🇨🇳З 1 травня Китай скасував імпортні мита для 53 африканських держав. Єдиний виняток – Есватіні, яке зберігає дипломатичні відносини з Тайванем. Новий режим діятиме до квітня 2028 року, але Пекін уже розглядає варіанти його постійного закріплення через угоду про економічне партнерство або в межах 15-го п'ятирічного плану на 2026–2030 роки.

🔺До цього безмитний доступ до китайського ринку мали лише 33 найбідніші країни континенту. Тепер Китай фактично став першою великою економікою, яка відкрила свій ринок для всієї Африки в односторонньому порядку – без зустрічних умов і торгових переговорів.

👉Товарообіг між Китаєм та Африкою у 2025 році сягнув 348 млрд доларів, і в його структурі майже нічого не змінилося: африканці продають нафту, руди й сировину, китайці – готову продукцію. Безмитний режим сам по собі цю асиметрію не виправить. Реальні вигоди отримають передусім відносно розвинені країни – ПАР, Кенія, Марокко, – які мають виробничу базу й логістичні можливості. Решта континенту ризикує залишитися в тій самій ролі постачальника ресурсів, тільки вже без мита.

📈Паралельно Пекін нарощує прямі інвестиції. У 2025 році вкладення китайських компаній у виробничі проєкти в Африці досягли 12,3 млрд доларів – 64 проєкти в металургії, текстилі, сонячній енергетиці та виробництві електромобілів. За 2023–2025 роки сукупний обсяг цих інвестицій перевищив американські та європейські разом узяті.

📌Логіка цієї активізації – не лише геополітика. Китайська економіка сповільнюється, промислова маржа падає, внутрішня конкуренція тисне на ціни. Африка дає дешеву робочу силу, нові ринки збуту й можливість продавати ту саму продукцію дорожче, ніж на внутрішньому ринку КНР. Пекін трансформує свою присутність на континенті – від кредитування інфраструктури до створення виробничих хабів, інтегрованих у глобальні ланцюги постачання.

1️⃣Дефіцит федерального бюджету рф знову зріс, у півтора раза перевищивши річний план. Діра в скарбниці за січень–квітень склала 5,88 трильйона рублів, або 2,5% ВВП

2️⃣російські авіакомпанії цього року знову не побачать жодного вітчизняного пасажирського літака 

3️⃣На тлі обмежень у роботі інтернету росіяни різко збільшили попит на паперові картки й атласи. Зростання продажів склало 55% у грошах рік до року

4️⃣Як мінімум у 23 регіонах росії мешканців попередили про інтернет-шатдауни на травневі свята 

5️⃣Всесвітня організація легкої атлетики (World Athletics) залишить у силі усунення білоруських спортсменів від змагань під своєю егідою

6️⃣Проросійським активістам не дозволили провести акцію «безсмертний полк» у мінську на 9 травня.

Детальніше тут.

🇦🇹Служба військової контррозвідки AbwA та керівництво Генерального штабу збройних сил країни відкрито говорять про загрози з боку росії – шпигунство, операції впливу, диверсії. Мета публічної кампанії прагматична: прискорити ухвалення закону «Про кримінальну відповідальність за шпигунство» (Strafrechtliches Spionagegesetz 2026). 9 березня міністерство юстиції передало законопроєкт на погодження коаліційним партнерам – Соціал-демократичній партії (SPÖ), Австрійській народній партії (ÖVP) і партії NEOS.

👉Зі слів начальника австрійського Генштабу генерала Р.Штрідінгера, значна частина персоналу іноземних посольств, передусім російського, має розвідувальний бекґраунд і фактично діє без ризику кримінального переслідування. Проблему загострює те, що австрійська армія застосовує сумісні з НАТО підходи у військовому плануванні, логістиці, зв'язку, кіберзахисті та управлінні військами, а отже, є цікавою ціллю для тих, хто хоче знати, як працює Альянс зсередини.

🔺Директор AbwA Р.Рукенштуль конкретизував загрозу. За його словами, російські спецслужби давно вийшли за межі класичного шпигунства. У їхньому арсеналі – несанкціоновані польоти дронів над військовими об'єктами, стеження за інфраструктурою, радіотехнічна розвідка з дипломатичних будівель, а також залучення цивільних і так званих одноразових агентів до провокацій і диверсій проти критичної інфраструктури.

📌Заяви австрійського військового керівництва відображають зміни у підходах Відня до безпекової політики. Австрія рухається в бік стандартів ЄС і НАТО – у сферах обміну розвіддaними, кіберзахисту та військової сумісності. Для москви це означає, що вікно можливостей у центрі Європи закривається.

🔒Агенція внутрішньої безпеки (ABW) у своєму публічному звіті зафіксувала: 2024–2025 роки стали періодом безпрецедентної розвідувальної та диверсійної активності з боку росії та її молодшого партнера – білорусі. Масштаби операцій, кількість арештів і відкритих проваджень не мають аналогів в історії польської контррозвідки.

🔺кремль, за оцінкою ABW, веде проти Заходу неоголошену війну – методами, відпрацьованими ще в Україні до 2022 року. Стратегічна мета незмінна: дестабілізувати євроатлантичні структури зсередини, підірвати суспільну довіру до держави та її інституцій, розхитати внутрішню єдність. Інструменти – диверсії, шпигунство, дезінформація, підживлення соціальної поляризації та експлуатація історичних суперечностей, насамперед у польсько-українських відносинах.

▪️Принципова зміна, яку зафіксувала польська контррозвідка, – перехід від хаотичних одноразових вербувань до побудови складних мережевих осередків, вписаних у середовище організованої злочинності. москва свідомо ескалує: цілями стають не лише військові та стратегічні об'єкти, а й місця скупчення цивільних. Відповіддю Варшави стало послідовне закриття трьох російських консульств.

👉Діяльність москви змусила Польщу переглянути саму архітектуру власної безпеки: розбудувати регіональну мережу контррозвідки, посилити захист критичної інфраструктури і вперше за десятиліття повернутися до практики публічної звітності спецслужб.

📌білорусь у цій схемі – не самостійний гравець, а інструмент рф. мінськ зосередився на знищенні білоруської опозиції, що діє з польської території, та зборі розвідданих про польські та союзницькі збройні сили. Методи мінська схожі на кримінальний примус: вербування здійснюється на території білорусі за допомогою шантажу і прямого фізичного тиску, агентів потім намагаються перекинути до Польщі. Паралельно білоруські спецслужби намагаються залучати до співпраці польських громадян, які регулярно відвідують рб, та вести оперативну роботу серед польської меншини в країні.

👉На тлі помпезних приготувань на росії до 9 травня, нескінченних бравурних промов про «незабутній подвиг» та турботу про пам’ять для прийдешніх поколінь реальність виглядає куди прозаїчніше.

🔺Цьогоріч федеральні виплати безпосереднім учасникам Другої світової війни на рф становитимуть символічні 10 тис. рублів. Враховуючи, що в живих на всю росію залишилося близько 7 тис. осіб, які підпадають під цю категорію, «державна шана» обійдеться бюджету в скромні 70 млн рублів. Для порівняння: цієї суми ледь вистачить на одну квартиру преміум сегмента в москві.

▪️Можливі додаткові виплати кремль традиційно делегував регіонам, які мають щось доплатити, але при наявності коштів. Допомога ветеранам фактично прирівняна до вартості однієї крилатої ракети Х-22 або «іскандера», якими агресор чи не щодня атакує Україну.

🥳Орієнтовно організація щорічного параду на красній площі коштує росіянам від

400–600 млн рублів у звичайний рік, а до 1,5 млрд – у ювілейний.

Додайте до цього десятки мільйонів на регіональні урочистості – і стане очевидно:

піар на перемозі для москви в десятки разів дорожчий за долі самих переможців.

👉Для сучасної росії ветерани – лише зручна декорація. За баченням путіна, рф самостійно, без участі інших республік колишнього срср, відбила б навалу загарбників у 1941 році й перемогла нацизм. Але бажання кремля монополізувати право на перемогу не відповідає реальному піклуванню про учасників минулої війни.

📌Для порівняння, в Казахстані ветеранам до річниці перемоги виплатять до 1 млн руб., Узбекистані – 800–900 тис., Киргизстані – понад 200 тис., білорусі – приблизно 136 тис., Таджикистані – приблизно 60 тис., Азербайджані – 21 тис. руб. відповідно.

👉росія все відчутніше стикається із наслідками власної геополітичної ізоляції, що настала після початку повномасштабної війни проти України. Те, що ще кілька років тому здавалося стабільним ринком із широким вибором міжнародних брендів, сьогодні перетворилося на простір вимушених замінників, паралельного імпорту та зростання цін. І, судячи з нових опитувань, значна частина населення відверто відчуває це як втрату.

🔺Згідно з даними дослідження асоціації «група 7/89», понад половина опитаних громадян рф (56%) хотіла б повернення іноземних компаній на ринок. Найбільший запит – на автомобільні бренди, кіноіндустрію, розробників програмного забезпечення та виробників товарів повсякденного вжитку.

💻Найболючіше ударило по технологічному та промисловому секторах. Після виходу таких гігантів, як Microsoft, Oracle, Adobe, Autodesk та інших, російський ринок програмного забезпечення опинився у стані штучної ізоляції. Це призвело до підвищення цін і зниження конкуренції, а також до ситуації, коли бізнес змушений або адаптуватися до обмеженого вибору, або шукати складні обхідні рішення. У результаті імпортозаміщення стало вимушеною заміною без альтернатив рівня глобальних продуктів.

▪️Не менш показовою є ситуація з товарами повсякденного попиту. Продукти харчування, косметика, побутова техніка значно подорожчали через паралельний імпорт і логістичні ускладнення. Частина росіян прямо визнає, що на росії все ж «аналогів нема».

📑Соціологічні дані також показують глибокий розкол усередині самого російського суспільства. Молодь найбільше прагне повернення іноземних компаній (84% у віковій групі 18–29 років). Натомість старше покоління більш стримане. При цьому у великих містах запит на повернення глобального бізнесу значно вищий, ніж у малих населених пунктах і селах, де частина населення менш залежить від міжнародних брендів.

📌Підсумок тут доволі очевидний: поки росія воюватиме проти України, то залишатиметься в ізоляції, а ринок – у режимі втрат і дорогих замінників.

📖Цензура в російській книжковій індустрії після початку повномасштабної війни проти України набула системного й безпрецедентного характеру, трансформувавши не лише ринок, а й саму природу тексту як культурного продукту. Якщо раніше на росії втручання держави обмежувалося вибірковими заборонами чи тиском на окремих авторів, то нині це масштабна інфраструктура контролю, що охоплює весь цикл книговидання: від рукопису до полиці магазину.

📒Ключовою ознакою нової реальності стала поява так званого блекауту – фізичного закреслення фрагментів тексту. Нині це стало візуальним символом цензури, яка більше не приховується, а відкрито демонструється. У результаті читач отримує не цілісний твір, а фрагментований.

👉Причина – різке посилення законодавчих обмежень. Під заборону або жорстку модерацію на росії потрапили будь-які згадки про війну, критика російської агресії, теми ЛГБТК+, еміграції, деколоніального дискурсу, описи, пов’язані з наркотиками чи самогубством. Унаслідок цього тисячі книжок перевіряються, маркуються або вилучаються з продажу. Цензура застосовується незалежно від часу написання твору, навіть класика світової літератури піддається «очищенню» через нові переклади або перевидання.

🔺Деякі російські видавництва вдалися навіть до використання штучного інтелекту для виявлення «небажаного» контенту. Алгоритми аналізують тексти на предмет ризиків, часто помилково ідентифікуючи звичайні слова чи контексти як порушення. Це призводить до абсурдних ситуацій, коли під заборону можуть потрапити звичайні сцени або навіть окремі слова. Водночас остаточне рішення залишається за редакторами та юристами, які змушені діяти в умовах високих ризиків – від штрафів до кримінального переслідування.

◾️«Блекаут» як поетичний прийом історично використовувався в мистецтві як форма протесту або переосмислення тексту. Однак на сучасній росії він набув протилежного значення: замість викриття прихованого змісту він служить інструментом його приховування. При цьому кремль не врахував, що в цифрову епоху читач легко може знайти оригінальний текст. Натомість створюється інший ефект – нормалізація відсутності. Чорні рядки стають звичними і сприймаються як частина «правил гри».

📌У підсумку, кремлівська цензура чинить так, що книжка перестає бути джерелом знань і перетворюється на об’єкт ідеологічної обробки, де навіть відсутність тексту має політичне значення.

🔺центробанк рф розіслав великим страховим компаніям листа з рекомендацією перестрахувати ризики поставок скрапленого природного газу до Китаю через китайські страхові структури. Мета – перенести частину фінансових ризиків на китайський ринок, оскільки москва більше не може сама тягнути тягар власного енергоекспорту і просить Пекін поділити його.

👉Після 2022 року російські страховики фактично відрізані від західного страхового ринку. Власних потужностей не вистачає: великі суми та надто складна логістика. Тому кремль і звернувся до єдиного варіанта, що залишився, – китайських компаній.

▪️Долучившись до схеми, КНР отримує потужний важіль – хто контролює умови страхування, той контролює і логістику, і саму можливість поставок. Це не формальне володіння активами, але за ефектом – те саме.

📈За даними Головного митного управління КНР, імпорт російського СПГ до Китаю у 2025 році зріс на 18,3%. У І кварталі 2026 року рф поставила до КНР 1,4 млн тонн – на 6,72% більше, ніж роком раніше. Китай перетворився на головний і, по суті, безальтернативний напрямок для російського зрідженого газу.

📊Проблема для москви в тому, що китайські перестраховики не займатимуться благодійністю: санкційні, логістичні та політичні ризики вони закладуть у вартість премій. Бюрократія узгоджень, підвищені вимоги до розкриття інформації, залежність від регуляторного настрою Пекіна – все це стає постійними витратами, які з часом тільки зростатимуть.

👉А найголовніше – пекін не пов'язаний жодними зобов'язаннями тримати умови незмінними. Якщо санкційний тиск посилиться або ринкова кон'юнктура зміниться, Китай легко може переглянути тарифи, звузити покриття або виставити нові умови – в обмін на нижчі ціни на газ чи поступки в інших проєктах. На рф не буде чим відповісти.

📌москва роками позиціонувала «розворот на схід» як стратегічний вибір. Насправді це капітуляція, що поступово оформлюється у звичну практику. Тепер навіть страхові поліси на власний газ росія виписує чужими руками.

👉російський уряд вніс до госдуми законопроєкт, який у 12 разів підвищує державні мита в міграційній сфері та одночасно запроваджує пільги для окремих категорій іноземців.

📈Згідно з документом, який оприлюднено в електронній базі парламенту рф, плата за прийняття до громадянства та вихід з нього може зрости з 4,2 тис. до 50 тис. рублів. Оформлення посвідки на проживання подорожчає з 6 тис. до 30 тис. рублів, а дозвіл на тимчасове проживання – з 1,9 тис. до 15 тис. рублів. Також підвищуються збори за візи та запрошення на в’їзд.

🔺Водночас законопроєкт передбачає винятки: від сплати мита звільняються, зокрема, колишні громадяни срср, учасники програми переселення співвітчизників, а також іноземці, які уклали контракт із міноборони рф щонайменше на рік під час так званої спеціальної військової операції, разом із членами їхніх сімей.

📌Формально уряд рф пояснює зміни необхідністю покриття витрат на міграційні послуги та збільшенням доходів бюджету. Водночас на практиці така система пільг і звільнень створює фінансові стимули для частини мігрантів розглядати можливість підписання контрактів із російськими військовими структурами.

📉Споживчий ринок рф продовжує падіння. Офіційна інфляція в березні – 5,9%. Реальна, без сезонних коливань – уже 6%. Послуги дорожчають на 8,8%, непродовольчі товари – на 6% проти лютневих 4,6%.

📊Продовольство трохи подешевшало – але лише тому, що закриті заклади харчування більше не формують попит. Ресторани й кафе скорочують мережі в москві й регіонах одночасно. Споживачі, які відмовились від походів до ресторацій, не перейшли на дешевший вуличний фастфуд – він також у кризі.

👉Податкова реформа перевела малий бізнес зі спрощеної системи на загальну з обов'язковою сплатою ПДВ, податкове навантаження різко зросло. Хто не витримав – закрився, хто залишився – підняв ціни й поступово втрачає клієнтів.

🔺Промислова картина ще похмуріша. Підприємства на держзамовленні – озброєння, дрони, фронтова інфраструктура – завантажені. Решта цивільного виробництва здає позиції. Масових звільнень поки ще немає, але затримки зарплат, зрізання премій і часткова зайнятість стали повсюдною практикою. Підсумок абсурдний: безробіття – 2,1%, найнижчий показник в історії, а реальні доходи й споживча впевненість падають. Попит стискається, витрати не зменшуються.

▪️Регіональна картина різниться, але скрізь є свій привід для занепаду. волго-вятський макрорегіон (із татарстанською «алабугою» та десятками військових заводів) фіксує найвищу інфляцію в країні – 8,2%. Оборонка тягне зарплати вгору, а разом із ними – ціни для всіх інших.

🔹Північний Захід рф страждає від обвалу вантажообігу в портах: «позапланові ремонтні роботи» на терміналах ленінградської області перенаправляють вантажі до мурманська. Проте Північний морський шлях як альтернатива існує лише на папері, він реально працює кілька місяців на рік і витримує мізерні обсяги вантажів.

🔸Південь виглядає бадьоро лише в очікуваннях місцевих підприємців, але цифри не переконують: промислове виробництво впало на 10,7% з початку року, введення житла обвалилося на 36,3%. Туристичний сезон під загрозою: анапа зустрічає літо черговим розливом нафти, тимчасово окупований Крим небезпечний, сочі дорожче за Туреччину.

📌Єдине, що працює стабільно по всій країні – державне фінансування війни. Регіони з оборонними підприємствами тримаються. Решта впевнено сповзає, і горизонт планування у більшості підприємців звівся до одного: протриматися довше за сусіда.

💸росія стає біднішою і все частіше живе в кредит до зарплати. Попри офіційні заяви кремля про успіхи у зниженні бідності, реальні економічні показники свідчать про протилежне: зростає боргове навантаження населення, падає купівельна спроможність, поглиблюється розрив між офіційною статистикою та фактичним рівнем життя.

😲Загальна заборгованість росіян уже сягнула близько 45 трильйонів рублів. Кредити вже беруть не на великі покупки, а для покриття базових витрат, щоб «дожити до зарплати».

🫢Офіційно рівень бідності оцінюється приблизно у 6,5% населення, однак цей показник базується на заниженому прожитковому мінімумі – близько 17 тисяч рублів. Водночас самі росіяни вважають межею бідності дохід утричі вищий – близько 50 тисяч рублів на особу. Це свідчить про традиційне суттєве замовчування кремлем масштабів проблеми.

🫤Ситуацію погіршують інфляція, санкції та мілітаризація економіки, через що навіть базові витрати стають дедалі менш передбачуваними. У результаті навіть ті домогосподарства, які формально не вважаються бідними, опиняються у фінансово вразливому становищі.

🤔На цьому тлі стрімко зростає кількість самозайнятих. Нині це понад 15 мільйонів осіб (+26,8% за 2025 рік). Проте експерти наголошують: це не свідчення підприємницької активності, а радше вимушений крок для виживання. росіяни переходять у самозайнятість через нестачу гідних вакансій, низькі зарплати та небажання бізнесу розширювати штат.

📌Самозайнятість здебільшого зосереджена у сфері послуг і дрібного бізнесу, що не створює значного економічного ефекту. Такий формат дає змогу отримати мінімальний дохід, але не здатен замінити розвиток виробництва і забезпечити довгострокове економічне зростання.

1️⃣Європейський Союз може ухвалити наступний пакет санкцій проти росії за її війну проти України вже наприкінці червня або на початку липня 

2️⃣Бельгійський депозитарій Euroclear з лютого 2024 року виплатив Україні близько 6,6 млрд євро, отриманих від заблокованих російських активів 

3️⃣росія є найбільшою загрозою для безпеки Чехії, як оголосив начальник Генерального штабу Армії Чеської Республіки Карел Ржегка 

4️⃣2025 року російські суди винесли вироки 87 305 жінкам. Це найвищий показник із 2018 року 

5️⃣На росії почали цензурувати комікси 

6️⃣У квітні в білорусі житлово-комунальні послуги подорожчали на 10,23%, газ – на 7,08%, електропостачання – на 7,01%. 

Детальніше тут.