📉У росії фіксується найнижчий рівень відкриття нових компаній за останні 14 років. У 2025 році було зареєстровано лише 173 тис. юридичних осіб, що на 20% менше, ніж роком раніше. Паралельно кількість ліквідацій різко зросла до 233 тис. компаній, тобто закривалося бізнесів на чверть більше, ніж відкривалося.

🥊Найбільшого удару зазнали будівництво, девелопмент, роздрібна торгівля та сфера посередницьких послуг. У цих секторах різко впала рентабельність через дорогі кредити, скорочення попиту та згортання інвестиційних програм. Додатковий тиск створили зростання страхових внесків, підвищення утилізаційного збору, а також спад у споживчому секторі, особливо в офлайн-торгівлі та автомобільному бізнесі.

👉Системні проблеми економіки лише посилюють негативну динаміку. Бізнес стикається з жорсткою фіскальною політикою, посиленням податкового контролю та кампанією проти «дроблення» компаній. Банки,  зі свого боку, обмежують кредитування на тлі високої ключової ставки, а неплатежі великих замовників і державних структур дедалі частіше призводять до касових розривів і банкрутств. Юридичні особи масово зникають, поступаючись примітивнішим і вразливішим формам підприємництва, які обирають не через розвиток, а через виживання.

📌У 2026 році очікується подальше скорочення кількості юросіб, укрупнення ринку та зростання ролі державного контролю. Навіть можливе зниження ключової ставки, за прогнозами центробанку рф, навряд чи виправить ситуацію: економіка залишається пригніченою, інвестиційний клімат – токсичним, а підприємницька ініціатива – системно задавленою.

1️⃣Євросоюз ввів персональні санкції проти низки російських пропагандистів, які передбачають заборону на в'їзд до країн ЄС та заморожування активів у європейських банках

2️⃣Ретейлери та виробники скоротили асортимент продовольчих товарів через зниження купівельної спроможності росіян

3️⃣Майже 20% молочної продукції в росії – фальсифікат

4️⃣Ціна оренди офісів у росії в 2025 році різко зросла. По країні в середньому її зростання становило 10%. На тлі такої ситуації впав попит – на 25% порівняно з 2024 роком

5️⃣мінобрнауки рф урізало великі наукові гранти на 10%.

Детальніше тут.

🥊Економічні проблеми в росії дедалі відчутніше б’ють по населенню, що підтверджує стрімке зростання кількості особистих банкрутств. За підсумками 2025 року свердловська область увійшла до п’ятірки регіонів рф із найбільшою кількістю процедур банкрутства фізичних осіб та індивідуальних підприємців.

📈Протягом року кількість повідомлень про судову реалізацію майна в регіоні зросла майже на 28%. За абсолютними показниками область випередила санкт-петербург, де було зафіксовано понад 20 тисяч банкрутів. Водночас зі свердловською областю до антирейтингу традиційно входять москва, московська область та краснодарський край – регіони з високою концентрацією боргів населення.

🤔Таку динаміку пов’язують із падінням реальних доходів, зростанням вартості життя та хронічною закредитованістю домогосподарств. Формальна «економічна стабільність», яку декларує російська влада, не має підтвердження в реальному фінансовому стані громадян.

😮На загальноросійському рівні ситуація ще похмуріша. У 2025 році кількість судових банкрутств фізичних осіб  зросла більш ніж на 31% і сягнула майже 568 тисяч випадків. Це свідчить про системний характер кризи, яка не має ознак швидкого подолання.

📌Понад 97% справ про банкрутства ініціюють самі боржники, фактично визнаючи власну фінансову неспроможність через безальтернативність.

🪨У росії триває масштабне руйнування історичних пам’яток на користь комерційної та житлової забудови. Минулого року чиновники просунули низку законодавчих актів, що дають змогу будувати практично будь-де. Нове «Положення про зони охорони об'єктів культурної спадщини» фактично ліквідовує територіальну охорону більшості історичних об’єктів, зокрема історичного центру суздаля та мамаєва кургана. Стародавні городища, кремлі, монументи й некрополі, тисячі пам’ятників Другої світової війни та братських могил залишилися без права «вето» проти забудовників.

🔹Попри декларації російської влади про пріоритети збереження історичної спадщини, на практиці міністерство культури скорочує охоронні зони. Так, охоронна зона музею-садиби архангельске (підмосковний «Версаль») скорочена на 300 гектарів, а охоронні зони стародавнього радонєжа скасовані. «Бородінське поле» вже по периметру забудоване багатоповерхівками, а історичні ландшафти перетворюються на квадратні метри нерухомості.

🔸Паралельно з 1 вересня цього року в російських школах вводиться новий предмет «Духовно-моральная культура россии», де у школярів планують формувати світогляд на основі традиційних цінностей, культури, історії та релігії. Реальні історичні об’єкти перетворюються на ілюстрації для підручників, тоді як живу спадщину знищують під забудову.

⛽️Середні роздрібні ціни на бензин у росії вже перевищили американські, і розрив між ними в найближчі роки лише зростатиме. Станом на початок 2026 року літр пального у США коштує майже на п’ять рублів дешевше, ніж у рф, що вкотре підриває міф про «дешеві енергоносії» для російських споживачів.

↔️Цінова динаміка в обох країнах розвивається у протилежних напрямах. У США ціни на пальне демонструють тенденцію до зниження слідом за світовими котируваннями на нафту. В росії ж бензин стабільно дорожчає, випереджаючи рівень інфляції: лише в січні 2026 року середні ціни зросли на 1,2%, підвищення зафіксовано у 78 регіонах.

🤭Прогнози на найближчі роки залишаються невтішними для російської економіки.

📉Американське Управління енергетичної інформації очікує зниження середньорічної ціни на нафту Brent у 2026 році, тоді як російський уряд продовжує закладати у свої розрахунки нереалістичні показники. На тлі падіння експортних доходів нафтові компанії компенсують втрати внутрішнім ринком.

🤔Додатковий тиск створює і стан державних фінансів рф. У мінфіні вже попередили про суттєвий дефіцит бюджету через недоотримання нафтогазових доходів і авансування видатків. Намір покривати цей розрив коштами фонду національного добробуту та підвищенням податків лише підтверджує системні проблеми російської економіки й поглиблення відставання від розвинених країн.

😮російська інфляція дедалі очевидніше стає не побічним ефектом економічних процесів, а свідомим інструментом державної політики. Формальне пояснення мінекономрозвитку – підвищення ПДВ з 20% до 22% – на вигляд зручне, але непереконливе. Бізнес почав піднімати ціни ще минулого року і використав зміну податку лише як привід для нового раунду подорожчання. Фактичне зростання витрат значно перевищує 2%: логістичні послуги з початку року вже подорожчали на 10–20%.

👉ПДВ із його мультиплікативним ефектом проходить через усю економіку – від закупівлі сировини до кінцевого споживача. У міру зростання доданої вартості збільшується і абсолютна сума податку. Затримки з відшкодуванням, конфлікти з податковими органами та додаткові транзакційні витрати лише посилюють навантаження. У підсумку всі ці витрати без винятку перекладаються на покупця.

🫸🫷Регіони відчувають цей тиск нерівномірно, але всюди – болісно. На Далекому Сході інфляцію традиційно розганяють довга логістика та імпорт із Китаю й країн Південно-Східної Азії: зростають ціни на плодоовочеву продукцію та електроенергію. У дагестані до логістичних проблем додається тарифна політика – з жовтня тарифи зростуть майже на 20%. чувашія виходить у лідери за підвищенням тарифів, де окремі позиції можуть подорожчати до 33%. Загалом підвищення по країні коливається від 8% до 22%, і це лише середні показники.

📈Ключовий момент полягає в тому, що тарифи зростають не тільки для населення, а й для бізнесу. Це означає новий виток інфляції, адже транспортна складова в окремих товарах, зокрема у хлібі, сягає 70–80% собівартості. Подорожчання логістики автоматично транслюється в роздрібні ціни. Перенесення основного тарифного удару на період після виборів до держдуми лише підкреслює керований характер цього процесу.
Навіть рецесія в цивільних галузях, скорочення зарплат і споживчого попиту не стають стримувальним чинником. Навпаки, формується ризик стагфляції – поєднання економічного спаду зі зростанням цін. Головним драйвером інфляції залишаються дії держави: податки, акцизи, мита, тарифи та штрафи.

📌Для кремля питання стоїть не в оздоровленні економіки, а у пошуку грошей. Якщо бізнес почне закриватися і податкові надходження скоротяться, тиск легко буде перенесений безпосередньо на населення – через нові податкові правила, штрафи або розширення податкової бази. Фінансування війни потребує ресурсів, і держава системно посилює їхнє викачування з власних громадян, перетворюючи інфляцію на прихований податок для всіх.

1️⃣Глава дипломатії ЄС Кая Каллас повідомила, що новий, 20-й пакет санкцій Європейського Союзу проти росії планують схвалити 24 лютого. ЄС планує запровадити повну заборону надання морських послуг росії. Пакет також включатиме заходи в енергетичній сфері й торгівлі добривами.

2️⃣Рішення про внесення росії до чорного списку ЄС щодо протидії відмиванню грошей набуло чинності 29 січня

3️⃣Усі візові центри Канади в рф більше не функціонують

4️⃣Ліквідні активи фонду національного добробуту, якими уряд рф компенсує недобір нафтогазових доходів бюджету, можуть бути повністю вичерпані трохи більше ніж через рік

5️⃣Найбільшу кількість позик у 2025 в рф оформили жителі чукотки – 41 кредит на кожні сто жителів регіону

6️⃣У чотирьох регіонах Сибіру через фінансові проблеми почали затримувати зарплати бюджетникам.

Детальніше тут.

🌏Країни Центральної Азії за підтримки Всесвітнього банку запускають проєкт зі створення єдиного енергетичного простору, який має переформатувати регіональний ринок електроенергії. Програма REMIT розрахована на 10 років і передбачає інтеграцію гідроенергетичних потужностей Киргизстану та Таджикистану з тепловою генерацією Казахстану, Туркменістану та Узбекистану, а також із сонячними й вітровими електростанціями за принципом енергетичної синергії. Загальна вартість системи перевищує $1 млрд, із яких $143 млн уже профінансовано.

👉Ще донедавна росія вважалася одним із ключових гравців енергетичного ринку Центральної Азії та претендувала на роль координатора інтеграційних процесів. Під її патронатом євразійський економічний союз просував ідею створення спільного енергетичного центру в регіоні. Однак війна росії проти України, міжнародні санкції та брак сучасних технологій у головних бенефіціарів єаес – росії та білорусі – фактично зірвали виконання цих планів. Старт робіт, запланований на 2025 рік, був відкладений щонайменше до 2027-го.

🤔Міністр енергетики та інфраструктури євразійської економічної комісії Арзибек Кожошєв визнає, що навіть 2030 рік може стати лише орієнтовною датою початку роботи проєкту. Перспективи самого російсько-євразійського енергоцентру залишаються невизначеними через відсутність вільного ринку газу в росії та суттєві розбіжності в регуляторних підходах між країнами-учасницями.

📌На цьому тлі ініціатива REMIT є більш прагматичною та інституційно забезпеченою. За оцінками Всесвітнього банку, сукупний економічний ефект від її втілення до 2050 року може сягнути $15 млрд, що робить проєкт одним із наймасштабніших інфраструктурних зрушень у Центральній Азії за останні десятиліття.

📉Слабкість білоруської економіки на початку року стає системною і не зводиться до окремих проблем галузей. За оцінкою експертів проєкту «Моніторинг економіки Білорусі», країна входить у період, коли навіть відсутність нових потрясінь означатиме стагнацію, а будь-яке погіршення зовнішніх умов – швидкий спад.

👉Формально білорусь завершила минулий рік зі зростанням ВВП на 1,3%, але ця цифра маскує різке виснаження економічної динаміки.

↔️Протягом року темпи зростання неухильно знижувалися: з 0,8% у третьому кварталі до 0,4% у четвертому. Як результат – у першому кварталі 2026 року обсяг ВВП, за прогнозом, лише повторить рівень річної давнини через слабкий попит на російському ринку.

🥊Основний удар припадає на промисловість, яка з чинника підтримки перетворилася на джерело тиску на всю економіку. За підсумками року промислове виробництво скоротилося на 1,8%. Навіть зростання продажів калійних добрив і давальницькі постачання російської нафти на білоруські НПЗ не змогли компенсувати провал у ключових підприємствах – зокрема мінському тракторному заводі та білоруському металургійному комбінаті. У першому кварталі падіння промисловості може поглибитися до 3–5%.

🔸Розрахунок на зовнішню підтримку також не працює. російська економіка, від якої критично залежить білоруський експорт, не демонструє ознак відновлення, а прогнози для неї залишаються ще більш песимістичними. Внутрішній попит не здатен компенсувати цей провал: у 2025 році темпи його зростання впали вдвічі – з 12% до 6%.

☝🏻Додаткові ризики створює монетарна політика. Фокус Нацбанку на стимулюванні економічної активності підвищує імовірність пом’якшення грошово-кредитних умов уже у першому кварталі, що безпосередньо загрожує інфляційною дестабілізацією. Базова інфляція за підсумками року перевищила 7%, і в найближчі місяці ситуація може лише погіршитися.

📌У сукупності ці чинники формують сценарій, за якого негативний розвиток подій для білоруської економіки є не ризиком, а базовим прогнозом.

🤯У росії знову планують перегляд і перевидання державної лінійки шкільних підручників з історії. Причиною стали численні зауваження від учителів, які виявили фактичні помилки, суперечності та ідеологічні перекручення.

📚У 2026 році мають вийти оновлені видання: друге – для учнів 5–9 класів і вже третє – для старшої школи. Кількість критичних коментарів від педагогів є безпрецедентною – деякі вчителі надсилали десятки сторінок зауважень до одного підручника.

👉Попри це голова російського військово-історичного товариства та помічник російського президента володимир мединський назвав постійне переписування підручників «нормальним процесом», охарактеризувавши історію як «живий організм». Водночас під час свого коментаря він продемонстрував характерний для російської історичної політики стиль – емоційні та сумнівні з наукового погляду оповіді.

📖У нових виданнях буде розширено розділ про причини так званої «спеціальної воєнної операції», а курс новітньої історії росії продовжать зі згадкою про зустріч  путіна з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі. Переписування підручників вкотре засвідчує використання шкільної історії як інструмента державної пропаганди та легітимації агресивної політики кремля.

📌На цьому тлі в росії планують частково або повністю обмежити доступ до «Вікіпедії» вже протягом 1–2 років. Влада пояснює це нібито спотворенням історичних фактів про царський, радянський та сучасний періоди.

👉кремль і надалі робить ставку на ув’язнених як витратний ресурс війни проти України. Минулого тижня російська держдума за один день відхилила вісім проєктів амністії, поданих у 2020–2025 роках, зокрема ініціативу так званої «широкої амністії» для ветеранів, жінок з дітьми, людей з інвалідністю, учасників протестів і засуджених за співпрацю з «небажаними» іноземними НКО – тобто не для найнебезпечніших злочинців. Водночас депутати відмовили в амністії журналістам, критикам влади, жінкам і вдовам учасників «сво», а також підприємцям.

🔸Останню масштабну амністію в рф проводили ще у 2015 році – десятирічна перерва є безпрецедентною за весь період дії конституції росії. Втім, у кремля інше бачення. У пояснювальній записці комітету держдуми з державного будівництва та законодавства зазначено, що амністія «втратила актуальність» через нібито «гуманізацію» кримінального законодавства. Насправді йдеться про вибіркове звільнення від відповідальності мобілізованих і контрактників та обмежені послаблення для вагітних і матерів дітей до 14 років. Посил прозорий: єдиний реальний шлях до свободи – участь у війні.

📌На цьому тлі каральна система рф продовжує звільняти через фронт засуджених за тяжкі злочини, які повертаються до мирного життя і знову вбивають. Лише за офіційними даними, з 2022 року російські суди визнали винними понад 8 тисяч учасників «сво», з яких майже 900 проходили у справах про насильницькі злочини. Щонайменше 423 людини загинули від дій цих «ветеранів» – прямий наслідок політики, що підміняє правосуддя війною.