⚖️Резюме робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні від 30.08.2023⚖️
1️⃣ Поточний стан фінансування
ВРП
Проблеми з поточними видатками відсутні.
Розрахунки з контрагентами за капітальними видатками, які були заплановані на поточний рік здійснені.
Верховний Суд
Проблеми зі здійсненням поточних видатків відсутні.
Рівень надходження судового збору у серпні є одним з найгірших за 2023 рік. Прогнозований Державним бюджетом показник у цьому місяці виконано лише на 43%.
Ця обставина ще раз змушує звернути увагу Уряду до необхідності більш реалістичного планування надходжень судового збору у проекті Закону про Держбюджет 2024 року та до необхідності закладення захищених видатків Верховного Суду, як і інших органів та установ системи правосуддя, виключно за рахунок загального фонду Держбюджету.
ДСА України
Бюджетні асигнування у серпні відкриті у повному обсязі і за загальним, і за спеціальним фондом, проблеми зі здійсненням поточних видатків відсутні.
За рахунок перевиконання надходжень судового збору ДСА звернулася до Мінфіну з пропозицією перерозподілу 300 млн. грн. до фонду оплати праці для здійснення подальших стимулюючих виплат у системі ДСА на рівні 40% від посадового окладу.
Заборгованість перед співробітниками ССО за виконання Постанови КМУ № 168 у поточному році буде сплачуватися лише в порядку виконання судових рішень.
ДСА задекларувала у бюджетному запиті на 2024 рік необхідність передбачення видатків у розмірі 2 млрд. грн. для погашення даної заборгованості.
2️⃣ Бюджетний запит ВРП на 2023 рік
Граничний обсяг видатків даного органу доведений Міністерством фінансів у розмірі 2023 року зі зменшенням на суму капітальних видатків (на придбання обладнання), які були здійснені у поточному році.
Такий обсяг створює ряд проблем, оскільки потреба у видатках ВРП у 2024 році не зменшилася, але при цьому розмір прожиткового мінімуму, який є базисними для обрахування видатків на оплату праці, збільшився та зумовив збільшення даних видатків у бюджеті ВРП.
Також створюється ряд бюджетних проблем через незабезпечення видатків, зумовлених запуском служби дисциплінарних інспекторів.
3️⃣ Відповідь Міністерства фінансів на доручення Президента щодо петиції про критичний відтік кадрів, зумовлений низькою оплатою праці в судах та необхідність прийняття законопроекту № 6311
Відповідь Міністерства фінансів України не витримує жодної критики.
Не обґрунтованими та не відповідаючими дійсності є аргументи щодо необхідності збільшення видатків для реалізації законопроекту 6311 під час дії воєнного стану, щодо комплексного врегулювання оплати праці в апаратах судів законопроектом 8222.
Маніпулятивними є дані щодо середніх показників заробітної плати.
Уряд має переглянути свою відповідь, оскільки листом Міністерства фінансів демонструється повна зневага до доручення Президента України та відповідно до петиції громадян України.
4️⃣ Скорочення посади заступника керівника апарату суду в судах зі штатом менше 75 осіб
ВРП наразі не вбачає підстав для перегляду свого рішення. Такою підставою може стати визначення Державною судовою адміністрацією нормативів кадрового забезпечення у судах, розробка яких наразі здійснюється.
Представник ВРП у робочій групі зазначив, що ДСА та суди при цьому не позбавлені права запропонувати заступникам керівників апаратів роботу в суді на іншій посаді.
РСУ раніше зверталася до ВРП з пропозицією визначення кількості заступників керівника апарату за аналогією з кількістю заступників голови суду, яка є більш мʼякою.
Власне така ж система запропонована законопроектом 9173, напрацьованим нашою робочою групою. За словами представника ВРП, Вища Рада Правосуддя не заперечуватиме проти такого способу визначення кількості заступників керівників апаратів судів, якщо Парламент підтримає вказаний законопроект.
5️⃣ Обговорили деякі актуальні проблеми формування бюджетів судів, інших органів та установ у системі правосуддя
🎞Детальніше про кожне з питань можна дізнатися з відеозапису засідання: https://youtu.be/0xAxFJTTGLI
1️⃣ Поточний стан фінансування
ВРП
Проблеми з поточними видатками відсутні.
Розрахунки з контрагентами за капітальними видатками, які були заплановані на поточний рік здійснені.
Верховний Суд
Проблеми зі здійсненням поточних видатків відсутні.
Рівень надходження судового збору у серпні є одним з найгірших за 2023 рік. Прогнозований Державним бюджетом показник у цьому місяці виконано лише на 43%.
Ця обставина ще раз змушує звернути увагу Уряду до необхідності більш реалістичного планування надходжень судового збору у проекті Закону про Держбюджет 2024 року та до необхідності закладення захищених видатків Верховного Суду, як і інших органів та установ системи правосуддя, виключно за рахунок загального фонду Держбюджету.
ДСА України
Бюджетні асигнування у серпні відкриті у повному обсязі і за загальним, і за спеціальним фондом, проблеми зі здійсненням поточних видатків відсутні.
За рахунок перевиконання надходжень судового збору ДСА звернулася до Мінфіну з пропозицією перерозподілу 300 млн. грн. до фонду оплати праці для здійснення подальших стимулюючих виплат у системі ДСА на рівні 40% від посадового окладу.
Заборгованість перед співробітниками ССО за виконання Постанови КМУ № 168 у поточному році буде сплачуватися лише в порядку виконання судових рішень.
ДСА задекларувала у бюджетному запиті на 2024 рік необхідність передбачення видатків у розмірі 2 млрд. грн. для погашення даної заборгованості.
2️⃣ Бюджетний запит ВРП на 2023 рік
Граничний обсяг видатків даного органу доведений Міністерством фінансів у розмірі 2023 року зі зменшенням на суму капітальних видатків (на придбання обладнання), які були здійснені у поточному році.
Такий обсяг створює ряд проблем, оскільки потреба у видатках ВРП у 2024 році не зменшилася, але при цьому розмір прожиткового мінімуму, який є базисними для обрахування видатків на оплату праці, збільшився та зумовив збільшення даних видатків у бюджеті ВРП.
Також створюється ряд бюджетних проблем через незабезпечення видатків, зумовлених запуском служби дисциплінарних інспекторів.
3️⃣ Відповідь Міністерства фінансів на доручення Президента щодо петиції про критичний відтік кадрів, зумовлений низькою оплатою праці в судах та необхідність прийняття законопроекту № 6311
Відповідь Міністерства фінансів України не витримує жодної критики.
Не обґрунтованими та не відповідаючими дійсності є аргументи щодо необхідності збільшення видатків для реалізації законопроекту 6311 під час дії воєнного стану, щодо комплексного врегулювання оплати праці в апаратах судів законопроектом 8222.
Маніпулятивними є дані щодо середніх показників заробітної плати.
Уряд має переглянути свою відповідь, оскільки листом Міністерства фінансів демонструється повна зневага до доручення Президента України та відповідно до петиції громадян України.
4️⃣ Скорочення посади заступника керівника апарату суду в судах зі штатом менше 75 осіб
ВРП наразі не вбачає підстав для перегляду свого рішення. Такою підставою може стати визначення Державною судовою адміністрацією нормативів кадрового забезпечення у судах, розробка яких наразі здійснюється.
Представник ВРП у робочій групі зазначив, що ДСА та суди при цьому не позбавлені права запропонувати заступникам керівників апаратів роботу в суді на іншій посаді.
РСУ раніше зверталася до ВРП з пропозицією визначення кількості заступників керівника апарату за аналогією з кількістю заступників голови суду, яка є більш мʼякою.
Власне така ж система запропонована законопроектом 9173, напрацьованим нашою робочою групою. За словами представника ВРП, Вища Рада Правосуддя не заперечуватиме проти такого способу визначення кількості заступників керівників апаратів судів, якщо Парламент підтримає вказаний законопроект.
5️⃣ Обговорили деякі актуальні проблеми формування бюджетів судів, інших органів та установ у системі правосуддя
🎞Детальніше про кожне з питань можна дізнатися з відеозапису засідання: https://youtu.be/0xAxFJTTGLI
Сьогодні на засіданні Комітету ВРУ з питань правової політики були розглянуті наступні законопроекти
1. Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження, реєстр. № 9363 — рекомендували включити до порядку денного та прийняти в першому читанні за основу.
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт, реєстр. № 9149 — рекомендували включити до порядку денного та прийняти в першому читанні за основу.
3. Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, реєстр. № 9483-2 — провели обговорення та проголосували щодо деяких поправок, через втрату кворуму вирішили продовжити розгляд даного законопроекту завтра.
🎞Детальніше про кожне з питань можна дізнатися з відеозапису засідання:
Законопроект № 9363: https://youtu.be/7K4xbJ0GrU4
Законопроект № 9149 https://youtu.be/vpzwvaJK-o0
Законопроект № 9483-2:
частина 1: https://youtu.be/dWrALwXXdXM
частина 2: https://youtu.be/umDscMvMI7Y
1. Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження, реєстр. № 9363 — рекомендували включити до порядку денного та прийняти в першому читанні за основу.
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт, реєстр. № 9149 — рекомендували включити до порядку денного та прийняти в першому читанні за основу.
3. Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, реєстр. № 9483-2 — провели обговорення та проголосували щодо деяких поправок, через втрату кворуму вирішили продовжити розгляд даного законопроекту завтра.
🎞Детальніше про кожне з питань можна дізнатися з відеозапису засідання:
Законопроект № 9363: https://youtu.be/7K4xbJ0GrU4
Законопроект № 9149 https://youtu.be/vpzwvaJK-o0
Законопроект № 9483-2:
частина 1: https://youtu.be/dWrALwXXdXM
частина 2: https://youtu.be/umDscMvMI7Y
Комітет ВРУ питань правової політики рекомендував парламенту прийняти в другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (реєстр. № 9483-2) в редакції, запропонованій Комітетом.
Думаю, у найближчий час цей законопроект буде підтриманий Верховною Радою, що розблокує відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя.
Нагадую, що необхідність зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів була умовою міжнародних партнерів, для відновлення розгляду дисциплінарних скарг щодо суддів.
Таким чином, орієнтовно у вересні-жовтні цього року члени ВРП відновлять розгляд дисциплінарних скарг на суддів, яких у Вищій раді правосуддя накопичилося вже більше 10 тисяч.
Після формування служби дисциплінарних інспекторів розгляд скарг відбуватиметься за їхньої участі.
Думаю, у найближчий час цей законопроект буде підтриманий Верховною Радою, що розблокує відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя.
Нагадую, що необхідність зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів була умовою міжнародних партнерів, для відновлення розгляду дисциплінарних скарг щодо суддів.
Таким чином, орієнтовно у вересні-жовтні цього року члени ВРП відновлять розгляд дисциплінарних скарг на суддів, яких у Вищій раді правосуддя накопичилося вже більше 10 тисяч.
Після формування служби дисциплінарних інспекторів розгляд скарг відбуватиметься за їхньої участі.
Дещо про видатки, зумовлені законопроектом щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів
01.09.2023 на засіданні Комітету ВРУ з питань правової політики під час підготовки законопроекту 9483-2 до ІІ читання член Вищої ради правосуддя Роман Маселко запевнив, що ВРП не потребує додаткових видатків для введення посади помічників членів ВРП.
За його словами оплата праці помічників буде здійснюватися за рахунок коштів передбачених для оплати праці нині працюючих спеціалістів секретаріату ВРП. Чисельність посад спеціалістів ж буде скороченою на кількість нововведених посад помічників членів ВРП.
Фактично спеціалісти перейдуть з посад державної служби на патронатну.
🎞Детальніше у відео: https://youtu.be/my7p8_9Xcec
Також, оскільки Міністерство фінансів довело Вищій раді правосуддя граничні видатки на 2024 рік без урахування створення та діяльності служби дисциплінарних інспекторів, ініціював доповнення закону положенням про доручення Уряду передбачити у проекті Закону про Державний бюджет на 2024 рік видатки на забезпечення діяльності служби дисциплінарних інспекторів.
Для діяльності служби, окрім іншого, необхідні приміщення для робочих місць інспекторів, видатки на які необхідно закласти в бюджет 2024 року.
🎞Детальніше у відео: https://youtu.be/Ah-lpXEurRM
01.09.2023 на засіданні Комітету ВРУ з питань правової політики під час підготовки законопроекту 9483-2 до ІІ читання член Вищої ради правосуддя Роман Маселко запевнив, що ВРП не потребує додаткових видатків для введення посади помічників членів ВРП.
За його словами оплата праці помічників буде здійснюватися за рахунок коштів передбачених для оплати праці нині працюючих спеціалістів секретаріату ВРП. Чисельність посад спеціалістів ж буде скороченою на кількість нововведених посад помічників членів ВРП.
Фактично спеціалісти перейдуть з посад державної служби на патронатну.
🎞Детальніше у відео: https://youtu.be/my7p8_9Xcec
Також, оскільки Міністерство фінансів довело Вищій раді правосуддя граничні видатки на 2024 рік без урахування створення та діяльності служби дисциплінарних інспекторів, ініціював доповнення закону положенням про доручення Уряду передбачити у проекті Закону про Державний бюджет на 2024 рік видатки на забезпечення діяльності служби дисциплінарних інспекторів.
Для діяльності служби, окрім іншого, необхідні приміщення для робочих місць інспекторів, видатки на які необхідно закласти в бюджет 2024 року.
🎞Детальніше у відео: https://youtu.be/Ah-lpXEurRM
Верховна Рада прийняла Закон щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів ВРП (законопроект 9483-2).
Я не підтримав його своїм голосом. Поясню чому.
Відповідно до поправок 436 та 437 до даного законопроекту до дисциплінарних проваджень, розпочатих до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів, не застосовуються обмеження тривалості провадження строком 18 місяців.
Тобто урахування цих поправок створило групу суддів, щодо яких дисциплінарні провадження можуть розглядатися протягом необмеженого строку. Це поставить таких суддів у підвішене становище та створить можливість постійного тиску на них.
Відповідна норма суперечить статті 8 Європейської конвенції з прав людини, на що неодноразово вказував ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Так у рішенні по справі «Штрекер проти Норвегії» ЄСПЛ вказує, що «строк притягнення до відповідальності повинен бути обмеженим, аби запобігти неправомірному переслідуванню особи за давно минуле правопорушення».
ЄСПЛ також зазначив, що строк притягнення до відповідальності повинен бути пропорційним тяжкості злочину та меті кари.
У справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 Конвенції внаслідок порушення принципу правової визначеності з огляду на відсутність у законодавстві України положень щодо строків давності притягнення судді до відповідальності за порушення присяги.
Таким чином прийнятий Закон містить норму, яка:
1️⃣ суперечить Європейській конвенції;
2️⃣ дискримінує окрему групу суддів, порушуючи їхні права через обставини, які виникли з вини держави, а не даних суддів.
Тим паче, що мова йде про дисциплінарні правопорушення. Найменш шкідливий вид протиправної поведінки, строк притягнення до відповідальності за які має бути найкоротшим, а не необмеженим.
Перед голосуванням ставив поправки 436 і 437 на підтвердження та просив не підтримувати їх. Однак, викладеними вище аргументами більшість своїх колег переконати не зміг.
А голосувати за законопроект, який своєю нормою суперечить ЄКПЛ, вважаю не правильним.
Я не підтримав його своїм голосом. Поясню чому.
Відповідно до поправок 436 та 437 до даного законопроекту до дисциплінарних проваджень, розпочатих до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів, не застосовуються обмеження тривалості провадження строком 18 місяців.
Тобто урахування цих поправок створило групу суддів, щодо яких дисциплінарні провадження можуть розглядатися протягом необмеженого строку. Це поставить таких суддів у підвішене становище та створить можливість постійного тиску на них.
Відповідна норма суперечить статті 8 Європейської конвенції з прав людини, на що неодноразово вказував ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Так у рішенні по справі «Штрекер проти Норвегії» ЄСПЛ вказує, що «строк притягнення до відповідальності повинен бути обмеженим, аби запобігти неправомірному переслідуванню особи за давно минуле правопорушення».
ЄСПЛ також зазначив, що строк притягнення до відповідальності повинен бути пропорційним тяжкості злочину та меті кари.
У справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 Конвенції внаслідок порушення принципу правової визначеності з огляду на відсутність у законодавстві України положень щодо строків давності притягнення судді до відповідальності за порушення присяги.
Таким чином прийнятий Закон містить норму, яка:
1️⃣ суперечить Європейській конвенції;
2️⃣ дискримінує окрему групу суддів, порушуючи їхні права через обставини, які виникли з вини держави, а не даних суддів.
Тим паче, що мова йде про дисциплінарні правопорушення. Найменш шкідливий вид протиправної поведінки, строк притягнення до відповідальності за які має бути найкоротшим, а не необмеженим.
Перед голосуванням ставив поправки 436 і 437 на підтвердження та просив не підтримувати їх. Однак, викладеними вище аргументами більшість своїх колег переконати не зміг.
А голосувати за законопроект, який своєю нормою суперечить ЄКПЛ, вважаю не правильним.
Проект Закону № 9422 щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, який найближчим часом має голосуватися парламентом, містить одну зовсім несвоєчасну норму, яка потрапила туди зовсім випадково.
Нині Закон "Про споживче кредитування" містить норму, згідно з якою у разі прострочення споживачем виконання своїх зобов'язань за споживчим кредитом під час дії правового режиму воєнного стану та 30 після нього, він звільняється від відповідальності за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Законопроектом 9422 пропонується ж скоротити строки, у які споживачі звільняються від вказаної відповідальності періодом з 1 березня 2022 року до дати набрання законної чинності законопроектом 9422.
Коли у міста та села Херсонської, Одеської, Запорізької, Донецької та решти прифронтових областей щодня прилітають ворожі ракети та снаряди, вимагати від їх мешканців сплати 100% штрафу за прострочення платежів за споживчими кредитами, м'яко кажучи — аморально.
Проситиму колег з фінансового комітету запевнення, що дане положення буде виключене з проекту 9422 до другого читання, або не підтримуватиму його при голосуванні у першому.
Нині Закон "Про споживче кредитування" містить норму, згідно з якою у разі прострочення споживачем виконання своїх зобов'язань за споживчим кредитом під час дії правового режиму воєнного стану та 30 після нього, він звільняється від відповідальності за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Законопроектом 9422 пропонується ж скоротити строки, у які споживачі звільняються від вказаної відповідальності періодом з 1 березня 2022 року до дати набрання законної чинності законопроектом 9422.
Коли у міста та села Херсонської, Одеської, Запорізької, Донецької та решти прифронтових областей щодня прилітають ворожі ракети та снаряди, вимагати від їх мешканців сплати 100% штрафу за прострочення платежів за споживчими кредитами, м'яко кажучи — аморально.
Проситиму колег з фінансового комітету запевнення, що дане положення буде виключене з проекту 9422 до другого читання, або не підтримуватиму його при голосуванні у першому.
Комітет ВРУ з питань правової політики 14.09.2023 надав висновки на законопроекти, рекомендувавши їх до прийняття у першому читанні за основу:
▫️9451 щодо розблокування екстрадиції військових злочинців
🎞 https://youtu.be/m9tjWryXjSo
▫️9582 щодо обрання заступників членів Дорадчої групи експертів для відбору суддів КСУ
🎞https://youtu.be/G1iHw0sk7uY
▫️9455 щодо процедури завершення оцінювання судді, щодо якого ВРП відмовила у задоволенні подання ВККСУ про звільнення
🎞https://youtu.be/40ZmhTIsx10
▫️9439 щодо надання Президенту права на підставі інформації від СБУ чи НАБУ повертати подання ВРП про призначення особи на посаду судді
🎞https://youtu.be/IYzDcVOv1Mk
🔹звернувся до Голови ВРУ з пропозицією щодо усунення неузгодженостей у прийнятому законопроекті 9483-2
🎞https://youtu.be/9X2sd7RPIQE
🔸оголосив:
▫️про початок прийняття пропозицій стосовно кандидатур до складу Дорадчої групи експертів від депутатських фракцій для відбору суддів КСУ;
▫️про про початок конкурсного відбору кандидатур на посаду судді КСУ.
🎞https://youtu.be/hf-jZ6_NBQY
▫️9451 щодо розблокування екстрадиції військових злочинців
🎞 https://youtu.be/m9tjWryXjSo
▫️9582 щодо обрання заступників членів Дорадчої групи експертів для відбору суддів КСУ
🎞https://youtu.be/G1iHw0sk7uY
▫️9455 щодо процедури завершення оцінювання судді, щодо якого ВРП відмовила у задоволенні подання ВККСУ про звільнення
🎞https://youtu.be/40ZmhTIsx10
▫️9439 щодо надання Президенту права на підставі інформації від СБУ чи НАБУ повертати подання ВРП про призначення особи на посаду судді
🎞https://youtu.be/IYzDcVOv1Mk
🔹звернувся до Голови ВРУ з пропозицією щодо усунення неузгодженостей у прийнятому законопроекті 9483-2
🎞https://youtu.be/9X2sd7RPIQE
🔸оголосив:
▫️про початок прийняття пропозицій стосовно кандидатур до складу Дорадчої групи експертів від депутатських фракцій для відбору суддів КСУ;
▫️про про початок конкурсного відбору кандидатур на посаду судді КСУ.
🎞https://youtu.be/hf-jZ6_NBQY
Сергій Демченко
Комітет ВРУ з питань правової політики 14.09.2023 надав висновки на законопроекти, рекомендувавши їх до прийняття у першому читанні за основу: ▫️9451 щодо розблокування екстрадиції військових злочинців 🎞 https://youtu.be/m9tjWryXjSo ▫️9582 щодо обрання заступників…
З рекомендованими до прийняття проектами законів, на мою думку, є певні проблеми:
📑Законопроект 9451, як я вважаю, зумовить дискримінацію.
Будь-який засуджений буде вправі звернутися на утримання в установах, передбачених задля екстрадованих засуджених.
У разі відмови – звернутися до ЄСПЛ та отримати відшкодування через дискримінаційне порушення ст.3 та ст.13 Європейської конвенції про захист прав людини.
🎞 https://youtu.be/m9tjWryXjSo
📑Законопроект 9455, рекомендований до прийняття за основу, зумовить ситуацію, за якої судді нескінченну кількість разів проходитимуть одну й ту ж стадію оцінювання на відповідність займаній посаді, якщо ВРП не погоджуватиметься з рішенням ВККСУ щодо невідповідності судді займаній посаді.
🎞https://youtu.be/40ZmhTIsx10
📑Законопроект 9439, рекомендований до прийняття за основу, всупереч Конституції надасть Президенту України повноваження повертати подання ВРП про призначення на посаду судді. Окрім невідповідності Конституції, суперсумнівною є й підстава для такого повернення — інформація отримана від СБУ чи НАБУ, яка свідчить про вчинення кандидатом на посаду судді дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам.
Тобто проект, окрім розширення повноважень Президента, пропонує ще й позбавляти особу права на працю і доступ до суддівської професії не на підставі вироку суду, а на підставі інформації.
Абсолютно помилковий спосіб вирішення проблеми.
До речі, Комітет проголосував за прийняття відповідного висновку на законопроект 9439, однак не зміг визначитися з тим, хто доповідатиме його на пленарному засіданні ВРУ. Тому Комітет муситиме ще раз провести голосування щодо доповідача, перед внесенням законопроекту в зал Верховної Ради.
🎞https://youtu.be/IYzDcVOv1Mk
📑При голосуванні законопроекту 9483-2 у 2 читанні Верховна Рада України змінила строк участі міжнародних представників у відборі інспекторів ВРП з 7 до 5 років, проте в проекті залишилася ще одна норма, в якій вказаний 7-річний строк, що зумовило наявність неузгодженостей.
Усунути розбіжності у вже прийнятому Законі Комітет рекомендував Голові ВРУ шляхом повернення у обидві норми 7-річного строку, що суперечить попередньому рішенню парламенту. І лише в разі, якщо Рада не підтримає таке рішення, запропонувати визначити у обох нормах 5-річний.
Дивно, що під час обговорення не був запропонований 10, або ліпше 15 річний строк.🤪
🎞https://youtu.be/9X2sd7RPIQE
📑Законопроект 9451, як я вважаю, зумовить дискримінацію.
Будь-який засуджений буде вправі звернутися на утримання в установах, передбачених задля екстрадованих засуджених.
У разі відмови – звернутися до ЄСПЛ та отримати відшкодування через дискримінаційне порушення ст.3 та ст.13 Європейської конвенції про захист прав людини.
🎞 https://youtu.be/m9tjWryXjSo
📑Законопроект 9455, рекомендований до прийняття за основу, зумовить ситуацію, за якої судді нескінченну кількість разів проходитимуть одну й ту ж стадію оцінювання на відповідність займаній посаді, якщо ВРП не погоджуватиметься з рішенням ВККСУ щодо невідповідності судді займаній посаді.
🎞https://youtu.be/40ZmhTIsx10
📑Законопроект 9439, рекомендований до прийняття за основу, всупереч Конституції надасть Президенту України повноваження повертати подання ВРП про призначення на посаду судді. Окрім невідповідності Конституції, суперсумнівною є й підстава для такого повернення — інформація отримана від СБУ чи НАБУ, яка свідчить про вчинення кандидатом на посаду судді дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам.
Тобто проект, окрім розширення повноважень Президента, пропонує ще й позбавляти особу права на працю і доступ до суддівської професії не на підставі вироку суду, а на підставі інформації.
Абсолютно помилковий спосіб вирішення проблеми.
До речі, Комітет проголосував за прийняття відповідного висновку на законопроект 9439, однак не зміг визначитися з тим, хто доповідатиме його на пленарному засіданні ВРУ. Тому Комітет муситиме ще раз провести голосування щодо доповідача, перед внесенням законопроекту в зал Верховної Ради.
🎞https://youtu.be/IYzDcVOv1Mk
📑При голосуванні законопроекту 9483-2 у 2 читанні Верховна Рада України змінила строк участі міжнародних представників у відборі інспекторів ВРП з 7 до 5 років, проте в проекті залишилася ще одна норма, в якій вказаний 7-річний строк, що зумовило наявність неузгодженостей.
Усунути розбіжності у вже прийнятому Законі Комітет рекомендував Голові ВРУ шляхом повернення у обидві норми 7-річного строку, що суперечить попередньому рішенню парламенту. І лише в разі, якщо Рада не підтримає таке рішення, запропонувати визначити у обох нормах 5-річний.
Дивно, що під час обговорення не був запропонований 10, або ліпше 15 річний строк.🤪
🎞https://youtu.be/9X2sd7RPIQE
Вчора мав коротке спілкування з Міністром фінансів України щодо сплати заборгованості перед Службою судової охорони.
Позиція Мінфіну поки що незмінна — заперечувати обов'язок держави сплачувати дані кошти.
Мотивація — включення ССО до Постанови КМУ № 168 було помилковим.
Окремим доводом на користь "не треба поспішати виплачувати" є відсутність рішення суду у зразковій справі (хоча, на мій погляд, є очевидним, що пряма норма законодавства має виконуватися і без рішення суду 🤷♂️).
⚖️ До речі, розгляд зразкової справи Великою Палатою Верховного Суду призначений на 21 вересня (завтра). Сподіваюся рішення буде прийняте і Велика Палата поставить крапку в цьому безглуздому спорі.
📑 Паралельно реєструватиму поправку до проекту Закону № 10038, який найближчим часом буде прийнятий за основу.
💰Виплата заборгованості у державою у добровольному порядку коштуватиме платникам податків трохи більше 1,1 млрд. грн. Виплата ж в судовому (з урахуванням усіх відшкодувань, пов'язаних з судовим розглядом) обійдеться майже у 2 млрд. грн.
Що стосується виконання судових рішень держави, то тут у нас з цим усе "чудово", ЄСПЛ не дасть збрехати.
Алгоритм простий та вивірений роками. Після рішення суду Мінфін "в міру наявних можливостей" виділятиме кошти на його виконання. Співробітників ССО поставлять в чергу на виплати за відповідною бюджетною програмою, на яку щороку Мінфін даватиме, умовно, по 1 млн. грн. Таким чином, не довше ніж за 1100 років усі службовці ССО отримають свою законну винагороду👴🏻👵🏻
🗣Тому намагатимуся донести колегам депутатам важливість вирішення даного питання саме способом внесення змін до Державного бюджету.
Позиція Мінфіну поки що незмінна — заперечувати обов'язок держави сплачувати дані кошти.
Мотивація — включення ССО до Постанови КМУ № 168 було помилковим.
Окремим доводом на користь "не треба поспішати виплачувати" є відсутність рішення суду у зразковій справі (хоча, на мій погляд, є очевидним, що пряма норма законодавства має виконуватися і без рішення суду 🤷♂️).
⚖️ До речі, розгляд зразкової справи Великою Палатою Верховного Суду призначений на 21 вересня (завтра). Сподіваюся рішення буде прийняте і Велика Палата поставить крапку в цьому безглуздому спорі.
📑 Паралельно реєструватиму поправку до проекту Закону № 10038, який найближчим часом буде прийнятий за основу.
💰Виплата заборгованості у державою у добровольному порядку коштуватиме платникам податків трохи більше 1,1 млрд. грн. Виплата ж в судовому (з урахуванням усіх відшкодувань, пов'язаних з судовим розглядом) обійдеться майже у 2 млрд. грн.
Що стосується виконання судових рішень держави, то тут у нас з цим усе "чудово", ЄСПЛ не дасть збрехати.
Алгоритм простий та вивірений роками. Після рішення суду Мінфін "в міру наявних можливостей" виділятиме кошти на його виконання. Співробітників ССО поставлять в чергу на виплати за відповідною бюджетною програмою, на яку щороку Мінфін даватиме, умовно, по 1 млн. грн. Таким чином, не довше ніж за 1100 років усі службовці ССО отримають свою законну винагороду👴🏻👵🏻
🗣Тому намагатимуся донести колегам депутатам важливість вирішення даного питання саме способом внесення змін до Державного бюджету.
У цьому каналі ділюся в основному інформацією та своїми особистими думками щодо рішень, які приймаються на засіданнях робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні та Комітету ВРУ з питань правової політики, оскільки це мій основний профіль роботи у парламенті.
Однак остаточні законодавчі рішення завжди приймаються народними депутатами на пленарних засіданнях Верховної Ради, тому думаю варто ділитися своїми думками і щодо цих, прийнятих під скляним куполом рішень.
Щодо прийнятих за останні два дні, які, на мій погляд, варті уваги:
📑10000 — Міністр фінансів України представив у парламенті проект Закону про Державний бюджет на 2024 рік.
💁♂️До 1 жовтня народні депутати та комітети ВРУ мають право подати до нього свої пропозиції та поправки, після чого законопроект розглядатиметься Бюджетним комітетом.
📑10038 — прийнятий за основу проект Закону щодо внесення змін до Держбюджету 2023 щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань.
💁♂️Підтримав, проте шкода, що не зміг переконати колег по фракції віднести до таких першочергових завдань виплату заборгованості перед співробітниками Служби судової охорони за невиконання норм Постанови КМУ №168.
Подам відповідні поправки до ІІ читання, адже закриття заборгованості перед ССО є не менш першочерговим, ніж витрати на секретаріат КМУ, Мінфін, які у законопроекті становлять близько 0,5 млрд. грн.
📑10037 — прийнятий за основу проект, згідно якого ПДФО з оплати праці військовослужбовців, поліцейських, службовців органів цивільного захисту з 1 жовтня 2023 року зараховуватиметься не до місцевих, а до Державного бюджету України, для виробництва боєприпасів і дронів.
💁♂️Законопроект потрібний, але поправками до 2 читання варто допомогти громадам, залишивши у їхніх бюджетах кошти, необхідні для виконання вже взятих зобов'язань.
📑9534 — підтримали пропозиції Президента щодо відкриття декларацій.
💁♂️Підтримував відповідну поправку ще при попередньому голосуванні даного законопроект, ніщо не змусило мене змінити свою думку і в цей раз.
📑9269-д — прийняли за основу проект Закону про повернення пожиттєвого статусу політично значущих осіб.
💁♂️Підтримав даний законопроект у І читанні, оскільки вважаю його необхідним в умовах євроінтеграційних прагнень України.
📑9483-2 — ВРУ усунула неузгодженості у тексті Закону щодо впровадження служби дисциплінарних інспекторів ВРП, визначивши строк участі іноземців у відборі інспекторів — 7 років.
💁♂️Визначення 7-річного строку суперечить попередньому рішенню парламенту, яке було прийняте при голосування законопроекту 9483-2 у ІІ читанні, коли цей строк було змінено з 7 до 5 років. Однак, проблема виникла у зв'язку з тим, що 7 було змінено на 5 в одній нормі, а в іншій вона залишилася.
Таким чином прийняття парламентом на основі рекомендації Комітету правової політики рішення про повернення у обидві норми 7-річного строку є переголосуванням уже прийнятого рішення, чого парламент раніше обіцяв ніколи не робити.
Відповідно, своїм голосом не підтримав таке рішення.
📑9422 — прийняли за основу законопроект про деякі зміни у регулюванні фінансових послуг і, що важливо, про повернення відповідальності за прострочення споживачем своїх зобов'язань за споживчим кредитом під час воєнного стану.
💁♂️Однозначно не підтримав даний законопроект навіть у І читанні. Детально про свої мотиви раніше писав у Фейсбуці. Подаватиму поправки до нього, аби у ІІ читанні виключити з нього ці антисоціальні норми.
І на останок, про наболіле.
📑Законопроект 5456-д, який хоча б частково вирішить проблеми, спричинені бажанням попередньої влади ліквідувати Верховний Суд України, вкотре був у порядку денному. Однак вкотре він знаходився у самому кінці списку і вкотре парламент не дійшов до його прийняття.
Не зрозуміло, чому ця ситуація повторюється з засідання в засідання🤷♂️
Однак остаточні законодавчі рішення завжди приймаються народними депутатами на пленарних засіданнях Верховної Ради, тому думаю варто ділитися своїми думками і щодо цих, прийнятих під скляним куполом рішень.
Щодо прийнятих за останні два дні, які, на мій погляд, варті уваги:
📑10000 — Міністр фінансів України представив у парламенті проект Закону про Державний бюджет на 2024 рік.
💁♂️До 1 жовтня народні депутати та комітети ВРУ мають право подати до нього свої пропозиції та поправки, після чого законопроект розглядатиметься Бюджетним комітетом.
📑10038 — прийнятий за основу проект Закону щодо внесення змін до Держбюджету 2023 щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань.
💁♂️Підтримав, проте шкода, що не зміг переконати колег по фракції віднести до таких першочергових завдань виплату заборгованості перед співробітниками Служби судової охорони за невиконання норм Постанови КМУ №168.
Подам відповідні поправки до ІІ читання, адже закриття заборгованості перед ССО є не менш першочерговим, ніж витрати на секретаріат КМУ, Мінфін, які у законопроекті становлять близько 0,5 млрд. грн.
📑10037 — прийнятий за основу проект, згідно якого ПДФО з оплати праці військовослужбовців, поліцейських, службовців органів цивільного захисту з 1 жовтня 2023 року зараховуватиметься не до місцевих, а до Державного бюджету України, для виробництва боєприпасів і дронів.
💁♂️Законопроект потрібний, але поправками до 2 читання варто допомогти громадам, залишивши у їхніх бюджетах кошти, необхідні для виконання вже взятих зобов'язань.
📑9534 — підтримали пропозиції Президента щодо відкриття декларацій.
💁♂️Підтримував відповідну поправку ще при попередньому голосуванні даного законопроект, ніщо не змусило мене змінити свою думку і в цей раз.
📑9269-д — прийняли за основу проект Закону про повернення пожиттєвого статусу політично значущих осіб.
💁♂️Підтримав даний законопроект у І читанні, оскільки вважаю його необхідним в умовах євроінтеграційних прагнень України.
📑9483-2 — ВРУ усунула неузгодженості у тексті Закону щодо впровадження служби дисциплінарних інспекторів ВРП, визначивши строк участі іноземців у відборі інспекторів — 7 років.
💁♂️Визначення 7-річного строку суперечить попередньому рішенню парламенту, яке було прийняте при голосування законопроекту 9483-2 у ІІ читанні, коли цей строк було змінено з 7 до 5 років. Однак, проблема виникла у зв'язку з тим, що 7 було змінено на 5 в одній нормі, а в іншій вона залишилася.
Таким чином прийняття парламентом на основі рекомендації Комітету правової політики рішення про повернення у обидві норми 7-річного строку є переголосуванням уже прийнятого рішення, чого парламент раніше обіцяв ніколи не робити.
Відповідно, своїм голосом не підтримав таке рішення.
📑9422 — прийняли за основу законопроект про деякі зміни у регулюванні фінансових послуг і, що важливо, про повернення відповідальності за прострочення споживачем своїх зобов'язань за споживчим кредитом під час воєнного стану.
💁♂️Однозначно не підтримав даний законопроект навіть у І читанні. Детально про свої мотиви раніше писав у Фейсбуці. Подаватиму поправки до нього, аби у ІІ читанні виключити з нього ці антисоціальні норми.
І на останок, про наболіле.
📑Законопроект 5456-д, який хоча б частково вирішить проблеми, спричинені бажанням попередньої влади ліквідувати Верховний Суд України, вкотре був у порядку денному. Однак вкотре він знаходився у самому кінці списку і вкотре парламент не дійшов до його прийняття.
Не зрозуміло, чому ця ситуація повторюється з засідання в засідання🤷♂️
👨⚖️⚖️👩⚖️Велика Палата Верховного Суду підтвердила протиправність несплати додаткової винагороди співробітникам ССО за постановою КМУ № 168.
Цього вівторка Міністр фінансів України прямо сказав, що Мінфін не сплачуватиме заборгованість перед співробітниками Служби судової охорони за невиплату додаткової винагороди, передбаченої співробітникам Судової охорони Кабмінівською постановою № 168, до того, як Верховний Суд остаточно не вирішить даний спір.
Вчора 21.09.2023 Велика Палата Верховного Суду винесла остаточне рішення у зразковій справі щодо даного питання.
У ньому визнала протиправною бездіяльність щодо невиплати додаткової винагороди співробітникам ССО та зобов'язала нарахувати і виплатити винагороду у розмірі 30 тис. грн. на місяць починаючи з 24.02.2022.
Вітаємо Уряд з ефективною управлінською фінансовою політикою.
За розрахунками ССО заборгованість перед співробітниками, за час поки вони були включені до Постанови № 168 склала 1,1 млрд. грн.
Після рішення у зразковій справі суди один за одним виноситимуть свої рішення на користь співробітників ССО. Станом на квітень цього року в судах було 3 143 їхніх позовів, при загальній чисельності співробітників 4200 осіб. Можливо наразі кількість позовів зросла, а після рішення Великої Палати, напевно, їх подасть і решта судових охоронців.
Таким чином держава буде змушена за рахунок коштів платників податків сплатити не лише 1,1 млрд. грн. невиплаченої винагороди, а й додаткові кошти, спричинені бездіяльністю Уряду та небажанням Мінфіну своєчасно виконувати свої зобовʼязання перед громадянами України (компенсувати судовий збір, витрати на правничу допомогу, виконавчий збір, накладення штрафів на установи та їх працівників і решта пов'язаних витрат), що значною мірою збільшить загальну суму видатків з бюджету.
Ну або ж Уряд і далі продовжуватиме ухилятися від своїх зобов'язань делигітимуючи своїми діями нашу державу.
P.S. Ще є шанс внести зміни до Держбюджету 2023 і добровільно виплатити співробітникам ССО їх законну винагороду без додаткових судових платежів.
Власне разом з ДСА вже двічі цього року пропонували відповідні зміни. Детальніше про них у одному з листів ДСА, який додав у коментарях.
Цього вівторка Міністр фінансів України прямо сказав, що Мінфін не сплачуватиме заборгованість перед співробітниками Служби судової охорони за невиплату додаткової винагороди, передбаченої співробітникам Судової охорони Кабмінівською постановою № 168, до того, як Верховний Суд остаточно не вирішить даний спір.
Вчора 21.09.2023 Велика Палата Верховного Суду винесла остаточне рішення у зразковій справі щодо даного питання.
У ньому визнала протиправною бездіяльність щодо невиплати додаткової винагороди співробітникам ССО та зобов'язала нарахувати і виплатити винагороду у розмірі 30 тис. грн. на місяць починаючи з 24.02.2022.
Вітаємо Уряд з ефективною управлінською фінансовою політикою.
За розрахунками ССО заборгованість перед співробітниками, за час поки вони були включені до Постанови № 168 склала 1,1 млрд. грн.
Після рішення у зразковій справі суди один за одним виноситимуть свої рішення на користь співробітників ССО. Станом на квітень цього року в судах було 3 143 їхніх позовів, при загальній чисельності співробітників 4200 осіб. Можливо наразі кількість позовів зросла, а після рішення Великої Палати, напевно, їх подасть і решта судових охоронців.
Таким чином держава буде змушена за рахунок коштів платників податків сплатити не лише 1,1 млрд. грн. невиплаченої винагороди, а й додаткові кошти, спричинені бездіяльністю Уряду та небажанням Мінфіну своєчасно виконувати свої зобовʼязання перед громадянами України (компенсувати судовий збір, витрати на правничу допомогу, виконавчий збір, накладення штрафів на установи та їх працівників і решта пов'язаних витрат), що значною мірою збільшить загальну суму видатків з бюджету.
Ну або ж Уряд і далі продовжуватиме ухилятися від своїх зобов'язань делигітимуючи своїми діями нашу державу.
P.S. Ще є шанс внести зміни до Держбюджету 2023 і добровільно виплатити співробітникам ССО їх законну винагороду без додаткових судових платежів.
Власне разом з ДСА вже двічі цього року пропонували відповідні зміни. Детальніше про них у одному з листів ДСА, який додав у коментарях.
Завтра на засіданні Комітету ВРУ з питань правової політики заплановано розгляд проекту Закону про Держбюджет на 2024 рік № 10000.
Головні розпорядники органів та установ судової влади надали Комітету свої пропозиції, в яких виклали наступне.
💰ДСА України
У проекті Бюджету на 2024 рік передбачено 20,5 млрд. грн. видатків на систему ДСА, що на 3,2 млрд. більше у порівнянні з 2023 роком.
Таким чином видатки для здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами забезпечені на 57%, з них:
- оплата праці на 70,6%
- комунальні послуги на 98,3%
- інші видатки споживання на 23%
- видатки розвитку на 14,2%
- виконання рішень судів на користь суддів працівників апаратів судів, органів і установ системи правосуддя на 0.3%
Варто зазначити, що в проекті бюджету розмір посадових окладів суддів здійснено на основі прожиткового мінімуму 2102 грн, а не 3028 грн.
Передбачені проектом видатки дозволять забезпечити середній рівень заробітної плати працівників апаратів судів на ріні:
місцеві суди - 17,5 тис. грн.
апеляційні, окружні, господарські - 21,1 тис. грн.
💰ВАКС
У проекті Бюджету на 2024 рік враховані усі видатки ВАКС, окрім 27,7 млн. грн., з яких:
- 0,5 млн. - на оплату комунальних послуг;
- 10,5 млн. - на інші поточні видатки;
- 16,7 млн. - на капітальні видатки.
💰Вищий суд з питань інтелектуальної власності
Видатки на 2024 рік передбачені для повного та належного впровадження організації роботи ВСІВ, який наразі перебуває на етапі формування.
💰Верховний Суд
Видатки на 2024 рік передбачені у обсязі 2,4 млрд. грн.
Видатки на суддівську винагороду та оплату праці працівників Апарату передбачені у повному обсязі в загальному фонді, на відміну від попередніх років.
Єдиною потенційною проблемою у 2024 році може бути недостача видатків на виплату винагороди суддів Верховного Суду України, у разі прийняття Верховною Радою законопроекту 5456-д. На його реалізацію потрібні додаткові 19,8 млн. грн.
💰Вища рада правосуддя
Уряд врахував у проекті Бюджету 2024 бюджетний запит ВРП у повному обсязі.
Однак залишилися неврахованими пропозиції ВРП у обсязі 23,8 млн. грн., пов'язані із забезпеченням роботи служби дисциплінарних інспекторів, яка має розпочати роботу у 2024 році.
💰ВККСУ
Не задоволеними у проекті Бюджету 2024 залишилися:
- 42,8 млн грн. на оплату праці;
- 9,6 млн.грн. на нарахування на оплату праці;
- 15 млн. грн. на удосконалення системи автоматизації робочих процесів ВККСУ;
- 7 млн. грн. на придбання комп'ютерної техніки;
- 0,5 млн. грн. на систему водозабезпечення приміщення Комісії.
💰НШСУ
Видатки на 2024 рік передбачені у обсязі 75,6 млн. грн., що на 7,9 млн. грн. менше, ніж було попередньо доведено НШСУ граничними видатками на 2024 рік.
Таке зменшення зумовить дефіцит видатків на оплату праці співробітників НШСУ та призведе до накопичення кредиторської заборгованості.
У зв'язку з цим НШСУ просить збільшити видатки до попередньої суми - 83,5 млн. грн.
💰КСУ
Проектом Бюджету на 2024 рік КСУ передбачені видатки у обсязі 333, 8 млн. грн.
Не враховано потребу у видатках у обсязі 46 млн. грн., з яких, зокрема:
- 3,3 млн. грн. на суддівську винагороду;
- 4 млн. грн. на поточні видатки;
- 11,9 млн. грн. на оплату послуг з комп'ютеризації;
- 2,5 млн. грн. на комунальні послуги;
- 13,8 млн. грн. на виконання судових рішень на користь суддів.
Головні розпорядники органів та установ судової влади надали Комітету свої пропозиції, в яких виклали наступне.
💰ДСА України
У проекті Бюджету на 2024 рік передбачено 20,5 млрд. грн. видатків на систему ДСА, що на 3,2 млрд. більше у порівнянні з 2023 роком.
Таким чином видатки для здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами забезпечені на 57%, з них:
- оплата праці на 70,6%
- комунальні послуги на 98,3%
- інші видатки споживання на 23%
- видатки розвитку на 14,2%
- виконання рішень судів на користь суддів працівників апаратів судів, органів і установ системи правосуддя на 0.3%
Варто зазначити, що в проекті бюджету розмір посадових окладів суддів здійснено на основі прожиткового мінімуму 2102 грн, а не 3028 грн.
Передбачені проектом видатки дозволять забезпечити середній рівень заробітної плати працівників апаратів судів на ріні:
місцеві суди - 17,5 тис. грн.
апеляційні, окружні, господарські - 21,1 тис. грн.
💰ВАКС
У проекті Бюджету на 2024 рік враховані усі видатки ВАКС, окрім 27,7 млн. грн., з яких:
- 0,5 млн. - на оплату комунальних послуг;
- 10,5 млн. - на інші поточні видатки;
- 16,7 млн. - на капітальні видатки.
💰Вищий суд з питань інтелектуальної власності
Видатки на 2024 рік передбачені для повного та належного впровадження організації роботи ВСІВ, який наразі перебуває на етапі формування.
💰Верховний Суд
Видатки на 2024 рік передбачені у обсязі 2,4 млрд. грн.
Видатки на суддівську винагороду та оплату праці працівників Апарату передбачені у повному обсязі в загальному фонді, на відміну від попередніх років.
Єдиною потенційною проблемою у 2024 році може бути недостача видатків на виплату винагороди суддів Верховного Суду України, у разі прийняття Верховною Радою законопроекту 5456-д. На його реалізацію потрібні додаткові 19,8 млн. грн.
💰Вища рада правосуддя
Уряд врахував у проекті Бюджету 2024 бюджетний запит ВРП у повному обсязі.
Однак залишилися неврахованими пропозиції ВРП у обсязі 23,8 млн. грн., пов'язані із забезпеченням роботи служби дисциплінарних інспекторів, яка має розпочати роботу у 2024 році.
💰ВККСУ
Не задоволеними у проекті Бюджету 2024 залишилися:
- 42,8 млн грн. на оплату праці;
- 9,6 млн.грн. на нарахування на оплату праці;
- 15 млн. грн. на удосконалення системи автоматизації робочих процесів ВККСУ;
- 7 млн. грн. на придбання комп'ютерної техніки;
- 0,5 млн. грн. на систему водозабезпечення приміщення Комісії.
💰НШСУ
Видатки на 2024 рік передбачені у обсязі 75,6 млн. грн., що на 7,9 млн. грн. менше, ніж було попередньо доведено НШСУ граничними видатками на 2024 рік.
Таке зменшення зумовить дефіцит видатків на оплату праці співробітників НШСУ та призведе до накопичення кредиторської заборгованості.
У зв'язку з цим НШСУ просить збільшити видатки до попередньої суми - 83,5 млн. грн.
💰КСУ
Проектом Бюджету на 2024 рік КСУ передбачені видатки у обсязі 333, 8 млн. грн.
Не враховано потребу у видатках у обсязі 46 млн. грн., з яких, зокрема:
- 3,3 млн. грн. на суддівську винагороду;
- 4 млн. грн. на поточні видатки;
- 11,9 млн. грн. на оплату послуг з комп'ютеризації;
- 2,5 млн. грн. на комунальні послуги;
- 13,8 млн. грн. на виконання судових рішень на користь суддів.
⚖️Комітет ВРУ з питань правової політики майже 5 годин розглядав пропозиції органів судової влади до Державного бюджету 2024 року💰
За результатами розгляду прийнято рішення підтримати пропозиції головних розпорядників бюджетних коштів органів та установ судової влади та КСУ до проекту Закону про Держбюджет на 2024 рік № 10000, рекомендувавши Комітету ВРУ з питань бюджету збільшити видатки даних органів на загальну суму 15,9 млрд. грн., з яких:
💸 ДСА України - 15,5 млрд. грн.
💸 Верховному Суду - 19,8 млн. грн.
💸 КСУ - 45 млн. грн.
💸 ВАКС - 27,7 млн. грн.
💸 ВСІВ - 370,3 млн. грн.
💸 ВРП - 23,7 млн. грн.
Додаю проекти Комітету: текст висновку комітету та Додаток №3 та Додаток №7 до проекту Бюджету 2024.
📍Основною проблемою для ДСА вкотре визнано оплату праці працівників апаратів судів. Проте у 2024 році маємо додаткові 2,2 млрд. грн. на зарплатний фонд. Це не дуже великий, але все ж крок у бік приведення їх до нормального розміру.
📍Ще раз наголосили на необхідності вирішення проблеми з виплатами ССО. Відповідно поправки до проекту Бюджету подам особисто.
📍ВККСУ в контексті аргументації своєї фінансової потреби на 2024 рік розповіла про наміри завершення 1500 кваліфікаційних оцінювань суддів.
Зокрема планується завершити оцінювання суддів 5-річок до квітня 2024 року.
Тут не міг не згадати колегам законопроект 7698, який ми на робочій групі з питань забезпечення належного фінансування судової влади розробили та зареєстрували у Верховній Раді ще 26 серпня 2022 року.
Законопроект передбачав надання суддям 5-річкам повноважень здійснювати правосуддя та залишав обов'язок пройти кваліфікаційне оцінювання після формування ВККСУ, що було дуже раціональним в умовах відсутності ВККС та наявності величезного дефіциту суддів.
Комітет спочатку відкладав його розгляд, а 4 квітня 2023 року більшість депутатів назвавши таке рішення "політично недалекоглядним" не проголосували за висновок рекомендувати законопроект 7698 до прийняття за основу.
Натомість, завдяки їхньому "політично далекоглядному" рішенню держава з дня реєстрації 7698 до завершення оцінювання суддів 5-річок витратить на суддівську винагороду таким безповноважним суддям близько 0,5 млрд. грн.
Колега зробив мені зауваження: не принижувати рішення Комітету. Однак це називається не приниженням, а політичною відповідальністю.
🎞https://youtu.be/pgVU5R6A7Jo
За результатами розгляду прийнято рішення підтримати пропозиції головних розпорядників бюджетних коштів органів та установ судової влади та КСУ до проекту Закону про Держбюджет на 2024 рік № 10000, рекомендувавши Комітету ВРУ з питань бюджету збільшити видатки даних органів на загальну суму 15,9 млрд. грн., з яких:
💸 ДСА України - 15,5 млрд. грн.
💸 Верховному Суду - 19,8 млн. грн.
💸 КСУ - 45 млн. грн.
💸 ВАКС - 27,7 млн. грн.
💸 ВСІВ - 370,3 млн. грн.
💸 ВРП - 23,7 млн. грн.
Додаю проекти Комітету: текст висновку комітету та Додаток №3 та Додаток №7 до проекту Бюджету 2024.
📍Основною проблемою для ДСА вкотре визнано оплату праці працівників апаратів судів. Проте у 2024 році маємо додаткові 2,2 млрд. грн. на зарплатний фонд. Це не дуже великий, але все ж крок у бік приведення їх до нормального розміру.
📍Ще раз наголосили на необхідності вирішення проблеми з виплатами ССО. Відповідно поправки до проекту Бюджету подам особисто.
📍ВККСУ в контексті аргументації своєї фінансової потреби на 2024 рік розповіла про наміри завершення 1500 кваліфікаційних оцінювань суддів.
Зокрема планується завершити оцінювання суддів 5-річок до квітня 2024 року.
Тут не міг не згадати колегам законопроект 7698, який ми на робочій групі з питань забезпечення належного фінансування судової влади розробили та зареєстрували у Верховній Раді ще 26 серпня 2022 року.
Законопроект передбачав надання суддям 5-річкам повноважень здійснювати правосуддя та залишав обов'язок пройти кваліфікаційне оцінювання після формування ВККСУ, що було дуже раціональним в умовах відсутності ВККС та наявності величезного дефіциту суддів.
Комітет спочатку відкладав його розгляд, а 4 квітня 2023 року більшість депутатів назвавши таке рішення "політично недалекоглядним" не проголосували за висновок рекомендувати законопроект 7698 до прийняття за основу.
Натомість, завдяки їхньому "політично далекоглядному" рішенню держава з дня реєстрації 7698 до завершення оцінювання суддів 5-річок витратить на суддівську винагороду таким безповноважним суддям близько 0,5 млрд. грн.
Колега зробив мені зауваження: не принижувати рішення Комітету. Однак це називається не приниженням, а політичною відповідальністю.
🎞https://youtu.be/pgVU5R6A7Jo
Разом з колегами по ⚖️Комітету правової політики провели зустріч з представниками 🇺🇸програми USAID "Справедливість для всіх" та залученими міжнародними експертами.
Зустріч була присвячена проблемам адміністрування в судах процесу розгляду справ про 🪖воєнні злочини.
Зокрема, проговорили:
📝необхідність визначення поняття "воєнний злочин" в українському законодавстві;
👩⚖️необхідність визначення спеціалізації суддів з розгляду воєнних злочинів;
📨проблеми виклику підозрюваних (обвинувачених) у вчиненні воєнних злочинів;
🌐цифровізацію судів та судових процесів;
💸проблеми фінансування судів в умовах високого навантаження, зумовленого великою кількістю кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів.
Постарався донести нашим міжнародним партнерам та поважним експертам розуміння реальних об'єктивних обставин роботи судів.
Відверто обговорили проблеми адміністрування та фінансування судів.
📍Сподіваюся, це допоможе партнерам сконцентруватися на сприянні нам у подоланні найбільш болючих точок у судовій владі.
Зустріч була присвячена проблемам адміністрування в судах процесу розгляду справ про 🪖воєнні злочини.
Зокрема, проговорили:
📝необхідність визначення поняття "воєнний злочин" в українському законодавстві;
👩⚖️необхідність визначення спеціалізації суддів з розгляду воєнних злочинів;
📨проблеми виклику підозрюваних (обвинувачених) у вчиненні воєнних злочинів;
🌐цифровізацію судів та судових процесів;
💸проблеми фінансування судів в умовах високого навантаження, зумовленого великою кількістю кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів.
Постарався донести нашим міжнародним партнерам та поважним експертам розуміння реальних об'єктивних обставин роботи судів.
Відверто обговорили проблеми адміністрування та фінансування судів.
📍Сподіваюся, це допоможе партнерам сконцентруватися на сприянні нам у подоланні найбільш болючих точок у судовій владі.
Пропозиціями до законопроекту 10038 запропонував Комітету з питань бюджету 6 варіантів змін до Бюджету 2023 року.
Усі ці зміни передбачають виділення коштів на добровільне виконання Урядом норм його Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 щодо співробітників Служби судової охорони.
Мінфін цього разу прийняв позицію: "заплатимо тим, хто виграє суд". Вважають такий підхід "дешевшим" для держави.
Сьогодні представник Мінфіну вже не стверджував про помилкове внесення ССО до 168 постанови, як робив це минулого року. Він підкорегував стратегію та виказав сумніви щодо правильності розрахунків та наявності наказів керівників, на підставі яких повинні здійснюватися виплати додаткової винагороди.
Навіть знаючи про наявність остаточного рішення у зразковій справі на користь співробітника ССО та про більш як 3 тис. позовів при загальній чисельності ССО — 4 тис., Мінфін бажає максимально затягувати виплати і таким чином "економити" державні кошти. Навіть якщо примусове виконання виявиться дорожчим ніж добровільне.
Чудова економія за рахунок делегітимізації державної влади. "Шановні громадяни, ми надали вам право, перед тим як його реалізувати, ідіть доведіть це в суді" — новий, запропонований Кабміном формат взаємодії громадян з Урядом.
Рішення Бюджетного комітету: лише 5 голосів за, пропозиції відхилено🙅♂️
🙋♂️Ще раз ставитиму їх на врахування, вже на засіданні Верховної Ради.
Усі ці зміни передбачають виділення коштів на добровільне виконання Урядом норм його Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 щодо співробітників Служби судової охорони.
Мінфін цього разу прийняв позицію: "заплатимо тим, хто виграє суд". Вважають такий підхід "дешевшим" для держави.
Сьогодні представник Мінфіну вже не стверджував про помилкове внесення ССО до 168 постанови, як робив це минулого року. Він підкорегував стратегію та виказав сумніви щодо правильності розрахунків та наявності наказів керівників, на підставі яких повинні здійснюватися виплати додаткової винагороди.
Навіть знаючи про наявність остаточного рішення у зразковій справі на користь співробітника ССО та про більш як 3 тис. позовів при загальній чисельності ССО — 4 тис., Мінфін бажає максимально затягувати виплати і таким чином "економити" державні кошти. Навіть якщо примусове виконання виявиться дорожчим ніж добровільне.
Чудова економія за рахунок делегітимізації державної влади. "Шановні громадяни, ми надали вам право, перед тим як його реалізувати, ідіть доведіть це в суді" — новий, запропонований Кабміном формат взаємодії громадян з Урядом.
Рішення Бюджетного комітету: лише 5 голосів за, пропозиції відхилено🙅♂️
🙋♂️Ще раз ставитиму їх на врахування, вже на засіданні Верховної Ради.
⚖️02.10.2023 провели засідання робочої групи, присвячене одному питанню — перерозподілу понадпрогнозованих надходжень судового збору в системі судів ДСА⚖️
Наразі у системі ДСА залишаються неперерозподіленими близько 💰0,5 млрд. грн. понадпрогнозовано отриманого судового збору.
Напрямок для перерозподілу цих видатків очевидний — підвищення заробітної плати працівників апаратів судів👨💻👩💼.
Однак щодо принципів здійснення такого перерозподілу виникла дискусія📊
🔷ДСА України пропонує здійснити перерозподіл двічі.
1️⃣Накопичені наразі 278 млн. грн. розподілити порівну між усіма судами, таким чином піднявши річний рівень стимулюючих виплат усіх працівників з 20% до 32%.
За таким підходом стимулюючі виконуватимуть не свою пряму функцію — стимулювання та винагорода за високі досягнення в роботі, а банально підвищення мізерного рівня оплати праці до трохи вищого.
2️⃣Другим перерозподілом, запланованим на кінець року розділити решту 248 млн. грн. вже шляхом надання більших коштів більш завантаженим судам, чим виконати функцію винагороди тих, хто тяжче працював. Після другого розподілу середній рівень стимулюючих працівників апаратів судів має становити 40% від посадового окладу.
У зв'язку з цим в останні місяці 2023 року співробітники судів отримуватимуть стимулюючі у розмірі 80% від посадового окладу.
🔶Частина членів робочої групи не поділяє такого підходу перерозподілу коштів і вважає, що рівне підвищення оплати праці усім працівникам за рахунок перших 278 млн. є несправедливим та бажають, аби всі 0,5 млрд. грн. були розподілені в залежності від навантаження в судах.
У будь-якому разі остаточне рішення за ВРП, яка погоджуватиме запропонований Судовою адміністрацією розподіл✍️.
💁♂️Особисто я погоджуюся з тим, що стимулюючі виплати — це нагорода за високі досягнення.
Однак, коли в усіх без виключення судах заробітні плати усіх працівників є нижчими від того показника, який взагалі можна назвати зарплатою, накопичені кошти доцільно використати для її підвищення.
Оскільки посадові оклади ми підняти не можемо (це повноваження КМУ, за яке він вчепився щосили і віддавати не хоче), ДСА може до кінця року de facto їх підняти de jure назвавши ці кошти стимулюючими виплатами.
Знаю, що більшість моїх читачів є працівниками судів, тому прошу вас подивитися відео з аргументами усіх учасників засідання та написати, який підхід підтримуєте особисто ви👇
🎞https://youtu.be/p8Xo4X9O-T8
Наразі у системі ДСА залишаються неперерозподіленими близько 💰0,5 млрд. грн. понадпрогнозовано отриманого судового збору.
Напрямок для перерозподілу цих видатків очевидний — підвищення заробітної плати працівників апаратів судів👨💻👩💼.
Однак щодо принципів здійснення такого перерозподілу виникла дискусія📊
🔷ДСА України пропонує здійснити перерозподіл двічі.
1️⃣Накопичені наразі 278 млн. грн. розподілити порівну між усіма судами, таким чином піднявши річний рівень стимулюючих виплат усіх працівників з 20% до 32%.
За таким підходом стимулюючі виконуватимуть не свою пряму функцію — стимулювання та винагорода за високі досягнення в роботі, а банально підвищення мізерного рівня оплати праці до трохи вищого.
2️⃣Другим перерозподілом, запланованим на кінець року розділити решту 248 млн. грн. вже шляхом надання більших коштів більш завантаженим судам, чим виконати функцію винагороди тих, хто тяжче працював. Після другого розподілу середній рівень стимулюючих працівників апаратів судів має становити 40% від посадового окладу.
У зв'язку з цим в останні місяці 2023 року співробітники судів отримуватимуть стимулюючі у розмірі 80% від посадового окладу.
🔶Частина членів робочої групи не поділяє такого підходу перерозподілу коштів і вважає, що рівне підвищення оплати праці усім працівникам за рахунок перших 278 млн. є несправедливим та бажають, аби всі 0,5 млрд. грн. були розподілені в залежності від навантаження в судах.
У будь-якому разі остаточне рішення за ВРП, яка погоджуватиме запропонований Судовою адміністрацією розподіл✍️.
💁♂️Особисто я погоджуюся з тим, що стимулюючі виплати — це нагорода за високі досягнення.
Однак, коли в усіх без виключення судах заробітні плати усіх працівників є нижчими від того показника, який взагалі можна назвати зарплатою, накопичені кошти доцільно використати для її підвищення.
Оскільки посадові оклади ми підняти не можемо (це повноваження КМУ, за яке він вчепився щосили і віддавати не хоче), ДСА може до кінця року de facto їх підняти de jure назвавши ці кошти стимулюючими виплатами.
Знаю, що більшість моїх читачів є працівниками судів, тому прошу вас подивитися відео з аргументами усіх учасників засідання та написати, який підхід підтримуєте особисто ви👇
🎞https://youtu.be/p8Xo4X9O-T8
Сьогодні Верховна Рада розглядала у ІІ читанні проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, №10038.
Законопроект важливий і тому привернув значну увагу народних депутатів, що відобразилося у 1032 пропозиціях до нього.
На жаль, чи то мінлива жовтнева погода, чи поступове усвідомлення обсягу роботи визначили шляхи міграції народних обранців подалі від сесійної зали.
Після розгляду чотирьох десятків пропозицій депутати почали покидати свої робочі місця🚶♂️🚶♀️. О 16 годині у залі пленарних засідань залишилося менше 140 парламентарів.
У зв'язку з цим, звернувся до головуючого з проханням оголосити перерву у засіданні⏸.
Здається логічним, що розгляд питань за присутності в залі менше ніж 226 депутатів, позбавлений будь-якого сенсу. Проте, головуючий проігнорував мою пропозицію і (ймовірно, щоб власним прикладом продемонструвати відсутнім колегам, як має працювати народний обранець) продовжив розгляд законопроекту.
Те, що таким чином усі пропозиції народних депутатів не мають шансів бути врахованими, це вже така справа.
Відповідно, "у прольоті" залишилися і мої пропозиції щодо закладення у Бюджеті на 2023 рік видатків на виплату співробітникам Служби судової охорони винагороди, встановленої їм Постановою КМУ №168.
Наполягав на їх врахуванні. "За" проголосували 75% присутніх, проте на той час це було лише 47 голосів.
Законопроект важливий і тому привернув значну увагу народних депутатів, що відобразилося у 1032 пропозиціях до нього.
На жаль, чи то мінлива жовтнева погода, чи поступове усвідомлення обсягу роботи визначили шляхи міграції народних обранців подалі від сесійної зали.
Після розгляду чотирьох десятків пропозицій депутати почали покидати свої робочі місця🚶♂️🚶♀️. О 16 годині у залі пленарних засідань залишилося менше 140 парламентарів.
У зв'язку з цим, звернувся до головуючого з проханням оголосити перерву у засіданні⏸.
Здається логічним, що розгляд питань за присутності в залі менше ніж 226 депутатів, позбавлений будь-якого сенсу. Проте, головуючий проігнорував мою пропозицію і (ймовірно, щоб власним прикладом продемонструвати відсутнім колегам, як має працювати народний обранець) продовжив розгляд законопроекту.
Те, що таким чином усі пропозиції народних депутатів не мають шансів бути врахованими, це вже така справа.
Відповідно, "у прольоті" залишилися і мої пропозиції щодо закладення у Бюджеті на 2023 рік видатків на виплату співробітникам Служби судової охорони винагороди, встановленої їм Постановою КМУ №168.
Наполягав на їх врахуванні. "За" проголосували 75% присутніх, проте на той час це було лише 47 голосів.
Сергій Демченко
Сьогодні Верховна Рада розглядала у ІІ читанні проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, №10038. Законопроект важливий…
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Вчорашня атмосфера у парламенті під час розгляду поправок до законопроекту про внесення зміни до Державного бюджету
🎞️https://youtube.com/shorts/0xYZCByyXbo?si=oHq9bfFOfHxYOtyt
🎞️https://youtube.com/shorts/0xYZCByyXbo?si=oHq9bfFOfHxYOtyt
Продовжую ділитися своїми думками щодо прийнятих Верховною Радою України рішень🙋♀️🙋♂️
Безперечно, найважливішими законопроектами, які розглядав парламент минулого тижня, були проекти 📑про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, №10038 та 📑про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України, №10037.
📑Щодо 10038
Верховна Рада збільшила бюджет військовим на 303 млрд. грн. у 2023 році. Вже багато колег та експертів розписали усі цифри: на скільки і кому збільшився бюджет, тому не буду повторюватися.
Зазначу лише, що закладення коштів на виплату співробітникам ССО винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 так і не було здійснено з причин, про які писав раніше і ще раніше.
Верховна Рада, на жаль, не відносить до першочергових питань виконання Урядом своїх зобов’язань перед рядовими та офіцерами ССО. Цікаво, як держава після цього може вимагати від них сумлінного виконання обов’язків, якщо сама ж не виконує свої.
До кінця року, парламент матиме ще один шанс все ж зберегти своє обличчя перед ССО та передбачити кошти на здійснення відповідних виплат у 2024 році.
Відповідні поправки подані мною до проекту Закону про Держбюджет 2024 року.
Також під час розгляду законопроекту 10038 мені вдалося досягти відхилення поправки, щодо збільшення видатків на Київську ОВА. Дуже сумнівне рішення збільшувати фінансування Київської адміністрації, при цьому не збільшуючи для жодної іншої, в тому числі прифронтових.
📑Щодо 10037
Парламент працював над змінами до Бюджетного кодексу 6 жовтня аналогічно тому, як працював над змінами до Бюджету за день до цього: велика кількість поправок, у залі відсутня більшість депутатів, присутні вимушені ставити свої пропозиції на голосування, розуміючи, що всі вони будуть проваленими.
Дуже сумнівні голосування з точки зору конституційності, про що в першу чергу мав подумати Голова ВРУ, адже організація розгляду питань Верховною Радою є його обов’язком.
За підсумками розгляду після відхилення усіх поправок, головуючий переніс завершення розгляду законопроекту на наступне засідання, оскільки того дня законопроект не міг бути прийнятим. Більшість депутатів не змогли дочекатися у парламенті 19-ої години, коли усі пропозиції були обговорені, тому голосів для прийняття законопроекту в цілому не було.
Таким чином 10037 буде прийнятий першим на наступному засіданні, а до того часу передбачені законопроектом кошти на важке озброєння та дрони наші військові отримати не зможуть.
📑Як і минулого разу, завершу свої думки щодо засідання законопроектом 5456-д, який частково вирішує проблеми існування двох Верховних Судів, передані нам у спадок попереднім парламентом.
На засіданні звернувся до головуючого з проханням підняти законопроект з останніх місць порядку денного, де він знаходиться кожного засідання. У відповідь почув шаблонне «перепровіримо» і на цьому все.
Можливо на наступних засіданнях вдасться переконати колег, що проблеми судової влади не є якимись другорядними і теж потребують хоч крихти уваги надзвичайно цінного часу народних депутатів.
Безперечно, найважливішими законопроектами, які розглядав парламент минулого тижня, були проекти 📑про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, №10038 та 📑про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України, №10037.
📑Щодо 10038
Верховна Рада збільшила бюджет військовим на 303 млрд. грн. у 2023 році. Вже багато колег та експертів розписали усі цифри: на скільки і кому збільшився бюджет, тому не буду повторюватися.
Зазначу лише, що закладення коштів на виплату співробітникам ССО винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 так і не було здійснено з причин, про які писав раніше і ще раніше.
Верховна Рада, на жаль, не відносить до першочергових питань виконання Урядом своїх зобов’язань перед рядовими та офіцерами ССО. Цікаво, як держава після цього може вимагати від них сумлінного виконання обов’язків, якщо сама ж не виконує свої.
До кінця року, парламент матиме ще один шанс все ж зберегти своє обличчя перед ССО та передбачити кошти на здійснення відповідних виплат у 2024 році.
Відповідні поправки подані мною до проекту Закону про Держбюджет 2024 року.
Також під час розгляду законопроекту 10038 мені вдалося досягти відхилення поправки, щодо збільшення видатків на Київську ОВА. Дуже сумнівне рішення збільшувати фінансування Київської адміністрації, при цьому не збільшуючи для жодної іншої, в тому числі прифронтових.
📑Щодо 10037
Парламент працював над змінами до Бюджетного кодексу 6 жовтня аналогічно тому, як працював над змінами до Бюджету за день до цього: велика кількість поправок, у залі відсутня більшість депутатів, присутні вимушені ставити свої пропозиції на голосування, розуміючи, що всі вони будуть проваленими.
Дуже сумнівні голосування з точки зору конституційності, про що в першу чергу мав подумати Голова ВРУ, адже організація розгляду питань Верховною Радою є його обов’язком.
За підсумками розгляду після відхилення усіх поправок, головуючий переніс завершення розгляду законопроекту на наступне засідання, оскільки того дня законопроект не міг бути прийнятим. Більшість депутатів не змогли дочекатися у парламенті 19-ої години, коли усі пропозиції були обговорені, тому голосів для прийняття законопроекту в цілому не було.
Таким чином 10037 буде прийнятий першим на наступному засіданні, а до того часу передбачені законопроектом кошти на важке озброєння та дрони наші військові отримати не зможуть.
📑Як і минулого разу, завершу свої думки щодо засідання законопроектом 5456-д, який частково вирішує проблеми існування двох Верховних Судів, передані нам у спадок попереднім парламентом.
На засіданні звернувся до головуючого з проханням підняти законопроект з останніх місць порядку денного, де він знаходиться кожного засідання. У відповідь почув шаблонне «перепровіримо» і на цьому все.
Можливо на наступних засіданнях вдасться переконати колег, що проблеми судової влади не є якимись другорядними і теж потребують хоч крихти уваги надзвичайно цінного часу народних депутатів.
Сергій Демченко
Продовжую ділитися своїми думками щодо прийнятих Верховною Радою України рішень🙋♀️🙋♂️ Безперечно, найважливішими законопроектами, які розглядав парламент минулого тижня, були проекти 📑про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на…
YouTube
Голосування пропозицій депутата Сергія Демченка щодо виплати заборгованості Службі судової охорони
Розгляд Верховною Радою України пропозицій до проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, №10038 (https://itd.rad…
💰На засіданні Робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні обговорили стан розгляду Верховною Радою України проекту Держбюджету на 2024 рік.
📑В неділю 15 жовтня Комітет з питань бюджету надав висновок на проект Закону про Державний бюджет на 2024 рік, №10000.
⚖️Які зміни для судової влади у ньому з'явилися?
🙋♀️Бюджетний комітет у своєму висновку врахував частину поданих мною пропозицій (щодо ССО та додатку 7).
А загалом запропонував доручити Кабміну при підготовці законопроекту про Держбюджет 2024 до другого читання:
1️⃣ збільшити видатки ВККСУ на 52,4 млн.грн. та ВРП на 9,7 млн грн. за рахунок зменшення на відповідну суму видатків розвитку місцевих та апеляційних судів;
2️⃣ зменшити видатки розвитку місцевих та апеляційних судів на 237 млн. грн. для збільшення на відповідну суму видатків для освітньої субвенції місцевим бюджетам з державного бюджету;
3️⃣ опрацювати питання щодо можливості здійснення згідно з Постановою КМУ №168 виплат співробітникам ССО за період з 24.02.2022 по 20.01.2023 та у разі необхідності передбачити відповідні кошти;
4️⃣ опрацювати запропоновану ДСА України редакцію Додатку №7 до проекту Держбюджету.
❌Комітет вирішив не враховувати мої пропозиції щодо:
🪙 виключення норм про інакший розмір прожиткового мінімуму, на основі якого спеціальними законами визначається оплата праці на визначених посадах;
⏸ виключення з проекту Бюджету норми про зупинення положень ч.5 ст.150 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів"
🏛віднесення ДСА України та центрального управління ССО до держорганів 1 рівня.
🗓Розгляд проекту Закону про Державний бюджет на 2024 рік парламентом у першому читанні планується вже цього тижня.
🙋♂️Шукатиму підтримку в залі та ставитиму на голосування свої відхилені Бюджетним комітетом пропозиції, а також враховану комітетом пропозицію щодо зменшення видатків розвитку місцевих та апеляційних судів.
🎞 Детальніше про це та про те, чому у ДСА щороку залишаються невикористаними 💸300 млн. грн. дивіться у відео: https://youtu.be/jfDPKBgwFhg
📑В неділю 15 жовтня Комітет з питань бюджету надав висновок на проект Закону про Державний бюджет на 2024 рік, №10000.
⚖️Які зміни для судової влади у ньому з'явилися?
🙋♀️Бюджетний комітет у своєму висновку врахував частину поданих мною пропозицій (щодо ССО та додатку 7).
А загалом запропонував доручити Кабміну при підготовці законопроекту про Держбюджет 2024 до другого читання:
1️⃣ збільшити видатки ВККСУ на 52,4 млн.грн. та ВРП на 9,7 млн грн. за рахунок зменшення на відповідну суму видатків розвитку місцевих та апеляційних судів;
2️⃣ зменшити видатки розвитку місцевих та апеляційних судів на 237 млн. грн. для збільшення на відповідну суму видатків для освітньої субвенції місцевим бюджетам з державного бюджету;
3️⃣ опрацювати питання щодо можливості здійснення згідно з Постановою КМУ №168 виплат співробітникам ССО за період з 24.02.2022 по 20.01.2023 та у разі необхідності передбачити відповідні кошти;
4️⃣ опрацювати запропоновану ДСА України редакцію Додатку №7 до проекту Держбюджету.
❌Комітет вирішив не враховувати мої пропозиції щодо:
🪙 виключення норм про інакший розмір прожиткового мінімуму, на основі якого спеціальними законами визначається оплата праці на визначених посадах;
⏸ виключення з проекту Бюджету норми про зупинення положень ч.5 ст.150 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів"
🏛віднесення ДСА України та центрального управління ССО до держорганів 1 рівня.
🗓Розгляд проекту Закону про Державний бюджет на 2024 рік парламентом у першому читанні планується вже цього тижня.
🙋♂️Шукатиму підтримку в залі та ставитиму на голосування свої відхилені Бюджетним комітетом пропозиції, а також враховану комітетом пропозицію щодо зменшення видатків розвитку місцевих та апеляційних судів.
🎞 Детальніше про це та про те, чому у ДСА щороку залишаються невикористаними 💸300 млн. грн. дивіться у відео: https://youtu.be/jfDPKBgwFhg