☀️Екскурсії грецьким Акрополем, Женевська Рив’єра, португальські аквапарки, прогулянки лісовими стежками Литви, вивчення мов, бесіди з психотерапевтом, засмага, нові друзі, нові сили… Це лише дещо з того, як провели літо українські діти – тимчасові переселенці, діти військових і поліцейських, діти з деокупованих і тимчасово окупованих територій, ті, хто втратив батьків і дім…

📍Три місяці тому я звернулася до колег – перших леді – та наших посольств у різних країнах з проханням організувати для українських дітей літній відпочинок. Щоб попри війну вони відчули літо, безтурботність, дитинство.

Відгукнулися понад 20 держав! Латвія, Хорватія, Литва, Іспанія, Франція, Грузія, Греція, Словенія, ФРН, Швеція, Швейцарія, Чехія, Австрія, Італія, Кіпр, Португалія, Чорногорія, Албанія, Естонія, Фінляндія, Туреччина, Молдова, Японія організували літні табори, екскурсії, розваги, реабілітацію для тисяч маленьких українців.

Завжди кажу, що окреме завдання дорослих зараз – відвоювати для наших дітей дитинство, повернути їм те, що забрала російська агресія: відчуття безпеки й довіру до світу та його можливостей, відкритих перед ними.

Гадаю, завдяки зусиллям стількох країн і наших посольств це вдалося. Дякую всім причетним за літо для наших дітей! 🇺🇦

Коли діти вчаться, наша країна перемагає. Вона сильнішає знаннями та мріями. 

Тож я вітаю всіх нас із початком нового навчального року. Не лише дітей, батьків та освітян. Це свято важливе для всіх українців, адже українського Першого дзвоника могло б не бути. Української школи, у якій вивчають Лесю й Франка. Уроків рідної мови та рідного краю. Могло б не бути історії України. Принаймні так нам погрожували в лютому… А сьогодні ми відзначаємо українське 1 Вересня.

Я вдячна нашим захисникам, завдяки яким – нехай у частині шкіл – цей дзвоник пролунає наживо. Спасибі вчителям, які ведуть уроки онлайн і у сховищах.

Успішного нам навчального року попри все. Повертайтеся до навчання, любі діти. Поки ми повертатимемо вам нормальне життя.

Сьогодні близько 600 українських дітей пішли до Школи Свободи. Її відкрили у Таллінні, в Естонії — спеціально для наших дітей, яких країна прихистила, рятуючи від війни.

Годі було обрати кращу назву для цієї школи. Адже свобода — це те, що нині увесь світ зрозумів про українців. Адже тут у дітей справді буде свобода — знань, мов, спілкування. Свобода бути дітьми і мати дитинство, яке у них крадуть окупанти.

У цій школі наші учні будуть оточені друзями. Половина вчителів у ній — українці. Цього року усі точні науки, як-то математика чи хімія, викладатимуть українською мовою. Звісно ж, тут навчатимуть історії України та будуть уроки рідної мови. Водночас наші діти вчитимуть естонську мову та історію Естонії — адже так важливо розуміти країну, що стала другим домом. Людей, які прийняли із таким теплом.

Навчання, харчування дітей повністю безкоштовне. У школі є все технічне оснащення, аби діти могли отримувати найсучасніші знання. Та головне — тут є свобода. Та сама свобода, за яку ми б‘ємося усією країною — щоб у наших дітей було нормальне життя. З уроками без сирен, знаннями та безпекою.

Сьогодні також відбувся перший дзвоник в українській школі при Ліллекюльській гімназії у Таллінні, в якій навчатимуться 450 українських дітей з 1 по 6 клас. Ця школа для молодших школярів запрацювала ще у квітні цього року, тоді її відвідувало 200 українських дітей. Упродовж літа відбулася реконструкція приміщень, і нині оновлена школа готова прийняти вже 600 дітей молодшого віку.

А поки я вдячна кожному та кожній в Естонії, завдяки кому Школа Свободи та українська школа при Ліллекюльській гімназії стали можливими. Упевнена — ні діти, що пішли до них, ні їх батьки ніколи в житті не забудуть це 1 вересня.

Можливість робити звичні речі обома руками – вперше з березня. Нарешті вона є в Саші Філіпчук – дівчинки, яка дивом вижила, потрапивши з родиною під обстріл у Бучі.

Я вже не раз розповідала про цю хоробру дівчину. Як пораненою вона майже добу ховалася з мамою, чекаючи на допомогу. Як кілька днів пішло на те, щоб вивезти їх з окупованого міста, яке постійно обстрілював ворог. Як весь цей час Саша терпіла неймовірний біль.

А сьогодні хочу поділитися радісною новиною: у Саші нарешті є нова «рука». Це найлегший у світі протез TrueLimb – унікальна розробка Unlimited Tomorrow, Inc, клініки у Нью-Йорку, яка в межах ініціативи Unlimited Tomorrow Global Initiative (UTGI) безкоштовно надала дівчинці протез. Поїздку організували та оплатили за програмою Nezlamnі спільно з Посольством України у США, Послом України у США Оксаною Маркаровою та Ukraine House.

Тепер Саші потрібно навчитися керувати протезом. Але я впевнена: вона впорається. Бо ця мужня дівчинка стійко витримала таку кількість випробувань, що сльози навертаються на очі, коли бачиш, як вона з усмішкою пробує рухати пальчиками.

Саша з родиною полетить до Канади, поки в Україні ще небезпечно. І я бажаю їй, щоб на цьому весь жах пережитого залишився позаду. Бо Саша, як і всі українські діти, заслуговує на повноцінне життя без болю й обмежень.