Едуард Юрченко
3.74K subscribers
1.49K photos
63 videos
1 file
1.11K links
Едуард Юрченко, філософ-традиціоналіст, доцент НТУ, військовослужбовець НГУ "Азов"

Мої соц-мережі:
https://www.facebook.com/eduard.urchenko
https://instagram.com/edyurchenko
https://youtube.com/c/edyurchenko

Донат: https://donatello.to/edyurchenko
Download Telegram
24 числа ми згадуємо наших закатованих братів і сестер християн. Сьогодні, під час молебну в Києві, разом з представниками вірменського духівництва, молились й ієрархи православних та католиків.

Царство Небесне закатованим.
ДЕНЬ ЄДНОСТІ РОДУ

Молимось за наших померлих. Крім того не забуваємо, що ті хто перебувають на Небесах, моляться за нас теж. Зокрема й наші далекі родичі, які покинули світ задовго до нашого народження.

Християнство не фетишизує кровних зв'язків, але воно однозначно визнає їх величезне значення і закликає завжди відчувати себе частиною свого роду.

Не зрікайся свого роду, і його представники не зрікуться тебе перед Господом. Вони пройшли крізь випробування і страждання, вторгнення  ворожих орд і гоніння на нашу православну віру. Вони захистили і зберегли тих дітей, які стали батьками нашим батькам й прабатькам. Вони пронесли крізь сторіччя скарб Істини, втіленої в нашій вірі й передали його нам.

Сьогодні, в момент найвищого випробування для всіх, вони протягують нам руку допомоги з Небес, і саме вона є найсильнішою опорою для кожного з нас...

@EdYurchenko 🎓
​​НЕ ТРЕБА ПОРІВНЮВАТИ ЇХ З НАЦИСТАМИ

Нацистів можна багато в чому звинувачувати, але точно не в лякливості та слабкості. І коли вони на когось нападали, вони не називали його "братом, якого рятують".

Ми зараз воюємо проти брудних більшовицьких дикунів, які наваляли б в штані при зустрічі з дідами й підлітками з Фольксштурму, не те що з Вермахту. Не треба їх звеличувати такими порівняннями.

Лев є хижаком-людожером, і гієна є хижаком-людожером. Але це не привід прирівнювати гієну до лева.

@EdYurchenko 🎓
​​​​ГЕТЬМАН ТА АТОМ

​​26 квітня поєднались дві дати – роковини смерті Його Світлості Ясновельможного Пана Гетьмана і Чорнобильська катастрофа.

Не буває нічого випадкового в цьому світі. Павло Скоропадський, згідно зі свідченням найвідомішого гетьманського історика Дорошенко, був не просто проголошений гетьманом, але помазаний на гетьманство керівництвом православної церкви. Він був носієм влади божественної в самому прямому сенсі.

Можливо жахлива катастрофа була обумовлена тим, що Україна була позбавлена не тільки державності, але й помазанного монарха?

З іншого боку, Чорнобильська катастрофа стала однією з причин розпаду СРСР.

Можливо, це та страшна ціна, яку ми вимушені заплатити за свободу через те, що не підтримали Богом даного і благословенного гетьмана в 1918 році?

І ще...

Проблема ядерної міці та України має третій вимір. Вимір ядерної зброї в українських руках.

Ядерний Меч – річ страшна, але володіння ним – ознака повноцінної державності, так само як і великодержавна зовнішня політика, так само як і суверен – носій божественного мандата влади, потенційний імператор.

Питань більше ніж відповідей, але ми повинні знайти правду. Благословення Золотоверхого Києва, Нового Ієрусаліма – це не привілей, а відповідальність.

І коли ми знайдемо відповіді, ми матимемо і ядерну зброю, і власну династію, і власну імперію.

Натхненно творчістю журналу «Гетьманат» та студії «Гетьманські Пензлі»
Осучаснена версія висадки на місяць
​​"SIE WOLLTEN FREIHEIT" – ВОНИ ХОТІЛИ СВОБОДИ

Сьогодні українці згадують річницю заснування 1-дивізії Української Національної Армії, більш відомої як 14-ваффен-гренадерська дивізія «Галичина».

Це може подобатись або не подобатись, але на боці Райху бились сотні тисяч наших співвітчизників. Так само, як в советській армії — мільйони. Десятки тисяч в УПА. Тисячі й тисячі в військах західних союзників. Такою була трагедія народу, позбавленого власної державності.

В усіх арміях, де довелось проливати кров нашим співвітчизникам, вони проявили себе як одні з найкращих вояків. Це історичний факт, і він не може не викликати в нас гордість. Якщо вже прийшлось битись в іноземній армії через відсутність власної, битись з честю так само почесно й необхідно. Нації, які вкрили себе славою на полі бою, пам'ятають навіть після їх зникнення і навіть їх вороги.

Вольф-Дітріх Гайке, старшина генерального штабу німецького Вермахту і згодом старшина генерального штабу Української Дивізії Галичина, назвав свою книгу, присвячену бойовим побратимам - Sie wollten Freiheit" – "Вони хотіли свободи".
Так оцінив їх боротьбу німець, який провів з ними найважчі моменти свого життя, бачив їх перемоги та їх смерті. Не думаю, що іноземець мав хоча б мінімальну мотивацію брехати або перекручувати історію.

Після того, як мільйони українців були винищені більшовиками, а на нашій землі встановився в прямому розумінні диявольський режим, який своєю головною метою ставив знищення християнської цивілізації — як ми можемо засуджувати тих, хто взяв зброю та став на бік інших чужинців? Можна сперечатись про те, хто зробив вірний вибір в цю війну, але судити тих, хто жив у ті страшні часи, може лише Бог.

На цьому фоні особливо огидно виглядають спроби «націонал»-лібералів, які намагаються викреслити цю сторінку з історії щоб бути «поєвропєєстєє». Таким розумникам хочу сказати, що справжні європейські цінності не передбачають зречення від власного народу і його історії.

Не кажучи про те, що чужинці які мають нахабство судити українців, не розуміючи їх історії та її складності, не можуть називатись нашими друзями, і намагатись під них підлаштовуватись може лише зрадник. Навіть «ватники» з їх воплями «вони стріляли в наших дідів!» якось зрозуміліші, вони хоч і не доросли до національної свідомості, але хоча б апелюють до історії власної родини, що само по собі можна зрозуміти.

Кажуть, що війна закінчується, коли поховано останнього загиблого бійця. Так ось, для нас війна завершиться лише коли ми визнаєм останніх з українських бійців тієї війни героями. Саме це стане ознакою того, що ми відтепер не «хохли», що тягають один одного за чуби на догоду тим чи іншим іноземцям, а НАЦІЯ – єдина та страшна в своїй єдності та рішучості для свої ворогів.

«Ніколи знов» — кажуть про події останньої великої війни. Але треба розуміти, що війни будуть йти до завершення людської історії, безглуздо відкидати очевидне і впадати в утопізм. «Ніколи знов» повинні сказати українці, вкладаючи в це зовсім інший сенс, бо ніколи знов не повинно відбутись те, що наш народ знову опиниться по різні боки фронту.

Лише великодержавний Золотоверхий Київ, який не визнає над собою ніякої чужинської влади й сам є лідером серед націй регіону (як мінімум) може стати гарантом того, що братовбивчі україно-українські війни не повторяться, і стане найвеличнішим монументом всім героям тієї страшної війни.
❗️29 квітня о 13.00 відбудеться відкриття 🖼виставки "Гетьман крізь роки" студії українського дизайну «Гетьманські Пензлі» під керівництвом художника Деніса Літвінова.
Виставка приурочена до 105 річниці з часу проголошення Павла Скоропадського гетьманом Української Держави.
❗️На відкритті виставки 👨🏻Олександр Алфьоров здійснить історичний екскурс в минуле Української Держави, прочитавши лекцію.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=10160580019494757&id=667469756

#виставка #лекція #скоропадський
“105 Років Гетьманату„

Понад століття тому розпочався визначний чин для новітньої історії України

Прихід до влади Павла Скоропадського являв собою повернення, відплату бувших еліт, що вже творили державність за козаччини і знову повернули Україну на справедливий шлях розвитку, зупинили її від хаміння, виродження

Нагадуємо, що сьогодні відбудеться
· Лекція у Центральній бібл. м. Дніпра (15:00)
· Лекція пана Алфьорова та виставка у Музеї Гетьманства у Києві, 13:00
Перед цим, 27.04 відбулася конференція з Грегором Розумовським, відеозапис даної конференції скоро опублікуємо.

Часопис "Гетьманат"🇺🇦
З ДНЕМ ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ!

29 квітня 1918 року Нація отримала національну державність замість псевдо-української ліво-демократичної пародії.

Вона отримала Богом даного Гетьмана замість здегенерованого класу політиканів.

І найголовніше, вона отримала державницьку й традиціоналістську альтернативу деструктивним ідеям лівих "народників". Отримала надію на гідне майбутнє.

За наступні 104 роки нічого краще з нами так і не сталося, а те, що нам підсунили під виглядом "державності" в 1991 році, так і залишилось пародією. Хоча "залізні грози", в яких ми всі опинились зараз,  дають шанс на  радикальне оновлення.

Але сьогодні про хороше.

З Днем проголошення Української держави!

Христос Воскрес!

@EdYurchenko 🎓
ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПРАВОСЛАВНОГО ЖІНОЦТВА

В другу неділю по Великодні православний світ вшановує святих жінок-мироносиць. Саме вони прийшли змастити мертве тіло спасителя священним миром і першими отримали звістку, що він Воскрес.

Саме жінки зберегли Йому вірність, навіть вважаючи Його мертвим. Чоловіків матеріальна поразка надломила, їх — ні.

Тому в цей день ми вшановуємо наших жінок і згадуємо не тільки мироносиць, але й всіх святих жінок, які стали нашими молитовними заступницями перед Господом.

Серед них черниці і багатодітні матері, чисті діви і жінки непростої долі, мучениці і ті хто пішов мирно, величні цариці і  прості трудівниці. Кожна жінка має в собі скарб, який буде високо оцінений Володарем Всесвіту.

Святі жінки-мироносиці й всі святі жінки, моліть Бога за нас!
​​ДЕНЬ СЛАВИ ІНОЗЕМНОГО ЛЕГІОНУ

30 квітня відзначається річниця Битви при Камероні, яка святкується як День слави Французького іноземного легіону.

Власне, сама битва велася між однією ротою легіонерів в 65 бійців та  військом мексиканських повстанців у складі декількох підрозділів загальним складом більше 3000 осіб. Приблизно 50 ворогів на одного легіонера. Всі пропозиції про капітуляцію були відкинуті категорично.

Після виснажливого багатогодинного бою від роти лишилось декілька важко поранених та п'ятеро здатних триматись на ногах. Ті хто був здатен пересуватись пішли в останню багнетну атаку і були вбиті пострілами ворога. Причому один із солдат встиг закрити останнього офіцера, що очолив атаку, своїм тілом.

Шоковані мексиканці оточили взятих в полон важкопоранених піклуванням і пошаною. Генерал, що очолював їх, лише зміг сказати:
"І це вони всі?!"

Камерон став зразковим прикладом не тільки незламності в нерівному бою, але й бою за воїнську честь в самому прямому сенсі. Легіонери, на відміну від спартанців царя Леоніда, не тільки не захищали власну землю, але й не воювали у складі власного війська. Формально вони були найманцями, але власною смертю довели, що воюють вони зовсім не за гроші, а за честь та славу.

День Камерона не тільки став символом для Іноземного легіону та Франції. Він широко відзначається в Мексиці, де легіонерів-героїв  вшановують як наймужніших з ворогів. Існує особливе розпорядження, згідно з яким будь-який мексиканський військовий зобов'язаний салютувати монументу, встановленому на місці бою, якщо опиниться на відстані погляду до нього.

@EdYurchenko 🎓
"Відлюдник"....картина цікава своїм символізмом.

Старий відлюдник грає на скрипці перед Образом, щоб таким чином прославити Бога. Це не молитва і виглядає неортодоксально але він досяг вже тієї глибини спілкування з ним, коли це відверте спілкування особистості з над - особистістю, яке не вимагає правильного оформлення.

Цікаві образи янголів, які успадковані від "янголяток" доби пізнього Ренесансу та пізніших стилів. Насправді янгол виглядає зовсім не так. Але це несе важливе символічне навантаження.

Людина, в задумі Творця - істота незрівнянно вища за янголів. Вони лише духи, а ми єднаємо в собі всю цілісність Космосу і Неба. Після падіння лише одиниці наближаються до такої досконалості. Тому й дивляться з таким захватом, як діти на цікавого дорослого, могутні янголи на відлюдника, що наблизився до досконалості задуманої Богом.
"Батьку, ярл Харальдсон хотів вбити нас і нашу родину. Він був нашим ворогом. Чому ти влаштував йому такий урочистий похорон?

Так, він був нашим ворогом але він був великим воїном та великим чоловіком також."
....................................................
Хто зрозуміє той зрозуміє....
"Горе тому ченцеві або черниці, кому не болить за бідами свого народу"

©️ Св. Гавріїл Ургебадзе

РІЧНИЦЯ ПРАВОСЛАВНОГО ТА ПАТРІОТИЧНОГО ПОДВИГУ СВ. ПРЕПОДОБНОГО ГАВРИЇЛА

Найбільш відомим випадком протистояння св. Гавриїла (Ургебадзе) та більшовицької системи був випадок, коли на першотравневій демонстрації 1965 року він підпалив великий портрет Леніна. Його побили так, що він отримав 18 (!) переломів. Під час допитів, жорстоко покалічений чернець вперто повторював: ««Причина (мого вчинку) полягає в тому, що потрібно поклонятися розп'ятому Христу, а не Леніну. Не можна обожнювати земної людини.  Не "слава Леніну!", а "слава Тобі Боже, слава Тобі" ».

Скандал вийшов загальносоюзного масштабу, щоб не роздмухувати його ще більше, преподобного Гавриїла проголосили божевільним та кинули до психлікарні. Але він стійко витримав всі випробування і після звільнення продовжив мужню проповідь православної віри.
ВІСІМ РОКІВ ВІД ПРИДУШЕННЯ БІЛЬШОВИЦЬКО-ХОЛОПСЬКОГО БУНТУ В ОДЕСІ

Вісім років тому сили цивілізації та порядку отримали перемогу над більшовицькими недобитками. В справі кінцевого придушення СРСР, цього гігантського табору бунтівних рабів, було здійснено великий прорив.

Український пан, нарешті, помстився дикунам за всі злочини, здійснені ними від самого бунту 1917 року.

І це лише початок.

@EdYurchenko 🎓