💬 Ветеран Володимир Пташкограй – диспетчер Служби перевезень для осіб з інвалідністю. Щодня він допомагає десяткам людей замовити транспорт і дістатися потрібного місця. Його голос у слухавці означає: питання буде вирішене. До цієї роботи він прийшов через власний досвід – звернувся до центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з інвалідністю у пошуках роботи й став учасником програми «Соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці». Робоче місце для Володимира за власний кошт створила служба зайнятості.

Та центр не лише допомагає людям з інвалідністю у транспортних питаннях, ще один його пріоритет – раннє втручання: допомога зовсім маленьким дітям з інвалідністю та їхнім родинам. Так, наприклад, уже два роки отримує допомогу психолога, логопеда, невролога, соціального та інших фахівців трирічний Давид. А його мама Вікторія має необхідну психологічну та інформаційну підтримку.

🌱 Взагалі мета «Гармонії» – відновлення та підтримка фізичного й психологічного стану дітей та молоді з інвалідністю, їхня соціальна адаптація, розвиток та інтеграція в суспільство.

Побували тут разом з Іриною Туляковою, головою Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.

🫂 Раннє втручання та всебічна підтримка дітей з інвалідністю та їхніх родин – пріоритет і всієї держави. Тому такі центри та послуги мають бути доступними всюди.

👥 Понад 3700 заходів умістив Всеукраїнський тиждень безбар’єрності, що триває з 25 по 31 травня. Це значить, у створенні рівних можливостей для всіх та інформуванні про них були задіяні не лише столиця та обласні центри, а й безліч громад країни.

Чому це важливо? Є багато соціологічних досліджень щодо природи громадської думки.

📍 Зокрема й таке: люди змінюють свої погляди, звички, поведінку не так під тиском голих фактів, як під впливом найближчого оточення – сусідів, друзів, колег. Людей і спільнот, із якими пов’язує їх життя. А саме це і є громада. Якщо на рівні найменших громад безбар’єрність буде свідомим вибором – поступово вона стане нормою для кожного українця.

Сьогодні мали нагоду поглянути на безбар’єрність з точки зору жителів конкретного міста – Вінниці. Побачили конкретні долі, які вона змінила на краще.

Студент із порушенням слуху може опанувати улюблену професію, бо для цього є умови. Людина з порушенням зору може піти в театр, зайнятися хобі, спробувати себе в IT. Мама й тато дитини з інвалідністю не залишаються наодинці – є куди прийти і є ті, хто допоможе.

Ключове слово: «можуть». Безбар'єрні рішення повертають людям можливості, на які вони мали право від початку. Саме тому наше гасло: «Безбар'єрність – коли можеш» – це ще й питання до кожного, хто цим займається: «Я збільшую цим можливості людей чи навпаки?».

💬 На спеціальному заході «Мова гідності» письменниця й засновниця ГО «Видимі» Олена Пшенична нагадала ще про одне важливе правило: «Спочатку людина, потім її обставини й діагноз»,– це стає звичкою лише тоді, коли застосовуєш його щодня. Навіть коли ніхто не дивиться.

Тиждень безбар'єрності завершується. Робота – ні.