💻У рф готують законопроєкт, який зобов’яже фахівців із кібербезпеки, що займаються пошуком вразливостей у програмному коді, проходити обов’язкову ідентифікацію, а компанії – отримувати державну акредитацію. Контроль за їхньою діяльністю планують передати фсб.

⚪️⚫️Документ також передбачає створення реєстру «білих хакерів», які фактично перетворяться на «сірих» чи «чорних». За відмову повідомляти про знайдені вразливості – покарання за кримінальною статтею.

🔎 Влада росії продовжує політику тотального контролю над цифровою сферою, прагнучи централізувати навіть діяльність незалежних спеціалістів із кібербезпеки.

1️⃣ Частка проблемних позичальників серед юридичних осіб рф станом на серпень 2025 досягла 23%

2️⃣ Газпром у січні – вересні 2025 року отримав чистий збиток у розмірі 170,3 млрд рублів

3️⃣ РЖД зафіксувало чистий збиток у розмірі 4,207 млрд рублів за період з січня по вересень 2025 року

4️⃣ Огірки за тиждень у рф подорожчали на 5 %, помідори – на 3%

5️⃣ Продаж російської сільгосптехніки на внутрішньому ринку за січень – вересень скоротився на 26,5% рік до року

6️⃣ Підприємствам російської харчової промисловості не вистачає близько 30% працівників

7️⃣ У білорусі з 1 листопада підвищать мінімальні трудові та соціальні пенсії – на 84 копійки (приблизно 10 грн).

Детальніше тут.

😱росіяни дедалі гірше оцінюють економічні перспективи країни – свідчать результати опитування The Gallup Organization (США).

😭У 2025 році 39% респондентів заявили про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах, тоді як у 2024 році такої думки дотримувалися 33%. Частка тих, хто помічає позитивні зміни, скоротилася до 48% із 52% роком раніше.

😞 Рівень песимізму щодо економіки рф став одним із найвищих за 20 років спостережень Gallup. Гірше громадяни оцінювали ситуацію лише під час світової фінансової кризи 2009 року (40%) та у період пандемії Covid-19 (45–50%).

😳 Проблеми добробуту загострюються: 31% росіян визнав, що їм не вистачає грошей навіть на їжу. Це пов’язано з високими темпами продовольчої інфляції – зокрема, ціни на картоплю з початку 2024 року зросли на 167%.

🪆Результати дослідження засвідчили різке погіршення добробуту населення. Лише близько 35% росіян заявили, що не мають серйозних фінансових труднощів, тоді як решта відчуває нестачу грошей навіть на базові потреби. Рівень економічної напруженості серед громадян став найвищим за останнє десятиліття.

🏚️Gallup відзначає розрив між офіційними макроекономічними показниками (зростанням ВВП, низьким безробіттям і формальним підвищенням зарплат) та реальним сприйняттям економічної ситуації населенням. Це говорить про стагнаційний характер російської економіки, де номінальна стабільність підтримується адміністративними методами, тоді як добробут більшості громадян продовжує знижуватися.

📸 У росії триває масштабна розбудова системи цифрового стеження за громадянами, що охоплює транспорт, вулиці і навіть невеликі населені пункти.

🚇 У московському метро почали встановлювати турнікети нового покоління з технологією розпізнавання облич. Обладнання повністю інтегроване з біометричною оплатою – камери для ідентифікації пасажирів вбудовані у конструкцію турнікетів. До кінця 2031 року планується встановити понад 4,5 тисячі таких систем.

🛣️ Паралельно встановлюються камери на автодорогах також із функцією розпізнавання. Лише на МКАД та інших магістралях встановили понад 1,5 тисячі «розумних» пристроїв. Уже оголошені нові тендери на розширення системи.

🕵️‍♂️ У Воронежі до кінця 2025 року за 57 мільйонів рублів створять подібну систему, що відстежуватиме підозрюваних у злочинах та «екстремізмі».

🤳Якщо до 2020-го такі технології застосовувалися лише у 14 регіонах, то станом на вересень 2025-го – вже щонайменше у 68. Нині в рф працює понад мільйон камер спостереження, третина з яких має функцію розпізнавання облич. До 2030 року уряд планує збільшити їх кількість до п’яти мільйонів, витративши близько 12 мільярдів рублів.

🛜 Окрім того, влада посилює контроль за онлайн-простором і планує розширити технічну мережу, що використовується для блокування інтернет-трафіку та стеження за користувачами. Головний радіочастотний центр роскомнагляду закуповує додаткові комплекти технічних засобів протидії загрозам – пристроїв, які оператори зв’язку зобов’язані встановлювати в межах закону про «суверенний рунет». Ці фільтри дадуть змогу впроваджувати більш точкові та непомітні блокування, а також посилять контроль за приватною перепискою та збільшать пошук тих, хто «шукає екстремістські матеріали».

🏦 фсб також має «взяти під контроль» спілкування громадян із банками. Відповідно до нового розпорядження, кредитні установи запроваджують системи оперативно-розшукових заходів, які дозволять спецслужбам аналізувати листування клієнтів і контент, що ними надсилається. Банки будуть зобов’язані зберігати голосові повідомлення, відеозаписи та інші користувацькі матеріали. Виконати цю вимогу мають до 2027 року.

🎥 Традиційно влада прикривається «турботою про безпеку». Насправді ж росія створює «цифровий ГУЛАГ» – інфраструктуру тотального контролю за населенням. І замість газифікації сіл вона надає перевагу встановленню камер.

🙅‍♂️Попри «хронічний» дефіцит лікарів і педагогів, російська влада демонструє, що ставка робиться не на розвиток висококваліфікованих кадрів, а на дешеву робочу силу та адміністративний контроль.

☝🏻Середня зарплата лікаря в росії становить 87 012 рублів. При цьому країна відчуває нестачу близько 23,3 тис. лікарів і 63,6 тис. середнього медичного персоналу. У сільських районах ситуація критична – бракує половини штату.

👩‍🍼У відповідь влада дозволила фельдшерам й акушеркам без вищої освіти виконувати функції лікарів. Паралельно зростає попит на вахтову роботу: якщо у 2024 році кількість вакансій для медиків-вахтовиків була менше ніж 1,5 тис., то за перші вісім місяців 2025-го вона зросла до 3,4 тис.

😳На цьому тлі ринок праці демонструє інші пріоритети. У третьому кварталі 2025 року сортувальникам товарів без досвіду пропонували в середньому 155 539 рублів на місяць – майже удвічі більше, ніж лікарям. Це вказує на те, що система стимулює некваліфіковану працю, тоді як професії, що потребують тривалої підготовки, залишаються недооціненими.

🧐Додатковим сигналом є плани уряду у 2026 році збільшити квоту на трудових мігрантів до 279 тисяч осіб, що на 20% більше, ніж цього року. Основними країнами-постачальниками робочої сили стануть Індія, Китай, Малайзія, Бангладеш та країни Африки. Таким чином, дефіцит кадрів у ключових сферах компенсується не інвестиціями у власну систему освіти, а імпортом дешевої робочої сили.

📎 Освітня політика також демонструє зміщення акцентів. З наступного року російським школярам стане складніше вступати до університетів: міністерство освіти підвищує мінімальні бали одразу з шести предметів. Для більшості випускників це означатиме вибір між ПТУ, роботою на заводі або службою в армії. Паралельно кількість «радників з виховання» (пропагандистів) у школах подвоїться до 60 тисяч осіб, тоді як кількість учителів з 2020 по 2025 роки скоротилася на 20 тисяч, а загальний дефіцит педагогів оцінюється у 600 тисяч.

♦️Усі ці тенденції формують модель, у якій висококваліфіковані спеціалісти стають зайвими. російська економіка дедалі більше орієнтується на некваліфіковану працю, імпорт мігрантів та ідеологічний контроль у школах, тоді як професії, що потребують знань і досвіду, виявляються незатребувані  в сучасній рф.

1️⃣Нова Зеландія розширила санкції щодо рф і ланцюжків постачання її нафти

2️⃣Шведська влада більше не визнає страхових полісів, виданих російськими компаніями

3️⃣«Пошта росії» відзвітувала про зростання збитку в 2,2 раза за перші 9 місяців року

4️⃣Отримання «АвтоВАЗом» річного чистого прибутку не прогнозується аж до 2028 року

5️⃣Нестача медичних кадрів у росії сягає 80 %, особливо за межами великих міст

Детальніше тут.

💰російська економіка входить у фазу, коли навіть офіційна статистика вже не здатна приховати масштаби проблем. Сальдований прибуток підприємств за вісім місяців 2025 року скоротився на 8,3% – цифра, яка в контексті загальної динаміки говорить про системне згортання бізнес-активності. Кредитний ринок, що мав би бути індикатором довіри, демонструє протилежне: частка проблемних позичальників серед юридичних осіб досягла 23%, а близько 165 тисяч компаній уже не здатні обслуговувати свої борги. Це сигнал про те, що корпоративний сектор втратив фінансову стійкість.

♦️Особливо показовою є ситуація у вугільній галузі, яка ще донедавна вважалася одним із «стовпів» російського експорту. Частка збиткових підприємств тут зросла до 67%. Сальдований збиток за січень – серпень сягнув 263,2 млрд рублів, збільшившись лише за один місяць на 38,2 млрд. Прибуток впав удвічі, тоді як збитки зросли у 2,6 раза. Галузь, яка мала б приносити валюту, перетворюється на чорну діру для бюджету.

📩Не краща картина у сфері послуг. «Почта россии» повідомила про падіння доходів від ключових послуг на 4,5%, а від фінансового посередництва – на 9,3%. Валова прибутковість скоротилася у 2,5 рази, а збиток від продажів зріс у 5,7 разів – до 10,7 млрд рублів. Компанія пояснила це «змінами в операційному середовищі», але сухі цифри говорять самі за себе: короткострокові зобов’язання перевищують оборотні активи на 25,6 млрд рублів, що у п’ять разів більше, ніж рік тому. Це класичний симптом ліквідної кризи, яку вже неможливо замаскувати корпоративними формулюваннями.

👨🏻‍🏭Металургійний гігант «Норнікель» також демонструє тенденцію до деградації: чистий прибуток за дев’ять місяців скоротився на 39%, тоді як витрати зросли на 34% через підвищення ставок. Одночасне падіння виробництва нікелю, міді, паладію та платини лише підкреслює, що компанія втрачає позиції на глобальному ринку.

🛢️Символічний вигляд має і результат «Газпрому» – чистий збиток у 170,3 млрд рублів за дев’ять місяців. Для компанії, котра десятиліттями була головним донором бюджету, це не просто фінансовий провал, а стратегічний розворот: ресурс, що мав гарантувати стабільність, тепер сам потребує підтримки. «РЖД» також не залишилися осторонь – збиток у 4,2 млрд рублів лише доповнює картину загального занепаду.

🫣Усі ці дані складаються в єдину мозаїку: російська економіка втрачає здатність генерувати прибуток навіть у традиційно сильних секторах. Зростання боргового навантаження, падіння виробництва та збитковість ключових корпорацій вказують на те, що криза не є тимчасовим збоєм, а стає новою нормою.

🪆росія нарощує інформаційний вплив у Нігерії, спираючись на мережу агентства African Initiative, що працює в Лагосі з 2024 року. Координація кампаній відбувається через застосунок Afree та месенджери Telegram та X.

☝🏻москва використовує тактику, відпрацьовану в Малі, Нігері та Буркіна-Фасо: апеляцію до антиколоніальних настроїв і позиціонування себе як альтернативи Заходу – партнера без політичних умов, який нібито забезпечує безпеку й розвиток. У північних регіонах країни ці меседжі поширюються найактивніше через зв’язки з Нігером.

📎Із понад 237 млн громадян Нігерії близько половини мають доступ до інтернету. TikTok і WhatsApp є головними каналами політичної комунікації. Молодь до 25 років становить близько 70% населення і є основною аудиторією. У 2025 році понад 45% нігерійців регулярно споживають політичний контент онлайн – найвищий показник серед африканських країн.

🧐російські кампанії мають системний характер. Їхня мета – делегітимізація державних інститутів перед виборами 2027 року та формування антизахідних настроїв. Під час масових заходів поширення проросійського контенту підвищувало онлайн-залученість приблизно на 40%. Матеріали часто виправдовують військові перевороти та дискредитують демократичні інститути.

🔹Дослідження показують, що 75% молодих нігерійців не розпізнають підроблені відео. Це робить аудиторію вразливою до дезінформації. Розширення російської інформаційної присутності свідчить про перехід кремля від локальних операцій у Сахелі до системного впливу на провідні держави континенту. Такий підхід допомагає москві зміцнювати політичні позиції та готувати підґрунтя для економічної й військової експансії в регіоні.

🍎🫑Побутова економія в росії стала не просто трендом, а новою нормою. За останній рік «дискаунтери» – мережі, що пропонують найдешевші товари, – збільшили виручку на 27%. Їхня частка в продовольчому ритейлі сягнула понад 60%, а «магазини для бідних» на кшталт «Светофора» чи «Чижика» контролюють уже 16% ринку, тоді як вісім років тому займали лише 4,8%.

🍐Така динаміка – прямий наслідок скорочення попиту. У вересні – жовтні продажі продуктів харчування в натуральному вираженні впали на 5% у річному вимірі. Найбільше просіли базові товари: рис – мінус 10%, гречка і свинина – мінус 9%, молоко – мінус 8%. Динаміка вказує на посилення цінової чутливості населення та перехід до моделі споживання, орієнтованої на виживання.

💰Попри падіння фізичних обсягів, ринок у грошах ще зростає: вгору його штовхають ціни. Від початку 2024 року картопля подорожчала на 167%, яловичина – на 26%, молоко – на 25%, житній хліб – на 24%. Середній чек збільшується, проте кількість покупок скорочується, зокрема в м’ясних крамницях – на 7% порівняно з 2024 роком.

🍞Споживачі обирають простіші та дешевші продукти, зменшуючи частку товарів середнього цінового сегмента. Виробники підлаштовуються під нову бідність і відповідають зменшенням розміру упаковок без перегляду цін. У середньому вага пакунків у другому кварталі 2025 року зменшилася на 3%.

😳31% росіян прямо заявляє, що грошей на їжу не вистачає, а 39% – що економічна ситуація в їхніх регіонах погіршилася. Це найвищі показники песимізму за чотири роки: у 2022-му таких було лише 29%.

📉Якщо нинішній тиск на споживача визначається цінами, то з 2026 року його доповнить зростання ПДВ. Для ринку це означатиме ще глибше падіння попиту й новий оберт інфляції. Для населення – черговий рівень адаптації до бідності, коли «зменшене пакування» стає не маркетинговим трюком, а символом економічної реальності.

1️⃣ Литва зупиняє транзит російської нафти до Калінінградської області

2️⃣ Станом на кінець жовтня кількість росіян, яких відправили у простій, перевели на неповну зайнятість або планували звільнити, досягла 254 тисяч осіб. З липня, коли таких працівників було 165 тисяч, цей показник збільшився на понад 50% 

3️⃣ За підсумками дев'яти місяців 2025 року збори російського кіно та анімаційних фільмів за кордоном становили $8,5 млн, скоротившись у річному вираженні на 44,4%

4️⃣ Постачання товарів з Литви до білорусі в січні–серпні цього року становили 415,5 млн євро. Це на 43,1% менше, ніж за той же період 2024 року

5️⃣ Від’ємне сальдо торгівлі рб товарами з країнами поза СНД зросло майже до 6,5 млрд доларів.

Детальніше тут.

🪆російські чиновники вдалися до риторики часів сталіна, намагаючись пом’якшити суспільну реакцію на вибухи на заводі «Пластмас» у місті Копєйськ Челябінської області, де 22 жовтня загинуло щонайменше 23 працівники.

▪️Підприємство входить до структури державної корпорації «ростех» і виробляє артилерійські снаряди, вибухові речовини та авіаційні ракети С-8, які російська армія активно використовує у війні проти України.

🤫Щодо причин аварії місцева влада та керівництво заводу озвучують суперечливі версії, уникаючи публічних пояснень. Після критики з боку мешканців Копєйська чиновники ініціювали кампанію, що подає загиблих як «героїв тилового фронту». Під час поховань лунали гасло «Все для фронту, все для перемоги!» та заклики «продовжити справу загиблих колег».

🔹Мешканців також закликали вшанувати пам’ять загиблих покладанням квітів до пам’ятника танка Т-64 із літерою z – символу війни росії проти України, що викликало неоднозначну реакцію серед місцевих.

🧐Це не перша трагедія на заводі: у 1942 році подібний вибух призвів до десятків жертв, після чого керівництво підприємства було розстріляне за наказом сталіна за звинуваченням у «зв’язках із західною агентурою».

📎На тлі спроб кремля реабілітувати сталіна на державному рівні історики відзначають дедалі більші обмеження у вшануванні жертв політичних репресій. Навіть 30 жовтня – у встановлений президентським указом день пам’яті – проведення офіційних заходів ускладнюється. За оцінками дослідників, жертвами сталінських репресій стали від 11 до 11,5 млн людей.

⛳️Використання риторики «війни за виживання» та апеляції до радянського минулого говорить про спробу кремля зміцнити ідеологічну базу війни проти України та мобілізувати населення через відтворення образу колективного «тилу».

☝🏻Економічні проблеми росії, спричинені війною проти України та західними санкціями, продовжують поглиблюватися. До зростання витрат, дефіциту перевізників і втрати доступу до європейських портів додалося закриття кордону між Литвою та білоруссю, що поставило під загрозу транзит до Калінінграда.

🥔рб запропонувала альтернативний маршрут: вантажі доставлятимуть автотранспортом до складів у кількох білоруських містах, а звідти – залізницею та поромами. Офіційний мінськ стверджує, що схема скоротить терміни доставки до десяти днів і зніме напруження на кордоні.

🙅‍♂️Втім, цей «рятівний» варіант не здатен компенсувати наслідки міжнародної ізоляції. російські логістичні компанії залишаються в умовах хронічного дефіциту транспорту, браку запчастин, зростання цін на пальне та відсутності доступу до ключових ринків.

🌍Попри заяви про розширення співпраці з Африкою, Латинською Америкою чи Близьким Сходом, ці напрямки не зможуть замінити втрату Європи.

🫡Закриття західних кордонів і політична ізоляція лише підкреслюють: війна проти України поступово руйнує економіку росії. А спроби лукашенка підтримати москву не вирішують проблеми – вони лише глибше занурюють білорусь у кризу, створену кремлем.