❓Що таке стійкість – те, що підтримує нас в Україні під час надважкої оборони від загарбника? Тоді як весь світ питав «рецепт української стійкості», ми самі шукали його.

👥 Нині знаємо: стійкість не означає відсутність болю чи страху, це вміння діяти й залишатись людиною попри них. Допомагати іншим і самим відчувати підтримку.

🟦 За шість років роботи Саміт перших леді та джентльменів порушував немало важливих тем. Ми з колегами вже досліджували ментальне здоров’я світу, вплив війни, безпеку дітей, глобальну роль освіти. І сьогоднішній, шостий саміт «Світ-2026: віднайти опору в часи невизначеності» присвячуємо стійкості, бо хочемо знати, як її практикують різні суспільства.

Концепти стійкості своїх країн у розділі «Відкривати» особисто представили: перша леді Естонії, перша леді Литви, перша леді Сербії, перша леді Фінляндії, перший джентльмен Словенії, перша леді Румунії. В онлайн-форматі долучилися перші леді та джентльмени з Німеччини, Белізу, Ізраїлю, Чехії, Туреччини, Гватемали, Грузії та Панами.

У розділі «Надавати сенс» зі своїм баченням стійкості присутніх познайомили американський письменник Себастьян Юнгер і військовий капелан Андрій Зелінський.

💬 У розділі «Пережити. Діяти» про особистий досвід розповіли інженерка ЧАЄС Людмила Козак, вчителька із Сумщини Олена Влезько, письменник і військовий Ілларіон Павлюк, ветеран і засновник Veteran Hub Гліб Стрижко, психологиня ДСНС Юлія Сидоренко та родина Гацанів із Херсона. А також своїм професійним досвідом поділилися Денис Шмигаль, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України, Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, і Юлія Свириденко, Прем’єр-міністерка України з липня 2025 по липень 2026 року, перша віцепрем’єрка – міністерка економіки України з листопада 2021 по липень 2025 року.

Про стійкість «Бути разом» сказали Президент України Володимир Зеленський, Президент Фінляндії Александр Стубб, Президент Естонії Алар Каріс, Президент Литви Гітанас Наусєда.

📃 Саміт перших леді та джентльменів завжди не тільки порушує складні питання, але й знаходить привільний напрям дії. Тож міжнародний і український досвід стійкості за результатами саміту об’єднаємо в унікальному документі – «Глобальному словнику стійкості», що сприятиме підсиленню наших суспільств. Докладно про це – в наступному дописі.

Естонською – Tiigrihüpe, словенською – Prostovoljno gasilstvo, сербською – Slava, литовською – Šauliai, фінською – Sisu, румунською – Dârzenie. Це лише деякі назви форм та практик стійкості – тих, що допомагають різним суспільствам триматися в екстремальних ситуаціях. Але водночас за цими різними визначеннями багато спільного: стійкість багатьох народів починається зі спільної дії, бажання допомогти та людяності.

🟦 Ми з’ясували це під час шостого Саміту перших леді та джентльменів «Світ-2026: віднайти опору в часи невизначеності», який повністю присвятили стійкості.

Терміни й практики, наведені на початку, особисто представили мої колеги: перша леді Естонії Сір’є Каріс, перша леді Литви Діана Наусєдєнє, перша леді Сербії Тамара Вучич, перша леді Фінляндії Сюзанн Елізабет Іннес-Стубб, перший джентльмен Словенії Алеш Мусар, перша леді Румунії Мірабела Гредінару.

📖 Усі ці визначення вже увійшли до унікального видання – першого у світі міжнародного «Словника стійкості», який став результатом шостого саміту. Над ним працювали понад 45 експертів з різних країн у партнерстві з Міністерством закордонних справ України та дипломатами за супроводу Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України й Інституту національної стійкості та безпеки, а також за підтримки Бюро ВООЗ в Україні та ЮНІСЕФ.

🇺🇦 Є там, звісно, й українська сторінка. Мала честь представити цей термін – результат роботи наших науковців, культурологів, філософів. Це українська філософія життя софійність – здатність бачити реальність цілісно, розумом і серцем, вчитися з досвіду, триматися своїх цінностей і діяти.
Для мене софійність сьогодні – це те, як навіть після чергового російського обстрілу гуртуються люди, виходять допомагати рятувальникам та постраждалим, продовжують працювати, щоб країна жила. Тобто це вміння миттєво перетворювати біль на згуртовану й мудру дію.

Сьогодні в словнику 38 термінів. Але вже ініціювали роботу Міжнародної експертної ради з питань стійкості, щоб розширити його й у такий спосіб підсилити наші країни спільним досвідом.

Диджитал-версія словника – за посиланням.

🌳 Сад в українській культурі – особливе місце: у Сковороди він уособлює мудрість, у Шевченка – дім і життя. Сьогодні, коли Україна борониться від нападника, сад набуває ще одного значення – стає жестом турботи, відновлення та стійкості.

🟦 Тема шостого Саміту перших леді та джентльменів – саме стійкість, тож на території Софії Київської, де відбувся захід, ми в партнерстві зі Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?» і Міністерством культури України за підтримки Zagoriy Foundation створили особливий сад – Сад софійності.

«Софійність» – термін, який запропонували українські вчені на позначення філософії української стійкості. Це здатність бачити реальність одночасно розумом і серцем, вчитися з досвіду, триматися своїх цінностей і діяти. Її три опори – воля до життя, сила до боротьби та мудрість до навчання.

📖 Поряд з іще 37 практиками з різних країн ми внесли це визначення до «Глобального словника стійкості», який став результатом саміту.

Тож у Саду софійності «виросли» не лише квіти, а й сенси – предмети різних часів і походження: ікони, свічники, різьблення і розпис, текстиль, іграшки, сучасне мистецтво й дизайн. Кожна річ має свою історію, але разом вони показують, скільки різних форм може мати культура.

Поряд – буковинські строї та орнаменти Луганщини, кераміка з різних регіонів і вироби Рустема Скибіна з традиційним кримськотатарським візерунком Örnek – яскраве нагадування, що українська культура – це культура різних регіонів і спільнот.

🌿 Запахів саду додали аромати степових трав, лісу, полонини, квітів із різних українських ландшафтів. Мозаїку для саду створила студія AM Mosaics Анни Малиш. Витинанки – авторства й пам’яті майстрині Дарії Альошкіної. Вона встигла передати свої роботи до експозиції, але передчасно пішла з життя за дев’ять днів до саміту у віці 44 років. Ми зберегли її первісний задум – можливість не лише побачити витинанку, а й зробити її власноруч.

Сад софійності демонструє: традиція залишається живою, тому що культура завжди знаходить нову форму для того, що хоче зберегти.