🇺🇦 Сьогоднішній День захисників і захисниць святкують не лише в Україні, бо українські діти, які були змушені тікати від війни, чекають своїх рідних захисників по всьому світу.
🇱🇹 Тож наші друзі у Литві вирішили підтримати українців у цей важливий для нас день і влаштували справжнє свято в Українському центрі у Вільнюсі. Разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє ми задумували його, щоб у тисяч українців, яких прийняла ця країна, з’явилося рідне місце. І сьогодні пані Діана особисто зібрала наші родини, щоб ушанувати подвиг українських героїв.
📖 Разом із Пятрасом Шімелюнасом, головою правління Вільнюського клубу, пані Діана розповіла гостям про проєкт «Книжки без кордонів»: саме Клуб виділив кошти, щоб закупити 1000 книжок для дітей різного віку в координації з Українським інститутом книги.
📦 Ці книжки сьогодні розлетяться по всій країні: до Литовської національної бібліотеки імені Мартінаса Мажвідаса (головна наукова бібліотека Литви), до бібліотек міст Радвілішкіс, Укмерге та Варена. Окремі пакунки з книжками – для бібліотек чотирьох навчальних закладів з українською мовою викладання у Вільнюсі: Міжнародної української школи, приватних шкіл «Гравітація», Gravitas Schola та Varnu Sala. Книжку сьогодні отримала й кожна дитина, яка відвідала центр.
🤝Я надзвичайно вдячна своїй колезі й добрій подрузі пані Діані Наусєдєнє за цей день, бо українцям за кордоном дуже важливо відчувати єдність і підтримку – і у війні, і у святі. Адже для захисників на фронті немає нічого ціннішого, ніж знати: свої в безпеці.
Проєкт «Книжки без кордонів» реалізує Український інститут книги спільно з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України. Книжки було передано в Литву за підтримки Посольства Литви в Україні. Загалом завдяки проєкту вдалося надрукувати понад 160 тисяч книжок у понад 20 країнах світу.
🇱🇹 Тож наші друзі у Литві вирішили підтримати українців у цей важливий для нас день і влаштували справжнє свято в Українському центрі у Вільнюсі. Разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє ми задумували його, щоб у тисяч українців, яких прийняла ця країна, з’явилося рідне місце. І сьогодні пані Діана особисто зібрала наші родини, щоб ушанувати подвиг українських героїв.
📖 Разом із Пятрасом Шімелюнасом, головою правління Вільнюського клубу, пані Діана розповіла гостям про проєкт «Книжки без кордонів»: саме Клуб виділив кошти, щоб закупити 1000 книжок для дітей різного віку в координації з Українським інститутом книги.
📦 Ці книжки сьогодні розлетяться по всій країні: до Литовської національної бібліотеки імені Мартінаса Мажвідаса (головна наукова бібліотека Литви), до бібліотек міст Радвілішкіс, Укмерге та Варена. Окремі пакунки з книжками – для бібліотек чотирьох навчальних закладів з українською мовою викладання у Вільнюсі: Міжнародної української школи, приватних шкіл «Гравітація», Gravitas Schola та Varnu Sala. Книжку сьогодні отримала й кожна дитина, яка відвідала центр.
🤝Я надзвичайно вдячна своїй колезі й добрій подрузі пані Діані Наусєдєнє за цей день, бо українцям за кордоном дуже важливо відчувати єдність і підтримку – і у війні, і у святі. Адже для захисників на фронті немає нічого ціннішого, ніж знати: свої в безпеці.
Проєкт «Книжки без кордонів» реалізує Український інститут книги спільно з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України. Книжки було передано в Литву за підтримки Посольства Литви в Україні. Загалом завдяки проєкту вдалося надрукувати понад 160 тисяч книжок у понад 20 країнах світу.
❤492👍41😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🧑🦯Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день білої тростини. Щороку в цей день говорять про права незрячих людей, аби бар’єрів, із якими вони стикаються в суспільстві, меншало.
Я хотіла б, щоб сьогодні ми, попри всі «гостріші» інфоприводи, які генерує війна, теж говорили про цей день. Він надзвичайно важливий для близько сотні тисяч українців, які мають порушення зору, і для мільйонів, що прагнуть жити в інклюзивному суспільстві.
📚Тож познайомлю вас із Сенсотекою – особливим простором для читання, навчання й розвитку, який було створено для людей із порушеннями зору на базі публічної львівської бібліотеки.
Назва простору походить від слова «сенс» – «відчуття», бо незрячі люди фактично відчувають слова на дотик, коли читають. Однак найголовніше, як на мене, те, якого глибокого сенсу сповнене це місце.
Воно було створене доступним для людей із порушеннями зору, щоб вони не відчували бар’єрів, а натомість відчували повноту життя. Та зрештою Сенсотека стала місцем, доступним і дуже потрібним для всіх людей. Повністю безбар’єрним простором. Подивіться, будь ласка, відео – це історія перетворення, що надихає 🎦
Дуже хочу, щоб ця трансформація стала прикладом для українських громад і проєкт масштабувався. Бо по всій нашій країні мають з’являтися такі місця, у яких люди можуть почуватися людьми ❤️🩹
Я хотіла б, щоб сьогодні ми, попри всі «гостріші» інфоприводи, які генерує війна, теж говорили про цей день. Він надзвичайно важливий для близько сотні тисяч українців, які мають порушення зору, і для мільйонів, що прагнуть жити в інклюзивному суспільстві.
📚Тож познайомлю вас із Сенсотекою – особливим простором для читання, навчання й розвитку, який було створено для людей із порушеннями зору на базі публічної львівської бібліотеки.
Назва простору походить від слова «сенс» – «відчуття», бо незрячі люди фактично відчувають слова на дотик, коли читають. Однак найголовніше, як на мене, те, якого глибокого сенсу сповнене це місце.
Воно було створене доступним для людей із порушеннями зору, щоб вони не відчували бар’єрів, а натомість відчували повноту життя. Та зрештою Сенсотека стала місцем, доступним і дуже потрібним для всіх людей. Повністю безбар’єрним простором. Подивіться, будь ласка, відео – це історія перетворення, що надихає 🎦
Дуже хочу, щоб ця трансформація стала прикладом для українських громад і проєкт масштабувався. Бо по всій нашій країні мають з’являтися такі місця, у яких люди можуть почуватися людьми ❤️🩹
❤360👍37
📸 Усі ви бачили цю світлину: палаюче поле збіжжя, де вогонь наздоганяє українського фоторепортера. Цей фотограф — Євген Малолєтка, а піймав його у кадр колега Мстислав Чернов.
🏆Учора обоє фотографів отримали престижну французьку премію для військових кореспондентів Bayeux Calvados-Normandy Award. Це завдяки Євгену та Мстиславу світ побачив світлини із розбомбленого Маріуполя — ті самі вражаючі кадри із пологового. Вони були останніми журналістами, які виїхали з міста.
Це фото з палаючим полем, певно, є найяскравішою ілюстрацією умов, в яких нині працюють українські репортери. До слова, побачити його можна в «Українському домі» на виставці «Спалах. Українська фотографія сьогодні», що триватиме до до 23 жовтня 🇺🇦
🏆Учора обоє фотографів отримали престижну французьку премію для військових кореспондентів Bayeux Calvados-Normandy Award. Це завдяки Євгену та Мстиславу світ побачив світлини із розбомбленого Маріуполя — ті самі вражаючі кадри із пологового. Вони були останніми журналістами, які виїхали з міста.
Це фото з палаючим полем, певно, є найяскравішою ілюстрацією умов, в яких нині працюють українські репортери. До слова, побачити його можна в «Українському домі» на виставці «Спалах. Українська фотографія сьогодні», що триватиме до до 23 жовтня 🇺🇦
❤503😢100👍23
💬 «Мені дуже боляче, я плачу. Цей біль я хочу трансформувати в творчість».
«З початку війни я стала дуже тривожною, не довіряю людям».
«Ми виживаємо, ми зобов’язані це пройти. І ми точно виживемо».
💫 Це відверті відповіді зірок, що прийняли участь у проєкті «Скажи чесно — як ти?». У коротких відео співачка Злата Огнєвич, солістка гурту «KAZKA» Олександра Заріцька і телеведучий Юрій Горбунов розповідають: як вони почуваються після семи місяців війни.
🌿 Сьогодні нашу психіку знов випробовують на міцність «прильоти». Якщо фізично ви в порядку, спробуйте знайти сили, аби подбати про неї. У кожному відео герой проєкту дає дуже просту, але дієву техніку, що допоможе зняти стрес.
🫂 Струсити з себе негатив. Розлабитися через напруження. Відчути власне серцебиття. Усього кілька хвилин уваги до себе щоденно значно зміцнять ваше психічне здоров’я ❤️
«З початку війни я стала дуже тривожною, не довіряю людям».
«Ми виживаємо, ми зобов’язані це пройти. І ми точно виживемо».
💫 Це відверті відповіді зірок, що прийняли участь у проєкті «Скажи чесно — як ти?». У коротких відео співачка Злата Огнєвич, солістка гурту «KAZKA» Олександра Заріцька і телеведучий Юрій Горбунов розповідають: як вони почуваються після семи місяців війни.
🌿 Сьогодні нашу психіку знов випробовують на міцність «прильоти». Якщо фізично ви в порядку, спробуйте знайти сили, аби подбати про неї. У кожному відео герой проєкту дає дуже просту, але дієву техніку, що допоможе зняти стрес.
🫂 Струсити з себе негатив. Розлабитися через напруження. Відчути власне серцебиття. Усього кілька хвилин уваги до себе щоденно значно зміцнять ваше психічне здоров’я ❤️
❤386👍41
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
🏫 Цього навчального року понад три тисячі українських шкіл функціонують у звичайному режимі. Ще більш як чотири тисячі працюють у змішаному. Однак, на жаль, можливість забезпечувати учнів гарячим харчуванням має лише трохи більш як половина шкіл. Найскладніше це робити тим, хто відновлює роботу на деокупованих територіях.
🧑🍳 Саме для цього наприкінці літа ми запустили в Бучі будівництво фабрики-кухні, яка забезпечить повноцінним меню всі навколишні заклади освіти.
🥗 Як відновити харчування в інших школах країни та які умови слід для цього створити, обговорювали на стратегічній сесії разом з колегами із МОН, Українського інституту розвитку освіти, МОЗ, ДПСС, Національної асоціації громадського харчування, СultFood та Євгеном Клопотенком, а також міжнародними партнерами реформи: швейцарсько-українськими проєктами DECIDE та «Діємо для здоров’я», ЮНІСЕФ, World Food Program.
Основні питання порядку денного:
📍адаптація технологічних процесів до викликів воєнного часу;
📍фінансова підтримка громад та шкіл під час воєнного стану, зокрема залучення донорських коштів;
📍ґрунтовний аналіз харчування у закладах освіти, щоб скласти карту їх потреб і розв’язувати першочергові проблеми;
📍продовження популяризації здорового харчування та способу життя для підтримки власного здоров’я та психологічного стану;
📍навчання та підвищення кваліфікації кухарів.
❓«Що робити повару, у якого готується їжа, а лунає повітряна тривога і йому потрібно йти до сховища?» – це одне із запитань, яке складно було уявити рік тому. Але наша країна справляється й не з такими викликами.
Казала про це в мирні часи, кажу й зараз: від харчування залежить не лише якість навчання, а й психологічний стан дітей. І ми, дорослі, про нього подбаємо 🇺🇦
🧑🍳 Саме для цього наприкінці літа ми запустили в Бучі будівництво фабрики-кухні, яка забезпечить повноцінним меню всі навколишні заклади освіти.
🥗 Як відновити харчування в інших школах країни та які умови слід для цього створити, обговорювали на стратегічній сесії разом з колегами із МОН, Українського інституту розвитку освіти, МОЗ, ДПСС, Національної асоціації громадського харчування, СultFood та Євгеном Клопотенком, а також міжнародними партнерами реформи: швейцарсько-українськими проєктами DECIDE та «Діємо для здоров’я», ЮНІСЕФ, World Food Program.
Основні питання порядку денного:
📍адаптація технологічних процесів до викликів воєнного часу;
📍фінансова підтримка громад та шкіл під час воєнного стану, зокрема залучення донорських коштів;
📍ґрунтовний аналіз харчування у закладах освіти, щоб скласти карту їх потреб і розв’язувати першочергові проблеми;
📍продовження популяризації здорового харчування та способу життя для підтримки власного здоров’я та психологічного стану;
📍навчання та підвищення кваліфікації кухарів.
❓«Що робити повару, у якого готується їжа, а лунає повітряна тривога і йому потрібно йти до сховища?» – це одне із запитань, яке складно було уявити рік тому. Але наша країна справляється й не з такими викликами.
Казала про це в мирні часи, кажу й зараз: від харчування залежить не лише якість навчання, а й психологічний стан дітей. І ми, дорослі, про нього подбаємо 🇺🇦
❤369👍49
Фото шестирічного Влада біля могили його мами в Бучі стало всесвітньо відомим. Вихователька Марина Наумець померла під час російської окупації. Тоді її поховали просто у дворі будинку…
Зараз на обличчя Влада знову повернулася усмішка. Він так само сумує за мамою, але вже може говорити про пережите. Це стало можливим після місяця його перебування в таборі Gen.Camp від Gen.Ukrainian. Під мирним небом Іспанії 🇪🇸фахівці цієї громадської ініціативи – психологи з України 🇺🇦та Ізраїлю 🇮🇱 – буквально витягають українських дітей із воєнного стресу.
Коли авторка ідеї Оксана Лебедєва ще влітку презентувала мені проєкт цього табору, я одразу погодилася взяти його під патронат. Бо повернути нашим дітям нормальне дитинство – це надважливе завдання.
Так, у більшості українських дітей після пережитого – посттравматичний стрес. Але хороше в тому, що діти можуть подолати його майже на 100% – звісно, за умови правильної терапії.
«Нам самим було складно повірити у стовідсоткове відновлення. Але тепер у нас зовсім немає сумнівів», – кажуть психологи після того, як через них пройшли десятки дітей із першої зміни табору. Після того, як почав усміхатися Влад.
Це дуже надихає. Бо саме за це вся країна й бореться – за стовідсоткове благополуччя кожного українця 💙💛
ℹ️ Більше інформації та анкета для участі – на сайті проєкту: https://genukrainian.com.ua/anketa
Зараз на обличчя Влада знову повернулася усмішка. Він так само сумує за мамою, але вже може говорити про пережите. Це стало можливим після місяця його перебування в таборі Gen.Camp від Gen.Ukrainian. Під мирним небом Іспанії 🇪🇸фахівці цієї громадської ініціативи – психологи з України 🇺🇦та Ізраїлю 🇮🇱 – буквально витягають українських дітей із воєнного стресу.
Коли авторка ідеї Оксана Лебедєва ще влітку презентувала мені проєкт цього табору, я одразу погодилася взяти його під патронат. Бо повернути нашим дітям нормальне дитинство – це надважливе завдання.
Так, у більшості українських дітей після пережитого – посттравматичний стрес. Але хороше в тому, що діти можуть подолати його майже на 100% – звісно, за умови правильної терапії.
«Нам самим було складно повірити у стовідсоткове відновлення. Але тепер у нас зовсім немає сумнівів», – кажуть психологи після того, як через них пройшли десятки дітей із першої зміни табору. Після того, як почав усміхатися Влад.
Це дуже надихає. Бо саме за це вся країна й бореться – за стовідсоткове благополуччя кожного українця 💙💛
ℹ️ Більше інформації та анкета для участі – на сайті проєкту: https://genukrainian.com.ua/anketa
❤595😢83👍51