Підсумки роботи Верховної Ради за два дні👇🏻

№15224 — зміни до Держбюджету-2026 Знову проголосували за роздачу грошей…Правки колег, які пропонували спрямувати більше ресурсів безпосередньо на потреби фронту та зупинити популізм через резервний фонд, були відхилені. Гроші на зарплати військових будуть розподіляти за рахунок внутрішніх ресурсів Міноборони без скорочення непріоритетних видатків, які фінансуються з резервного фонду. 

№6506-1 — осучаснення грошового забезпечення поліцейських та працівників ДСНС Законом встановлюється мінімальний рівень посадового окладу, визначаються основні складові грошового забезпечення та надбавки за вислугу років. Фактично йдеться про підвищення зарплат для поліцейських та рятувальників.

№15111-д — оподаткування цифрових платформ Закон встановлює правила оподаткування доходів, які фізичні особи отримують через цифрові платформи та маркетплейси. До другого читання врахували багато правок, тож маємо значно кращу редакцію, ніж була спочатку. Хоча окремі питання все ще викликають дискусії. Очікується, що нові правила запрацюють не раніше 2027 року, тож і бізнес, і держава матимуть час підготуватися до їх впровадження.

№14174 — безпека та інтероперабельність залізничного транспорту Черговий крок до інтеграції української залізниці з європейською системою. Закон запроваджує європейські стандарти безпеки перевезень, оцінки ризиків, технічного обслуговування рухомого складу та підготовки машиністів.

№13165-2 — декларації доброчесності суддів Передбачає запровадження єдиної декларації доброчесності та родинних зв'язків для суддів. Водночас до фінальної редакції потрапили норми, які викликали чимало зауважень у антикорупційних організацій та експертів щодо ефективності перевірки доброчесності суддів.

Не все заплановане вдалось розглянути, частину законопроєктів так і не включили до порядку денного…

ЄС офіційно відкрив перший переговорний кластер для України.

Після формального старту переговорів у 2024 році Україна виконувала свою частину роботи, проходила скринінг законодавства, готувала переговорні позиції. Але реальний рух вперед довго блокувався через позицію Угорщини. Тепер цей етап нарешті розблоковано!

Що таке переговорні кластери?

Переговори про членство в ЄС поділені на окремі блоки – кластери. Кожен із них охоплює певну сферу: верховенство права, економіку, внутрішній ринок, аграрну політику, довкілля, зовнішню політику та інші напрями.

Кластер "Фундаментальні основі" – один із найважливіших, відкривається перший і закривається останнім, стосується основ: демократії, правосуддя, боротьби з корупцією, прав людини та роботи інституцій.
В липні очікується відкриття всіх переговорних кластерів.

Що це означає для України?

Відкриття кластера – це не автоматичний вступ і не просто політичний жест. Це початок предметної роботи за конкретними умовами.

Україні потрібно буде:
▪️ ухвалювати необхідні закони; ▪️ впроваджувати реформи; ▪️ змінювати практики, а не лише тексти документів; ▪️ доводити, що європейські правила працюють не на папері, а в реальному житті.

Це буде непростий шлях. Але кожен такий крок – це про прозорі правила всередині країни. Про незалежні суди. Інституції. Захист прав громадян. Передбачувані умови для бізнесу. Сильне місцеве самоврядування.

Повноправне членство України в ЄС має бути фінальною точкою цього шляху. Але зміни, які наближають нас до ЄС, працюватимуть для українців уже зараз.

Дякую всім, хто зробив цей крок можливим. І дякуємо партнерам, які розуміють важливість членства України у ЄС.

Розповім детальніше про переговорні кластери і чому не можна просто копіювати норми.

Переговори про вступ до ЄС поділені на 6 кластерів:

▪️ Фундаментальні основи — демократія, правосуддя, права людини, боротьба з корупцією.
▪️ Внутрішній ринок — рух товарів, послуг, капіталу і людей, конкуренція, захист споживачів.
▪️ Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання — економіка, податки, цифровізація, освіта, наука.
▪️ Зелений порядок денний та стала інфраструктура — довкілля, енергетика, транспорт.
▪️ Ресурси, сільське господарство та згуртованість — аграрна політика, безпека харчових продуктів, регіональний розвиток.
▪️ Зовнішні відносини — зовнішня політика, безпека, оборона, торгівля.

Відкриття та закриття кожного кластера мають підтримати всі держави-члени ЄС. Тобто це не лише технічна робота України, а й політичне рішення 27 країн. Але тут важливо не швидке виконання реформ, а й власні інтереси.

Закон можна ухвалити швидко, але це не означає, що він запрацює. Наприклад:

• Жорсткі штрафи за несортоване сміття не матимуть сенсу, якщо в громаді немає контейнерів для роздільного збору, а в області – переробного заводу. Люди мають мати реальну можливість виконати правило, інакше отримаємо не зміни, а недовіру.
• Для ЄС демократія й права людини – базові цінності, а в час війни існують обґрунтовані обмеження, як-от виїзд закордон. Також в ЄС – вільний обіг товарів, а для України обмеження російського культурного продукту – це питання національної безпеки.
• Політика щодо мікробізнесу. У країнах ЄС існують спрощені режими для самозайнятих і малого бізнесу. І так у них нижчі ліміти та пороги ПДВ, але вони формувалися поступово. Україні потрібно відстояти збереження спрощеної системи оподаткування, розумно реформувавши її. Бо якщо просто перенести на малий бізнес складні європейські вимоги, це лише збільшить витрати, бюрократію і ризик тінізації.

Кожна країна, яка вступала до ЄС, відстоювала свої інтереси. Польща, наприклад, виборювала перехідні правила для своїх аграріїв. І саме аграрний напрям буде одним із найчутливіших для України. Нам також потрібно буде відстоювати умови, які дадуть змогу адаптуватися без руйнування цілих секторів.

Європейські правила мають оновлювати систему, а не ламати її. Українці прагнуть результатів членства в ЄС — безпеки, справедливості, добробуту, передбачуваних правил. Але важливо, щоб шлях до цих результатів був реалістичним.

Європа — це не лише директиви й регламенти. Це культура відповідальності, довіри і правил, які працюють для всіх.

Підсумки голосувань у парламенті за сьогодні👇

№13204-1 — про органічне виробництво, обіг та маркування органічної продукції Ухвалили в цілому. Закон наближає українські правила до стандартів ЄС: оновлює вимоги до сертифікації, маркування, імпорту, зберігання та державного контролю органічної продукції.

Перше читання:

№15172 — про сек’юритизацію та облігації з покриттям Законопроєкт запроваджує європейські правила, які дозволять банкам залучати кошти інвесторів під кредитні активи та передавати їм частину фінансових ризиків.

№13435 — про оцінку майна Передбачає перехід на міжнародні стандарти оцінки, оновлення правил роботи оцінювачів та можливість визначати розмір шкоди, завданої війною.

№15122 — про акціонерне товариство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Державне підприємство реорганізують в акціонерне товариство, 100% акцій якого належатимуть державі. Це має створити умови для залучення інвестицій та подальшої інтеграції з «Енергоатомом».

ЄС виплатив Україні перші 3,9 млрд євро оборонної частини кредиту на 90 млрд. Кошти підуть на закупівлю дронів українського виробництва.
Деталі тут: https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/06/30/7240676/

Це важливо не лише для фронту, а й для нашого оборонного виробництва. Експерти наголошують: такі кошти можуть дати галузі довші контракти, можливість масштабувати виробництво і планувати роботу наперед. Водночас критично, щоб перевірки контрактів не затягували виплати, а українські виробники мали пріоритет там, де вони здатні закрити потребу.

Погрози заблокувати вступ України до ЄС, претензії за Бандеру та наших героїв, утилізація МІГів замість передачі їх Україні: що не так з відносинами Україна-Польща?

Польські політики дедалі частіше говорять мовою претензій і умов. Зрозуміло, що це їх спосіб отримати прихильність частини польського населення. Але чи справді це призведе до позитивних економічних та безпекових наслідків?

Найперше, українці поїхали до Польщі не з власної волі, а були змушені залишити свої домівки через війну. Реальність свідчить про те, що вони не просто живуть у Польщі, а роблять вагомий внесок у розвиток її економіки. За даними Польського економічного інституту, у 2022–2025 роках українці зареєстрували в Польщі понад 120 тисяч бізнесів: 109 тисяч одноосібних підприємств та 14,5 тисячі компаній з українським капіталом. Лише у 2025 році українці відкрили рекордні 30 тисяч фірм — це кожен десятий новий бізнес у країні. Українці – 5% усіх працівників Польщі і загалом генерують 2,7% ВВП країни.

Так само і польський бізнес все частіше заходить на український ринок. І показово, що польський бізнес закликає не застрягати в історичних конфліктах, а зосередитися на економічній співпраці та відбудові України. Бо сильні відносини вигідні обом країнам: це нові ринки, інвестиції, робочі місця та спільна безпека.

Найгірше, що така політична гра впливає на взаємовідносини між людьми. Коли на митниці без конкретних причин затримували/не пропускали критично важливі вантажі, ті ж комплектуючі для дронів, це вже вимірюється не політичними рейтингам, а людськими життями!
Думаю, що поляки аж ніяк не хотіли б опинитись в нашій ситуації, коли біля їх кордону буде мільйонна армія рф... І вони мають розуміти, що українські військові захищають всю Європу!

Напруга може зростати. Але відповідальні політики мають зменшувати її, а не розпалювати. Минуле потрібно проговорювати чесно. Але воно не має ставати зброєю проти нашого спільного майбутнього.

Українці завжди будуть вдячні за прихисток і відкриті двері поляків у перші дні повномасштабного вторгнення. І за всю допомогу надану нам — це було справді щиро. Україна і Польща — сусіди, яким потрібні міцні відносини, співпраця та взаємна повага. Ціна цих відносин надто висока, щоб дозволити окремим політикам їх зруйнувати.

Здоровий глузд має перемогти.

Громада за власні кошти збудувала укриття - і отримали дві кримінальні справи.

Представники однієї з громад розповіли: їм вдалося знайти рішення на пів мільйона гривень дешевше, ніж передбачала експертиза. Здавалося б, громада зекономила бюджетні кошти й забезпечила людям безпечне місце. Але натомість отримала кримінальні провадження.

Ця історія добре показує, як правила, які мали б гарантувати прозорість, перетворюються на пастку для місцевого самоврядування. Вимоги постанови №1512 щодо аналізу цін та отримання комерційних пропозицій складно виконати невеликим громадам, де просто немає достатньої кількості постачальників. У результаті відповідальність несуть люди, які намагалися швидко й економно вирішити проблему.

Про це та інші виклики говорили на Літній школі місцевого самоврядування ЦЕГРІН під час панелі «Ресурси розвитку громад: законодавчі рішення, фінансова спроможність і політична відповідальність».

Особливо важливо було почути представників прифронтових громад. Вони щодня працюють в умовах постійної небезпеки, але водночас стикаються з правилами, які часто не враховують їхньої реальності.

Серед проблем, які озвучують представники громад:

▪️податкові пільги для землі зі знищеними об’єктами діяли лише до 2025 року, хоча наслідки війни нікуди не зникли;
▪️підприємці, які безкоштовно передали приміщення чи землю для потреб ЗСУ, продовжують сплачувати податки за майно, яким фактично не користуються;
▪️працівники військових адміністрацій не мають чітко врегульованого статусу, належного стажу, рангів і соціальних гарантій;
▪️звернення громад до профільних міністерств часто залишаються без відповіді - немає налагодженої комунікації.

Окремо говорили про фінансову спроможність. Громади не можуть планувати розвиток на кілька років уперед, якщо Кабмін щороку змінює правила. Базові правила мають бути закріплені в Бюджетному кодексі, а не залежати від щорічних політичних рішень.

Держава не повинна передавати громадам нові обов’язки без гарантованого фінансування. А якщо держава встановлює пільгу — вона має компенсувати її з державного бюджету. Інакше всі витрати просто перекладаються на місцевий рівень.

Підніму питання до Уряду щодо зрозумілого механізму комунікації між Міністерством розвитку громад та територій України. Місцеве самоврядування не повинно місяцями чекати відповіді на питання, від яких залежить життя громади.

Також продовжую роботу над законопроєктом №11067, який дасть громадам більше можливостей адмініструвати місцеві майнові податки. Без підвищення ставок завдяки якіснішим даним про землю, нерухомість і платників.

Чергова заміна Кабміну. Та чи справді перестановка прізвищ означатиме зміну політичної стратегії країни, про яку заявив Президент?

Я голосувала "за" відставку цього уряду. Не можу назвати роботу повним провалом. Були й важливі досягнення. Насамперед у напрямку європейської інтеграції: Україні вдалося відкрити переговорні кластери з ЄС (правда, наразі лише 2 з 6-ти). В той же час, уряд системно не вносив необхідні законопроєкти до Верховної Ради, порушуючи умови програми Ukraine Facility.

У мене найбільше зауважень до економічної політики та підтримки підприємців.

Популістичні роздачі грошей разом із підвищенням податків для малого бізнесу. Кешбеки на пальне разом із розмовами про обов’язковий ПДВ для ФОПів. Часто механічне копіювання норм ЄС без урахування реалій економіки воєнного часу.

Важко пояснити такі рішення підприємцям. Саме ФОПи є основою малого бізнесу, який навіть під час війни створює робочі місця, сплачує податки та підтримує економіку. Замість того, щоб стимулювати підприємництво, уряд ще більше ускладнює умови.

Чимало критики лунало й від органів місцевого самоврядування. Представники громад неодноразово заявляли про недостатній діалог із центральною владою, перекладання на місцеві бюджети додаткових повноважень без належного фінансового ресурсу та постійну зміну правил. А саме громади сьогодні забезпечують значну частину стійкості країни й підтримки наших військових!

Не можу не згадати про державний бюджет, який мав би показувати пріоритети країни. Попри численні обіцянки, підняття грошового забезпечення військовим так і не відбулось. Водночас знаходились кошти на менш пріоритетні програми.

Кожна зміна уряду - це знову вся робота з нуля. Поки нові міністри освояться, сформують команди й почнуть реалізацію - ми втрачаємо час.

Ми вже побачили, що кадрові зміни не гарантують зміни політики. Має змінитись сам підхід до управління: замість короткострокових рішень - стратегія, замість популізму - відповідальність, замість постійної зміни правил - передбачуваність для громадян, бізнесу, військових.

Я щиро сподіваюсь на більш конструктивну роботу нового уряду. Бо успіх уряду - успіх України. Нам потрібна не чергова зміна прізвищ, а зміна якості рішень.

Отже, маємо новий уряд. Прем’єр-міністр - Сергій Корецький.

Нові призначення в уряді наступні:

▪️ Всеволод Ченцов - віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;
▪️ Віталій Безгін - міністр у справах громад, територій та ВПО;
▪️ Віталій Кім - міністр у справах ветеранів;
▪️ Іван Вигівський - міністр внутрішніх справ;
▪️ Андрій Бутенко - міністр освіти і науки;
▪️ Олександр Кравченко - міністр економіки та довкілля;
▪️ Микола Калашник - міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України;
▪️ Тарас Висоцький - міністр аграрної політики та продовольства;
▪️ Денис Маслов - міністр юстиції;
▪️ Оксана Ферчук - міністерка цифрової трансформації

Решта міністерств - енергетики, культури, фінансів, охорони здоровʼя, соціальної політики - без змін.

Деякі призначення професійні, деякі незрозумілі.

Але мене турбують не лише прізвища. А й те, як формувався цей уряд. Без нормальної комунікації. Без звітування.

Я б хотіла отримати звіт від міністрів. Але, на жаль, закон, який зобовʼязує їх звітувати, досі не підписаний Президентом.
Президент забирає на себе роль парламенту. В його офісі вирішуються посади премʼєра та міністрів, хоча мало б бути навпаки в парламентсько-президентському устрої…

Кандидатури на МОУ та МЗС поки не подані. Чекаємо на зважене рішення Президента, адже український народ сказав своє слово.

Я підтримую Михайла Федорова на цій посаді. Голосувала за його призначення 6 місяців назад і проголосую знову!

Через хаос довкола призначення нового уряду загубилися ще кілька важливих для України подій.

1. Відкрили переговори з ЄС за кластером №6 «Зовнішні відносини».
Він охоплює зовнішню торгівлю, санкційну політику, безпекову та оборонну співпрацю, а також узгодження зовнішньої політики з ЄС. Це означає, що Україна має діяти синхронно з Євросоюзом у ключових міжнародних питаннях - від торгівлі до реакції на глобальні кризи.

Відкриття цього кластера - це доказ, що ми виконуємо роботу і рухаємось вперед. Справді чудові новини!

2. Україна та ЄС запустили Drone Deal.
Йдеться про спільне виробництво дронів і систем протидії їм, інвестиції та обмін технологіями. Україна має унікальний бойовий досвід, а ЄС - фінансові й виробничі можливості.

Об’єднання цих ресурсів означає більше зброї для нашого війська зараз і глибшу інтеграцію українських виробників у європейську оборонну промисловість у майбутньому. Єврокомісія спрямувала 1 млрд євро на українські дронові спроможності.

3. У Сенаті США представили оновлений санкційний законопроєкт Ліндсі Грема.
Ліндсі Грем був одним із найбільших друзів України у США і послідовно працював над цим законопроєктом до останнього. На жаль, ми втрачаємо найкращих, але його справа живе далі. Документ вже підтримали понад 60 сенаторів різних партій.

Суть законопроєкту: тиснути на росію та на держави, які продовжують масово купувати російські нафту й газ. Він дозволить застосовувати до найбільших покупців російських енергоносіїв санкції та мита до 100%. Це змусить інші країни переглянути свою співпрацю з росією, що посилить міжнародну ізоляцію агресора.

Уряд змінився. Наші зобов’язання перед ЄС – ні.

Кадрові перестановки неминуче сповільнюють роботу. Новим міністрам потрібно увійти в курс справ, сформувати команди та розподілити повноваження. А реорганізація міністерств створює ризик втрати фахівців та інституційної пам’яті.

Але ми не можемо щоразу починати євроінтеграцію з нуля.

Так званий «план Качки-Кос» – це не особисті обіцянки колишнього віцепрем’єра. Це зобов’язання України як держави у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

І навіть цей план охоплює лише частину роботи, яку ми маємо виконати в межах першого переговорного кластеру "Основи". Саме прогрес у ньому визначатиме темп усіх переговорів. Без виконання цих реформ ми не зможемо завершити вступ до ЄС.

Серед зобов’язань, які Україна має виконати:

▪️ реформа ДБР – восени має формуватися комісія для обрання нового керівника бюро. Є ризик, що керівника знову обиратимуть за старими правилами, бо відтягують роботу над законопроєктом. Зареєстрований законопроєкт вже рік чекає на голосування;

▪️ скасування корупційних лазівок у кримінальному процесі, так звані «правки Лозового», через які кримінальні провадження, зокрема щодо топкорупції, можуть закривати після завершення строків розслідування;

▪️ відновлення конкурсного відбору прокурорів та запровадження професійних критеріїв для майбутніх генеральних прокурорів;

▪️ завершення судової реформи – прозорий добір суддів і членів органів суддівського врядування, дієва перевірка їхньої доброчесності;

▪️ ухвалення Антикорупційної стратегії та державної програми, які мають визначити конкретні кроки й відповідальних за їх виконання.

Можна дискутувати з європейськими партнерами щодо конкретних моделей і деталей. Але не можна підміняти реформи імітацією або розраховувати, що після зміни уряду попередні домовленості втратять силу.

Новий Кабмін має якнайшвидше показати зрозумілий план: які законопроєкти будуть внесені, хто за них відповідає і в які строки вони мають бути ухвалені. Парламент також не повинен чекати, поки уряд завершить чергове переформатування.і.

Кожна затримка дає додаткові аргументи тим країнам ЄС, які не поспішають бачити Україну серед членів Союзу.

Тому швидкість нашого вступу залежить не лише від політичної волі Європи, а й від нашої здатності послідовно виконувати те, що ми самі пообіцяли.

Зобовʼязання по ПДВ для ФОП досі в меморандумі з МВФ👇

Україна отримала черговий транш від МВФ – 690 млн$ за результатами перегляду програми. Усі кількісні критерії станом на кінець березня Україна виконала. Водночас зі структурними реформами ситуація інша: два маяки виконали із запізненням, один – не виконали. МВФ зазначає, що темп реформ сповільнився, частково через ситуацію на Близькому Сході та через удари рф.

Україна погодила оновлений графік, коригувальні заходи та додаткові зобов’язання. У ньому залишається структурний маяк, який дослівно звучить так:

«Ухвалити скасування звільнення від ПДВ для платників спрощеної системи оподаткування та підвищити поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Набрання чинності – з 1 січня 2028 року.»

Тобто вимога щодо ПДВ не зникла, її перенесли на пізніший термін: законодавчі зміни мають бути ухвалені до кінця квітня 2027 року, а запрацювати – з 1 січня 2028 року.

Останній заявлений поріг для переходу до сплати ПДВ – 4 мільйони. Поки невідомо чи це остаточна цифра. Але для бізнесу ПДВ – це не лише податкова ставка. Це додатковий облік, реєстрація накладних, витрати на бухгалтерський супровід і ризики блокування операцій. Для малого бізнесу такі витрати стануть надмірними і призведуть до закриття і тіні!

Це питання стосується не лише ФОПів. Зміни можуть вплинути на компанії, які працюють із малими постачальниками, підрядниками та незалежними фахівцями. А також на громади, адже єдиний податок повністю зараховується до місцевих бюджетів.

Показово, що й сам меморандум передбачає: держава має зменшити витрати на адміністрування ПДВ та посилити довіру до податкової служби перед запровадженням змін.

Я вже почала працювати над цим питанням із новим урядом. Передала напрацьовані матеріали та дослідження щодо ризиків і наслідків запровадження ПДВ для ФОП і сподіваюся на конструктивний діалог!

Моя позиція залишається незмінною: боротися потрібно зі схемами ухилення від оподаткування, а не створювати додаткові бар’єри для сотень тисяч добросовісних підприємців!

Що ще нового в опублікованому Меморандумі з МВФ?

Про ПДВ для ФОП уже писала окремо. Але в оновленій програмі є ще сім нових або переформульованих структурних маяків.

Коротко поясню, що вони означають.

▪️ Жодних нових незабезпечених виплат із Пенсійного фонду. На Фонд не можна покладати нові разові зобов’язання без визначеного джерела фінансування. Це стосується, зокрема, нових спеціальних пенсій і пільг. Водночас законна індексація та виплати людям, які постраждали від війни, зберігаються.

▪️ Оподаткування доходів із цифрових платформ і посилок з-за кордону. Закон щодо доходів через цифрові платформи вже ухвалили: платформи мають передавати податковій інформацію про заробітки користувачів. До кінця липня (що вже нереально) також потрібно скасувати податкову пільгу для посилок.
Але як я вже писала раніше, законопроєкт містить спірні положення, які можуть вплинути на роботу митниці, на виробників дронів та простих людей, які замовляють товари щоденного вжитку, щоб заощадити.

▪️ Нові правила трансфертного ціноутворення. До кінця серпня уряд має подати зміни, які ускладнять виведення прибутку через штучні ціни в операціях між пов’язаними компаніями та через завищені відсоткові витрати. Правила мають поширити також на внутрішні операції та узгодити зі стандартами ОЕСР і ЄС.

▪️ Менше позапланових перевірок із ПДВ. Поріг, після якого від’ємне значення ПДВ або заявка на відшкодування можуть стати підставою для позапланової перевірки, мають підвищити зі 100 тисяч до 1 мільйона гривень. Це має зменшити кількість перевірок через порівняно невеликі суми.

▪️ Посилення незалежності НКРЕКП. До кінця жовтня потрібно змінити процедуру відбору членів енергетичного регулятора, підвищити прозорість його рішень і запровадити зовнішню оцінку незалежності. Рішення регулятора не мають залежати від політичних «рекомендацій» уряду.

▪️ Нові показники ефективності для податкової. ДПС мають оцінювати не лише за сумою зібраних податків, а й за тим, чи зменшуються витрати бізнесу на адміністрування, кількість необґрунтованих спорів і тиск на сумлінних платників. Результати обіцяють публікувати щоквартально. Це важливий крок: держава має не лише перекривати схеми, а й спрощувати роботу тим, хто платить податки чесно.

▪️ Боротьба зі зловживаннями спрощеною системою. До кінця року мають підготувати правила проти штучного дроблення компаній на десятки ФОПів, постійних переходів між системами оподаткування та використання ФОП замість трудових відносин. Проблема з дробленням є, але контроль має бути спрямований на організаторів схем, а не на всіх підприємців.

Загальна логіка документа виглядає правильною: перекривати великі схеми, але одночасно спрощувати адміністрування для добросовісного бізнесу.

Важливо, щоб держава виконала обидві частини. Не лише швидко запровадила нові податки та контроль, а й реально зменшила блокування накладних, необґрунтовані перевірки й бюрократичні витрати підприємців. Інакше основний тягар змін знову ляже на тих, хто й так працює легально.

🇪🇺 ЄС погодив 21-й пакет санкцій проти Росії.

До нього увійшли:
▪️ ще 32 російські банки відключать від фінансових операцій;
▪️ санкції проти криптокомпаній та платформ, які торгують російською нафтою;
▪️ замороження механізму перегляду цінової стелі на російську нафту на рік;
▪️ вперше санкції запроваджують проти суден, які допомагають працювати російському «тіньовому флоту»;
▪️ зроблено крок до заборони в’їзду до ЄС для російських військових.

Кожен новий пакет санкцій – це менше ресурсів для фінансування російської війни та більше економічного тиску на агресора. Дякуємо партнерам!

Погоджуюсь, що умови МВФ не зовсім справедливі щодо України.
Але в першу чергу, кредит МВФ — це сигнал іншим державам, що Україна спроможна.
Позики МВФ дуже малі в порівняні з тим, що дає той самий ЄС. Але для ЄС, МВФ — це маркер стабільності.