НАБУ повідомило про підозру "власнику кількох юридичних фірм"

Імʼя не називають. Ми уявлення не мали, хто це, бо здогадатися неможливо, адже на юридичному ринку у всіх кришталева репутація. Але ми порозпитували обізнаних із цією історією поважних людей і зʼясували, хто виявився зрадником цінностей права та зухвалою частиною тіла сплюндрував своє чесне місце у рейтингу Юридичної практики.

Знаєте, хто?

Відповідь тут (зацінили клікбейт?)

Механізми cтягнення шкоди з росії самі себе не створять. 29 грудня минулого року Джо Байден підписав закон, зокрема, і про це.

Ще раніше ООН прийняла про це резолюцію.

А тепер @OlVeretilnyk розбирається, коли і які активи росіян зможуть передати Україні та хто вестиме облік.

​​Андрій Довбенко у розшуку і це не вакансія на Мертвих

Минулого тижня ми писали, за що.

​​Михайло Ілляшев, керуючий партнер Ilyashev & Partners, призначений Почесним консулом Республіки Чилі у місті Києві.

Дякуємо Юридичній практиці за важливу новину.

​​Давно не було за лігалтех. Виявляється, щоб диджиталізувати юридичні процеси не обов’язково наймати галеру айтівців чи мати під рукою талановитого племінника головної бухгалтерки, який вміє підключать принтер і напише вам сайт. Можна робити це самотужки, навіть якщо ви просто суддя. 

Суддя з Луїзіани зробив віртуальну судову залу і намагається диджиталізувати колег

Суддя Скот У. Шлегель (Scott U. Schlegel) взявся впроваджувати онлайн-процеси ще з 2013 року, коли його призначили суддею у 24-й судовий окружний суд округу Джефферсон, Луїзіана. Задовго до того, як пандемія зробила це нормою, він завів канали з учасниками процесу в Slack, стрімив у Zoom кримінальні провадження та заохочував так само комунікувати інших: захисників з правоохоронцями, представників держорганів з адвокатами, може, навіть і художників, які малюють скетчі в судовій залі — ну, ви зрозуміли, прям всіх заманював в чати. 

А потім запустив пілотну онлайн-програму для суддів, і планує перенести туди розгляд усіх досудових питань. Здавалося б, навіщо вигадувати своє, якщо раніше тіпи з ноутами вже вигадали Zoom. Але він суддю не задовольняв у повному обсязі — мовляв, не справляється, коли потрібно одночасно порішать питання з двома десятками представників адвокатів і досягти хоча б якоїсь ефективності. 

Шлегель відтворив свою залу суду онлайн на базі Wonder, сайту віртуального робочого простору. Присилувати колег користуватися своїми онлайн-інструментами суддя не може (це тому, мабуть, що він не з Печерського районного), але ось тут за лінком Шлегель розповідає, що якось був ухвалив нормативку, відповідно до якої він може просити юристів юзати лігалтех — втім, вони мають право і відмовитись.

Віртуальна зала на базі Wonder максимально відтворює процедуру: адвокати чекіняться у асистента, а потім чекають на розгляд у віртуальній кімнатці, де можна навіть попащекувати з представниками протилежної сторони. 

Цікаво і дивно, що навіть після багатомісячної пандемії Шлегель все ще констатує непристосованість люду до комунікацій онлайн. Не те що спеціальна віртуальна зала суду — навіть Slack декому не підкорюється настільки, що клерки Шлегеля мусять писати імейли-нагадайки “зазирнуть в чатік”. 

А шо по безпеці? Шлегель хоч і не айтівець, але про онлайн-безпеку теж в курсі. Тож він категорично проти використання freemium-продуктів «Будь-який суддя чи судовий адміністратор може покращити систему правосуддя менш ніж за $1000 на рік», — топить суддя за платний легальний софт. Водночас він переконаний, що інколи security issues — це насправді не такі вже й “ішьюз”. Так, він взагалі не переймається, що хтось увірветься у Zoom-сесію, адже у відкрите судове засідання можна увірватись так само фізично (це дуже теоретичне твердження, але знову ж таки, він не з Печерського..). No big deal.

А ще суддя розповідає про інші успіхи диджиталізації: елементарщина, як-от впровадження онлайн-календаря і планування зустрічей з усіма учасниками на конкретний час, щоб не змушувати усіх з’являтися о 9 ранку і проживати життя в коридорах; автоматична розсилка SMS та emails з нагадуваннями про розклад, щоб скоротити кількість неявок обвинувачених. Все просто — і все робе.

Цікавий приклад з Луїзіани, як можна ояснювати свій професійний шлях технологіями знизу, не чекаючи дії згори. 

@kater19

Ви від нас тут точно не чекали наукової статті. Та і ми і самі від себе не чекали. Отже, всі ми помилялися. Крім Василя Крата і Расіма Бабанли, які взяли і написали для нас саме такий текст --

Принципи права у практиці Верховного Суду: тернистий шлях від букви до духу

Показуємо, де це написано: ось тут 👇

https://www.deadlawyers.org/de-take-napysano/

​​ЄСПЛ Ухвалив рішення проти росії щодо одностатевих пар

По-перше, воно є важливим хоча б тому, що Велика Палата ЄСПЛ вперше розглядала справу проти країни-терориста після її вигнання з Ради Європи і Конвенції. Цілком очікувано, Суд підтвердив, що міжнародно-правові обов’язки росії не зникли магічним чином в ніч 16 вересня 2022 року. А тому він має юрисдикцію у спорах, що стосуються дій росії, вчинених до цієї дати.

По-друге, Суд уже не вперше звертається до обов’язку врегулювання співжиття одностатевих прав в контексті 8 статті Конвенції. Раніше він уже підтверджував його у ряді справ проти Італії (Ольярі та інші проти Італії, Орланді та інші проти Італії), а в нинішньому рішенні систематизував сформований на сьогодні підхід.

Отже (заберіть дітей від екранів і втихомирте свою внутрішню русню, бо зараз буде страшне):

— ЄСПЛ підтвердив, що в держав немає обов’язку легалізувати одностатеві шлюби (фух, можна трохи видихнути);
— водночас, вони не можуть залишатися сліпими до повсякденних потреб одностатевих пар (зокрема, в контексті спадкування, оподаткування, підтримки одне одного тощо);
— і ні, звичайних цивільно-правових інструментів, на зразок «пропишіть що завгодно в договорі і живіть за ним», для цього недостатньо;
— тому, зважаючи на широкий консенсус серед держав-членів (30 з 46 уже певним чином врегулювали одностатеві відносини), у всіх сторін Конвенції є позитивний обов’язок врегулювати співжиття одностатевих пар, зокрема визнати їхню суб’єктність та надати їм ефективні юридичні інструменти;
— при цьому, форма такого регулювання визначається самою державою в межах її розсуду (margin of appreciation), і ні, це не повинні бути саме шлюби (хоч щось залишили, супостати).

А, ну і звичайно ж, Суд знайшов порушення в діях росії, яка активно заперечувала усе вищезазначене, прикриваючись «мораллю», духовними скрєпами і (куди ж без цього) дітьми. Ми ж так не будемо, правда?

Оригінальний текст рішення тут: 40792/10 Федотова та інші проти росії

​​ЯКІ ЗАПИТАННЯ ДО ВІТАЛІЯ ГАЦЕЛЮКА?

Небайдуже громадянське суспільство в особі Фундації ДеЮре шляхом здійснення карколомних слідчих дій і не шкодуючи себе протягом кількох років роботи під прикриттям у якості альтер его викрило злочинну корупційну діяльність кандидата у члени ВККС Віталія Гацелюка.

Питання до цього кандидата в основному стосуються того, що він заслужив смертної кари із подальшою екстрадицією тіла за межі України без права обіймати певних посадовців, оскільки: угнав в АТБ чийсь возик і їздив із ним як зі своїм кілька хвилин. Не задекларував платний акаунт у Телеграмі. Отримав читацький квиток у бібліотеці Вернадського, але на ньому не обліковується жодна книжка. Придбав у Пузатій хаті окрошку на кефірі за ціною, що згідно сервісу Vkursi.pro у сім разів нижча за аналогічну окрошку у ресторані Beef.

Напротивагу цьому зазначимо, що цей кандидат тримається за поручень у метро, не пісяє і не палить кнопки у ліфті, не лайкає власні пости у Фейсбуці.

Громадянське суспільство Спілки мертвих юристів дякує Фундації ДеЮре за службу громадянському суспільству України!

@gadiuk

Ранок добрий, а Станіслав Кунянський -- ні.

Від букви до духу закону: тернистий шлях в нікуди

Минулого тижня у нас вийшов науковий текст Василя Крата і Расіма Бабанли про принципи права, який викликав як схвальні, так і несхвальні реакції поважних носіїв правових знань. Стаття викликала також неаби який інтерес у різноматіних місцях високої концентрації гоп-адвокатури із відповідною термінологією і незрівняними підходами до рівня наукової дискусії.

Ми ж хочемо поділитися думкою відомого у наших Телеграм краях Станіслава Кунянського, адвоката Головань і партнери, між іншим.

https://www.deadlawyers.org/vid-bukvi-do-duhu-zakonu-ternistij-shlyah-v-nikudi/

Ну а ми безмежно радіємо тому, яку дискусію підняли. Якщо хтось хоче підтримати юс натуралістів або позитивістів божественної краси і правової глибини текстом, то напишіть нам і намалюйте.

​​Шось ми дивимося, ви давно своїх юристів на навчання не відправляли.

ОНЛАЙН КУРС: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД

26 січня стартує курс з відповідною назвою. Слухачів чекає занурення у безмежно цікаві теми КІКів, валютного регулювання, трансфертного оподаткування, міжнародного вирішення спорів.

На курсі для вас розпинатимуться певні юристи із Саєнко Харенко, allTax, AGA Partners та інші комусь менш, а комусь більш відомі юристи.

Лайкніть будь ласка пост, не соромте нас перед рекламодавцями. А краще запишіть своїх юристів на курс. Словом, зробіть що не будь, бо сидите як чесне слово.

​​ЯК ПОДОЛАТИ ВІДСТАНЬ У 200 КІЛОМЕТРІВ НЕ ВИКЛИКАВШИ ПІДОЗРИ У АКТИВІСТІВ
 
Уявіть картинку. На підкреслено темному фоні роздратована жінка дивиться на годинник. Під фото підпис тривожним капс локом. Підпис б’є у саму суть проблеми – як ухвалити 187 судових рішень не перебуваючи на робочому місці? Вдумливому читачеві може здатися, що писати про це в епоху Зуму і електронних підписів то маніпуляція. Аж ніяк, то активісти стоять на варті всього хорошого у судовій системі, і пропускають лише тих, хто прийшов по воді.
  
На іншому уявному фото будівля ВККС, у куточку маленькими літерами написано «вккс», поряд - великими літерами «ДЕЮРЕ». Різні шрифти натякають допитливому читачеві, хто тут визначає доброчесність, а кому слід кожного вечора перечитувати Бангалорські принципи. «МАЙНОВІ ПИТАННЯ» грізно звертається до нас оголошення. Активісти знайшли трільярд доларів дрібними купюрами у гуртожитку кандидата, думає читач. Знов ні. Виявляється, активісти виявили кандидатку, що представляла інтереси клієнтів у судах, які знаходяться на відстані 20, 200 та 240 (!!!) кілометрів від її дому, не маючи автомобіля! Але шокований читач може спати спокійно, викривальний геній активістів не допустить кандидатів зі злочинним наміром пролізти у судову систему без автомобіля. 
 
Застосовуючи всі відомі людству стандарти сумнівів, активісти день і ніч працюють над тим, аби виявляти негідників. І сюрприз: всі, кого вони виявляють, виявляються негідниками. Не задекларував користування офісом – негідник. Насмілився висловити думку, яка не збігається з думкою активістів – очевидно негідник. А ще хтось пов'язаний із кимось, хто знає комуніста – це підозріло, тому негідник капс локом.
 
Але геть надмірний сарказм і нещирі знаки оклику. Вони тут тільки для того, аби вписатися у стиль вашого каналу і привернути вашу увагу до неочевидної думки про Ісуса Христа.
 
Громадський активізм як явище існує в нас тому, що в судовій системі все ще представлені Павло Вовк, Богдан Львов, Андрій Портнов та, не побоюсь цих прізвищ, Татаров зі Смірновим. Їх вплив на судову систему з кожним роком зменшується, і заслуга активістів у цьому неоціненна. Тут - по справжньому - дякуємо їм за це. 
 
Однак, монополізувавши суспільну думку і чомусь узявши собі останнє слово щодо доброчесності, активісти втратили дещо дуже важливе. На мій погляд – почуття гумору, а особливо – самоіронії.

Сміятись над собою це мистецтво і прояв внутрішньої свободи. Вміння іронізувати над власними помилками демонструє потяг до того, щоб стати краще. Така серйозність та зосередженість на власній завжди безпомилковій позиції ділить світ навпіл. 
 
У романі Умберто Еко «Ім’я рози» детективний сюжет не є ключовим, ключовим є питання – а чи сміявся Ісус Христос? 

Питання значно глибше, ніж вам може здатись. Класична католицька церква тих часів будувала свою ідеологію на страху і тому зображувала Христа вкрай серйозним та страждаючим чоловіком. 
 
Мені здається, що якщо цей бородань з пронизливим поглядом у вицвілій синій сорочці справді існував, то він був справді вільною людиною, і тому сміявся значно частіше, ніж нам каже церква. І над собою теж.

(Текст пера відомої людини, яка попросила не публікувати її імʼя. Інша, менш відома людина, допомогла з редактурою. Ніхто ніякої відповідальності ні за що не бере).

​​Діставайте подвійні листочки, писатимемо листа --

US and Cross-Border M&A Transactions and Corporate Law: How International Deals Get Done

Джордж Кейсі (George Casey) це керуючий партнер Shearman & Sterling LLP. Як виявилося, він українського походження.

Так от Джордж на базі ICC Ukraine читатиме для українських юристів курс із десь такою програмою:

-- Introduction to US corporate and transactional legal system, Corporate Law, and Mergers & Acquisitions
-- How businesses are sold and bought/Transaction structures,
-- Structure of a US-style sale and purchase agreement,
-- Joint Ventures,
-- Introduction to Corporate Securities,
-- US Securities Regulations,
-- Tender Offers,
-- US regulations for cross-border M&A transactions, 
-- Negotiations.

Аби потрапити на курс, потрібно піднапрягтися і до 29 січня відправити резюме і мотиваційний лист. Інфа тут.

Не проїбіть.

​​Чому ми не в ЄС? (с) всі

Важлива риса вступу в ЄС — Україні доведеться відповідати критеріям, або забути про членство і вікувати у кандидатах. Вступ — це довга і методична робота, і Україна вже лупає цю скалу. Трохи розповім вам про те, що відбувається зараз і як виглядає наш шлях додому до європейської родини.

Три питання про процедури вступу до ЄС
Як середньостатистична людина уявляє собі процес вступу до ЄС: бере, значить, Президент, дзвонить отак по зуму в Єврокомісію, каже “ну, візьміть нас”, вони не зрозуміло про шо говорять мільйон років (по 40 хв за раз) — і врешті нас беруть. 

Це, дійсно, довгий процес. Років так на 7-8. Можна хотіти за 2, але вступити все одно за 8. Можна хотіти за 8 — і 30 років сидіти у кандидатах, але це, хочеться сподіватись, не наш кейс. 

1. Де ми зараз? 
У червні ми отримали кандидатство. А у доважок до нього — 7 рекомендацій, які планували виконати до кінця 2022-го. Але вони достатньо комплексні, задіюють велику кількість суб’єктів, а той рік взагалі був не дуже, тож тепер ми прагнемо повністю їх виконати у 2023 році. 

Координує виконання рекомендацій Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Міністерства розробляють проєкти законів та державних програм, передбачених рекомендаціями, а Верховна Рада — їх приймає. Ідилія.

Виконання усіх семи рекомендацій — умова для переходу на наступний рівень гри, головний приз в якій і є наше повне членство в ЄС. 

2. Рекомендації — галочка, що далі?
Далі — відкриття переговорів. Хотілось би вірить, що під терміном приховується давногрецька традиція симпозіумів, але ніт. Це насправді просто наше методичне підкорення всього масиву права ЄС — так званого acquis communautaire або просто acquis. Він поділений на 35 розділів, згрупованих у 6 кластерів. По черзі відкривається кожен кластер і його розділи. Задача кандидата: відкрити всі розділи — і успішно закрити їх. Тобто, засвідчити нашу їм відповідність. Для цього є opening та closing benchmarks (умови для відкриття і для закриття) кожного розділу. Така от система ачівок. 

Але перед полюванням на ачівки треба зрозуміти, про що взагалі переговорюватись. Для цього проводиться скринінг. Спочатку на спеціальних збіговиськах нам пояснюють, що таке acquis, а потім ми пояснюємо Брюсселю, які у нас є закони і чи відповідають вони праву ЄС. Все ще не симпозіум, на жаль. Брюссель після цього викочує нам звіт з рекомендаціями, як наближуватись до права ЄС. 

Щоб прискорити ці потрібні, але не потішні процеси Україна почне само-скринінг до офіційної процедури, щоб на момент її старту вже бути в темі, що треба робить. Сформуємо план впровадження acquis і почнемо транспозицію норм права ЄС у нацзаконодавство. 

Довго, нудно і методично ВР прийматиме усі необхідні закони: рибальство, аграрка, індустріальна політика, фінансові послуги, статистика і так далі — право ЄС всюдисутнє. 

3. Хто за нас говоритиме?
Паралельно з цим формуються команди переговорників. Це спеціально навчені люди, які в міру відкриття кожного з розділів будуть тусить у Брюсселі і пояснювати, що ми впровадили, що не впровадили, що ми не можем впровадить, бо тупо нема повноважень (ТМ). Важливо, щоб ці люде розуміли потреби кожної сфери і захищали її інтереси. Було б круто для цього послухати і почути думку стейкхолдерів: погомоніти з громадянським суспільством, побідкатися з підприємцями, подискутувати з науковцями. 

Поки йдуть роки переговорів, Єврокомісія публікує щорічні звіти оцінки нашого прогресу. До речі, перший такий звіт ми очікуємо вже восени 2023-го (швидко, правда?), а навесні — звіт про виконання семи рекомендацій. 

***
Коли активна цільова робота українського уряду виллється у нашу повну відповідність вимогам вступних Копенгагенських критеріїв, коли наше законодавство узгодиться із законодавством ЄС — тоді приймається рішення про вступ, підписується угода і ратифікується. Отут вже можна й на симпозіум. На Щекавиці.

@yu_shaipova

​​Отже, ви вже чули з кожного чайника, що Україна сьогодні щось виграла в ЄСПЛ. Пояснюємо, що сталось:

Сьогодні Суд оголосив попереднє рішення щодо прийнятності скарг у трьох об’єднаних справах: Україна проти росії – щодо Донбасу, Україна проти росії – щодо викрадення дітей та Нідерланди проти росії – щодо збитого літака рейсу МН17. Рік тому ми писали про слухання у цій справі. Тоді ще крутий чувак Бен Еммерсон QC видав чудовий пасаж про брехливу сутність росії, почитайте.

Україна намагалась довести, що з квітня 2014 року росія є відповідальною за події на Донбасі, який вони контролювала через своїх петрушок типу Гіркіна. Аналогічно, Нідерланди доводили, що росія є відповідальною за збиття малазійського боїнга (на якому більшість пасажирів були голландці), оскільки це було встановлено розслідуванням JIT у 2020 році.

Суд погодився практично з усіма аргументами заявників, відхиливши більшість аргументів країни-терориста, а саме: 
1) визнав, що з 11 травня 2014 року росія є відповідальною за події на Донбасі, над яким вона з того часу здійснює свою юрисдикцію;
2) визнав, що боїнг рейсу МН17 було збито над територією, підконтрольною виключно росії;
3) визнав прийнятними скарги України щодо застосування росією на Донбасі адміністративної практики з порушення цілого ряду статей Конвенції (2, 3, 4, 5, 9, 10, 11, 14, а також статей 1 і 2 Протоколу № 1);
4) визнав прийнятними скарги України щодо викрадення росією дітей на Донбасі у червні 2014 року.

Водночас, Суд:
1) відклав рішення по юрисдикції росії щодо обстрілів на територіях, підконтрольних Уряду України (оскільки вони не були підконтрольні росії, питання щодо юрисдикції буде вирішуватись одночасно з розглядом цих скарг по суті);
2) відклав питання щодо прийнятності скарг членів сімей загиблих з рейсу МН17 на порушення статті 3 Конвенції через завдані їм страждання (прийнятність також буде оцінюватись разом з розглядом по суті); та
3) визнав неприйнятними індивідуальні скарги, що стосуються викрадення дітей, через невичерпання заявникам наявних способів захисту.

Навіть не зважаючи на відхилення чи відкладення кількох питань до розгляду по суті, сьогоднішнє рішення є правдивою #перемогою України та Нідерландів. Далі Суд перейде до розгляду скарг по суті, рішення по яких слід очікувати не раніше, ніж через рік. При цьому, підтверджена сьогодні юрисдикція росії над Донбасом з 2014 року відкриває двері для запуску розгляду величезної кількості пов’язаних індивідуальних скарг проти неї, що стосуються вбивств, викрадень, катувань, позасудових ув’язнень, знищення чи експропріації майна тощо.

(Світлина із ФБ заступниці Міністра юстиції Ірини Мудрої. Взяли без дозволу, але із вдячністю).

​​У вівторок у нас вийшов текст-роздум про те, чи посміхався Ісус Христос, де ми натякнули на те що у часи Зуму і електронних підписів докопуватися до підписання суддями рішень не з робочого місця неспортивно.

Нам прилетів коментар Романа Сухоставця, який було б неспортивно не опублікувати. Слово Роману:

В далекому 2017 році в мій (ще не контужений) мозок члена ГРД прийшла ідея звірити дані досьє суддів, що проходили жернова ВККС на предмет порівняння відомостей про перетин кордону (виїзд за межі), та відомості в ЄДРСР про прийняті рішення в ці дні. 

Гіпотеза виправдала очікування. Бінго! 

Виявляється, поки суддя в Туреччині, Єгипті …. не важливо… гріє боки, його (її) помічники цифровим підписом судді підписували рішення. 

Статистика працювала в сторону 130-х КпАП ;)

На співбесідах ми чули багато історій про збої і вину ДСА…

В подальшому масово грішить перестали (моє відчуття). 
Те що вже «нагрішили» виправили через усунення описки в тексті рішення (в частині «дати прийняття рішення»!!!).

Так що прийняття рішень не перебуваючи на робочому місці викликає «обґрунтований сумнів» ;)

Або для цілей декларування з‘являються питання про користування транспортними засобами на таких далеких відстанях. 

З повагою,
Читач, шанувальник,
Старший солдат Сухоставець.

У цієї вакансії щось недостатньо реакцій.

До речі, ми оновили все, що тільки можна було оновити, і зробили зручно все те, до чого дотягнудися криві PHPшні ручки.

Такшо ходіть дивіться, коментуйте, реєструйтеся, бо кому ми старалися?

Virtual Assistant with Russian @ Dentons

👵🏼: #Intern
🚣‍♀️ #NONLEGAL
📍: #Prague

Знайтися

--
Ще вакансії | Подати вакансію | Душний чят

Таки позбавити медведчука статусу адвоката

Іллі Костіну і Роману Титикало потрібні трохи нашої уваги і наші підписи.

Деталі і лінки на приєднання до скарги ось тут: https://www.deadlawyers.org/medvedchuk-dosi-advokat-yak-cze-vipraviti/

Навалімося!

Ніколи не буде кращого часу, аби підняти українську адвокатуру з кортанів.

Ми ось тут писали про ініціативу Іллі Костіна і Романа Титикало позбавити медведчука права на заЙняття адвокатською діяльнстю. Там же є інструкції про те, як доєднатися до цього богоугодного процесу.

Так от, ВКДКА спустило скаргу Романа і Іллі на КДКА Київської області.

Гляньте звернення Іллі до тих, хто ще не підписав і го, наприклад, підписувати.

[Як ми відгребли за Й, читайте у душному чяті].

​​ Заміс із Фундацією DeJure

“Не можна мстить! Повинні ми любити... Бо кожен з них народ, всі — богоносці.” Із цієї цитати Умберто Еко почали свій текст-відповідь Фндація DeJure. Якщо памʼятаєте, минулого тижня ми згадали їх у нашиих дописах тут, тут і потім ще тут.

Ого, а що срач буде? -- запитає допитливий читач. Ні, читачу, ми всі дорослі люди і зібралися тут не для цього. Весь текст-відповідь читайте туто -- https://www.deadlawyers.org/zamis-iz-fundaczi%d1%94yu-dejure/

Ми ж приведемо тут кілька цитат, які на наше прохання відібрав відео монтажер Фазекоша:

-- Ви маєте рацію — декілька.
-- На цьому етапі важливими є.
-- Конкурс у ВККС — далеко.
-- Позаду добори.
-- докопувати усе, до чого.
-- Франц Кафка жив у цей час.
-- повноваження і лопати копнути глибше, щоб.
-- пассат і двісті кілометрів, а.
-- сертифікати Кенгуру.
-- дизайнерка на місяць.
-- чистилище пеїнта.

Тиснемо руку, обіймаємо-припіднімаємо, розкурюємо трубку взаємного сарказму і розходимося щоб.