16-річна Аліса Міхєєва пережила разом з родиною в Охтирці найстрашніші часи – місто одним із перших прийняло бій з російським нападником. Тато дівчинки – журналіст, залишався в місті, щоб висвітлювати події. Аліса теж уболівала за улюблену справу – напередодні війни відкрила шаховий клуб у місцевому палаці культури. Та вже за кілька днів палац зруйнували російські бомби. Аліса відновила роботу клубу, щойно ворог відступив. Навчає однолітків гри в шахи, провела вже близько ста занять, організовує турніри. Дівчина каже: «Якщо я можу сьогодні допомогти своїй країні, то робитиму те, що вмію, адже не можна почуватися цілковито щасливим, ігноруючи чужий біль».

Рада була вручити Алісі нагороду Дитячого фонду ООН – UNICEF YOUTH AWARDS. Цього року її вручають уперше, і присвячена вона молоді, яка не стоїть осторонь під час війни. Номінанти – зовсім юні люди, які допомагають особам з інвалідністю, дітям, реалізують освітні проєкти, надають психологічну допомогу, підтримують літніх людей, розвивають свої громади, допомагають тваринам.

Коли кажуть, що молодь – наше майбутнє, то це не формальні слова. Сьогодні побачила наше майбутнє – в Алісі та десятках її ровесників. Відчуваю його в тисячах молодих українців – сміливих, самовідданих, творчих, які зроблять (і вже роблять!) Україну найкращим місцем у світі.