🛢російський уряд відновив обговорення будівництва Східної нафтохімічної компанії (СНХК) – масштабного нафтопереробного комплексу поблизу порту находка в приморському краї з кошторисом $19,5 млрд. Проєкт, від якого «роснефть» сама відмовилася у 2019 році як від економічно безглуздого, тепер може бути реанімований, але вже не за гроші компанії.

☝🏻Комплекс розрахований на переробку 12 млн тонн нафти та виробництво 3,5 млн тонн нафтохімічної продукції на рік. Для його роботи щороку потрібно 2,3 млрд кубометрів природного газу. Офіційний привід для повернення до теми – паливний дефіцит на Далекому Сході. Неофіційний – інтереси ігоря сєчіна, голови «роснефті» та одного з найближчих людей путіна.

❓Ключове питання – хто заплатить. Серед механізмів підтримки розглядається підвищений зворотний акциз на нафту для далекосхідних проєктів: схема, за якою держава фактично повертає компанії частину сплачених податків, компенсуючи витрати на виробництво. Простіше кажучи, пряме субсидування приватного проєкту з федерального бюджету.

🔹Цинізм ситуації важко переоцінити. «роснефть» самостійно визнала проєкт нерентабельним і вилучила його з інвестиційного плану. Тепер та сама компанія повертається до нього, але вже з протягнутою рукою до держави. В умовах рекордного бюджетного дефіциту, який москва латає за рахунок фонду національного добробуту та нових запозичень, подібна схема виглядає як перерозподіл публічних ресурсів на користь наближеного до кремля бізнесу.

📌Остаточне інвестиційне рішення досі не ухвалене – сторони узгоджують параметри державної підтримки. Але сам факт переговорів красномовно свідчить: без гарантованих бюджетних вливань проєкт не виживе. А стабільність будь-яких податкових пільг в економіці, яка функціонує в режимі воєнного часу, – під великим питанням.

1️⃣ВВП росії у січні виявився на 2,1% нижчим, ніж у січні 2025 р. – це перше падіння у річному вираженні з березня 2023 р.

2️⃣Електроніка та автозапчастини можуть подорожчати в росії на 15–30% у найближчі два місяці

3️⃣російський мінфін у лютому витратив із фонду національного добробуту на покриття бюджетного дефіциту 244,4 мільярда рублів

4️⃣Перший місяць 2026 року для російського ринку сільгосптехніки виявився найгіршим січнем за останні п’ять років. Продаж впав більш ніж на 40%, а в штуках зниження відвантажень доходить до 85% залежно від виду

5️⃣росіянам почали блокувати виїзд із країни після повномасштабного запуску реєстру електронних повісток.

Детальніше тут.

💲Експеримент із державним регулюванням цін у рб фактично провалився. Інфляція за минулий рік склала 6,8% при цільових 5%. Тепер орієнтир підняли до 7%.

🤷🏻‍♂️Винних серед чиновників не виявилося. Голова білоруського нацбанку головченко пояснив ситуацію «підвищеним попитом населення» через зростання доходів. Доходи білорусів справді зросли на 9,1%, тоді як ВВП – лише на 1,3%. Саме цей розрив і став офіційним поясненням подальших кроків.

☝🏻Прем’єр турчин заявив на колегії міністерства праці, що зростання зарплат має залежати виключно від ефективності праці, а не від ринку. Після контролю за цінами – намір взяти під контроль і доходи. Як саме вимірюватимуть «ефективність», не уточнили.

🔹Причина зростання зарплат лежить на поверхні: після масової еміграції країна стикається з дефіцитом кадрів. Роботодавці були змушені платити більше, щоб утримати людей. Повернення емігрантів як рішення не розглядається. Натомість турчин запропонував «впливати на ментальні установки молоді».

🤫На цьому фоні розгортається окрема проблема – в агросекторі. лукашенко публічно розкритикував імпорт російської свинини на $200 млн, назвавши це «позорищем» для аграрної країни. За останні два роки білоруські підприємства втратили 340 тисяч свиней. росія за минулий рік збільшила поставки свинини до білорусі на третину – до 131 тис. тонн. Внутрішні ціни на свинину зросли майже на 15% – удвічі більше за загальну інфляцію.

📌І це не єдиний приклад. білорусь стала найбільшим імпортером російського пива – 30% від усього російського експорту на $103 млн, другим за обсягом імпортером російського ігристого, а також закупила російської розчинної кави на $95 млн. Власне виробництво в цих категоріях є, але програє за ціною, а ресурсів для держпідтримки немає.

🇺🇦Сьогодні з російського полону вдалося повернути додому 300 українських військових і двох цивільних. Серед звільнених — рядові, сержанти й офіцери. Вони воювали на різних напрямках — на Донеччині, Луганщині, Харківщині, Запоріжжі, Херсонщині та в Маріуполі.

🔹Більшість із них провели в полоні більше року, а дехто перебував там ще з 2022 року.

Україна пам’ятає про всіх своїх людей і продовжує робити все, щоб повернути кожного.

🪆російські муніципалітети, позбавлені бюджетного фінансування, все частіше перекладають витрати на утримання базової інфраструктури безпосередньо на жителів. Практика «самообкладання» поширюється по всій країні – від бурятії до пермського краю.

☝🏻Дефіцит федерального бюджету за минулий рік сягнув 5 трлн рублів і, за прогнозами, може подвоїтися до 10 трлн рублів у поточному році. Борг регіонів уже становить близько половини федерального. Грошей немає навіть у відносно заможних москві, татарстані та нафтоносному ямало-ненецькому автономному окрузі. Муніципалітетам не дістається майже нічого – і саме на них лежить основний тягар благоустрою: дороги, парки, житловий фонд, кладовища. Останні, до речі, зараз розростаються безпрецедентними темпами через втрати у війні проти України.

👉Прикладів безліч. Зокрема, у бурятському селі великий куналей кожен двір зобов'язали щомісячно сплачувати по 300 рублів. Розмір внеску затвердили на сільській сходці – формально в межах закону про місцеве самоврядування. У пермському краї, в селі великі кусти, зібрані кошти планують витратити на огорожу для кладовища. У татарстані подібна практика існує вже багато років. Регіональна влада навіть надає рекомендації щодо покарання тих, хто відмовляється платити. Регіони шукають будь-які джерела коштів. архангельська область бере дорогі банківські кредити. Влада петропавловська-камчатського запровадила «добровільні внески» до міської казни.

🔹Бізнес, який раніше міг частково компенсувати брак муніципального фінансування в обмін на преференції, сам опинився під тиском. Малий бізнес просто закривається. У невеликих поселеннях його часто немає взагалі.

📌Правова база для «самообкладання» залишається розмитою, що створює додаткове підґрунтя для соціальних конфліктів. Утім це навряд чи зупинить поширення практики – альтернативи у муніципалітетів просто немає.

🇨🇳Уряд КНР підготував 15-й п’ятирічний план розвитку на 2026–2030 роки, визначивши стратегічною метою технологічний прорив – перехід від окремих інноваційних проєктів до масштабної індустріалізації високотехнологічних секторів. Пріоритетами документа стали штучний інтелект, робототехніка та космічні технології.

☝🏻План передбачає системний розвиток моделей штучного інтелекту та їх інтеграцію у промисловість. Ідеться про використання великих державних корпорацій як інтеграторів ШІ-рішень, а також про повну цифровізацію виробничих процесів, логістики й енергетики.

👉Окремий акцент зроблено на реалізації концепції «embodied intelligence» – інтеграції ШІ у фізичні системи та гуманоїдну робототехніку. Великі капіталомісткі підприємства отримають переваги і пільги, тоді як малий і середній бізнеси можуть зіткнутися із посиленням тиску, що прискорить їхню консолідацію у великі структури. На китайському ринку нині працює понад 150 розробників гуманоїдних роботів. За оцінками експертів, процес злиття може відбутися швидше, ніж це було в секторі електромобілів.

🛰️Документ також передбачає розвиток космічних технологій із подальшою комерціалізацією та масштабуванням виробничих потужностей.

🔹Новий п’ятирічний план закріплює пріоритет технологічної самодостатності та передбачає посилення перерозподілу ресурсів на користь стратегічних галузей – штучного інтелекту, робототехніки й космосу – з акцентом на підтримку великих державних компаній.

📌Водночас розширення високотехнологічного сектору не здатне компенсувати уповільнення традиційних галузей і забезпечити стабільне зростання ВВП КНР. Потенційним негативним наслідком може стати подальше посилення ролі держави в економіці та витіснення частини малого й середнього бізнесів, що знижуватиме рівень конкуренції на внутрішньому ринку.

👷‍♂️російський бізнес масово переходить на імпорт робочої сили. Вже 37% підприємств використовують іноземних працівників, ще 43% готові їх наймати – проти лише 5% і 23% відповідно до 2022 року. Основні джерела – пострадянські країни (38% компаній), Китай, КНДР, Таїланд і Камбоджа (21%), Африка та Індія (13%).

🚇Показовий приклад – «ржд»: попри заявлене скорочення 6% персоналу, держкомпанія набирає працівників з Індії. Перші 35 осіб уже працевлаштовані в поволзькому підрозділі із забезпеченням житла та соціального супроводу.

📉Причини очевидні: структурний дефіцит кадрів сягнув наприкінці 2025 року 2,7 млн осіб, у логістиці, будівництві та торгівлі бракує 40–50% персоналу. Бізнес використовує низькокваліфіковану міграцію як спосіб стримати витрати. На 2026 рік уряд збільшив квоту на залучення працівників із візових країн до 279 тис. осіб – плюс 19% до показника 2025 року і максимум за останні десятиліття.

🤷🏻‍♂️Паралельно влада посилює контроль над мігрантами. держдума розглядає законопроект, який зобов'язує іноземців сплачувати авансовий податковий платіж не лише за себе, а й за утриманців. Термін перебування сім'ї прив'язується до тривалості трудового контракту, діти мігрантів після 18 років зобов'язані покинути країну впродовж 30 днів за відсутності інших підстав для проживання. Патент анулюватиметься, якщо доходи працівника нижчі за прожитковий мінімум або якщо він відпрацював менше десяти місяців на рік.

📌Зростаюча залежність від зовнішньої робочої сили є прямим наслідком структурних деформацій ринку праці, спричинених війною проти України. Ця модель не вирішує проблеми продуктивності та дефіциту кваліфікованих кадрів, натомість знижує стимули до технологічної модернізації економіки.