Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
ПРАВОСЛАВ’Я: ЗОВНІШНІ ФОРМИ ТА ВНУТРІШНІЙ ЗМІСТ
Слово митрополита Феодосія в Неділю Торжества Православ’я 2026
Слово митрополита Феодосія в Неділю Торжества Православ’я 2026
🙏29❤11👎1
Audio
АУДІОВЕРСІЯ проповіді:
ПРАВОСЛАВ’Я: ЗОВНІШНІ ФОРМИ ТА ВНУТРІШНІЙ ЗМІСТ
Слово митрополита Феодосія в Неділю Торжества Православ’я 2026
ПРАВОСЛАВ’Я: ЗОВНІШНІ ФОРМИ ТА ВНУТРІШНІЙ ЗМІСТ
Слово митрополита Феодосія в Неділю Торжества Православ’я 2026
❤17🙏12👎1
Православні кияни прийшли підтримати митрополита Феодосія в суді
6 березня 2026 року в Києво-Святошинському районному суді було призначено засідання у процесі, на якому розглядається одна з кримінальних справ, порушених проти митрополита Черкаського і Канівського Феодосія за 161 статтею Кримінального кодексу України.
Справу було порушено в 2023 році за сприяння Черкаського управління СБУ за проповідь, виголошену владикою до 100-річчя архієрейської хіротонії святого Луки Кримського. У цій проповіді митрополит Феодосій, який перебував у той час під цілодобовим домашнім арештом, дослівно і повністю процитував Заповіт святителя Луки (Войно-Ясенецького), який прямо перегукується з сьогоднішніми релігійними подіями в Україні. Наприкінці свого слова владика поставив питання: а чи притягнули б святителя Луку до кримінальної відповідальності в сучасній Україні за цей його «Заповіт»?
Як показало життя - так, притягнули б. Оскільки лише за цитування цього Заповіту святого Луки Черкаське управління СБУ одразу ж сфабрикувало проти митрополита Феодосія кримінальну справу і через прокуратуру Київської області вимагало взяти владику під варту в СІЗО.
Але тоді, у жовтні 2023 року, Києво-Святошинський суд відмовив у клопотанні про арешт митрополита Феодосія, незважаючи на психологічний тиск - постійну присутність у будівлі суду двох відповідальних представників Черкаського СБУ під час вирішення питання про взяття митрополита під варту. Суд відмовив в арешті, але помістив владику під подальший цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом стеження на нозі.
Слово митрополита Феодосія «Заповіт свт. Луки Кримського і 161 ст. КК України» переглянули і прослухали на різних інтернет-майданчиках понад 200 000 православних користувачів.
Сьогодні, 6 березня, на черговому судовому засіданні мав бути допитаний «потерпілий» у кримінальній справі капелан ПЦУ Назарій Засанський, який разом зі своїм батьком, забороненим у служінні священником Йосипом Засанським, є ініціаторами і «потерпілими» у цілій низці кримінальних справ проти митрополита Феодосія. Вони вимагають посадити ієрарха до колонії і стягнути з нього значні гроші за «моральні страждання» кліриків ПЦУ. Паралельно з цим Назарій Засанський регулярно бере участь у силових захопленнях православних храмів на Черкащині.
Однак сьогодні «потерпілий» Засанський до суду не з’явився, у зв’язку з чим засідання було перенесено.
Користуючись можливістю зустрічі, митрополит Феодосій і віруючі кияни, які прийшли до суду, тепло спілкувалися між собою, говорили про теперішнє і майбутнє Української Православної Церкви, про силу і допомогу Божу гнаним християнам, про духовне життя сучасної людини.
6 березня 2026 року в Києво-Святошинському районному суді було призначено засідання у процесі, на якому розглядається одна з кримінальних справ, порушених проти митрополита Черкаського і Канівського Феодосія за 161 статтею Кримінального кодексу України.
Справу було порушено в 2023 році за сприяння Черкаського управління СБУ за проповідь, виголошену владикою до 100-річчя архієрейської хіротонії святого Луки Кримського. У цій проповіді митрополит Феодосій, який перебував у той час під цілодобовим домашнім арештом, дослівно і повністю процитував Заповіт святителя Луки (Войно-Ясенецького), який прямо перегукується з сьогоднішніми релігійними подіями в Україні. Наприкінці свого слова владика поставив питання: а чи притягнули б святителя Луку до кримінальної відповідальності в сучасній Україні за цей його «Заповіт»?
Як показало життя - так, притягнули б. Оскільки лише за цитування цього Заповіту святого Луки Черкаське управління СБУ одразу ж сфабрикувало проти митрополита Феодосія кримінальну справу і через прокуратуру Київської області вимагало взяти владику під варту в СІЗО.
Але тоді, у жовтні 2023 року, Києво-Святошинський суд відмовив у клопотанні про арешт митрополита Феодосія, незважаючи на психологічний тиск - постійну присутність у будівлі суду двох відповідальних представників Черкаського СБУ під час вирішення питання про взяття митрополита під варту. Суд відмовив в арешті, але помістив владику під подальший цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом стеження на нозі.
Слово митрополита Феодосія «Заповіт свт. Луки Кримського і 161 ст. КК України» переглянули і прослухали на різних інтернет-майданчиках понад 200 000 православних користувачів.
Сьогодні, 6 березня, на черговому судовому засіданні мав бути допитаний «потерпілий» у кримінальній справі капелан ПЦУ Назарій Засанський, який разом зі своїм батьком, забороненим у служінні священником Йосипом Засанським, є ініціаторами і «потерпілими» у цілій низці кримінальних справ проти митрополита Феодосія. Вони вимагають посадити ієрарха до колонії і стягнути з нього значні гроші за «моральні страждання» кліриків ПЦУ. Паралельно з цим Назарій Засанський регулярно бере участь у силових захопленнях православних храмів на Черкащині.
Однак сьогодні «потерпілий» Засанський до суду не з’явився, у зв’язку з чим засідання було перенесено.
Користуючись можливістю зустрічі, митрополит Феодосій і віруючі кияни, які прийшли до суду, тепло спілкувалися між собою, говорили про теперішнє і майбутнє Української Православної Церкви, про силу і допомогу Божу гнаним християнам, про духовне життя сучасної людини.
❤37🙏24🕊2👎1
У свято Козельщанської ікони Божої Матері відбулася сповідь духовенства лівобережних благочинь Черкаської єпархії
6 березня 2026 року, в день святкування Козельщанської ікони Пресвятої Богородиці, з благословення митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, вікарій Черкаської єпархії та благочинний у справах монастирів, єпископ Корсунь-Шевченківський Антоній звершив Літургію Передосвячених Дарів у Свято-Покровському Красногірському жіночому монастирі.
В обителі знаходиться шанований список Козельщанського чудотворного образу, тому свято на честь цієї ікони в Красногірському монастирі щороку відзначають особливо урочисто.
В цей день також відбулося спільне великопісне говіння священнослужителів лівобережних благочинь Черкаської єпархії: Золотоніського, Драбівського та Чорнобаївського. Сповідь у духовенства приймав духівник єпархії протоієрей Василій Вознюк.
На Літургії підносилася сугуба молитва за Церкву, що потерпає від гонінь.
На завершення спільної Літургії було звершено молебень перед шанованим списком чудотворної Козельщанської ікони Пресвятої Богородиці, після якого єпископ Антоній звернувся до духовенства, насельниць, парафіян і паломників монастиря зі словом духовної настанови.
Козельщанська ікона Пресвятої Богородиці - один із шанованих чудотворних образів Божої Матері. Історія цієї святині бере свій початок з XV століття, коли ікона була написана в Італії, а згодом перевезена до Російської імперії, на Полтавщину.
У XIX столітті ікона перебувала в родині графського роду Капністів і шанувалася як родинна святиня. Особливої відомості образ набув після чудесного зцілення, що сталося 21 лютого (5 березня) 1881 року. Донька графа Володимира Капніста - Марія - страждала на тяжку хворобу ноги, яка згодом поширилася на все тіло. Перед поїздкою до лікарів вона гаряче помолилася перед родинною святинею - Козельщанською іконою Божої Матері - і за традицією почистила її ризу. За свідченням самої Марії, одразу після молитви вона відчула значне полегшення і незабаром повністю зцілилася.
Звістка про чудо швидко поширилася по околицях, і до ікони почали сходитися численні паломники. Невдовзі сталося ще кілька зцілень за молитвами перед цим образом. Оскільки зберігати ікону в домі стало неможливо через постійний потік людей, 23 квітня 1881 року святиню перенесли до спеціально влаштованої тимчасової каплиці.
У 1882 році для Козельщанської ікони було збудовано храм, а в 1885 році при ньому виникла жіноча громада. 17 лютого (1 березня) 1891 року її було перетворено на Козельщанський Різдва Богородиці монастир, який став одним із центрів шанування чудотворного образу.
Ікона перебувала в монастирі до його закриття радянською владою. Після закриття обителі святиню багато років зберігали монахині, приховуючи її від знищення. Так у 1949 році образ був вивезений ігуменею Феофанією та насельницями до Свято-Миколаївського Лебединського монастиря. А коли в 60-х роках XX століття радянська влада закрила і цю обитель, монахині перевезли ікону до Красногірського Золотоніського монастиря, де вона перебуває й донині.
За своїм іконографічним типом Козельщанська ікона належить до типу Одигітрія («Провідниця»). Богонемовля Іісус зображений напівлежачим на руках Пресвятої Богородиці і Він тримає в правій руці хрест. Поруч на столику зображені Чаша і лжиця - символи Таїнства Святого Причастя.
Чудотворний образ і сьогодні залишається однією з шанованих православних святинь, перед якою віряни моляться про допомогу в хворобах, скорботах і життєвих труднощах.
Більше фото до цієї події на каналі
ФОТОЛѢТОПИСЬ Православної Черкащини
за хештегом
#КозельщанськаІконаБожоїМатері_СповідьДуховенстваЛівобережнихБлагочинь
Пресслужба Черкаської єпархії УПЦ
6 березня 2026 року, в день святкування Козельщанської ікони Пресвятої Богородиці, з благословення митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, вікарій Черкаської єпархії та благочинний у справах монастирів, єпископ Корсунь-Шевченківський Антоній звершив Літургію Передосвячених Дарів у Свято-Покровському Красногірському жіночому монастирі.
В обителі знаходиться шанований список Козельщанського чудотворного образу, тому свято на честь цієї ікони в Красногірському монастирі щороку відзначають особливо урочисто.
В цей день також відбулося спільне великопісне говіння священнослужителів лівобережних благочинь Черкаської єпархії: Золотоніського, Драбівського та Чорнобаївського. Сповідь у духовенства приймав духівник єпархії протоієрей Василій Вознюк.
На Літургії підносилася сугуба молитва за Церкву, що потерпає від гонінь.
На завершення спільної Літургії було звершено молебень перед шанованим списком чудотворної Козельщанської ікони Пресвятої Богородиці, після якого єпископ Антоній звернувся до духовенства, насельниць, парафіян і паломників монастиря зі словом духовної настанови.
Козельщанська ікона Пресвятої Богородиці - один із шанованих чудотворних образів Божої Матері. Історія цієї святині бере свій початок з XV століття, коли ікона була написана в Італії, а згодом перевезена до Російської імперії, на Полтавщину.
У XIX столітті ікона перебувала в родині графського роду Капністів і шанувалася як родинна святиня. Особливої відомості образ набув після чудесного зцілення, що сталося 21 лютого (5 березня) 1881 року. Донька графа Володимира Капніста - Марія - страждала на тяжку хворобу ноги, яка згодом поширилася на все тіло. Перед поїздкою до лікарів вона гаряче помолилася перед родинною святинею - Козельщанською іконою Божої Матері - і за традицією почистила її ризу. За свідченням самої Марії, одразу після молитви вона відчула значне полегшення і незабаром повністю зцілилася.
Звістка про чудо швидко поширилася по околицях, і до ікони почали сходитися численні паломники. Невдовзі сталося ще кілька зцілень за молитвами перед цим образом. Оскільки зберігати ікону в домі стало неможливо через постійний потік людей, 23 квітня 1881 року святиню перенесли до спеціально влаштованої тимчасової каплиці.
У 1882 році для Козельщанської ікони було збудовано храм, а в 1885 році при ньому виникла жіноча громада. 17 лютого (1 березня) 1891 року її було перетворено на Козельщанський Різдва Богородиці монастир, який став одним із центрів шанування чудотворного образу.
Ікона перебувала в монастирі до його закриття радянською владою. Після закриття обителі святиню багато років зберігали монахині, приховуючи її від знищення. Так у 1949 році образ був вивезений ігуменею Феофанією та насельницями до Свято-Миколаївського Лебединського монастиря. А коли в 60-х роках XX століття радянська влада закрила і цю обитель, монахині перевезли ікону до Красногірського Золотоніського монастиря, де вона перебуває й донині.
За своїм іконографічним типом Козельщанська ікона належить до типу Одигітрія («Провідниця»). Богонемовля Іісус зображений напівлежачим на руках Пресвятої Богородиці і Він тримає в правій руці хрест. Поруч на столику зображені Чаша і лжиця - символи Таїнства Святого Причастя.
Чудотворний образ і сьогодні залишається однією з шанованих православних святинь, перед якою віряни моляться про допомогу в хворобах, скорботах і життєвих труднощах.
Більше фото до цієї події на каналі
ФОТОЛѢТОПИСЬ Православної Черкащини
за хештегом
#КозельщанськаІконаБожоїМатері_СповідьДуховенстваЛівобережнихБлагочинь
Пресслужба Черкаської єпархії УПЦ
❤30🙏18👏2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
ПРО БЛАГОДАТНИЙ ЧАС ГОНІНЬ І ЩО РОБИТИ МОБІЛІЗОВАНОМУ СВЯЩЕННИКУ?
Розмова митр. Феодосія з вірянами під судом 06.03.2026
Розмова митр. Феодосія з вірянами під судом 06.03.2026
🙏32
Audio
АУДІОВЕРСІЯ проповіді:
ПРО БЛАГОДАТНИЙ ЧАС ГОНІНЬ І ЩО РОБИТИ МОБІЛІЗОВАНОМУ СВЯЩЕННИКУ?
Розмова митр. Феодосія з вірянами під судом 06.03.2026
ПРО БЛАГОДАТНИЙ ЧАС ГОНІНЬ І ЩО РОБИТИ МОБІЛІЗОВАНОМУ СВЯЩЕННИКУ?
Розмова митр. Феодосія з вірянами під судом 06.03.2026
🙏7