DMF2021. Breaking news
210 subscribers
106 photos
3 videos
2 files
114 links
Download Telegram
💬"Щодо цифр, які були нам надані протягом цих двох днів. Загалом до студії завітало більше 100 учасників та учасниць. Про наш форум у своїх публікаціях згадали медіа - національні та регіональні - вже понад 150 разів. Ми отримали 25 тисяч переглядів всіх дискусій за два дні, плюс 6 тисяч переглядів окремої регіональної дискусії, яка відбувалась напередодні", - Олексій Мацука, засновник Донбас Медіа Форуму.

🔸🔶🔸 Подивитись дискусії #DMF2021 у записі ви можете тут: https://donbasmediaforum.net 🔸🔶🔸
Оргкомітет дуже дякує всім учасникам та учасницям! До зустрічі на восьмому Донбас Медіа Форумі! #DMF2022
Пропустили Донбас Медіа Форум цьогоріч? Не біда! Ми підготували для вас відеозаписи.

🇺🇦 Підбірка відеозаписів усіх дискусій українською: https://youtube.com/playlist?list=PL27TDOLAT7LBoIuQ0Q6S3ofUZTG4Y3L0Q
🇺🇦 Повні відеозаписи двох днів українською:
https://youtube.com/playlist?list=PL27TDOLAT7LDr5Xj-_rBDJVhkGdMvQDXK

А коротко про те, як відбувався #DMF2021 дивіться у сюжетах тут https://youtu.be/LTDezy9Mfic і тут https://youtu.be/_2-yrrUo9KU.

📢 Підписуйтесь на канал ДМФ та натискайте на «дзвіночок», аби не пропускати анонси про наступні заходи та нові відео. Ставте лайки та залишайте коментарі під відео, які вважаєте цікавими та корисними для себе.

P.S. Videos in English:
🇬🇧 Playlist of videos of all discussions in English https://youtube.com/playlist?list=PL27TDOLAT7LCXa9h_4quuY0B9c63fDgUW
🇬🇧 Full videos of two days in English https://youtube.com/playlist?list=PL27TDOLAT7LAdZmhH6qrxzf0tk5NXLhR3
Дорогі колеги! Сподіваємося, ви всі у безпеці та продовжуєте працювати.

Хочемо періодично публікувати тут підбірки з інформацією, що може бути вам корисною. Наприклад, про те, як працювати в умовах війни, де шукати підтримки, які корисні сервіси можна використати тощо.
🔶 Офіційні положення від Міноборони

5 березня Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний видав наказ, яким встановлюється порядок допуску представників засобів масової інформації на військові об’єкти в районі ведення бойових дій на період дії воєнного стану. Згідно із документом, в умовах воєнного стану представники ЗМІ зобовʼязані:
• переміщатися в зоні бойових дій виключно за узгодженим маршрутом разом з військовими;
• показувати прескарту та особисті документи на вимогу;
• попереджати пресофіцера про термін відрядження, мету, маршрут;
• носити на видному місці позначки “Преса”;
• мати захисний шолом і бронежилет із маркуванням “Преса”;
• мати аптечку і вміти нею користуватися;
• віддавати на перевірку фото і відео для перевірки на предмет наявності інформації, яку не можна розголошувати, і видаляти таку інформацію на вимогу.

ЗМІ мають право поширювати загальні відомості про сили оборони, діяльність та завершені операції. Але частину інформації у воєнний час небезпечно розголошувати. До неї належать: найменування та розташування військових підрозділів, кількість озброєння й техніки, інформація про операції, які тривають чи плануються тощо.

Також Міністр оборони України 8 березня звернувся до медійників з проханням не розголошувати деталі щодо поставок в Україну іноземного озброєння (кількості, види зброї тощо).
🔶 Офіційні положення в регіонах

Кожна обласна військова адміністрація, які утворили в Україні на базі обласних адміністрацій, розробляє власний порядок роботи з представниками преси в умовах війни. Цей алгоритм має бути публічним та публікується на офіційному сайті адміністрації. Так, серед основних вимог можуть бути обовʼязкова офіційна акредитація від обласної військової адміністрації, заборона знімати військові обʼєкти, переміщення військових та техніки, блок-пости, сили територіальної оборони тощо. Вам варто ознайомитися з правилами роботи у нинішній ситуації, які діють саме у вашому регіоні, щоб убезпечити себе та свою працю.

🔶 Поради медіаекспертів

Поради щодо роботи в умовах війни можна розділити на 2 головні групи рекомендацій: як не нашкодити собі й як не нашкодити власною роботою. Щодо першої групи (персональна безпека), засадничими є такі поради:
майте при собі документи, що посвідчують особу та ваш статус журналіста;
• ніколи не носіть зброю, не вдягайтеся в одяг, схожий на військовий;
• не вступайте у конфлікти з людьми зі зброєю (військові, військова поліція, прикордонники, Національна гвардія тощо);
• за вимогою надавайте до перегляду відзнятий матеріал;
• завжди майте при собі аптечку.

Яких порад варто дотримуватися, щоб не нашкодити власній країні під час війни:
• ретельно перевіряти інформацію, особливу увагу приділяти точності та достовірності даних;
• не публікувати в режимі реального часу дані про місця обстрілів, фото та відеоматеріали з обстрілів чи з місця бою;
• не знімати, не публікувати та не розповідати про маршрути переміщення української військової техніки та самих військових;
• не знімати військові обʼєкти та обʼєкти військової інфраструктури, розташування українських військ, блок-пости тощо;
• уникати маніпулятивних заголовків;
• особливу увагу приділяти етичним нормам висвітлення інформації щодо дітей;
• приділяти увагу етичним нормам щодо публікування фото та відео із загиблими особами;
• не поширювати пропаганду збройної агресії рф.
Вже більше двох тижнів країна живе у стані повномасштабного вторгнення на всю територію, проте багато хто живе в стані війни вже більше 8 років. І за цей час наші колеги та міжнародні партнери неодноразово презентували корисні порадники у структурованому вигляді на основі світового досвіду роботи журналістів під час війн.

Тож, якщо захочете освіжити ці поради у пам'яті, то пропонуємо переглянути це:
🔸 посібник «Трагедія і Журналістика» від Medialab https://medialab.online/wp-content/uploads/2016/02/tragedy.pdf;
🔸 посібник «Журналістика в умовах конфлікту: передовий досвід та рекомендації» від ОБСЄ https://www.osce.org/files/f/documents/9/3/254531.pdf;
🔸 посібник «Висвітлення конфлікту в Україні: практичний посібник для журналістів» від Фонду Томсона
https://www.thomsonfoundation.org/media/33402/ukraine-1203bleed_ukr_preview.pdf.
Зараз усі ми — частина інформаційного фронту. Тож сьогодні пропонуємо вам поради та корисні посилання про те, як розпізнати фейк.

Зараз кількість інформації, яка викликає сильні емоції, стрімко зросла. Властиво, що ми хочемо поділитися з аудиторією чимось, що нас дуже втішило, розлютило чи засмутило. Але необачне поводження з інформацією може надзвичайно нашкодити. Тому пропонуємо кілька методів перевірки інформації, які будуть корисними для вас.
🔶 Поради від ВВС

Маріанна Спрінг, фахівчиня з дезінформації ВВС ділиться такими порадами:

🔸 Стережіться старих і оманливих відео: варто шукати підказки у самому відео — наприклад, звертати увагу на погоду, дорожні знаки, мови, якими розмовляють люди. Використовуючи Google Maps, ви також можете з'ясувати, чи дійсно відео зняте в тому місці, про яке йдеться. А за допомогою зворотного пошуку зображень, доступного на ряді веб-сайтів, ви можете побачити, чи це відео або зображення раніше було опубліковане в Інтернеті.

🔸 Хто ділиться матеріалами та навіщо? Чи можете ви перевірити автора, його надійність та достовірність опублікованого матеріалу? Також важливо звертати увагу на тематику та бекграунд облікових записів, які поширюють інформацію.

🔸 Подумайте перед тим, як репостити. Дезінформація поширюється, тому що вона грає на наших емоціях та упередженнях. Йдеться не лише про негативні емоції — інколи обнадійливі історії також можуть стати вірусними. Хоча вони можуть підняти бойовий дух, вони сприяють хаосу в мережі та ускладнюють розуміння того, що відбувається насправді.

🔶 Інструкція від Центру протидії дезінформації при РНБО

🔸 Перевірте інформаційний ресурс, що поширює інформацію та намагайтеся користуватися лише перевіреними та офіційними джерелами інформації

🔸 Звертайте увагу, чи відображає заголовок суть повідомлення, бо більшість фейкових новин мають маніпулятивний заголовок, який не відповідає змісту повідомлення

🔸 CAPSLOCK, знаки оклику!!!, “100% інфа”, “терміновий репост” - ознаки фейковості, тому надавайте перевагу нейтральним повідомленням без емоційного забарвлення

🔸 Якщо інформацію повідомляє анонім або взагалі відсутнє посилання на джерело, інформації довіряти не слід

🔸 Використання оціночних суджень - “нахабно заявив”, “щиро запевнив”, “підозріло”. Велика кількість емоційно забарвлених прикметників - ознака маніпуляції

Джерело інструкції тут: https://t.me/CenterCounteringDisinformation

🔶 Бот від Gwara media

Також колеги з харківського видання Gwara media розробили спеціального Telegram бота: https://t.me/perevir_bot, який допоможе перевірити інформацію, а також збирає актуальні фейки. Тут можна перевірити пости в соцмережах, посилання в медіа, а також мультимедійні матеріали. Перевіркою займаються журналісти видання, фактчекери та медіаволонтери. Відбувається вона завдяки алгоритмам, а також вручну.

Залишаймося на звʼязку. Все буде Україна!
Інститут масової інформації оприлюднив результати свого моніторингу в усіх регіонах країни за останній місяць. Росія скоїла 148 злочинів проти журналістів та медіа в Україні з початку широкомасштабного вторгнення з 24 лютого до 24 березня 2022 року.

Детальніше: https://imi.org.ua/monitorings/rosiya-skoyila-148-zlochyniv-proty-zhurnalistiv-ta-media-v-ukrayini-za-misyats-napadu-i44595
За даними правозахисних медійних організацій за перший місяць повномасштабної війни, яку росія веде в Україні, було зафіксовано понад сотню епізодів злочинів проти медіа. Зокрема, за даними ІМІ за місяць росія вчинила 148 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Розповідаємо, до кого звертатися, щоб зафіксувати такі порушення та отримати розголос і правову підтримку.

🔶 Хто фіксує злочини проти журналістів в Україні?

В Україні злочини проти журналістів під час повномасштабного вторгнення росії фіксує низка держорганів та правозахисних організацій. В першу чергу це:
- правоохоронні органи України,
- Комітет з питань свободи слова Верховної Ради України,
- Уповноважений з прав людини Верховної ради України.

А також організації медійників:
- Національна спілка журналістів України,
- ГО «Інститут Масової інформації»,
- Media Development Foundation,
- Lviv Media Forum та інші.
🔶 Куди повідомляти про злочини проти журналістів?

Якщо ви чи ваші колеги постраждали від злочинів проти медіа під час війни (зникли безвісти, потрапили у полон, зазнали поранень тощо), медіаексперти радять надати ситуації розголосу, а саме повідомити публічно про цей епізод.

Наприклад, зверніться з цією інформацією до НСЖУ:
- ФБ-акаунт Голови НСЖУ https://www.facebook.com/sergiy.tomilenko,
- ФБ-акаунт Першого секретаря НСЖУ https://www.facebook.com/lina.kushch;
- Фейсбук-месенджер сторінки НСЖУ https://www.facebook.com/nsju.org;
- електронні адреси oblik@nsju.org та spilka@nsju.org.

Повідомте про це Інституту масової інформації. Дзвоніть на гарячу лінію 0504477063 або пишіть у Фейсбук-месенджер сторінки ІМІ https://www.facebook.com/imi.org.ua/.

Зверніться до поліції та інших правоохоронців (якщо йдеться не про тимчасово окуповану територію, недоступну для українських силовиків).
Колеги з правозахисних медіаорганізацій допоможуть із юридичним супроводом, а також нададуть поради щодо ваших наступних дій.
Також злочини проти журналістів на війні входять до групи воєнних злочинів як таких, тож усі епізоди можуть потім розглядати: Міжнародний суд ООН в Гаазі, Міжнародний кримінальний суд та Європейський суд з прав людини. Але для цього необхідно правильно зафіксувати ці злочини.

🔶 Як зафіксувати воєнні злочини?

Якщо хочете зафіксувати злочини для майбутніх міжнародних судів, то варто надати інформацію відповідним структурам та організаціям, які цільово займаються збором доказів:
🔸Прокурор Міжнародного кримінального суду, на електронну скриньку otp.informationdesk@icc-cpi.int (можна надсилати інформацію будь-якою мовою);
🔸Генеральна прокуратура України, https://warcrimes.gov.ua/;
🔸Служба безпеки України: чат-бот у Telegram https://t.me/russian_war_tribunal_bot; електронна пошта tribunal.2022.02.24@gmail.com; телефони цілодобової гарячої лінії +38 (068) 1289229; +38 (066) 6829937; +38 (063) 0665937 (Signal, WhatsApp, Telegram);
🔸Проєкт KSE Institute (Київська школа економіки) спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки, https://damaged.in.ua/;
🔸Коаліція «Україна. П’ята ранку», куди входить низка провідних українських правозахисних організацій (наприклад, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр прав людини Zmina та інші) — на електронну скриньку warcrimeSOS.UA@gmail.com;
🔸Євромайдан SOS, на електронну скриньку evromaidansos@gmail.com;
🔸Громадянська мережа ОПОРА, https://russiancrime.org/.

🎥 Як правильно фіксувати воєнні злочини можна підгледіти в цьому відео: https://www.facebook.com/cn.opora/posts/10158462104030108. Головне — не забувайте про власну безпеку!
Останніми днями на наших очах розгорталася інформаційна кампанія проти журналістів, які висвітлюють війну. Вочевидь, це стало можливим через непослідовні заяви представників влади щодо того, яку саме інформацію та в який спосіб варто збирати й публікувати журналістам. Аби поставити крапку в онлайн-суперечці, Міністерство оборони разом з Мінінформації випустили спільну заяву на підтримку ЗМІ.
🔶 Заява Міноборони на підтримку ЗМІ
Наводимо повний текст заяви на підтримку журналістів:

❗️Заява Міністерства культури та інформаційної політики України і Міністерства оборони України на підтримку представників ЗМІ

Роботу журналіста під час війни важко переоцінити. Працюючи у зонах бойових дій, вони постійно знаходяться у атмосфері страху і напруження, ризикують власним життям, аби донести максимально повну, правдиву та неупереджену картину подій.

☝🏻Важливо усвідомлювати особливу роль засобів масової інформації в умовах воєнного стану та поважати роботу працівників ЗМІ, адже саме журналісти можуть надавати розголосу тим чи іншим фактам воєнних злочинів та гуманітарних катастроф, привертаючи увагу міжнародної спільноти.

🤝 Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну журналістська спільнота об’єдналась і єдиним фронтом виступила проти російської пропаганди, руйнуючи хворі фантазії кремлівських наративів.

🇺🇦🌍 Українська держава розуміє і високо цінує внесок представників українських та іноземних ЗМІ у інформаційну політику країни. Після перемоги над окупантами, враховуючи набутий досвід, ми обов’язково спільно напрацюємо необхідні рішення для більш ефективної взаємодії і покращення роботи окремих процесів.

🔹В умовах воєнного стану інформація має бути виваженою та порційною, адже ворог невпинно моніторить інформаційне поле для протидії українським захисникам. Тому закликаємо ЗМІ продовжувати дотримуватись правил під час воєнного стану аби не наражати себе та інших на небезпеку. А громадськість – уникати розголошення та потрапляння в мережу будь-яких даних, пов’язаних із засекреченою чи безпековою інформацією, оскільки це може суттєво нашкодити українським військовим.

✔️ Суспільство має довіряти та підтримувати журналістів та військових у їх нелегкій роботі.

Міністерство культури та інформаційної політики України та Міністерство оборони України дякує представникам четвертої влади за їх самовіддану роботу, професійність і безстрашність у висвітленні російської агресії проти України. Разом переможемо! 🇺🇦
🔶 7 тез для журналістів від Ганни Маляр

Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр під час онлайн-дискусії, організованої Комісією з журналістської етики, дала українським журналістам поради про те, як варто працювати в умовах війни, щоб не нашкодити країні та професійно виконати свою роботу.

За даними заступниці міністра оборони, росія відстежує українські соцмережі, пресу, офіційні сторінки — 80% розвідувальної інформації беруть з відкритих джерел. Тому Анна Маляр закликала журналістів «не гнатися за швидкістю». Вона акцентувала: «Ми намагаємося обмежити ворога у доступі до інформації. Зараз якраз настав той час, коли ви притримуєте інформацію і не повідомляєте її швидко, це ознака професійності».

7 важливих тез для журналістів:
- Не гнатися за швидкістю;
- Не проводити фактчекінг офіційних заяв військових відомств України;
- 80% розвідувальної інформації росія бере з відкритих джерел;
- Можна миттєво повідомляти про вибух, але не варто чітко описувати об’єкт;
- До кінця війни не буде повідомлятися кінцева цифра наших втрат;
- За затриманих людей, депортації, полонених відповідатиме Національне інформаційне бюро;
- Якщо маєте докази, що іноземні журналісти фотографують військові об’єкти, повідомляйте у Міноборони, таких журналістів позбавлятимуть акредитації.

Ганна Маляр на додачу розповіла, що випадки позбавлення акредитації іноземних журналістів, що працюють в Україні, вже були: «Ми маємо випадки, коли фотографували воєнні об’єкти, які не можна, і виставляли в інстаграмі – ми забирали акредитацію у таких журналістів. Якщо у вас є така інформація – буду вдячна, давайте нам скріншоти, посилання, ми забираємо акредитацію одразу».
Низка популярних світових медіа на час війни надали безкоштовний доступ до своїх сайтів для українців. Серед них:
🔸 The Washington Post. Американське видання надало безкоштовний доступ до своїх матеріалів для читачів України. У TWP пішли на такий крок уперше, але не уточнили, на який період діє безкоштовний доступ.
🔸 The Wall Street Journal. Видання також надає безкоштовний доступ для користувачів з України та у країнах, де є велика кількість українських біженців. Видання не уточнює, в яких країнах, як і скільки триватиме безкоштовний період.
🔸 The Economist. Видання за останній місяць стало удвічі більше публікувати статей на сайті, всі вони у безкоштовному доступі для українських користувачів.
🔸 Financial Times. Видання надало безкоштовний доступ до своїх ключових репортажів всім читачам з України.

❗️ Як оформити безоплатний доступ? Зареєструватись на сайті видання, обрати регіон «Україна». Якщо ви за кордоном, потрібно зайти через VPN та обрати регіон «Україна».
Ми впевнені, що робота ваших редакцій та ваші власні зусилля мають надзвичайне значення для української перемоги. Нещодавно, до речі, навіть Президент України відзначив роль медіа та журналістів, які протистоять російській пропаганді та загалом є воїнами інформаційної війни. Втім якщо ви відчуваєте, що розкрили не весь свій потенціал і маєте час та ресурси, ставайте до лав кібервійськ. Пояснюємо кілька способів, як це можна зробити:

УкрТві війська. У телеграм-каналі учасники публікують важливі заготовки для інформаційних твіттер-штормів іноземних політиків.
StopRussia | MRIYA. Команда бота збирає інформацію про ресурси, які розповсюджують фейки, модератори перевіряють її, а в разі підтвердження фейковості направляють спільноті небайдужих громадян у переліку посилань, на які варто масово скаржитися.
disBalancer Announcement. Спільнота, яка координує дії, щоб масово скаржитись на пропагандистські інформаційні ресурси.
STOP Russian War. Офіційний бот СБУ для повідомлень про переміщення ворожої техніки.
Засновник Донбас Медіа Форуму Олексій Мацука поділився планами, щодо цьогорічного Форуму, який може відбутись у грудні.

Він також розповів про те:
🔸 що змінилось в роботі ГО "Донецький інститут інформації" та редакції "Новости Донбасса" з початком повномасштабного вторгнення;
🔸 яка різниця між телеканалами "Дом" та UATV;
🔸 який вплив має держава на медіа під час повномасштабної війни;
🔸 чи потрібна "люстрація" медіасередовищу .

Детальніше про це читайте у свіжому інтерв'ю на "Детектор медіа": https://detector.media/infospace/article/200357/2022-06-22-oleksiy-matsuka-indykatory-uspikhu-ukrainskogo-inomovlennya-znyzhennya-reytyngu-putina-i-kilkosti-rosiyan-yaki-khochut-voyuvaty-proty-ukrainy/
За чотири місяці повномасштабної війни росія скоїла 413 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Станом на 24 червня росіяни вбили загалом 33 журналісти, з них вісім журналістів було вбито під час виконання професійних обов'язків. 14 журналістів були поранені, і щонайменше 15 журналістів зникли безвісти.

Детальніше - у моніторингу Інституту масової інформації за посиланням: https://imi.org.ua/monitorings/413-zlochyniv-proty-zhurnalistiv-ta-media-skoyila-rosiya-v-ukrayini-za-chotyry-misyatsi-vijny-i46365