🇺🇦 Жінка в однострої. Можна не знати її особисто, але не можна відвести очей. Бо за цим одностроєм - найважливіший в житті вибір.
Можливо, вона носить форму з 2014 - або ж вдягнула після повномасштабного російського вторгнення
Вона може бути професійною військовою, а може - вчителькою, яка стала на захист найдорожчого.
Після найгарячіших битв вона пише родині і близьким, що все добре і скоро вони будуть разом.
Вона командує артилерією чи керує дроном. Або ж працює, щоб ця артилерія та дрони, їжа та ліки були в нашого війська вчасно.
Вона боєць в усьому, за що береться. Вона боронить, бо любить.
Це надзвичайно важливо, що від минулого року сьогоднішній день присвячений і захисникам, і захисницям, і ми можемо відзначити жіночу роль у порятунку країни. Понад 41 тисяча їх зараз - військові, з котрих понад 8 тисяч - офіцерки. Ще 18 тисяч - ті, хто працює в системі армії, щоб армія працювала.
Дякуємо вам, захисниці!
І уклін усім захисникам!
Наші героїні і герої, ви дуже потрібні нам і вашим родинам живими і неушкодженими. Обіймаємо кожну та кожного - за кожен наш день життя 💙💛
Фото: Oliver Marsden, Насточка, John Beck, Julia Kochetova, Heidi Levine, Oliver Marsden, особистий архів героїні, ЗСУ.
Можливо, вона носить форму з 2014 - або ж вдягнула після повномасштабного російського вторгнення
Вона може бути професійною військовою, а може - вчителькою, яка стала на захист найдорожчого.
Після найгарячіших битв вона пише родині і близьким, що все добре і скоро вони будуть разом.
Вона командує артилерією чи керує дроном. Або ж працює, щоб ця артилерія та дрони, їжа та ліки були в нашого війська вчасно.
Вона боєць в усьому, за що береться. Вона боронить, бо любить.
Це надзвичайно важливо, що від минулого року сьогоднішній день присвячений і захисникам, і захисницям, і ми можемо відзначити жіночу роль у порятунку країни. Понад 41 тисяча їх зараз - військові, з котрих понад 8 тисяч - офіцерки. Ще 18 тисяч - ті, хто працює в системі армії, щоб армія працювала.
Дякуємо вам, захисниці!
І уклін усім захисникам!
Наші героїні і герої, ви дуже потрібні нам і вашим родинам живими і неушкодженими. Обіймаємо кожну та кожного - за кожен наш день життя 💙💛
Фото: Oliver Marsden, Насточка, John Beck, Julia Kochetova, Heidi Levine, Oliver Marsden, особистий архів героїні, ЗСУ.
❤929👍54😢2
🇺🇦 Сьогоднішній День захисників і захисниць святкують не лише в Україні, бо українські діти, які були змушені тікати від війни, чекають своїх рідних захисників по всьому світу.
🇱🇹 Тож наші друзі у Литві вирішили підтримати українців у цей важливий для нас день і влаштували справжнє свято в Українському центрі у Вільнюсі. Разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє ми задумували його, щоб у тисяч українців, яких прийняла ця країна, з’явилося рідне місце. І сьогодні пані Діана особисто зібрала наші родини, щоб ушанувати подвиг українських героїв.
📖 Разом із Пятрасом Шімелюнасом, головою правління Вільнюського клубу, пані Діана розповіла гостям про проєкт «Книжки без кордонів»: саме Клуб виділив кошти, щоб закупити 1000 книжок для дітей різного віку в координації з Українським інститутом книги.
📦 Ці книжки сьогодні розлетяться по всій країні: до Литовської національної бібліотеки імені Мартінаса Мажвідаса (головна наукова бібліотека Литви), до бібліотек міст Радвілішкіс, Укмерге та Варена. Окремі пакунки з книжками – для бібліотек чотирьох навчальних закладів з українською мовою викладання у Вільнюсі: Міжнародної української школи, приватних шкіл «Гравітація», Gravitas Schola та Varnu Sala. Книжку сьогодні отримала й кожна дитина, яка відвідала центр.
🤝Я надзвичайно вдячна своїй колезі й добрій подрузі пані Діані Наусєдєнє за цей день, бо українцям за кордоном дуже важливо відчувати єдність і підтримку – і у війні, і у святі. Адже для захисників на фронті немає нічого ціннішого, ніж знати: свої в безпеці.
Проєкт «Книжки без кордонів» реалізує Український інститут книги спільно з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України. Книжки було передано в Литву за підтримки Посольства Литви в Україні. Загалом завдяки проєкту вдалося надрукувати понад 160 тисяч книжок у понад 20 країнах світу.
🇱🇹 Тож наші друзі у Литві вирішили підтримати українців у цей важливий для нас день і влаштували справжнє свято в Українському центрі у Вільнюсі. Разом із першою леді Литви Діаною Наусєдєнє ми задумували його, щоб у тисяч українців, яких прийняла ця країна, з’явилося рідне місце. І сьогодні пані Діана особисто зібрала наші родини, щоб ушанувати подвиг українських героїв.
📖 Разом із Пятрасом Шімелюнасом, головою правління Вільнюського клубу, пані Діана розповіла гостям про проєкт «Книжки без кордонів»: саме Клуб виділив кошти, щоб закупити 1000 книжок для дітей різного віку в координації з Українським інститутом книги.
📦 Ці книжки сьогодні розлетяться по всій країні: до Литовської національної бібліотеки імені Мартінаса Мажвідаса (головна наукова бібліотека Литви), до бібліотек міст Радвілішкіс, Укмерге та Варена. Окремі пакунки з книжками – для бібліотек чотирьох навчальних закладів з українською мовою викладання у Вільнюсі: Міжнародної української школи, приватних шкіл «Гравітація», Gravitas Schola та Varnu Sala. Книжку сьогодні отримала й кожна дитина, яка відвідала центр.
🤝Я надзвичайно вдячна своїй колезі й добрій подрузі пані Діані Наусєдєнє за цей день, бо українцям за кордоном дуже важливо відчувати єдність і підтримку – і у війні, і у святі. Адже для захисників на фронті немає нічого ціннішого, ніж знати: свої в безпеці.
Проєкт «Книжки без кордонів» реалізує Український інститут книги спільно з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України. Книжки було передано в Литву за підтримки Посольства Литви в Україні. Загалом завдяки проєкту вдалося надрукувати понад 160 тисяч книжок у понад 20 країнах світу.
❤492👍41😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🧑🦯Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день білої тростини. Щороку в цей день говорять про права незрячих людей, аби бар’єрів, із якими вони стикаються в суспільстві, меншало.
Я хотіла б, щоб сьогодні ми, попри всі «гостріші» інфоприводи, які генерує війна, теж говорили про цей день. Він надзвичайно важливий для близько сотні тисяч українців, які мають порушення зору, і для мільйонів, що прагнуть жити в інклюзивному суспільстві.
📚Тож познайомлю вас із Сенсотекою – особливим простором для читання, навчання й розвитку, який було створено для людей із порушеннями зору на базі публічної львівської бібліотеки.
Назва простору походить від слова «сенс» – «відчуття», бо незрячі люди фактично відчувають слова на дотик, коли читають. Однак найголовніше, як на мене, те, якого глибокого сенсу сповнене це місце.
Воно було створене доступним для людей із порушеннями зору, щоб вони не відчували бар’єрів, а натомість відчували повноту життя. Та зрештою Сенсотека стала місцем, доступним і дуже потрібним для всіх людей. Повністю безбар’єрним простором. Подивіться, будь ласка, відео – це історія перетворення, що надихає 🎦
Дуже хочу, щоб ця трансформація стала прикладом для українських громад і проєкт масштабувався. Бо по всій нашій країні мають з’являтися такі місця, у яких люди можуть почуватися людьми ❤️🩹
Я хотіла б, щоб сьогодні ми, попри всі «гостріші» інфоприводи, які генерує війна, теж говорили про цей день. Він надзвичайно важливий для близько сотні тисяч українців, які мають порушення зору, і для мільйонів, що прагнуть жити в інклюзивному суспільстві.
📚Тож познайомлю вас із Сенсотекою – особливим простором для читання, навчання й розвитку, який було створено для людей із порушеннями зору на базі публічної львівської бібліотеки.
Назва простору походить від слова «сенс» – «відчуття», бо незрячі люди фактично відчувають слова на дотик, коли читають. Однак найголовніше, як на мене, те, якого глибокого сенсу сповнене це місце.
Воно було створене доступним для людей із порушеннями зору, щоб вони не відчували бар’єрів, а натомість відчували повноту життя. Та зрештою Сенсотека стала місцем, доступним і дуже потрібним для всіх людей. Повністю безбар’єрним простором. Подивіться, будь ласка, відео – це історія перетворення, що надихає 🎦
Дуже хочу, щоб ця трансформація стала прикладом для українських громад і проєкт масштабувався. Бо по всій нашій країні мають з’являтися такі місця, у яких люди можуть почуватися людьми ❤️🩹
❤360👍37
📸 Усі ви бачили цю світлину: палаюче поле збіжжя, де вогонь наздоганяє українського фоторепортера. Цей фотограф — Євген Малолєтка, а піймав його у кадр колега Мстислав Чернов.
🏆Учора обоє фотографів отримали престижну французьку премію для військових кореспондентів Bayeux Calvados-Normandy Award. Це завдяки Євгену та Мстиславу світ побачив світлини із розбомбленого Маріуполя — ті самі вражаючі кадри із пологового. Вони були останніми журналістами, які виїхали з міста.
Це фото з палаючим полем, певно, є найяскравішою ілюстрацією умов, в яких нині працюють українські репортери. До слова, побачити його можна в «Українському домі» на виставці «Спалах. Українська фотографія сьогодні», що триватиме до до 23 жовтня 🇺🇦
🏆Учора обоє фотографів отримали престижну французьку премію для військових кореспондентів Bayeux Calvados-Normandy Award. Це завдяки Євгену та Мстиславу світ побачив світлини із розбомбленого Маріуполя — ті самі вражаючі кадри із пологового. Вони були останніми журналістами, які виїхали з міста.
Це фото з палаючим полем, певно, є найяскравішою ілюстрацією умов, в яких нині працюють українські репортери. До слова, побачити його можна в «Українському домі» на виставці «Спалах. Українська фотографія сьогодні», що триватиме до до 23 жовтня 🇺🇦
❤503😢100👍23