❗️кремль готує масштабну провокацію з людськими жертвами

Служба зовнішньої розвідки України попереджає про продовження спеціальної операції кремля зі зриву мирних переговорів за посередництва США.

Вказана операція має комплексний характер. Після т. зв. «атаки на резиденцію путіна» фіксуємо поширення кремлем нових сфальсифікованих інформаційних приводів для підготовки російської та закордонної аудиторії до подальшої ескалації.

З високою ймовірністю прогнозуємо перехід від маніпулятивного впливу до збройної провокації спецслужб рф зі значними людськими жертвами. Очікуваний час – напередодні або у ході святкування Різдва за юліанським календарем. Місцем провокації може бути обрано культову споруду або інший об’єкт з високою символічною вагою як у росії, так і на тимчасово окупованих територіях України.

Для фальсифікації доказів причетності України планується використати уламки ударних БПЛА західного виробництва, які будуть доставлені до місця провокації з лінії бойового зіткнення.

Експлуатація страху та вчинення терористичних актів із людськими жертвами під «чужим прапором» повністю відповідає стилю роботи російських спецслужб.

Режим путіна неодноразово застосовував цю тактику всередині рф, а нині ця ж модель експортується назовні, що опосередковано підтверджується публічними заявами вищих посадових осіб рф.

Звертаємось до медіа з проханням ставити під сумнів та  ретельно перевіряти оприлюднені кремлем матеріали і не поширювати російські фейки.

1️⃣росія втратила трильйони доларів через заниження вартості її нафти та нафтопродуктів

2️⃣У росії за 11 місяців 2025 року збитки від злочинів економічного спрямування досягли 316 млрд рублів

3️⃣2025 року в регіонах росії понад 11,9 тис. разів відключали мобільний інтернет

4️⃣Через брак вугілля в якутії без тепла можуть залишитися майже 122 тисячі осіб

5️⃣білорусь посіла 3 місце у світі за кількістю накладених санкцій

Детальніше тут.

☝🏻Рекордне зміцнення російського рубля у 2025 році дедалі більше має вигляд не ознаки стабільності, а прямого наслідку непродуманої монетарної політики кремля, здатної стати катастрофою як для економіки рф, так і для її громадян. Із початку року рубль подорожчав до долара на 37,7% – зі 103,4 у січні до приблизно 77 нині, різко відхилившись від бюджетного орієнтира у 96,5 рублів за долар на кінець року.

👉Попри спроби подати це як успіх, фінансові аналітики вказують на штучний характер курсу. Його підтримують висока ключова ставка центробанку, пригнічений імпорт і примусові продажі валютної виручки. Саме ця комбінація рішень і створила валютний перекіс, який підриває базові економічні баланси. Навіть включення рубля до переліку найприбутковіших активів року поряд із платинoю, сріблом, паладієм і золотом лише підкреслює аномальність ситуації: на відміну від дорогоцінних металів, рубль дорожчає всупереч логіці ринку.

📌Ціна такого «успіху» вже вимірюється трильйонами. Зміцнення валюти коштувало російському експорту близько 7 трлн рублів, а прибутки нафтогазового сектору впали на 22% за 11 місяців 2025 року. При курсі близько 77 рублів за долар електроенергія для підприємств у рф коштує $0,117 за кВт/год – дорожче, ніж у низці країн G20, зокрема Китаї ($0,11), Канаді ($0,1) та Саудівській Аравії ($0,072).

📄Непродумана монетарна політика дає збій і на споживчому фронті. Попри сильний рубль, імпорт за перші три квартали 2025 року скоротився до $89 млрд зі $100,5 млрд роком раніше, що суперечить класичним економічним закономірностям. Водночас громадяни, які десятиліттями зберігали заощадження у валюті, вже відчули наслідки курсових експериментів: $100 тис., еквівалентні понад 103 млн рублів на початку року, нині «важать» близько 77 млн. При цьому споживчі ціни та послуги ЖКГ в країні зростають у рази швидше за інфляцію.

❗️Валютне зміцнення, побудоване на адміністративних рішеннях, дедалі очевидніше працює проти економіки – і знову за рахунок простих росіян.

📉російська економіка стрімко рухається до рецесії, і це визнають уже наближені до кремля аналітичні структури. За оцінками Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, що працює в орбіті уряду рф, за збереження нинішніх тенденцій спад майже напевно розпочнеться до липня 2026 року – сценарій, якого уникнути практично неможливо.

👉Якщо на початку 2025 року основним тригером ризиків була жорстка політика Центробанку та рекордно висока облікова ставка, то нині навіть її поступове зниження не змінює загальної картини. Імовірність рецесії зростає, що вказує на глибші, структурні проблеми: падіння ділової впевненості, уповільнення економічної активності та ослаблення внутрішнього попиту. Консенсус російських аналітиків однозначний – за сучасних умов жорсткої монетарної політики економіка приречена на спад.

🔔Сигнали погіршення лише посилюються. Індикатор виходу з рецесії у жовтні обвалився з 0,345 до 0,1 – значення, що суттєво нижче порогового рівня 0,35 і прямо вказує на ризик затяжної рецесії тривалістю понад рік. Серед ключових причин – накопичений ефект зміцнення рубля, який б’є по торговельному балансу, та очікуване уповільнення світової економіки.

🔚Навіть гіпотетичне завершення війни проти України, як визнають експерти, не стане рятівним колом. Навпаки, скорочення військових замовлень, зменшення доходів населення та падіння промислового виробництва можуть лише поглибити кризу. У 2026 році додатковий фіскальний тиск змусить уряд рф перерозподіляти ресурси на користь «пріоритетних» секторів, консервуючи дисбаланси й підриваючи залишки зростання.

❗️Висновок, який дедалі важче приховати навіть у самій росії, очевидний: спад має системний характер. Монетарні маневри вже нічого не вирішують, а джерел для відновлення економіки фактично не залишилося.

1️⃣Індійська влада вимагає від нафтопереробних компаній щотижня надавати дані про імпорт нафти з росії. Нові заходи необхідні для надання оперативних та перевірених даних щодо імпорту нафти на запит американської сторони

2️⃣Кількість осіб, яких прийняли в російське громадянство, за рік скоротилася на 30,1%

3️⃣42 714 спроб незаконного переходу кордону з білоруської території зафіксували у 2025 році сусідні країни Європейського Союзу.

Детальніше тут.

📉За підсумками 2025 року зовнішня торгівля росії продемонструвала подальшу деградацію на тлі несприятливої цінової кон’юнктури та обмежень, що зберігаються. Ключовими чинниками стали падіння світових цін на енергоресурси та дія квот на видобуток нафти в межах домовленостей ОПЕК+, які безпосередньо вдарили по базовому джерелу валютних надходжень.

🫢Частка паливно-енергетичних товарів у структурі експорту знизилася до 54,9% з 61,6% роком раніше, що лише підкреслює ослаблення енергетичного сектору. Додатковим негативним сигналом стало падіння експорту продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини на 10,3%, що говорить про втрату позицій навіть у сегментах, які раніше вважалися відносно стійкими.

💶Скорочення імпорту було зумовлене насамперед зменшенням на 8,7% ввезення інвестиційних товарів – машин, обладнання та транспортних засобів. Це прямо вказує на згортання інвестиційної активності та погіршення перспектив модернізації промисловості. На цьому тлі зростання імпорту товарів широкого споживчого попиту, зокрема продовольства (+14,2%) та продукції хімічної промисловості (+2,6%), набуває вигляду вимушеної компенсації внутрішніх дисбалансів, а не ознаки економічного відновлення.

🇨🇳Китай залишається найбільшим торговельним партнером росії: на нього припадає близько 27% експорту та 45% імпорту, що відповідає рівню 2024 року. Водночас у двосторонній торгівлі з КНР зафіксовано скорочення експорту нафти на 7,6% та вугілля – на 11%, що додатково послаблює позиції москви навіть на ключовому для неї напрямку.

☝🏻Загалом ці показники відображають поступову та болісну структурну трансформацію російської економіки під тиском західних санкцій. Суттєве зниження експорту нафти й газу скорочує валютні надходження та підвищує вразливість федерального бюджету до коливань ринкової кон’юнктури. Зростання експорту хімічної продукції та металів має обмежений, відновлювальний характер і не здатне компенсувати втрати енергетичного сектору. Водночас падіння імпорту виробничого обладнання стримуватиме оновлення промисловості й затягуватиме економічне відновлення. Посилення залежності від Пекіна лише закріплює асиметричну модель зовнішньої торгівлі, в якій Китай дедалі більше виступає не ринком збуту, а основним постачальником промислової продукції для росії.

🇱🇹Міністерство національної оборони Литви представило проєкт оновленої Стратегії національної безпеки на 2026 рік, зафіксувавши різке погіршення безпекового середовища в Європі. Документ визначає росію як екзистенційну загрозу для Литви та всієї трансатлантичної спільноти й містить сценарій, за яким москва може бути готовою до широкомасштабних бойових дій проти НАТО до 2030 року.

👉Стратегія окреслює три ключові напрями політики: збройну оборону держави; підтримку оборони та загальної стійкості країни; формування міжнародного безпекового середовища відповідно до інтересів Литви. Вільнюс підтверджує політичне зобов’язання фінансувати оборону на рівні щонайменше 5–6% ВВП до 2030 року, що суттєво перевищує базові вимоги НАТО.

☝🏻Пріоритетами національної безпеки визначено розвиток збройних сил і посилення національної стійкості. Йдеться про нарощування розвідувальних і контррозвідувальних спроможностей, протидію гібридним загрозам, удосконалення експортного контролю та регулювання товарів подвійного використання, диверсифікацію зовнішньої торгівлі й підвищення енергетичної безпеки. Окремо наголошується на необхідності формування міжнародної системи безпеки, заснованої на нормах міжнародного права та ефективних механізмах колективної й європейської оборони.

📌Головними зовнішніми джерелами ризиків названо росію як основну воєнну загрозу, білорусь як фактор непередбачуваності через її залежність від москви, а також КНР та інші держави, що сприяють довгостроковій спроможності росії протистояти Заходу, зокрема через постачання технологій і товарів подвійного призначення.

👉Литва прямо пов’язує власну безпеку з результатами російсько-української війни, наголошуючи, що європейська безпека неможлива без незалежної, суверенної і безпечної України та її інтеграції в євроатлантичний простір. Стратегія передбачає щорічне спрямування щонайменше 0,25% ВВП на допомогу Україні у сфері безпеки й оборони, продовження підготовки українських військових і комплексну підтримку Києва.

❗️Формалізація цієї підтримки як довгострокового елемента національної безпеки створює для України прогнозований рівень допомоги. Водночас акцент на регіональних форматах – Нордично-Балтійській вісімці та Північній групі – свідчить про наміри Вільнюса посилювати безпеку через «малі коаліції» як доповнення до НАТО.

1️⃣Падіння режиму Ніколаса Мадуро підвісило в повітрі долю мільярдів доларів інвестицій та кредитів, які Венесуела отримала від росії. З 2006 до 2017 року кремль виділив загалом $17 млрд венесуельському уряду

2️⃣“росія зіткнеться з новими проблемами щодо наповнення бюджету, якщо США отримають контроль над нафтовидобуванням Венесуели”, – заявив олігарх олег дерипаска

3️⃣У кемеровській області у 2026 році прогнозується падіння ВРП до -4,1%. Бюджетний дефіцит критичний – близько 44 млрд рублів

4️⃣МЗС Литви пропонує продовжити дію національних обмежувальних заходів щодо громадян росії та білорусі до 2028 року на тлі війни росії проти України.

Детальніше тут.

🛖У 2025 році в росії продовжилася деградація сільської мережі: за рік офіційно ліквідували щонайменше 266 населених пунктів, більшість із яких – повністю вимерлі села. Лідером зі «зникнення» поселень вдруге стала костромська область, за нею – новгородська; разом ці два регіони дали близько трьох чвертей усіх ліквідованих населених пунктів. На третьому місці –  пермський край, де вже не тільки фіксують так звану смерть сіл, а й цілеспрямовано розселяють віддалені поселення з невеликою кількістю мешканців. Частину дрібних сіл просто приєднують до більших, аби бодай якось латати провали інфраструктури.

☝🏻Фактично йдеться не про розвиток, а про юридичне оформлення занепаду: російські регіони послідовно втрачають населення, а території «вивільнених» сіл просто переводять під господарські потреби. Це різко контрастує з гучними заявами москви про нову «Генеральну схему розселення», яка нібито має відродити провінцію. Насправді ж документ лише фіксує глибоку демографічну кризу, просторову нерівність і безперспективність периферії: життя в напівпорожніх селах без медицини, освіти та роботи не приваблює нікого, а намагання «розосередити населення» є спробою косметично прикрити провал.

❗️У підсумку росія демонструє системний занепад за межами кількох великих агломерацій: депопуляція, вимирання сіл і розрив у розвитку лише зростають, тоді як гучні програми залишаються паперовими декораціями до реальності, що стрімко порожніє.

👁️Адміністрація нового президента Болівії Р. Паса переглядатиме умови угоди між державною корпорацією Yacimientos de Litio Bolivianos (YLB) та російською uranium one group, що входить до структури «росатома». Контракт, підписаний 11 вересня 2024 року, передбачає будівництво заводу з виробництва карбонату літію на солончаку Салар-де-Уюні в департаменті Потосі – одному з найбільших у світі родовищ із запасами близько 11,2 млн т, або майже 38% глобальних.

☝🏻Угода досі не ратифікована парламентом Болівії, а політичні, екологічні та правові чинники ускладнюють її подальшу реалізацію. Контракт укладався за попереднього президента Л. Арсе, тоді як нова влада декларує намір підвищити прозорість співпраці з іноземними компаніями та розширити взаємодію зі США, не розриваючи формально відносин із москвою.

🫸🫷Додатковий тиск створює позиція місцевої влади Потосі та громад, які критикують економічні умови угод із російськими компаніями та вказують на екологічні ризики. Вони вимагають окремого закону про видобуток літію, збільшення відрахувань у місцеві бюджети та повноцінного оцінювання впливу на довкілля. Невизначеними залишаються й ключові параметри проєкту – розподіл прибутків, технології видобутку та гарантії екологічної безпеки, а болівійські юристи попереджають про можливі фінансові й юридичні ризики у разі спорів із рф.

❗️Затягування або перегляд ратифікації угоди сигналізує про зміну пріоритетів Ла-Паса та підвищує ризики для «росатома». Для російської сторони це означає втрату доступу до одного з ключових світових ресурсів літію, тоді як Болівія отримує простір для корекції умов і потенційного залучення західних партнерів.

👉У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, які опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації.

📌Покрокове розкриття тієї «кухні» кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

📄Читайте свіжу розсекречену історію:
🇺🇦українською мовою;
🇺🇸англійською мовою.

👨‍🔧Міністерство внутрішніх справ рф затвердило перелік відомостей, які увійдуть до «цифрового профілю іноземного громадянина» – єдиного державного ресурсу, що має запрацювати з 30 червня 2026 року. У профіль будуть вносити дані про перетин кордону, перебування в росії, трудову діяльність, майно, транспорт, податкову історію, освіту, медичні документи, контактні дані та навіть результати тестів із російської мови. Фактично це повне досьє, яке дасть російській державі змогу бачити кожен крок мігранта.

🚔Формально москва пояснює створення системи «спрощенням надання послуг» та «оптимізацією обміну інформацією». Насправді ж проєкт демонструє класичний російський підхід – посилення контролю та стеження. Оператором профілю стане саме МВС рф, а до наповнення бази залучаться силові структури та наглядові органи. Це свідчить, що головна мета – не допомога людям, а тотальний нагляд і підпорядкування їх державній системі.

👉Особливу цікавість викликає внесення до профілю чутливих категорій інформації: від адміністративних правопорушень до даних про стан здоров’я. В умовах авторитарної держави це відкриває величезні можливості для тиску, дискримінації та використання даних у репресивних цілях. Мігранти фактично опиняться під постійним цифровим контролем, де будь-яка дрібниця може стати приводом для переслідування або обмежень.

❗️Замість створення безпечних умов для життя й роботи іноземців росія будує ще один інструмент стеження. «Цифровий профіль» не про захист прав, а про посилення залежності та підконтрольності людини державній машині. Це ще один показник того, що в сучасній росії приватність, гідність і свободи не мають цінності, особливо якщо йдеться про мігрантів, над якими влада прагне мати повний контроль.

1️⃣Центробанк рф висловлює сумніви щодо досягнення цільового показника інфляції в розмірі 4% у 2026 році

2️⃣Продажі нових транспортних засобів у росії за підсумками 2025 року знизилися на 19% порівняно з 2024 роком

3️⃣російські авіакомпанії в 2026 знову не побачать жодного літака MC-21, який розробляється з 2009 року

4️⃣Загальноросійська програма розселення аварійного житла, за якою за п'ять років мають переселити майже 350 тис. громадян, провалилася через війну проти України та нестачу фінансів

5️⃣З січня по листопад 2025 року російські суди засудили до довічного ув'язнення 100 осіб. Це рекордна кількість довічних ув'язнень за останні роки

6️⃣Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами досягло в рб майже 6 млрд дол.

Детальніше тут.

🫢Плани москви перетворити Північний морський шлях (ПМШ) на повноцінну транспортну артерію впираються в базову інфраструктурну неспроможність. Лише протягом наступних п’яти років порти вздовж ПМШ потребують днопоглиблення загальним обсягом близько 60 млн кубічних метрів. Аналогічні роботи необхідні й у портах в інших регіонах рф, що лише множить масштаб проблеми.

👉Раніше москва системно покладалася на іноземних підрядників, які мали необхідний флот і технології для масштабного днопоглиблення. Санкційний режим фактично перекрив цей канал. Альтернативи у вигляді власних потужностей росія так і не створила: заяви про проєктування та будівництво земснарядів на адміралтейських верфях у санкт-петербурзі залишаються деклараціями без практичного результату.

📌Реальні цифри виглядають показово. У 2025 році рф змогла власними силами виконати днопоглиблення в усіх портах країни лише на рівні приблизно 2,2 млн кубічних метрів. На тлі заявлених потреб це граничний обсяг, який не змінює ситуацію системно.

🪆Теоретично москва розраховує на участь Китаю в розвитку північної портової інфраструктури. Однак інтереси Пекіна принципово інші. КНР зацікавлена в безперервному транзиті всім маршрутом ПМШ, а не в розвитку окремих російських портів як логістичних вузлів. У найближчі роки це означає просту реальність: великі судна проходитимуть повз, не зупиняючись.

☝🏻Навіть у разі, якщо Китай погодиться долучитися до днопоглиблювальних робіт, саме Пекін визначатиме, де і в яких портах вони відбуватимуться. Для москви це означає втрату контролю над просторовим розвитком, неможливість цілеспрямовано підтримувати окремі регіони і фактичну залежність від зовнішнього впливу.

❗️Сукупно ситуація демонструє системний розрив між заявленими арктичними амбіціями рф і її реальними можливостями.

💰міжнародні фінансові інституції, зокрема МВФ і Світовий банк, у своїх прогнозах на 2026 рік описують білоруську економіку як систему, що входить у фазу затяжного уповільнення. Ключовими чинниками залишаються санкційний тиск, обмежений доступ до зовнішніх ринків капіталу та структурна залежність від економіки рф, яка сама демонструє ослаблення.

🤫На 2026 рік економісти розглядають кілька сценаріїв, жоден з яких не передбачає повноцінного відновлення. Базовий, який вважається найбільш імовірним, ґрунтується на слабкому зростанні за умов скорочення попиту з боку рф – ключового торговельного партнера. Державні інвестиційні програми та внутрішній споживчий попит частково компенсуватимуть спад, однак інфляційний тиск збережеться через імпорт інфляції з рф і дефіцит робочої сили. Очікується приріст ВВП лише на 1,4–1,8%, інфляція на рівні 7–7,5% і поступове ослаблення білоруського рубля з 2,9 за долар США на початку року до 3,2–3,4 наприкінці. Реальні доходи населення формально зростатимуть, але цей приріст матиме інфляційний характер.

👉Негативний сценарій, який також розглядається як імовірний, пов’язаний із подальшим погіршенням економічної ситуації в рф, пролонгацією або посиленням санкцій ЄС проти рб та вичерпанням фіскальних і монетарних інструментів підтримки. У таких умовах навіть обмежене зростання стає сумнівним.

🚫Позитивний варіант залишається радше теоретичним і залежить від зовнішньополітичних рішень, насамперед пом’якшення санкцій на експорт калійних добрив. За відсутності такого кроку з боку ЄС будь-який позитивний ефект буде фрагментарним і не матиме кумулятивного впливу.

📌Загальна оцінка міжнародних експертів є однозначною: у 2026 році білоруська економіка залишатиметься вразливою та структурно обмеженою. Критична залежність від динаміки рф, відсутність диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків і санкційний тиск не дозволяють розраховувати на стійке зростання навіть у середньостроковій перспективі.

🧋У росії погіршується ситуація на ринку громадського харчування: через падіння відвідуваності та зниження маржинальності дедалі більше ресторанів змушені закриватися. Так, у листопаді 2025 року кількість закладів скоротилася на 3,1% рік до року. Найбільше постраждали суші-бари (-7,5%) та піцерії (-6,4%), скорочуються також кафе і класичні ресторани. Рентабельність ринку впала з 20–25% до 10–12%.

💸Ситуацію ускладнюють зростання витрат на персонал, оренду та продукти, регіональні обмеження на продаж алкоголю, а також перехід частини споживачів на доставку та готові страви. А відкриття нових закладів сповільнилося через дорогі кредити – багато підприємців взагалі не ризикують запускати проєкти.

🫖Єдиним напрямом, що формально зростає, стали чайхани – їх кількість збільшилася більш ніж у 2,3 рази. Експерти пояснюють це не оздоровленням ринку, а, зокрема, ефектом низької бази, попитом на дешевші формати, а також соціальними чинниками: впливом міграції з Центральної Азії та формуванням у містах нової аудиторії для такого типу закладів.

📌Через падіння реальних доходів, підвищення цін та обережну споживчу поведінку росіяни відмовляються від дорожчих ресторанів, обираючи дешевшу їжу та прості формати. Сукупно ці фактори говорять про подальше погіршення ситуації у сфері громадського харчування в росії та деградацію ринку.