🇺🇦 Відновлення України – це не лише відбудова зруйнованого. Це передусім люди, які житимуть тут, навчатимуться, працюватимуть, створюватимуть родини та визначатимуть майбутнє країни.

Про це говорили під час зустрічі з президентом групи Світового банку Аджаєм Бангою.

🤝 Подякувала йому та всій команді Світового банку за послідовну підтримку України протягом років повномасштабної війни. За великими фінансовими програмами стоять дуже конкретні речі: працюють школи й лікарні, люди отримують соціальні виплати, родини з дітьми та внутрішньо переміщені українці мають необхідну підтримку. Окремо подякувала за PEACE in Ukraine – найбільший проєкт в історії Світового банку, який допомагає Україні забезпечувати основні державні послуги під час війни.

Але вже зараз ми маємо думати не лише про те, як Україні вистояти, а й про те, якою вона буде після війни. Про економічне зростання, повернення людей, робочі місця. І про людський капітал.

👦👧 Особливо важливо не втратити покоління дітей і молоді, які дорослішають під час війни. Понад чотири роки вони живуть із повітряними тривогами, освітніми втратами, переміщенням, розлукою з рідними та невизначеністю щодо майбутнього. Для деяких із них війна триває практично все свідоме життя.

🟦 Саме навколо цього сьогодні вибудувана робота моєї Фундації. Ми працюємо над тим, щоб діти зростали в сімейному середовищі, мали доступ до освіти та розвитку, психосоціальну підтримку. За ці роки ми пройшли шлях від реагування на нагальні гуманітарні потреби до створення рішень, які можуть працювати довгостроково та масштабуватися.

Сьогодні у Фундації вже є такі моделі. Наступне питання – як зробити найефективніші з них доступними для значно більшої кількості дітей і частиною ширших системних змін. Саме тут особливо цінний досвід Світового банку – інституції, що здатна об’єднувати уряди, приватний сектор і міжнародних партнерів навколо рішень великого масштабу.

🌍Дякую Аджаю Банзі за цю розмову, його досвід і бачення. І всій команді групи Світового банку за те, що, допомагаючи Україні вистояти сьогодні, ви водночас допомагаєте закладати основу для її майбутнього.

🟦 Поля Генасамблеї ООН – місце, де голос кожної країни звучить найгучніше, саме для цього Організація і була створена. І останні роки тут звучить також голос Саміту перших леді та джентльменів. Важливі для всіх наших країн теми, які ми з колегами порушуємо, обов’язково виносимо на обговорення Об’єднаних Націй. Так було вже з темами безпеки дітей (тоді ми запропонували ООН навіть новий документ щодо їх захисту) та розвитку освіти.

Тема цьогорічного заходу – «Світ 2026: віднайти опору в часи невизначеності. Мозаїка досвідів». У Нью-Йорку зібралися перші леді та джентльмени з 21 країни – продовжити розмову, яку ми розпочали в серпні на шостому Саміті в Києві.

Це вже третя наша зустріч на полях Генеральної Асамблеї ООН: перші заходи відбулися на 79-й і 80-й сесіях.

📖 На ній ми представили «Глобальний словник стійкості» міжнародній аудиторії. Кожна перша леді чи джентльмен розповіли про власну концепцію стійкості. І так видання, що вже об'єднало досвід 38 країн, стало ще ширшим – завдяки Австрії, Багамським Островам, Белізу, Беніну, Болівії, Гватемалі, Гондурасу, Естонії, Канаді, Литві, Ліхтенштейну, Мальті, ОАЕ, Панамі, Румунії, Сербії, Словенії, Тувалу, Фіджі та Островам Теркс і Кайкос. Дякую країнам, які приєднуються й допомагають скласти ще повнішу мозаїку досвідів.

Серед представлених понять і наша українська софійність: воля до життя, сила до боротьби, мудрість до навчання.

Кожна країна принесла своє слово. Різні мови, різні традиції, але одна відповідь на питання, що допомагає суспільствам залишатися разом, коли важко.

🤝 Дякую моїм колегам, першим леді та джентльменам, які долучилися до розмови про опору у важкі часи. Словник і далі розширюється, і ми запрошуємо ще більше країн долучатися та доповнювати видання про стійкість.

🎓 Колумбійський університет – один із тих світових навчальних закладів, у яких Україну й українське почати вивчати задовго до того, як вона опинилася в центрі глобальної уваги. Понад 20 років тут працював Юрій Шевельов – один із найвизначніших дослідників української мови ХХ століття. Тут були і є цілі курси, присвячені українській мові та історії.

Коли легендарному тутешньому науковцеві Марку фон Гаґену запропонували дослідити українську тему, він відповів, що не знає про Україну майже нічого. Його колега Олександр Мотиль запропонував: «То чому б вам не вивчити?» І Марк фон Гаґен не тільки вивчив українську мову, а й став одним із видатних україністів США.

📚 Можливо, це і є найкраще пояснення того, навіщо потрібні університети: щоб те, чого ми не знаємо про іншу країну чи народ, не залишалося білою плямою в нашому розумінні світу.

🟦 Рік тому Колумбійський університет приєднався до Глобальної коаліції українських студій – нашої всесвітньої ініціативи, що об’єднала вже понад 100 закладів світу. Мета коаліції – зробити так, щоб якомога більше молодих людей і науковців світу глибоко пізнали Україну. Необов’язково стали україністами, але обов’язково дізналися правду про нас, наш історичний і сучасний шлях.

Сьогодні маю честь і приємність зустрітися з академічною спільнотою Колумбійського університету. Говорю з ними про стійкість – українську й не тільки, бо кожен народ має власний досвід стійкості перед випробуваннями і навіть власний рецепт реагування на екстремальні події.

📖 Саме такі практики стійкості з 38 країн ми на полях шостого Саміту перших леді та джентльменів зібрали нещодавно в унікальному виданні – «Глобальному словнику стійкості». Кожен може дізнатися з нього щось нове й корисне, отже підсилитись.

🤝 Саме так і працюють знання. Вони підсилюють. Роблять більш стійкими і окремих людей, і цілі суспільства. Університети, бібліотеки, переклади, академічні обміни – це форпости стійкості нашого розуму перед фейками, маніпуляціями, неправдою – улюбленою зброєю диктатур та агресорів. Тому знання – це різновид стійкості, яка зараз дуже потрібна всім.