Уявіть, що пробіли раптом почали розділяти не лише слова в реченні, а й усі літери. Наскільки тоді сповільнилося б читання навіть цього допису?

Відповідь очевидна: для кожного й кожної з нас це щонайменше незручно. Адже є правила, звичні форми й загальні стандарти. І це логічно, бо мова має бути комфортною для користувачів.

📍 У Всесвітній день абетки Брайля хочу нагадати, що й письмо для незрячих має свої правила. Шестикрапковий шрифт передає літери, цифри та символи, даючи змогу взаємодіяти зі світом.

Трирічний Луї Брайль утратив зір після травми в батьковій майстерні. Та все одно навчився читати: для нього об’ємні й великі літери наклеювали на цупкий папір. У 15 років він удосконалив дотиковий метод письма та створив шрифт – три крапки у висоту й дві в ширину.

📜 Шрифтом Брайля користується весь світ уже понад 200 років. У день народження винахідника нагадуємо про важливість доступності для незрячих людей.

Треба не формально повісити вивіску біля закладу, а зробити її комфортною для читання: крапки мають бути заокруглені, а не пласкі чи гострі, а відстані між символами й рядками – точні до міліметра.

Різниця є навіть між друкованим меню, табличкою в транспорті чи зовні будівлі: на папері відстань між крапками може бути більша.

🫂 Доступність починається з поваги до чужого досвіду. Дотримуючись правил шрифту Брайля в публічному просторі, ми не проявляємо умовну «увагу», а визнаємо право кожної людини самостійно читати світ. Саме так формується суспільство без бар’єрів.

Ще сім українських дітей повернулися з примусової депортації в грудні минулого року. В когось загинули мама чи тато, хтось провів місяці в інтернатах чи таборах. Але всіх їх чекають удома близькі й чекає Батьківщина.

🌍 За цими поверненнями, як і за всіма попередніми, праця сотень людей у різних країнах. Зокрема, великий внесок США й першої леді Меланії Трамп. Цінуємо те, що тема українських дітей не загубилася за безпековими питаннями в українсько-американському діалозі.

🤝 Сьогодні разом із Максимом Максимовим, керівником проєктів в ініціативі Президента України Bring Kids Back UA, й Іриною Туляковою, головою Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, раді приймати в Києві помічника Державного секретаря США з питань демократії, прав людини і праці Райлі М. Барнса.

Мали нагоду подякувати американським колегам за те, що США були серед перших, хто приєднався до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, а також за спеціальні слухання щодо викрадення українських дітей Росією, що відбулися в Сенаті на початку грудня.

🏠 Та мало повернути дітей додому – треба створити для них гідні умови й можливості. Тож співпрацюємо із США ще в одному важливому напрямі – в реінтеграції повернених. У 2025 році відповідну підтримку дістали 848 дітей і їхні родини.

👥 Більшість дітей, які повертаються в Україну, пережили втрату звичного середовища: дому, безпеки, школи й кола спілкування. Для них реінтегруватись означає фактично почати життя заново. Тому команда Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей і Фундація Олени Зеленської працюють за кількома напрямами, до яких запросили й американських партнерів:

📍 «Соціальне житло для молоді», яка повернулася з РФ і ТОТ;

📍 «Підтримане проживання» для молоді 16–23 років з інвалідністю;

📍 «Адреса дитинства» – зведення будинків для великих прийомних родин;

📍 «Мінівени для великих прийомних родин» – надання зручного сімейного транспорту;

📍 «Гуманітарна допомога» для понад 1000 великих прийомних родин;

📍 «Кемпи психологічної реабілітації» для дітей і підлітків, які пережили війну чи депортацію.

Переконана, що повернення й реінтеграція українських дітей теж важливий складник справедливого миру, за який бореться Україна.