Сотні тисяч українців та представників інших народів пройшли через радянську машину терору. Абсолютна більшість із них – просто тому що були собою. Сьогодні разом вшанували пам’ять загиблих через політичні репресії в Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили», також поклали квіти до пам’ятного знака польських поховань.

Ці історичні події свавілля Росії нагадують знову і знову, що зло не може залишатися безкарним, інакше репресії та знущання повертаються з новою силою. Зараз, коли тисячі наших людей – військовополонених та цивільних в’язнів – залишаються в російській неволі і проходять через такі ж випробування, важливо не забувати про це. Потрібно на всіх рівнях докладати необхідних зусиль, щоб повернути кожного та кожну. І обовʼязково – щоб справедливість була і злочинці відповідали за свої вчинки. У вільного світу достатньо сили, щоб це забезпечити.

Сьогодні ми згадуємо і вшановуємо памʼять усіх жертв одного з найбільш жорстоких злочинів радянської влади – депортації Кримськотатарського народу. Депортації, яка стала актом очевидного геноциду проти Кримськотатарського народу. 1944 рік назавжди буде в історії як спроба знищити народ – коли і малих, і дорослих викинули з рідного дому та відправили в чужий край. Значна частина народу загинула в дорозі, багато хто не витримав у місцях вигнання – щонайменше третина, і це може бути дуже стриманою оцінкою.

Ми памʼятаємо про них. Ми не забули і не пробачили те, що сталося. Жоден народ не заслуговує на подібне. І тим більше Росія не зупинилась на тому, що вже зробила, і почала нову війну проти України саме з Криму. І знов намагається позбавити дому Кримськотатарський народ і всіх нас, всіх українців. Ми захищаємось від цього і, поки будемо разом і допомагатимемо одне одному, точно захистимось.

Вічна памʼять усім жертвам депортації 1944 року. Вічна слава тим, хто бореться за життя і захищає Україну.