Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру.
29 і 30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут понад 33 тисячі киян-євреїв. Пізніше тут убивали ромів, пацієнтів психлікарень, військовополонених, українських підпільників…
Легко побачити злочин у минулому. Коли ще у школі пояснили, що це злочин, написали в підручниках, показали в кіно. Переглядаючи хроніки, багато хто думає: шкода, що я не можу допомогти!
Значно складніше відреагувати на злочин тут і зараз. Коли на твоїх очах нищать сучасників і треба вже не просто співчувати з безпечної відстані, а зупиняти злочинця. Виявляється, діяти, а не спостерігати може далеко не кожен. Більшості легше вдати, що нічого не відбувається. Нехай розбираються майбутні історики.
Але, на відміну від мирних країн, Україна не має змоги просто перегорнути тривожні новини. Просто зараз Київ, його Бабин Яр, кожну вулицю й будинок вбивають знову сучасні воєнні злочинці росії.
Просто зараз (знову!) нищать киян. Тільки тому, що вони живуть у своєму місті і на своїй землі.
Світе, навчися нарешті бачити злочини вчасно. І зупиняти руку вбивць тоді, коли вона лише піднімається. Бо інакше в майбутньому не буде кому знімати фільми та писати книжки про це.
29 і 30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут понад 33 тисячі киян-євреїв. Пізніше тут убивали ромів, пацієнтів психлікарень, військовополонених, українських підпільників…
Легко побачити злочин у минулому. Коли ще у школі пояснили, що це злочин, написали в підручниках, показали в кіно. Переглядаючи хроніки, багато хто думає: шкода, що я не можу допомогти!
Значно складніше відреагувати на злочин тут і зараз. Коли на твоїх очах нищать сучасників і треба вже не просто співчувати з безпечної відстані, а зупиняти злочинця. Виявляється, діяти, а не спостерігати може далеко не кожен. Більшості легше вдати, що нічого не відбувається. Нехай розбираються майбутні історики.
Але, на відміну від мирних країн, Україна не має змоги просто перегорнути тривожні новини. Просто зараз Київ, його Бабин Яр, кожну вулицю й будинок вбивають знову сучасні воєнні злочинці росії.
Просто зараз (знову!) нищать киян. Тільки тому, що вони живуть у своєму місті і на своїй землі.
Світе, навчися нарешті бачити злочини вчасно. І зупиняти руку вбивць тоді, коли вона лише піднімається. Бо інакше в майбутньому не буде кому знімати фільми та писати книжки про це.
😢186❤37
❓ Кому потрібна безбар’єрність? Як мінімум третині чи навіть половині українців, бо стільки, за різними оцінками, належить до маломобільних груп.
👥 Та насправді безбар’єрність потрібна всім. Кожен, незалежно від віку, стану здоров’я чи статі, потребує доступного простору, доступної освіти, доступної роботи, доступної інформації. Тобто всіх видів доступності, для втілення яких створена державна стратегія безбар’єрності.
У побудові безбар’єрності великого значення набуло поняття маршруту. Безбар’єрність має сенс лише тоді, коли вона зв’язна. Коли людина може дістатися мети без перерв на перешкоди.
💬 Кожне міністерство й відомство веде нині по кілька флагманських проєктів із безбар’єрності: від ветеранських просторів до рівних освітніх та робочих можливостей для всіх. Але важливо, щоб вони не залишалися острівцями цивілізації, а ставали частиною великого загального маршруту. Сьогодні говорили про це під час засідання Ради безбар’єрності, що відбулося вже з новим складом уряду на чолі з Прем’єр-міністром Сергієм Корецьким.
🤝 Ще кілька років тому самого слова «безбар’єрність» не знали й не розуміли. Сьогодні воно є в законодавстві, у стратегіях, у пошуковику. Українці знають, що це таке, і дедалі більше усвідомлюють цінність безбар’єрності. Тепер завдання в тому, щоб вона не залишалася на окремих острівцях, а стала повсюдною. Бо справжня доступність не допускає винятків.
👥 Та насправді безбар’єрність потрібна всім. Кожен, незалежно від віку, стану здоров’я чи статі, потребує доступного простору, доступної освіти, доступної роботи, доступної інформації. Тобто всіх видів доступності, для втілення яких створена державна стратегія безбар’єрності.
У побудові безбар’єрності великого значення набуло поняття маршруту. Безбар’єрність має сенс лише тоді, коли вона зв’язна. Коли людина може дістатися мети без перерв на перешкоди.
💬 Кожне міністерство й відомство веде нині по кілька флагманських проєктів із безбар’єрності: від ветеранських просторів до рівних освітніх та робочих можливостей для всіх. Але важливо, щоб вони не залишалися острівцями цивілізації, а ставали частиною великого загального маршруту. Сьогодні говорили про це під час засідання Ради безбар’єрності, що відбулося вже з новим складом уряду на чолі з Прем’єр-міністром Сергієм Корецьким.
🤝 Ще кілька років тому самого слова «безбар’єрність» не знали й не розуміли. Сьогодні воно є в законодавстві, у стратегіях, у пошуковику. Українці знають, що це таке, і дедалі більше усвідомлюють цінність безбар’єрності. Тепер завдання в тому, щоб вона не залишалася на окремих острівцях, а стала повсюдною. Бо справжня доступність не допускає винятків.
❤179😢6👍4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🫂 Сьогодні на засіданні Ради безбар’єрності говорили про те, що безбар’єрність має сенс лише тоді, коли вона працює як маршрут: від дому до школи, роботи, лікарні, театру чи спортзалу – без перерв на перешкоди.
🤝 Наше завдання – щоб окремі доступні простори ставали частиною загального безбар’єрного середовища. Це комфортне життя, на яке має право кожний. Адже безбар’єрність потрібна всім. Доступний простір, освіта, робота, інформація – цього потребує кожен, незалежно від віку чи стану здоров’я.
🤝 Наше завдання – щоб окремі доступні простори ставали частиною загального безбар’єрного середовища. Це комфортне життя, на яке має право кожний. Адже безбар’єрність потрібна всім. Доступний простір, освіта, робота, інформація – цього потребує кожен, незалежно від віку чи стану здоров’я.
❤192👍22😢4