувати, планувати та втілювати заплановане. Для довгого щасливого життя 🇺🇦
Наші діти вчаться – попри воєнний час й атаки ворога здобувають знання, мріють і планують життя. І вони повинні мати все найкраще для того, щоб їхні мрії здійснилися. Зокрема, і харчування.
🥗На початку осені, коли ми презентували фабрику-кухню в Бучі, яка мала годувати школярів трьох громад, я казала, що реформа шкільного харчування, вимушено поставлена війною на паузу, повертається. Бо корисна й смачна їжа – те, що потрібно, щоб добре навчатися й добре почуватися попри все.
І ось наступний крок. Ми розпочали серію навчальних заходів для педагогів-кухарів, що працюють у закладах професійної технічної освіти та в майбутньому на своїх робочих місцях допомагатимуть перекваліфікувати кухарів шкіл і дошкільних навчальних закладів. Це вже друге таке навчання.
Понад 30 київських педагогів-кухарів відвідують зараз семінар, на якому вивчають нові технологічні стандарти шкільного харчування, знайомляться з новітнім обладнанням харчоблока шкільної їдальні та власноруч готують страви за новими високотехнологічними методиками під керівництвом команди Національної асоціації громадського харчування.
📍Попередній захід відбувся у Львові, де навчальний курс пройшли 50 педагогів-кухарів.
🤝Принагідно дякую їм та іншим друзям реформи: Національному управлінню у справах освіти та молоді Естонської Республіки (NarNo) і проєкту «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України».
Тепер педагоги-кухарі поширюватимуть знання далі, навчатимуть колег, стануть агентами змін на краще в шкільних їдальнях країни.
Ворог може лютувати, а нам робити своє: вчити дітей, годувати, планувати та втілювати заплановане. Для довгого щасливого життя 🇺🇦
❤353👍43😢2
🎨 Яка ваша улюблена робота Марії Примаченко? А Алли Горської? Чи давно ви були в Національному музеї мистецтв, Львівському історичному або в Софії Київській? Тепер визначитися з улюбленою картиною, відвідати музей чи навіть національний парк можна онлайн із будь-якої точки світу.
🔎 На платформі Google Arts & Culture, яка популяризує культуру різних країн, офіційно презентовано спеціальний український простір – Ukraine is Here, у якому в окремих секціях представлені наші архітектура, природа, мистецтво, культура.
Коли російські окупанти палять українські пам’ятки (музей уже згаданої Марії Примаченко) або розграбовують їх (як Історико-краєзнавчий музей Херсона), цей проєкт від Google і Міністерства культури та інформаційної політики України є особливо важливим. Бо водночас зберігає українську культуру й робить її популярнішою у світі.
🖼 Адже наша культура не лише наша. Це спадок усього цивілізованого світу. Коли культурні цінності втрачає одна країна, втрачає весь світ.
Коли ми зберігаємо, роздивляємось, гуглимо українську культуру, ми збагачуємо світ 🇺🇦🌎
🔎 На платформі Google Arts & Culture, яка популяризує культуру різних країн, офіційно презентовано спеціальний український простір – Ukraine is Here, у якому в окремих секціях представлені наші архітектура, природа, мистецтво, культура.
Коли російські окупанти палять українські пам’ятки (музей уже згаданої Марії Примаченко) або розграбовують їх (як Історико-краєзнавчий музей Херсона), цей проєкт від Google і Міністерства культури та інформаційної політики України є особливо важливим. Бо водночас зберігає українську культуру й робить її популярнішою у світі.
🖼 Адже наша культура не лише наша. Це спадок усього цивілізованого світу. Коли культурні цінності втрачає одна країна, втрачає весь світ.
Коли ми зберігаємо, роздивляємось, гуглимо українську культуру, ми збагачуємо світ 🇺🇦🌎
❤394👍34😢1
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Video
Війна робить нас більш загартованими, стійкими, витривалими. Ми звикаємо до побутових проблем, повітряних тривог, звикаємо ухвалювати важкі рішення…
Але є дещо, із чим не можна миритися навіть під час війни. Тим більше під час війни. Це час, коли легко поширюються жорстокість і насильство. Та найгірше – до цього можна звикнути, ніби так і треба.
Але це пастка для всіх нас. До насильства не можна звикати, його не можна толерувати, прикриваючись війною. Навпаки, саме під час війни треба стати в рази уважнішими до потреб інших, навіть зовсім незнайомих нам людей, до їхнього відчаю.
І не менш важливо бути уважним до своїх власних проблем. Не можна не зважати на випадки жорстокості та знущань, морального чи фізичного тиску, сподіваючись їх «якось перетерпіти». Не можна заплющувати очі на те, що болить. Знову таки, війна не виправдання для побутового зла.
🗓 Як нагадування про це сьогодні стартують усесвітні «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства». У 60 містах і громадах України за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення, урядів України, Великої Британії, Канади та США з’являються незвичні мозаїки: коли охочі забирають собі частинку такої інсталяції, вони символічно руйнують насильство, а з-під камінців проступає гасло «Чуйність перемагає насильство».
Наче прості слова, але саме так і є: ми – людяні. Ми чуйні. Кожен день війни перевіряє нас на вірність цим принципам. І ми обов’язково їх захистимо 🇺🇦
Але є дещо, із чим не можна миритися навіть під час війни. Тим більше під час війни. Це час, коли легко поширюються жорстокість і насильство. Та найгірше – до цього можна звикнути, ніби так і треба.
Але це пастка для всіх нас. До насильства не можна звикати, його не можна толерувати, прикриваючись війною. Навпаки, саме під час війни треба стати в рази уважнішими до потреб інших, навіть зовсім незнайомих нам людей, до їхнього відчаю.
І не менш важливо бути уважним до своїх власних проблем. Не можна не зважати на випадки жорстокості та знущань, морального чи фізичного тиску, сподіваючись їх «якось перетерпіти». Не можна заплющувати очі на те, що болить. Знову таки, війна не виправдання для побутового зла.
🗓 Як нагадування про це сьогодні стартують усесвітні «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства». У 60 містах і громадах України за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення, урядів України, Великої Британії, Канади та США з’являються незвичні мозаїки: коли охочі забирають собі частинку такої інсталяції, вони символічно руйнують насильство, а з-під камінців проступає гасло «Чуйність перемагає насильство».
Наче прості слова, але саме так і є: ми – людяні. Ми чуйні. Кожен день війни перевіряє нас на вірність цим принципам. І ми обов’язково їх захистимо 🇺🇦
❤380👍27😢3
Плесканчики, товченики, щоденники, кользяники… приготовані з кісток, бур’яну, соломи та гірших, набагато гірших складових… Їжа відчаю. Головне бажання – щоб наші діти ніколи не дізналися про смак цих «страв», якими Голодомор «годував» таку саму малечу 90 років тому.
Щоб це не повторилося, ми маємо пам’ятати. І ці назви, і померлих, і тих, хто вижив. І про тих, хто їх катував, морив голодом, винищував.
Книга «Вік червоних мурах» Тані П’янкової – сьогодні мій спосіб пам’ятати. Страшно читати й неможливо відірватися. Дякую авторці. Талановито, боляче, необхідно.
Що менше залишається живих свідків, то більше має бути такої літератури, кіно, музеїв. Пам’яті в усіх її втіленнях.
А тим часом нащадки тих червоних мурах знову на нашій землі. Щоб нищити, катувати, поневолювати. Не допустимо, виженемо, подолаємо. Зокрема й тому, що пам’ятаємо 🕯🇺🇦
Щоб це не повторилося, ми маємо пам’ятати. І ці назви, і померлих, і тих, хто вижив. І про тих, хто їх катував, морив голодом, винищував.
Книга «Вік червоних мурах» Тані П’янкової – сьогодні мій спосіб пам’ятати. Страшно читати й неможливо відірватися. Дякую авторці. Талановито, боляче, необхідно.
Що менше залишається живих свідків, то більше має бути такої літератури, кіно, музеїв. Пам’яті в усіх її втіленнях.
А тим часом нащадки тих червоних мурах знову на нашій землі. Щоб нищити, катувати, поневолювати. Не допустимо, виженемо, подолаємо. Зокрема й тому, що пам’ятаємо 🕯🇺🇦
😢506❤121👍27
🇺🇦 У нас було вже стільки випробувань, що жоден блекаут точно не найгірше, що траплялося. Ми навчилися жити, не відкладаючи нічого на потім, робити необхідне тут і зараз.
Дуже вірю в те, що психологи називають посттравматичним зростанням. Це коли з випробувань ми виходимо сильнішими. Ми точно змінилися й загартувалися.
📹 Розповіла в інтерв’ю ВВС про настрій українців.
Українці тримаються в надскладні часи, бо ми знаємо, за що воюємо.
Дуже вірю в те, що психологи називають посттравматичним зростанням. Це коли з випробувань ми виходимо сильнішими. Ми точно змінилися й загартувалися.
📹 Розповіла в інтерв’ю ВВС про настрій українців.
Українці тримаються в надскладні часи, бо ми знаємо, за що воюємо.
❤443👍35😢4