🌐 Цього тижня у світі відзначають Глобальний тиждень медіаграмотності, який покликаний привернути увагу до тем критичного мислення й протидії дезінформації.
Саме про це – про механізми впливу російської пропаганди – говорила минулого тижня дніпровська журналістка, асистентка кафедри журналістики УМСФ, медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика та членкиня НСЖУ Ірина Авраменко під час зустрічі в Польському інституті Лейпцига.
🧐 Тема лекції – «Де захована російська пропаганда». Дослідниця проаналізувала, як російські наративи адаптуються до німецького інформаційного простору – від підроблених новин і «культурної дипломатії» до тонких маніпуляцій через освіту, історичну пам’ять і мову.
👉 Докладніше читайте в матеріалі Єви Авраменко на сайті ДОО НСЖУ.
Нагадаємо, Ірина Авраменко перебуває в Лейпцигу в рамках резиденції для журналістів ECPMF (European Centre for Press and Media Freedom).
Саме про це – про механізми впливу російської пропаганди – говорила минулого тижня дніпровська журналістка, асистентка кафедри журналістики УМСФ, медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика та членкиня НСЖУ Ірина Авраменко під час зустрічі в Польському інституті Лейпцига.
🧐 Тема лекції – «Де захована російська пропаганда». Дослідниця проаналізувала, як російські наративи адаптуються до німецького інформаційного простору – від підроблених новин і «культурної дипломатії» до тонких маніпуляцій через освіту, історичну пам’ять і мову.
👉 Докладніше читайте в матеріалі Єви Авраменко на сайті ДОО НСЖУ.
Нагадаємо, Ірина Авраменко перебуває в Лейпцигу в рамках резиденції для журналістів ECPMF (European Centre for Press and Media Freedom).
❤8👍2👏1
6 листопада запрошуємо представників(-ць) судової влади та медіа на першу діалогову онлайн-зустріч у межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя».
Під час події представимо:
🔺 результати дослідження щодо комунікаційних та діалогових потреб судів і медіа, проведеного ГО «Вектор прав людини» у серпні–жовтні 2025 року;
🔺 бачення партнерів – Ради суддів України, Національної спілки журналістів України, експертів(-ок) і менторів(-ок) програми.
Серед спікерів:
• Андрій Потапенко, голова Комітету з питань співпраці зі ЗМІ при РСУ, суддя Ржищівського міського суду;
• Ліна Кущ, перша секретар Національної спілки журналістів України;
• Костянтин Шендеровський, доцент Інституту журналістики КНУ;
• Лілія Олійник, адвокатка, медіаторка, менторка програми;
• Вікторія Матола, головна редакторка Watchers, авторка в Institute for War and Peace Reporting (Інститут висвітлення війни і миру).
📍 Формат: онлайн
📅 Дата: 6 листопада
🕚 Час: 11:30–13:30
🔗 Реєстрація до 4 листопада за цим посиланням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
✍3👍2
НСЖУ презентує правовий аналіз ситуації з захистом прав цивільних полонених та їхніх родин
Після початку повномасштабного вторгнення росії тисячі цивільних українців були незаконно затримані або викрадені. У червні–липні 2025 року НСЖУ провела опитування серед 94 родин цивільних полонених. Результати виявили тривожну картину:
👉 75% родин не знають, де перебувають їхні рідні;
👉 60% взагалі не отримують офіційної інформації про стан справ;
👉 45% не відчувають підтримки з боку держави;
👉 89% випадків викрадення підтверджено українською стороною, але лише 33% — російською.
❗️Родини зазначають, що цивільні полонені мають менше шансів потрапити на обмін, існують у правовому вакуумі та часто залишаються без юридичної та психологічної підтримки.
📄 Дослідження містить ключові рекомендації: законодавче зрівняння прав цивільних та військовополонених, створення єдиного координаційного центру для збору інформації та підтримки родин, посилення міжнародного тиску на росію та адресна допомога полоненим без родинних ресурсів. Ознайомитися з ним можна тут.
Правовий аналіз підготовлений командою НСЖУ: Данілом Сербіним (радник голови НСЖУ з юридичних питань), Ліною Кущ (перша секретар НСЖУ) та Валерією Пархоменко (кураторка проєкту). Дослідження реалізоване в рамках проєкту «Сприяння дотриманню прав цивільних полонених осіб та їхніх рідних через комунікацію особистих історій та правовий аналіз проблем» за підтримки МКЗБ.
Після початку повномасштабного вторгнення росії тисячі цивільних українців були незаконно затримані або викрадені. У червні–липні 2025 року НСЖУ провела опитування серед 94 родин цивільних полонених. Результати виявили тривожну картину:
👉 75% родин не знають, де перебувають їхні рідні;
👉 60% взагалі не отримують офіційної інформації про стан справ;
👉 45% не відчувають підтримки з боку держави;
👉 89% випадків викрадення підтверджено українською стороною, але лише 33% — російською.
❗️Родини зазначають, що цивільні полонені мають менше шансів потрапити на обмін, існують у правовому вакуумі та часто залишаються без юридичної та психологічної підтримки.
📄 Дослідження містить ключові рекомендації: законодавче зрівняння прав цивільних та військовополонених, створення єдиного координаційного центру для збору інформації та підтримки родин, посилення міжнародного тиску на росію та адресна допомога полоненим без родинних ресурсів. Ознайомитися з ним можна тут.
Правовий аналіз підготовлений командою НСЖУ: Данілом Сербіним (радник голови НСЖУ з юридичних питань), Ліною Кущ (перша секретар НСЖУ) та Валерією Пархоменко (кураторка проєкту). Дослідження реалізоване в рамках проєкту «Сприяння дотриманню прав цивільних полонених осіб та їхніх рідних через комунікацію особистих історій та правовий аналіз проблем» за підтримки МКЗБ.
👍4
#можливості
🟡 Нові гранти для підтримки незалежних українських медіа пропонує Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF). Пріоритет — регіональні та локальні редакції поблизу фронту, а також малі та середні національні команди, що працюють у складних умовах війни.
☝🏻 Гранти покривають навчальні програми для підвищення професійних навичок журналістів і команд медіа. Фокус навчання може бути на ментальному та фізичному здоров’ї, кібербезпеці, журналістських і редакторських навичках, а також стратегіях розвитку медіа. Програми мають відбутися до 30 грудня 2025 року.
*Зверніть увагу: Грант також можна використати для навчання індивідуальних членів редакційної команди (наприклад, SMM-курс для спеціаліста із соціальних мереж).
💸 Розмір гранту — до €5,000 на одну навчальну програму. Відібрані редакції підписують Меморандум про взаєморозуміння та отримують кошти у два етапи: перший транш — 50% після підписання MoU, другий — 50% після проміжного звіту.
❓Конкурс відкритий для незалежних українських медіа, пріоритетні учасники:
• Регіональні та локальні медіа поблизу фронту або переміщені з окупованих територій.
• Редакції, що зіштовхнулися зі значними фінансовими, логістичними чи безпековими проблемами.
• Малі та середні національні незалежні команди з обмеженим доступом до інших джерел підтримки.
Навчання має допомогти медіа залишатися стійкими та продовжувати роботу навіть у складних умовах.
ПОДАТИ ЗАЯВКУ ☑️
❗Дедлайн – 9 листопада 2025 року.
🟡 Нові гранти для підтримки незалежних українських медіа пропонує Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF). Пріоритет — регіональні та локальні редакції поблизу фронту, а також малі та середні національні команди, що працюють у складних умовах війни.
☝🏻 Гранти покривають навчальні програми для підвищення професійних навичок журналістів і команд медіа. Фокус навчання може бути на ментальному та фізичному здоров’ї, кібербезпеці, журналістських і редакторських навичках, а також стратегіях розвитку медіа. Програми мають відбутися до 30 грудня 2025 року.
*Зверніть увагу: Грант також можна використати для навчання індивідуальних членів редакційної команди (наприклад, SMM-курс для спеціаліста із соціальних мереж).
💸 Розмір гранту — до €5,000 на одну навчальну програму. Відібрані редакції підписують Меморандум про взаєморозуміння та отримують кошти у два етапи: перший транш — 50% після підписання MoU, другий — 50% після проміжного звіту.
❓Конкурс відкритий для незалежних українських медіа, пріоритетні учасники:
• Регіональні та локальні медіа поблизу фронту або переміщені з окупованих територій.
• Редакції, що зіштовхнулися зі значними фінансовими, логістичними чи безпековими проблемами.
• Малі та середні національні незалежні команди з обмеженим доступом до інших джерел підтримки.
Навчання має допомогти медіа залишатися стійкими та продовжувати роботу навіть у складних умовах.
ПОДАТИ ЗАЯВКУ ☑️
❗Дедлайн – 9 листопада 2025 року.
👍4⚡1
Forwarded from SPILKA News
Сьогодні, 2 листопада, світ відзначає Міжнародний день боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. Дякуємо нашим друзям із Посольства Королівства Норвегія в Україні 🇳🇴 за підтримку українських медійників і увагу до роботи Національної спілки журналістів України.
Посольство опублікувало серію карток про показ нової документальної стрічки «Free the Voices» («Звільніть голоси»), створеної НСЖУ спільно з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (ICMP). У фільмі — історії українських журналістів, яких утримувала та продовжує утримувати росія, зокрема Дмитра Хилюка, який понад три роки провів у полоні, та Вікторії Рошиної, що загинула у неволі.
За даними НСЖУ, щонайменше 28 українських медійників досі залишаються у російському полоні. Від початку повномасштабного вторгнення загинули 114 журналістів, а зафіксовано понад 800 злочинів проти представників медіа.
❗️«Для росії пропаганда – це зброя війни, а незалежні журналісти – вороги, бо вони викривають брехню і документують злочини», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.
🇳🇴 «Норвегія підтримує журналістів в Україні та в усьому світі, які ризикують життям, щоб розповідати правду. Правду не можна змусити замовкнути», – зазначає команда Посольства.
Ми продовжуємо боротися за свободу слова, правду і право журналістів на життя та безпеку. Дякуємо партнерам і колегам у світі, які підтримують цю боротьбу!
NorwayinUkraine/Instagram
🇺🇦SPILKA News /Підписатися
Посольство опублікувало серію карток про показ нової документальної стрічки «Free the Voices» («Звільніть голоси»), створеної НСЖУ спільно з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (ICMP). У фільмі — історії українських журналістів, яких утримувала та продовжує утримувати росія, зокрема Дмитра Хилюка, який понад три роки провів у полоні, та Вікторії Рошиної, що загинула у неволі.
За даними НСЖУ, щонайменше 28 українських медійників досі залишаються у російському полоні. Від початку повномасштабного вторгнення загинули 114 журналістів, а зафіксовано понад 800 злочинів проти представників медіа.
❗️«Для росії пропаганда – це зброя війни, а незалежні журналісти – вороги, бо вони викривають брехню і документують злочини», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.
🇳🇴 «Норвегія підтримує журналістів в Україні та в усьому світі, які ризикують життям, щоб розповідати правду. Правду не можна змусити замовкнути», – зазначає команда Посольства.
Ми продовжуємо боротися за свободу слова, правду і право журналістів на життя та безпеку. Дякуємо партнерам і колегам у світі, які підтримують цю боротьбу!
NorwayinUkraine/Instagram
🇺🇦SPILKA News /Підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5
Forwarded from SPILKA News
Колеги, звертаємо вашу увагу на щотижневі #можливості для професійного розвитку та реалізації творчих ідей від команди Spilka News:
👉 Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF) пропонує гранти до €5,000, щоб редакції могли навчати команди, посилювати стійкість і розвивати навички в умовах війни. Дедлайн – 9 листопада 2025.
👉 Resilience Retreats 2025 запрошує журналістів на тиждень відновлення в горах Закарпаття: з арттерапією, психологічною підтримкою та спокоєм. Дедлайн – 3 листопада 2025.
👉 House of Europe відкрив грант міжнародної мобільності: подорожуйте на професійні події до ЄС чи Британії – усі витрати покриваються. Дедлайн – 7 листопада 2025.
👉 Конкурс «Співпростір» шукає найкращі матеріали про тварин під час війни – призовий фонд 100 000 грн чекає своїх переможців. Дедлайн – 1 грудня 2025.
👉 European Press Prize 2026 – шанс заявити про українську журналістику на рівні Європи та виграти €10 000 у кожній категорії. Дедлайн – 14 грудня 2025.
🇺🇦SPILKA News /Підписатися
👉 Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF) пропонує гранти до €5,000, щоб редакції могли навчати команди, посилювати стійкість і розвивати навички в умовах війни. Дедлайн – 9 листопада 2025.
👉 Resilience Retreats 2025 запрошує журналістів на тиждень відновлення в горах Закарпаття: з арттерапією, психологічною підтримкою та спокоєм. Дедлайн – 3 листопада 2025.
👉 House of Europe відкрив грант міжнародної мобільності: подорожуйте на професійні події до ЄС чи Британії – усі витрати покриваються. Дедлайн – 7 листопада 2025.
👉 Конкурс «Співпростір» шукає найкращі матеріали про тварин під час війни – призовий фонд 100 000 грн чекає своїх переможців. Дедлайн – 1 грудня 2025.
👉 European Press Prize 2026 – шанс заявити про українську журналістику на рівні Європи та виграти €10 000 у кожній категорії. Дедлайн – 14 грудня 2025.
🇺🇦SPILKA News /Підписатися
👍2🤔2
📢 #АНОНС
Кібергігієна для медійників: як працювати без страху зламу
💻 Запрошуємо представників і представниць медіа, журналістів, журналісток, а також студентів та їхніх викладачів на ОНЛАЙН-медіакаву.
Як захистити свої акаунти, файли та гаджети від зламу? Що допоможе розпізнати фішингові листи й вірусні посилання? Чому кібергігієна – не опція, а професійна необхідність для кожного медійника?
🔰 Практикум із цифрової безпеки проведе досвідчена медіатренерка – доцент кафедри теорії і практики журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка, членкиня НСЖУ, тренерка з медіаграмотності, координакторка Львівського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталія Войтович.
📅 Коли: 7 листопада / 11:30 (тривалість – 1,5 год.)
📍 Де: ZOOM-конференція (посилання отримаєте електронною поштою)
✍️ Реєстрація за ПОСИЛАННЯМ.
☕ Приєднуйтеся до розмови «за кавою» – трохи теорії, багато практики й прості кроки, які підвищують вашу цифрову стійкість.
Кібергігієна для медійників: як працювати без страху зламу
💻 Запрошуємо представників і представниць медіа, журналістів, журналісток, а також студентів та їхніх викладачів на ОНЛАЙН-медіакаву.
Як захистити свої акаунти, файли та гаджети від зламу? Що допоможе розпізнати фішингові листи й вірусні посилання? Чому кібергігієна – не опція, а професійна необхідність для кожного медійника?
🔰 Практикум із цифрової безпеки проведе досвідчена медіатренерка – доцент кафедри теорії і практики журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка, членкиня НСЖУ, тренерка з медіаграмотності, координакторка Львівського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталія Войтович.
📅 Коли: 7 листопада / 11:30 (тривалість – 1,5 год.)
📍 Де: ZOOM-конференція (посилання отримаєте електронною поштою)
✍️ Реєстрація за ПОСИЛАННЯМ.
☕ Приєднуйтеся до розмови «за кавою» – трохи теорії, багато практики й прості кроки, які підвищують вашу цифрову стійкість.
⚡3👍2
Forwarded from SPILKA News
😰 «Казати, що це жива людина, було неможливо. Десять отворів, куди залітали уламки. Їх би вистачило, щоб убити десятьох таких, як Олександр». Так описує стан пацієнта Сергій, генеральний директор Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова, у сюжеті Kramatorsk.News.
❗️Йдеться про 47-річного спецкореспондента телеканалу FREEДОМ Олександра Количева, який вижив після дронової атаки на команду журналістів медіа — тоді загинули двоє його колег, і лише він лишився живим.
💔 Количева доставили до лікарні у вкрай важкому стані — у тілі було близько 60 уламків. Він провів чотири дні на апараті штучної вентиляції легень і переніс п’ять операцій. Лікарі кажуть, що це справжнє диво, що він живий: нині Олександр повільно починає говорити й чути.
«Учора, мабуть, був перший день, коли ми змогли вільно поспілкуватися. Побачив на його обличчі посмішку…», – каже лікар.
Попри все пережите, медійник мріє повернутися додому — до дружини й дітей — і каже: «Однозначно це буде продовження діяльності».
🇺🇦SPILKA News /Підписатися
❗️Йдеться про 47-річного спецкореспондента телеканалу FREEДОМ Олександра Количева, який вижив після дронової атаки на команду журналістів медіа — тоді загинули двоє його колег, і лише він лишився живим.
💔 Количева доставили до лікарні у вкрай важкому стані — у тілі було близько 60 уламків. Він провів чотири дні на апараті штучної вентиляції легень і переніс п’ять операцій. Лікарі кажуть, що це справжнє диво, що він живий: нині Олександр повільно починає говорити й чути.
«Учора, мабуть, був перший день, коли ми змогли вільно поспілкуватися. Побачив на його обличчі посмішку…», – каже лікар.
Попри все пережите, медійник мріє повернутися додому — до дружини й дітей — і каже: «Однозначно це буде продовження діяльності».
🇺🇦SPILKA News /Підписатися
🙏5⚡2
🕊 Європейська та Міжнародна федерації журналістів вимагають створення міжнародного механізму захисту журналістів
☝🏻Європейська та Міжнародна федерації журналістів (ЄФЖ і МФЖ) закликали уряди ухвалити обов’язкову міжнародну конвенцію, яка гарантуватиме безпеку журналістів і покарання для тих, хто чинить проти них насильство.
👉 За даними МФЖ, з початку року загинули щонайменше 99 журналістів і працівників медіа, переважно у зонах воєнних конфліктів. За інформацією ЮНЕСКО, лише одне з десяти вбивств журналістів у світі розслідується — тобто дев’ять із десяти злочинців залишаються безкарними.
📣 Федерації наголошують: настав час створити Міжнародну конвенцію про безпеку та незалежність журналістів, яка зобов’яже держави ефективно розслідувати напади на представників медіа і гарантувати їм захист. Документ має стати глобальною правовою основою для захисту журналістів, які ризикують життям, повідомляючи правду.
☝🏻Європейська та Міжнародна федерації журналістів (ЄФЖ і МФЖ) закликали уряди ухвалити обов’язкову міжнародну конвенцію, яка гарантуватиме безпеку журналістів і покарання для тих, хто чинить проти них насильство.
👉 За даними МФЖ, з початку року загинули щонайменше 99 журналістів і працівників медіа, переважно у зонах воєнних конфліктів. За інформацією ЮНЕСКО, лише одне з десяти вбивств журналістів у світі розслідується — тобто дев’ять із десяти злочинців залишаються безкарними.
📣 Федерації наголошують: настав час створити Міжнародну конвенцію про безпеку та незалежність журналістів, яка зобов’яже держави ефективно розслідувати напади на представників медіа і гарантувати їм захист. Документ має стати глобальною правовою основою для захисту журналістів, які ризикують життям, повідомляючи правду.
👍5❤1
#можливості
🏥 Журналістки можуть отримати фінансову підтримку на медичні послуги завдяки ініціативі «Жінки в медіа» у партнерстві з European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF). Із 2022 року ця програма вже допомогла сотням медійниць подбати про себе.
💸 Підтримка передбачає компенсацію витрат до 7000 грн на:
• обстеження жіночого здоров’я (онкологічна й гормональна панелі, консультації гінеколога, мамолога);
• консультації психотерапевта;
• перевірку зору, придбання окулярів або апарату для вимірювання тиску.
Щоб отримати допомогу, потрібно заповнити коротку форму до 14 листопада та надати підтвердження отриманих послуг. Скористатися підтримкою можна до 14 грудня.
Організатори наголошують: відповідальність за соціальне забезпечення та медичне страхування — на власниках медіа, але програма допомагає тим, хто зараз не має змоги отримати необхідні обстеження.
Підтвердження отримають тільки відібрані заявки.
Деталі та умови програми 👈
🏥 Журналістки можуть отримати фінансову підтримку на медичні послуги завдяки ініціативі «Жінки в медіа» у партнерстві з European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF). Із 2022 року ця програма вже допомогла сотням медійниць подбати про себе.
💸 Підтримка передбачає компенсацію витрат до 7000 грн на:
• обстеження жіночого здоров’я (онкологічна й гормональна панелі, консультації гінеколога, мамолога);
• консультації психотерапевта;
• перевірку зору, придбання окулярів або апарату для вимірювання тиску.
Щоб отримати допомогу, потрібно заповнити коротку форму до 14 листопада та надати підтвердження отриманих послуг. Скористатися підтримкою можна до 14 грудня.
Організатори наголошують: відповідальність за соціальне забезпечення та медичне страхування — на власниках медіа, але програма допомагає тим, хто зараз не має змоги отримати необхідні обстеження.
Підтвердження отримають тільки відібрані заявки.
Деталі та умови програми 👈
❤4👍2
46 % українців за останні пів року свідомо уникали новин про війну — такі результати оприлюднила команда MDF Research Lab у дослідженні «Інформаційна втома як вікно можливостей». Причини — перевантаження, повторюваність тем і психологічна напруга.
👀 Понад половина — 54 % — визнає, що отримує більше новин, ніж здатна опрацювати. 58 % зізнаються, що втомилися від повторення одних і тих самих тем.
Найчутливішою до інформаційного навантаження виявилася молодь 18–24 років — 65 % з них уникають воєнних новин. Водночас прифронтові регіони демонструють стійкість: понад половина жителів Сходу та Півдня продовжують активно стежити за ситуацією, бо інформація для них — питання виживання.
📰 Можливості для регіональних редакцій
Команда MDF називає це явище «вікном можливостей» для місцевих медіа. Адже саме вони здатні подолати дистанцію між новинами і людьми. 66,2 % українців кажуть, що добре поінформовані про життя у своїх громадах, а 29,5 % постійно користуються локальними джерелами. Це означає, що довіра концентрується там, де є близькість — у громадах.
Дослідники закликають редакції не відмовлятися від воєнної теми, а подавати її через призму місцевого життя: через історії людей, відбудову, зміни у громадах. Втомлена аудиторія очікує не потоку тривожних повідомлень, а пояснення, що допомагає залишатися стійкими.
👀 Понад половина — 54 % — визнає, що отримує більше новин, ніж здатна опрацювати. 58 % зізнаються, що втомилися від повторення одних і тих самих тем.
Найчутливішою до інформаційного навантаження виявилася молодь 18–24 років — 65 % з них уникають воєнних новин. Водночас прифронтові регіони демонструють стійкість: понад половина жителів Сходу та Півдня продовжують активно стежити за ситуацією, бо інформація для них — питання виживання.
📰 Можливості для регіональних редакцій
Команда MDF називає це явище «вікном можливостей» для місцевих медіа. Адже саме вони здатні подолати дистанцію між новинами і людьми. 66,2 % українців кажуть, що добре поінформовані про життя у своїх громадах, а 29,5 % постійно користуються локальними джерелами. Це означає, що довіра концентрується там, де є близькість — у громадах.
Дослідники закликають редакції не відмовлятися від воєнної теми, а подавати її через призму місцевого життя: через історії людей, відбудову, зміни у громадах. Втомлена аудиторія очікує не потоку тривожних повідомлень, а пояснення, що допомагає залишатися стійкими.
❤3🤔1
#можливості
💸 УВАГА, гранти! IMS оголошує конкурс для українських редакцій
Міжнародна медіа підтримка (IMS) запрошує українські медіа, які працюють в інтересах суспільства, подавати заявки на отримання грантів. Пріоритет — контент, що служить спільноті, захищає суспільний інтерес і сприяє європейській інтеграції України.
📌 Що підтримується:
Гранти призначені для виробництва медіаконтенту, заснованого на фактах, інклюзивного та привабливого, який сприяє демократичному діалогу.
Особлива увага — ініціативам, що орієнтовані на молодь, жінок, маргіналізовані спільноти або ті, які мають обмежений доступ до незалежної інформації.
📋 Вимоги до заявників:
• Зареєстровані в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення та працюють щонайменше 1 рік.
• Виробляють оригінальний контент і розуміють свою аудиторію (IMS надасть дослідження сегментації аудиторії).
• Інтегрують принципи різноманіття, рівності та інклюзії (DEI) у проєкт.
📅 Період реалізації: 1 січня 2026 р. — 31 грудня 2026 р.
⏰ Дедлайн подачі: до 23:59 16 листопада 2025 р.
💰 Бюджет не обмежений, але має бути обґрунтованим.
Аплікаційна форма
Форма для бюджету
💸 УВАГА, гранти! IMS оголошує конкурс для українських редакцій
Міжнародна медіа підтримка (IMS) запрошує українські медіа, які працюють в інтересах суспільства, подавати заявки на отримання грантів. Пріоритет — контент, що служить спільноті, захищає суспільний інтерес і сприяє європейській інтеграції України.
📌 Що підтримується:
Гранти призначені для виробництва медіаконтенту, заснованого на фактах, інклюзивного та привабливого, який сприяє демократичному діалогу.
Особлива увага — ініціативам, що орієнтовані на молодь, жінок, маргіналізовані спільноти або ті, які мають обмежений доступ до незалежної інформації.
📋 Вимоги до заявників:
• Зареєстровані в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення та працюють щонайменше 1 рік.
• Виробляють оригінальний контент і розуміють свою аудиторію (IMS надасть дослідження сегментації аудиторії).
• Інтегрують принципи різноманіття, рівності та інклюзії (DEI) у проєкт.
📅 Період реалізації: 1 січня 2026 р. — 31 грудня 2026 р.
⏰ Дедлайн подачі: до 23:59 16 листопада 2025 р.
💰 Бюджет не обмежений, але має бути обґрунтованим.
Аплікаційна форма
Форма для бюджету
⚡2
🕵️♀️ Як журналістам не стати мішенню хакерів?
☕💻 Сьогодні під час онлайн-медіакави «Кібергігієна для медійників: як працювати без страху зламу», яку організував Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ, говорили про те, як захистити свої акаунти і гаджети та чому цифрова безпека сьогодні – це не просто знання «для галочки», а обов’язкова складова професійної безпеки та відповідальності журналіста.
❇️ Спікеркою була Наталія Войтович, доцент кафедри теорії і практики журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, членкиня НСЖУ, тренерка з медіаграмотності та координакторка Львівського центру журналістської солідарності НСЖУ.
Разом із досвідченою медіатренеркою учасники розбирали найпоширеніші кіберзагрози, навчалися створювати надійні паролі, розпізнавати шкідливі посилання й дбати про захист джерел.
У невимушеній атмосфері медійники ділилися власним досвідом, ставили запитання та обговорювали прості кроки, які допомагають мінімізувати ризики й працювати без страху зламу.
➡️ Детальніше – незабаром на сайті ДОО НСЖУ.
☕💻 Сьогодні під час онлайн-медіакави «Кібергігієна для медійників: як працювати без страху зламу», яку організував Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ, говорили про те, як захистити свої акаунти і гаджети та чому цифрова безпека сьогодні – це не просто знання «для галочки», а обов’язкова складова професійної безпеки та відповідальності журналіста.
❇️ Спікеркою була Наталія Войтович, доцент кафедри теорії і практики журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, членкиня НСЖУ, тренерка з медіаграмотності та координакторка Львівського центру журналістської солідарності НСЖУ.
Разом із досвідченою медіатренеркою учасники розбирали найпоширеніші кіберзагрози, навчалися створювати надійні паролі, розпізнавати шкідливі посилання й дбати про захист джерел.
У невимушеній атмосфері медійники ділилися власним досвідом, ставили запитання та обговорювали прості кроки, які допомагають мінімізувати ризики й працювати без страху зламу.
➡️ Детальніше – незабаром на сайті ДОО НСЖУ.
👍3🤔1