👉Рада федерації рф затвердила постанову «Про актуальні питання зовнішньої політики російської федерації», яка фактично кодифікує зовнішньополітичний курс кремля та робить його обов’язковим орієнтиром для парламенту, уряду й відомств. Документ фіксує не пошук компромісів, а системну ставку на тривалу конфронтацію із Заходом.

☝🏻Ключова теза постанови зводиться до перекладання повної відповідальності за «безпрецедентну міжнародну напруженість» на НАТО та «колективний Захід». На цьому тлі кремль декларує намір вибудовувати альтернативний світопорядок, який відкрито протиставляється євроатлантичній системі безпеки. Йдеться про формування «архітектури рівної та неподільної безпеки в Євразії» з опорою на СНД, ОДКБ, ШОС та АСЕАН, а також просування «Євразійської хартії багатоманітності й багатополярності», ініційованої спільно з білоруссю.

📌Окремий акцент зроблено на переорієнтації зовнішніх зв’язків на Азію, Африку та Латинську Америку. кремль планує поглиблювати економічну, дипломатичну й парламентську співпрацю з Китаєм, Іраном, Індією, країнами Південно-Східної Азії та іншими державами Глобального півдня, використовуючи формати БрІКС, ШОС та ЄАЕС. Парламентська дипломатія прямо розглядається як замінник повноцінних контактів із Заходом в умовах політичної ізоляції.

📄Водночас документ формально залишає можливість відновлення повноформатних російсько-американських відносин, але лише за умови врахування інтересів кремля у війні проти України, що робить таку «готовність» суто декларативною. Санкції Заходу визнані «довгостроковою реальністю», на яку москва планує відповісти адаптацією: розрахунками в національних валютах, протидією конфіскації заморожених активів і створенням спеціальних правових режимів для транскордонної співпраці.

📑Постанова також передбачає посилення інформаційної та ідеологічної діяльності МЗС рф, зокрема в цифровому середовищі, для просування російських наративів про війну та дискредитацію України, а також активізацію проєктів під гаслами боротьби з «фальсифікацією історії» і «реабілітацією нацизму». Паралельно кремль розширює підтримку мереж «співвітчизників» за кордоном і планує окрему стратегію роботи з іноземними випускниками російських вишів.

❗️У сукупності документ не залишає сумнівів: російська влада інституціоналізує курс на затяжне протистояння із Заходом, намагаючись обійти ізоляцію через парламентські та «гуманітарні» канали і водночас підірвати західну єдність, спираючись на вибіркові контакти та вплив у країнах Глобального півдня.

🪆З початку 2022 року війна проти України коштувала російським платникам податків орієнтовно $550 млрд – еквівалент 24 річних бюджетів рф на вищу освіту або 22 бюджетів на охорону здоров’я. Значна частина цих витрат прихована: 59% воєнного бюджету засекречені. За три квартали 2025 року за «відкритими» статтями було витрачено 4,816 трлн рублів, тоді як за «закритими» – 7,038 трлн. У річному вимірі закрита частина видатків зросла на 39%.

👉Фінансування війни кремль перекладає на населення через нові податки та зростання цін. За умов, коли будь-яка антивоєнна критика карається як «зрада», простір для публічного невдоволення практично зник. Як наслідок, у 2022–2025 роках ціни для росіян зростали безперервно.

📌«Газпром» компенсував втрату європейських ринків коштом внутрішніх споживачів: середня вартість комунальних послуг зросла на 43%, а на наступний рік уже задекларовано підвищення ще на близько 14%. Паливо подорожчало на 29–35%, і в 2026 році цей тренд збережеться. Нерухомість в рф за 2022–2025 роки подорожчала на 50%; у 2026-му очікується ще плюс 6–7%, а в безпосередньо москві – до 20%.

🥛Найчутливіше зростання – у продовольстві: молочна продукція подорожчала на 62%, м’ясо – на 41%. Прогнози на 2026 рік передбачають подальше зростання цін на десятки відсотків.

📌На цьому тлі навіть новорічні настрої виглядають пригніченими – 54% росіян дратують подарунки, пов’язані із саморозвитком і здоровим способом життя.

🫢Уряд рф фактично визнав високу ймовірність банківської кризи та кризи неплатежів у корпоративному секторі. Сукупність ризиків має системний характер і свідчить не про циклічне уповільнення, а про неминуче входження економіки у фазу боргового зламу.

👉Ключовим чинником залишається приховане зростання проблемної заборгованості. З урахуванням реструктуризованих позик реальний обсяг проблемного боргу перевищує 11% і сягає близько 131 млрд дол. США. Це значно вище рівня 2–4%, який вважається безпечним для стабільності банківської системи і давно перетнув поріг 5%, що сигналізує про підвищений ризик. У міжнародній практиці показник 10% і більше розглядається як передкризовий або кризовий. Накопичення зобов’язань створює умови для повноцінної кризи проблемних боргів у III–IV кварталах 2026 року.

☝🏻Паралельно стрімко зростає вартість обслуговування боргу. У 2024 році російські компанії сплатили банкам 145 млрд дол. США відсотків – на 83% більше, ніж у 2023 році. У І півріччі 2025 року цей показник зріс ще на 54% у річному вимірі та досяг 95 млрд дол. США. Уже станом на кінець ІІІ кварталу 2025 року кожна четверта компанія з кредитами допустила прострочення платежів. Кількість юридичних осіб із простроченою заборгованістю зросла до 165 тис., що на 41 тис. більше, ніж на початку 2025 року, і на 100 тис. більше, ніж у 2022 році.

📌

Боргові проблеми концентруються в базових галузях економіки.

У 2025 році реструктуризації потребують компанії гірничо-металургійного й нафтогазового секторів, а також державні корпорації транспортної галузі. Зокрема, «ржд» уперше за п’ять років зафіксувала чистий збиток і запросила реструктуризацію боргу обсягом близько 50 млрд дол. США.

👉Окремим джерелом системного ризику залишається оборонне кредитування. У 2022–2024 роках оборонним підприємствам було надано кредити на суму близько 202 млрд дол. США. Ці зобов’язання зосереджені в банківській системі, мають обмежену прозорість і можуть швидко трансформуватися в проблемні активи.

❗️У сукупності ці фактори вказують на структурне погіршення фінансової моделі російської економіки, де боргове навантаження та кредитування з опосередкованою державною підтримкою витіснили ринкові джерела її зростання. За відсутності масштабної докапіталізації банківської системи або механізму перенесення проблемних боргів корпоративного сектору на федеральний бюджет кризовий сценарій має майже неминучий вигляд – із масовими дефолтами компаній і подальшим вибуховим зростанням проблемних активів у банках.

Дорогі українці!

Щиро вітаю з Новим 2026 роком!

Рік, що минув, був надзвичайно складним – ще одним роком повномасштабної війни, втрат і руйнувань, спричинених російською агресією. Водночас це був ще один рік українського героїзму, єдності та важливих перемог.

Ми пишаємося тим, що є українцями та разом – на фронті й у тилу – захищаємо нашу землю, соборність і незалежність. Мужність, стійкість і єдність українського народу в протистоянні агресору вже стали взірцем для всієї світової спільноти.

Глибока вдячність воїнам, які зі зброєю в руках боронять кожен метр Батьківщини, а також мільйонам українців у тилу – медикам, працівникам критичної інфраструктури, вчителям, фермерам, волонтерам і всім, хто своєю щоденною працею та самовідданою допомогою наближає нашу Перемогу.

Переконаний, що 2026 рік буде роком єднання, нових можливостей і наближення Перемоги, принесе Україні мир і процвітання. Бажаю всім міцного здоров’я, віри, наснаги та мирного неба.

Слава Україні!

Голова Служби зовнішньої розвідки України
генерал-лейтенант Олег ІВАЩЕНКО

👶росія готується до подальшої мілітаризації дітей і молоді, вже не маскуючи військову підготовку під соціальні та освітні ініціативи. Черговим кроком стало оголошення про намір включити керування безпілотниками до нормативів всеросійського комплексу ГТО – програми, яка формально позиціонується як система фізичного виховання населення.

🏋️‍♂️Паралельно федеральна влада анонсувала розробку нової системи показників «зміцнення здоров’я та фізичного розвитку дітей», у якій окремий акцент зроблено на підготовці до військової служби. Таким чином, критерії фізичного розвитку фактично прив’язують до майбутньої придатності до армії, стираючи межу між оздоровленням і військовою мобілізацією.

🪖Окремо російські посадовці заявили про плани розширити державне регулювання військово-спортивної підготовки дітей, прирівнявши її до освітньої діяльності. Це означає формалізацію та легітимізацію військово орієнтованих практик у середовищі неповнолітніх із залученням державних інституцій.

📌Такі рішення вписуються у ширшу стратегію мілітаризації російського суспільства та системного залучення дітей до підготовки, пов’язаної з війною. Під прикриттям «фізичного виховання» держава дедалі активніше вибудовує інфраструктуру раннього формування у дітей навичок, релевантних для бойових дій.

❗️На регіональному рівні цей процес набуває відверто демонстративних форм. Мілітаризацію поширили навіть на новорічні заходи: дітей катають на бойовій техніці, дозволяють стріляти з вогнепальної зброї, а «діди морози» приїжджають до малюків на танках. Символи війни остаточно інтегрують у дитячий простір, нормалізуючи насильство та армію як елемент повсякденного життя з наймолодшого віку.

🚊російська залізниця затвердила інвестиційну програму на 2026 рік із різким скороченням – майже на п’яту частину, що має вигляд визнання управлінського провалу. На тлі хронічної стагнації транспортної системи таке урізання фінансування лише прискорює її деградацію. Замість розвитку та модернізації більшість ресурсів спрямовують на примітивне утримання зношених фондів і мінімальне забезпечення безпеки перевезень.

🫢Особливо критичною є ситуація з чотирма проєктами, що мали збільшити пропускну спроможність підходів до балтійських портів. Судячи з фінансування, їх реалізація у 2026 році фактично зірвана. Це означає, що стратегічні напрямки залишаються заблокованими, а економіка втрачає можливості для експорту.

☝🏻Падіння інвестицій триває вже третій рік поспіль, демонструючи системну кризу транспортної інфраструктури. Ключові проєкти не реалізуються, підрядники залишаються без роботи, а залізнична мережа занепадає. Це не просто проблеми окремої галузі – це відображення загальної деградації економіки росії, яка не здатна підтримувати навіть базові інвестиційні програми.

🔊Додатковим сигналом слабкості стало рішення відкласти на три роки початок будівництва арктичного залізничного коридору – Північного широтного ходу, вартість якого перевищує 800 млрд рублів. Джерела фінансування так і не визначені, що робить перспективи проєкту примарними.

📌На цьому тлі плани уряду «відродити дирижаблі» є фактично відчайдушною спробою створити ілюзію технологічного розвитку. Концепція до 2035 року називає вантажні та пасажирські дирижаблі «перспективною технологією», але в умовах системного дефіциту коштів і провалу ключових інфраструктурних проєктів такі заяви лише підкреслюють хаотичність і безпорадність транспортної політики.

❗️Тональність ринку очевидна: інвестиції падають, проєкти зриваються, а стратегічні плани перетворюються на фантазії.

👉кремль продовжує системно сприяти збагаченню власників фармацевтичного бізнесу, перекладаючи фінансовий тягар на пересічних росіян. Ключовим драйвером зростання галузі у 2025 році стали державні закупівлі, обсяг яких збільшився на 22,7%. Саме бюджетні гроші дали змогу співвласнику компанії «Промомед» петру бєлому увійти до клубу мільярдерів – він став уже п’ятою людиною в росії, що накопичила статки на фармацевтиці. Раніше цього статусу досягли віктор харитонов, єгор кульков, олексій рєпік і вікрам пунія.

📌Фармацевтичне процвітання відбувається на тлі стрімкого зростання цін для населення. За останні п’ять років середня вартість упаковки ліків у рф зросла вдвічі – з 207 до 416 рублів, що значно перевищує сумарну інфляцію за цей період у 52,55%. Окремі препарати подорожчали ще різкіше: наприклад, «Корвалол» – у 2,3 раза.

🫢Навіть домінування «дженериків», які нині займають до 62% ринку, не полегшує ситуацію. За оцінками фармацевтів, ефективність значної частини цих препаратів є низькою. Паралельно росіяни дедалі частіше уникають державної медицини: якщо у 2006 році держклініки відвідували 52% населення, то у 2025-му – лише 41%.

❗️Попри це, влада наполягає на подальшій «імпортозаміні». Стратегія розвитку охорони здоров’я передбачає, що до 2030 року 90% ліків для системи охорони здоров’я мають вироблятися в росії повним циклом, а частка місцевих препаратів у переліку життєво необхідних – зрости до 90%. Реальність є інакшою: щонайменше 28 іноземних фармкомпаній повністю залишили ринок, асортимент імпортних ліків скоротився, але станом на жовтень 2025 року вони все ще забезпечували 51% продажів у грошовому вираженні та 34% – у фізичному.

💊Додатковий удар по доступності ліків може завдати підвищення податкового навантаження з 1 січня 2026 року. Влада ризикує спровокувати хвилю банкрутств і масове закриття аптек, особливо в малих населених пунктах і віддалених районах, де вони часто є єдиною точкою доступу до медикаментів. Ситуацію погіршує й виключення 20 препаратів із переліку життєво необхідних через припинення їх постачання.

❗️У підсумку кремлівська політика створює комфортні умови для збагачення вузького кола фармацевтичних олігархів, тоді як росіяни змушені платити дедалі більше – грошима, здоров’ям і втратою доступу до лікування.

❗️кремль готує масштабну провокацію з людськими жертвами

Служба зовнішньої розвідки України попереджає про продовження спеціальної операції кремля зі зриву мирних переговорів за посередництва США.

Вказана операція має комплексний характер. Після т. зв. «атаки на резиденцію путіна» фіксуємо поширення кремлем нових сфальсифікованих інформаційних приводів для підготовки російської та закордонної аудиторії до подальшої ескалації.

З високою ймовірністю прогнозуємо перехід від маніпулятивного впливу до збройної провокації спецслужб рф зі значними людськими жертвами. Очікуваний час – напередодні або у ході святкування Різдва за юліанським календарем. Місцем провокації може бути обрано культову споруду або інший об’єкт з високою символічною вагою як у росії, так і на тимчасово окупованих територіях України.

Для фальсифікації доказів причетності України планується використати уламки ударних БПЛА західного виробництва, які будуть доставлені до місця провокації з лінії бойового зіткнення.

Експлуатація страху та вчинення терористичних актів із людськими жертвами під «чужим прапором» повністю відповідає стилю роботи російських спецслужб.

Режим путіна неодноразово застосовував цю тактику всередині рф, а нині ця ж модель експортується назовні, що опосередковано підтверджується публічними заявами вищих посадових осіб рф.

Звертаємось до медіа з проханням ставити під сумнів та  ретельно перевіряти оприлюднені кремлем матеріали і не поширювати російські фейки.

1️⃣росія втратила трильйони доларів через заниження вартості її нафти та нафтопродуктів

2️⃣У росії за 11 місяців 2025 року збитки від злочинів економічного спрямування досягли 316 млрд рублів

3️⃣2025 року в регіонах росії понад 11,9 тис. разів відключали мобільний інтернет

4️⃣Через брак вугілля в якутії без тепла можуть залишитися майже 122 тисячі осіб

5️⃣білорусь посіла 3 місце у світі за кількістю накладених санкцій

Детальніше тут.

☝🏻Рекордне зміцнення російського рубля у 2025 році дедалі більше має вигляд не ознаки стабільності, а прямого наслідку непродуманої монетарної політики кремля, здатної стати катастрофою як для економіки рф, так і для її громадян. Із початку року рубль подорожчав до долара на 37,7% – зі 103,4 у січні до приблизно 77 нині, різко відхилившись від бюджетного орієнтира у 96,5 рублів за долар на кінець року.

👉Попри спроби подати це як успіх, фінансові аналітики вказують на штучний характер курсу. Його підтримують висока ключова ставка центробанку, пригнічений імпорт і примусові продажі валютної виручки. Саме ця комбінація рішень і створила валютний перекіс, який підриває базові економічні баланси. Навіть включення рубля до переліку найприбутковіших активів року поряд із платинoю, сріблом, паладієм і золотом лише підкреслює аномальність ситуації: на відміну від дорогоцінних металів, рубль дорожчає всупереч логіці ринку.

📌Ціна такого «успіху» вже вимірюється трильйонами. Зміцнення валюти коштувало російському експорту близько 7 трлн рублів, а прибутки нафтогазового сектору впали на 22% за 11 місяців 2025 року. При курсі близько 77 рублів за долар електроенергія для підприємств у рф коштує $0,117 за кВт/год – дорожче, ніж у низці країн G20, зокрема Китаї ($0,11), Канаді ($0,1) та Саудівській Аравії ($0,072).

📄Непродумана монетарна політика дає збій і на споживчому фронті. Попри сильний рубль, імпорт за перші три квартали 2025 року скоротився до $89 млрд зі $100,5 млрд роком раніше, що суперечить класичним економічним закономірностям. Водночас громадяни, які десятиліттями зберігали заощадження у валюті, вже відчули наслідки курсових експериментів: $100 тис., еквівалентні понад 103 млн рублів на початку року, нині «важать» близько 77 млн. При цьому споживчі ціни та послуги ЖКГ в країні зростають у рази швидше за інфляцію.

❗️Валютне зміцнення, побудоване на адміністративних рішеннях, дедалі очевидніше працює проти економіки – і знову за рахунок простих росіян.

📉російська економіка стрімко рухається до рецесії, і це визнають уже наближені до кремля аналітичні структури. За оцінками Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, що працює в орбіті уряду рф, за збереження нинішніх тенденцій спад майже напевно розпочнеться до липня 2026 року – сценарій, якого уникнути практично неможливо.

👉Якщо на початку 2025 року основним тригером ризиків була жорстка політика Центробанку та рекордно висока облікова ставка, то нині навіть її поступове зниження не змінює загальної картини. Імовірність рецесії зростає, що вказує на глибші, структурні проблеми: падіння ділової впевненості, уповільнення економічної активності та ослаблення внутрішнього попиту. Консенсус російських аналітиків однозначний – за сучасних умов жорсткої монетарної політики економіка приречена на спад.

🔔Сигнали погіршення лише посилюються. Індикатор виходу з рецесії у жовтні обвалився з 0,345 до 0,1 – значення, що суттєво нижче порогового рівня 0,35 і прямо вказує на ризик затяжної рецесії тривалістю понад рік. Серед ключових причин – накопичений ефект зміцнення рубля, який б’є по торговельному балансу, та очікуване уповільнення світової економіки.

🔚Навіть гіпотетичне завершення війни проти України, як визнають експерти, не стане рятівним колом. Навпаки, скорочення військових замовлень, зменшення доходів населення та падіння промислового виробництва можуть лише поглибити кризу. У 2026 році додатковий фіскальний тиск змусить уряд рф перерозподіляти ресурси на користь «пріоритетних» секторів, консервуючи дисбаланси й підриваючи залишки зростання.

❗️Висновок, який дедалі важче приховати навіть у самій росії, очевидний: спад має системний характер. Монетарні маневри вже нічого не вирішують, а джерел для відновлення економіки фактично не залишилося.

1️⃣Індійська влада вимагає від нафтопереробних компаній щотижня надавати дані про імпорт нафти з росії. Нові заходи необхідні для надання оперативних та перевірених даних щодо імпорту нафти на запит американської сторони

2️⃣Кількість осіб, яких прийняли в російське громадянство, за рік скоротилася на 30,1%

3️⃣42 714 спроб незаконного переходу кордону з білоруської території зафіксували у 2025 році сусідні країни Європейського Союзу.

Детальніше тут.

📉За підсумками 2025 року зовнішня торгівля росії продемонструвала подальшу деградацію на тлі несприятливої цінової кон’юнктури та обмежень, що зберігаються. Ключовими чинниками стали падіння світових цін на енергоресурси та дія квот на видобуток нафти в межах домовленостей ОПЕК+, які безпосередньо вдарили по базовому джерелу валютних надходжень.

🫢Частка паливно-енергетичних товарів у структурі експорту знизилася до 54,9% з 61,6% роком раніше, що лише підкреслює ослаблення енергетичного сектору. Додатковим негативним сигналом стало падіння експорту продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини на 10,3%, що говорить про втрату позицій навіть у сегментах, які раніше вважалися відносно стійкими.

💶Скорочення імпорту було зумовлене насамперед зменшенням на 8,7% ввезення інвестиційних товарів – машин, обладнання та транспортних засобів. Це прямо вказує на згортання інвестиційної активності та погіршення перспектив модернізації промисловості. На цьому тлі зростання імпорту товарів широкого споживчого попиту, зокрема продовольства (+14,2%) та продукції хімічної промисловості (+2,6%), набуває вигляду вимушеної компенсації внутрішніх дисбалансів, а не ознаки економічного відновлення.

🇨🇳Китай залишається найбільшим торговельним партнером росії: на нього припадає близько 27% експорту та 45% імпорту, що відповідає рівню 2024 року. Водночас у двосторонній торгівлі з КНР зафіксовано скорочення експорту нафти на 7,6% та вугілля – на 11%, що додатково послаблює позиції москви навіть на ключовому для неї напрямку.

☝🏻Загалом ці показники відображають поступову та болісну структурну трансформацію російської економіки під тиском західних санкцій. Суттєве зниження експорту нафти й газу скорочує валютні надходження та підвищує вразливість федерального бюджету до коливань ринкової кон’юнктури. Зростання експорту хімічної продукції та металів має обмежений, відновлювальний характер і не здатне компенсувати втрати енергетичного сектору. Водночас падіння імпорту виробничого обладнання стримуватиме оновлення промисловості й затягуватиме економічне відновлення. Посилення залежності від Пекіна лише закріплює асиметричну модель зовнішньої торгівлі, в якій Китай дедалі більше виступає не ринком збуту, а основним постачальником промислової продукції для росії.

🇱🇹Міністерство національної оборони Литви представило проєкт оновленої Стратегії національної безпеки на 2026 рік, зафіксувавши різке погіршення безпекового середовища в Європі. Документ визначає росію як екзистенційну загрозу для Литви та всієї трансатлантичної спільноти й містить сценарій, за яким москва може бути готовою до широкомасштабних бойових дій проти НАТО до 2030 року.

👉Стратегія окреслює три ключові напрями політики: збройну оборону держави; підтримку оборони та загальної стійкості країни; формування міжнародного безпекового середовища відповідно до інтересів Литви. Вільнюс підтверджує політичне зобов’язання фінансувати оборону на рівні щонайменше 5–6% ВВП до 2030 року, що суттєво перевищує базові вимоги НАТО.

☝🏻Пріоритетами національної безпеки визначено розвиток збройних сил і посилення національної стійкості. Йдеться про нарощування розвідувальних і контррозвідувальних спроможностей, протидію гібридним загрозам, удосконалення експортного контролю та регулювання товарів подвійного використання, диверсифікацію зовнішньої торгівлі й підвищення енергетичної безпеки. Окремо наголошується на необхідності формування міжнародної системи безпеки, заснованої на нормах міжнародного права та ефективних механізмах колективної й європейської оборони.

📌Головними зовнішніми джерелами ризиків названо росію як основну воєнну загрозу, білорусь як фактор непередбачуваності через її залежність від москви, а також КНР та інші держави, що сприяють довгостроковій спроможності росії протистояти Заходу, зокрема через постачання технологій і товарів подвійного призначення.

👉Литва прямо пов’язує власну безпеку з результатами російсько-української війни, наголошуючи, що європейська безпека неможлива без незалежної, суверенної і безпечної України та її інтеграції в євроатлантичний простір. Стратегія передбачає щорічне спрямування щонайменше 0,25% ВВП на допомогу Україні у сфері безпеки й оборони, продовження підготовки українських військових і комплексну підтримку Києва.

❗️Формалізація цієї підтримки як довгострокового елемента національної безпеки створює для України прогнозований рівень допомоги. Водночас акцент на регіональних форматах – Нордично-Балтійській вісімці та Північній групі – свідчить про наміри Вільнюса посилювати безпеку через «малі коаліції» як доповнення до НАТО.

1️⃣Падіння режиму Ніколаса Мадуро підвісило в повітрі долю мільярдів доларів інвестицій та кредитів, які Венесуела отримала від росії. З 2006 до 2017 року кремль виділив загалом $17 млрд венесуельському уряду

2️⃣“росія зіткнеться з новими проблемами щодо наповнення бюджету, якщо США отримають контроль над нафтовидобуванням Венесуели”, – заявив олігарх олег дерипаска

3️⃣У кемеровській області у 2026 році прогнозується падіння ВРП до -4,1%. Бюджетний дефіцит критичний – близько 44 млрд рублів

4️⃣МЗС Литви пропонує продовжити дію національних обмежувальних заходів щодо громадян росії та білорусі до 2028 року на тлі війни росії проти України.

Детальніше тут.

🛖У 2025 році в росії продовжилася деградація сільської мережі: за рік офіційно ліквідували щонайменше 266 населених пунктів, більшість із яких – повністю вимерлі села. Лідером зі «зникнення» поселень вдруге стала костромська область, за нею – новгородська; разом ці два регіони дали близько трьох чвертей усіх ліквідованих населених пунктів. На третьому місці –  пермський край, де вже не тільки фіксують так звану смерть сіл, а й цілеспрямовано розселяють віддалені поселення з невеликою кількістю мешканців. Частину дрібних сіл просто приєднують до більших, аби бодай якось латати провали інфраструктури.

☝🏻Фактично йдеться не про розвиток, а про юридичне оформлення занепаду: російські регіони послідовно втрачають населення, а території «вивільнених» сіл просто переводять під господарські потреби. Це різко контрастує з гучними заявами москви про нову «Генеральну схему розселення», яка нібито має відродити провінцію. Насправді ж документ лише фіксує глибоку демографічну кризу, просторову нерівність і безперспективність периферії: життя в напівпорожніх селах без медицини, освіти та роботи не приваблює нікого, а намагання «розосередити населення» є спробою косметично прикрити провал.

❗️У підсумку росія демонструє системний занепад за межами кількох великих агломерацій: депопуляція, вимирання сіл і розрив у розвитку лише зростають, тоді як гучні програми залишаються паперовими декораціями до реальності, що стрімко порожніє.

👁️Адміністрація нового президента Болівії Р. Паса переглядатиме умови угоди між державною корпорацією Yacimientos de Litio Bolivianos (YLB) та російською uranium one group, що входить до структури «росатома». Контракт, підписаний 11 вересня 2024 року, передбачає будівництво заводу з виробництва карбонату літію на солончаку Салар-де-Уюні в департаменті Потосі – одному з найбільших у світі родовищ із запасами близько 11,2 млн т, або майже 38% глобальних.

☝🏻Угода досі не ратифікована парламентом Болівії, а політичні, екологічні та правові чинники ускладнюють її подальшу реалізацію. Контракт укладався за попереднього президента Л. Арсе, тоді як нова влада декларує намір підвищити прозорість співпраці з іноземними компаніями та розширити взаємодію зі США, не розриваючи формально відносин із москвою.

🫸🫷Додатковий тиск створює позиція місцевої влади Потосі та громад, які критикують економічні умови угод із російськими компаніями та вказують на екологічні ризики. Вони вимагають окремого закону про видобуток літію, збільшення відрахувань у місцеві бюджети та повноцінного оцінювання впливу на довкілля. Невизначеними залишаються й ключові параметри проєкту – розподіл прибутків, технології видобутку та гарантії екологічної безпеки, а болівійські юристи попереджають про можливі фінансові й юридичні ризики у разі спорів із рф.

❗️Затягування або перегляд ратифікації угоди сигналізує про зміну пріоритетів Ла-Паса та підвищує ризики для «росатома». Для російської сторони це означає втрату доступу до одного з ключових світових ресурсів літію, тоді як Болівія отримує простір для корекції умов і потенційного залучення західних партнерів.