Лист-звернення до Президента України за відставку Гетманцева Д.О.

Український бізнес у відкритому листі звертається до Президента України з закликом усунути Д.О.Гетманцева з посади Секретаря Національної ради Відновлення і з Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики і призначити на ці посади людей, які поділяють ідеї прогресу, стрімкого розвитку.

Лист-звернення: https://t1p.de/nvzwh
Приєднатись до листа-звернення можна за посиланням: https://bit.ly/3NkBgPg

Приєднуйтесь до ініціативи та поширюйте інформацію в соціальних мережах!

Як стати ефективним фандрейзером.

Тези зустрічі СЕО Club з Ольгою Кудіненко, Головою Правління Фонду «Таблеточки», за модерації Юлії Тичківської, виконавчої директорки Аспен Інститут Київ, присвячені ефективним стратегіям фандрейзингу.

▪️Інвестиції в соціальні проєкти — це результат та вплив, який ви продаєте донорам. На відміну від бізнес-проєктів, які зосереджені на поверненні інвестицій, соціальні проєкти звертають увагу на ефект, якого ви досягнете завдяки залученим інвестиціям.

▪️Великі проєкти приваблюють великі гроші. На сьогоднішній день актуальна розмова з донорами має вестися з перспектив майбутньої відбудови України.

▪️Фандрейзинг, як і реклама, побудований на емоціях. Найголовніша з них — злість, яка стала основою комунікації з інвесторами у перші місяці війни. Наступними за ефективністю є співчуття (страх опинитись у схожій ситуації), сюрприз (несподівана інформація, яка могла б бути шокуючою для донора), радість і сум.

▪️У фандрейзингових комунікаціях ми маємо максимально персоналізувати людину, якій допомагаємо, вибудувавши ту модель спілкування, яка викликатиме у благодійника бажання приєднатися та поспівчувати.

▪️В Україні ще немає філантропічної культури. Ми маємо безліч благодійних організацій, які конкурують між собою не за гроші, а за увагу та ефективність.

▪️Фандрейзинг в організаціях є більш уповільненим через ряд бюрократичних нюансів. Натомість фандрейзинг особистості будується на швидких рішеннях, що залежать від емоцій, які ви зможете викликати у донора.

▪️Донору не важливо чому вам потрібна його підтримка, йому важливо розуміти чому він має підтримати вашу ідею.

▪️Фандрейзинговий цикл складають наступні етапи:
1) пошук донорів;
2) розвиток відносин з ними на персональних зустрічах, кожна з яких повинна мати конкретну мету;
3) формулювання конкретного запиту;
4) особиста подяка донору;
5) звіт.

Як людина ухвалює рішення. Андрій Баумейстер

Про концепцію свободи волі та філософію свідомості, які пояснюють процес ухвалення людиною рішень, а також взаємозв’язок когнітивних наук, філософії та політики розповів Андрій Баумейстер, доктор філософських наук, публічний інтелектуал, на зустрічі СЕО Club, що відбулась 23 лютого.

https://youtu.be/9IaTZCoIxGc

Воєнний стан. Останні зміни в законодавстві. 3-й випуск. Презентація від Arzinger

Бізнес та волонтерство: де шукати баланс.

Онлайн-дискусія про пошук балансу лідерами бізнесу між активною громадянською позицією та підтримкою власного бізнесу. На зустрічі також обговорили почуття провини, що виникає при зміщенні фокусу із волонтерства на бізнес, яким має бути сучасний лідер та де межа між діяльністю держави і приватного сектора.

Експерти:
▪️Ігор Ліскі, голова Наглядової ради «Ефективні Інвестиції», співзасновник Українського інституту майбутнього, член CEO Club.
▪️Андрій Баумейстер, філософ, публічний інтелектуал.

https://youtu.be/fePUuje6BIo

Українська мова та культура як інструмент збереження нації.

Тези з виступу Ярослава Грицака, українського науковця, історика та публіциста.

Відео: https://youtu.be/87BMMVQo-lc

▪️В Київській Русі послуговувались церковнослов’янською українською мовою, що мала назву руська і була спільною для українців та білорусів.

▪️Українська мова Сковороди чи козацьких літописів, що походила з руської мови, була мовою еліти. З 19 століття нова еліта приймає слов’янську говірку і робить з неї мову, таким чином, формується нова українська мова, а разом з нею і нація.

▪️В певний момент існувала загроза виникнення двох мов — української мови російського та австрійського варіанту. Проте українська мова склалася шляхом компромісу, коли діячі у Києві та Львові свідомо вирішили, що українці хочуть мати одну націю, а не дві, і склали мову з правил одного та другого варіанту. В основу розмовної української була покладена полтавська говірка, як найбільш природна та співуча, а в основу наукової — галицька.

▪️Українці були та будуть і народом, і нацією. Народ — те, що росте вегетативно, не потребує догляду та має величезну життєздатну силу. Хоч народ і можна намагатися знищити, але він все одно проростає після кожної катастрофи. Натомість нація — те, що є плеканим та сконструйованим, те, що вимагає догляду. Українська нація була сформована з власної мови та культури, що переросло у здобуття власних політичних прав та державної незалежності.

▪️Заборона української мови росією була превентивним заходом для запобігання формування української нації. Валуєв у 1863 році розумів, що з розвитку культури українці переростуть у націю та відділяться від росії, що стане кінцем імперії. Для російської імперії українська мова була смертельною загрозою.

▪️У часи існування радянського союзу з’являється нова концепція — «радянський народ», за якою уніфікувувалася культура та мова усіх громадян. В той час українці могли існувати лише як народ, а не як нація.

▪️У 70-ті—80-ті роки відбувається швидка русифікація не задля створення з українців росіян, а з метою створення «радянських людей». Акцент був перенесений на створення радянської нації, основою якої були українські колгоспники та радянська інтелігенція. Таким чином, відбувалася доволі успішна асиміляція українців, більшість з яких почала послуговуваттся російською мовою.

▪️Після падіння радянського союзу для багатьох людей українська мова була рідною, але вони нею не користувалися, так як більшість українців вже були асимільованими. Після цього з’являється категорія російськомовних українців.

▪️Російськомовні українці не втрачали своєї української ідентичності завдяки пам’яті про своїх предків та їхні традиції. Важливу роль відіграв образ українського села, яке асоціювалося з дитинством.

▪️Ми дуже часто вважаємо, що українці це ті, хто ними народився, але це народ. Нація — це завжди свідомий вибір. Щоб стати нацією, треба зробити вибір на користь українства.

▪️Українська мова є символом боротьби проти росії. В Україні російська мова стає мовою війни, мовою наступу.

▪️Ми маємо припинити трактувати російську культуру як велику культуру, а сприймати її як нормальну, з тим же статусом, що для нас має французька, польська чи німецька культури.

▪️Українці мають входити в європейський світ не через російську мову, а через англійську, так як це зараз роблять чехи, поляки та інші східноєвропейські народи. Використовуючи англійську культуру, ми входитимемо у набагато ширший світ.

▪️ російська культура залишатиметься цікавою та привабливою для європейців, проте вона так само матиме на собі ярлик токсичності.

Ігор Козловський. Як пережити війну: духовна опора та нові сенси.

Зустріч СЕО Сlub в онлайн-форматі з Ігорем Козловським, відомим українським вченим та релігієзнавцем, про життя після полону, а також, як переживаючи війну, знаходити духовну опору та нові сенси.

https://youtu.be/wWpBapN431A

Ситуація на ринку фінансів. Ерік Найман, Іван Компан, Ілля Кислицький, Євген Шевченко.

Який стан глобальної економіки сьогодні на тлі повномасштабної війни росії проти України? Як та куди слід інвестувати у кризові часи? Що чекає на економіку України у майбутньому?

Відео: https://youtu.be/rVczhECpBPo

Нові політики та правила роботи бізнесу під час війни

Юлія Плієва, ад'юнкт-професорка kmbs, власниця та генеральна директорка Apple Consulting, про управлінські дилеми під час війни, ТОП-5 ключових проблем українського бізнесу та нові політики і правила роботи, що допоможуть підприємцям зберегти свій бізнес.

Відео: https://youtu.be/GEI9260MhRk

Павло Шеремета. Економічна ситуація в Україні

Онлайн-дискусія з Павлом Шереметою, економістом, засновником Києво-Могилянської бізнес-школи, ексміністром економічного розвитку та торгівлі (2014), експрезидентом Київської школи економіки та реформатором, про шанси України отримати статус кандидата в ЄС, нові економічні виклики та сучасний стан економіки України.

Відео: https://youtu.be/9hsaRyTJ8uk

07:07 Що українська нація має зробити для економічної перемоги
13:55 Загроза масових міграцій для національного потенціалу України
19:30 Бізнес як рушійна сила законодавчих ініціатив держави
30:32 Перспективи членства України в ЄС та концепція економічної свободи
40:05 Чому Україна не розвиває економічні відносини з Китаєм
41:40 Економічний розвиток України після отримання статусу кандидата в ЄС
45:00 Симетричне зняття мита: перспективи та необхідність
51:25 Коли має початися економічна модернізація України
55:45 Промислові парки: необхідність та перспективи їхнього запровадження
59:45 Сучасні українські лідери
01:02:00 Економічне майбутнє України після перемоги

Трансформація лідера під час війни

Лекція Вітаутаса Бучюнаса про те, як лідеру утримувати стабільність, робити прогнози та приймати важкі рішення під час війни, коли вимушено доводиться розширяти горизонти своїх можливостей.

Відео: https://youtu.be/q_Aqhh_7AKs

8 сходинок управлінського мистецтва

Тези з виступу Володимира Тарасова, соціального технолога, засновника та керівника Таллінської школи менеджменту.

Кожен керівник має власний почерк в управлінському мистецтві, який склався з особистої практики, прочитаних книжок, вивченого від вчителів та іншого досвіду. Зазвичай цей досвід хаотичний і для його структуризації потрібно пройти наступні сходинки:

1. Персоніфіковане управління.
Для встановлення дисципліни в колективі потрібно «розширювати зону твердого». Тобто, якщо керівнику необхідно «підтягнути» працівників, починати варто з того, з ким майже не має проблем, поступово переходячи до інших. За тенденцією зростання авторитету керівника, яку побачать усі працівники, керівник матиме повагу в усього колективу та зможе впевнено впроваджувати рішення.

2. Знеособлене управління.
Цей етап передбачає перехід до делегування обов’язків співробітникам: спочатку конкретних завдань з планом відповідних дій, потім — завдань, виконання яких передбачатиме врахування принципів та пріоритетів керівника. Керівник має навчитись керувати ролями, а не людьми.

3. Командне або раціональне управління.
На цьому етапі керівник має поступово давати завдання на колективне виконання, у випадку успішного багаторазового досвіду виконання. Для переходу на цей етап потрібна попередня стандартизація вимог, термінів та очікуваного результату, що складається з ясності стратегії, правил поведінки, заохочень й покарання та рольових моделей.

4. Ірраціональне управління.
На цій сходинці працівники вже самі розуміють як потрібно працювати. Стратегія їхньої роботи формується за допомогою прецедентів, а не правил та інструкцій.

5. Управління питаннями, а не наказами.
Цей етап передбачає, що керівник лише контролює діяльність своїх співробітників, ставлячи уточнюючі питання з приводу невиконання чи неякісного виконання завдань.

6. Режим запитів.
Керівник стає вчителем та наставником для підлеглих, до якого вони можуть звертатися за порадою у безвихідній чи складній ситуації.

7. Відсутність відкритих питань від підлеглих.
Маючи якусь проблему, співробітник звертається до керівника не лише з питанням, але й вже з можливими варіантами вирішення. Керівник же лише радить та обирає найбільш ефективний варіант виходу з кризової ситуації.

8. Міфічний рівень.
Про ідеального керівника відомо лише те, що він є. На останньому ступені управлінського мистецтва співробітники послуговуються системою внутрішнього табу. Керівник контролює ситуацію загалом та вступає у гру в найкритичніші моменти.

Як має бути реалізований український «План Маршалла»

Тези з дискусії Дениса Довгополого, засновника Unicorn Nest та одного з активних учасників економічної боротьби з рф, та Петра Чернишова, члена наглядової ради «Фармак», VoxUkraine та Київської школи економіки, засновника ГО Kontora Pi, члена CEO Club Ukraine.

▪️ Шанс забрати в росії її заморожені активи у міжнародних банках для фінансування такого плану — низький. Незалежно від цього, Україна може розраховувати на фінансову допомогу від міжнародних партнерів. Із заморожених активів росії, країни, що допомагали Україні, відновлюватимуть свої власні ресурси.

▪️ У сутності «Плану Маршалла» закладено реформування економіки, а не виділення фінансування.

▪️ Для реалізації «Плану Маршалла» Україні потрібно продемонструвати план реформ на 50 років, аби отримати фінансування на найближчі 5-10 років. Спочатку потрібно показати як Україна будуватиме нову та успішу країну, а вже потім просити грошей.

▪️ Потенційні міжнародні спонсори не сумніваються у тому, що після війни росія перестане існувати як окрема суверенна держава. Світові лідери бояться цього, проте, водночас, впевнені у неминучості такого розвитку подій.

▪️ В проєктах відбудови України менеджмент повинен бути іноземним, аби модернізувати промисловість, застосовуючи світові інновації. Інакше існує ризик відбудувати країну довоєнного зразка, втративши шанс інноваційної модернізації.

▪️ Не менше 10% фінансування у майбутньому буде виділено Україні на модернізацію IT-сфери, навчальних програм, розвиток акселераторів для продуктових компаній на різних стадіях. Зараз, до закінчення війни, фінансування в основному виділятимуть на гуманітарні потреби: житло, медицину, освіту, продовольство.

Борис Ґудзяк. Трансформація українського суспільства

Онлайн-розмова з Борисом Ґудзяком, митрополитом Української греко-католицької церкви, головою Філадельфійської архиєпархії в США, президентом УКУ, про нову українську націю, трансформацію національної ідентичності та чесноти, які допомагають знайти сили не опускати руки в темні часи.

Відео: https://youtu.be/j6UnNmfb-oc

«Корупція повертається на довоєнний рівень». Розмова з Валентином Запорощуком, група компаній PRAVIO

Валентин Запорощук, засновник та президент групи компаній PRAVIO, та Євген Шевченко, ex-CEO Carlsberg, обговорили виклики, які постали перед українськими підприємцями після повномасштабного вторгнення, рішення, які допомогають бізнесу продовжувати свою діяльність, корупцію та що чекає на українських підприємців після перемоги.

Відео: https://youtu.be/81ZWxYaD3wM

Відкриття бізнесу в Європі. На що звернути увагу?

Тези з дискусії Андрія Козіна, керівного партнера Focus Estate Fund, Максима Віхорєва, засновника та СЕО Vihorev Investments, Андрія Рябчука, СЕО Platon і Ало Стрейманна, СЕО E-Mobile Yachts & Cars за модерації Андрія Жука, голови правління Української асоціації рітейлерів.

▪️ Не потрібно починати бізнес в Європі одразу з великих інвестицій. Спочатку варто поспостерігати за ринком, визначивши де найбільше існує попит на знання та досвід, який ви можете запропонувати європейцям.

▪️ На початкових етапах підприємництва у Європі вигідніше користуватися послугами аутсорсингу, ніж формувати команду in-house.

▪️ Велику роль для відкриття та ведення успішного бізнесу в Європі грає репутація. Перед відкриттям компанії потрібно зануритись в атмосферу життя країни, де буде знаходитись головний офіс. Найкраще будувати бізнес, на власні очі спостерігаючи за динамікою ринку.

▪️ Організовуючи менеджмент, варто найняти на керівні посади декількох резидентів країни, де розташовується компанія, або тих, що мають посвідку на постійне проживання. В той час як відділи маркетингу та IT вигідніше організовувати в Україні, пам’ятаючи про необхідність налагодження культурного діалогу між співробітниками.

▪️ Організовуючи виробництво в Європі, треба звертати увагу на ціни на енергоносії, так як вони можуть значно різнитися у різних країнах всередині ЄС.

▪️ Відкриття бізнесу в Європі потрібно починати з країн, де нижчий рівень бюрократичного тиску, як наприклад у Польщі. В той час як у Хорватії, Італії, Швеції ринок існує велика складність легального заснування нової компанії з працівниками-іноземцями.

▪️ Специфіка заснування компанії в Європі — увага до нюансів. Окрім того, що потрібно ознайомитись з тенденціями регулювання єдиного ринку Європейського Союзу, варто також звертати увагу на особливості національного законодавства для сфери, в якій працює ваш бізнес.

Бізнес та політичний процес в Україні. Політтехнолог Сергій Гайдай.

«Жодна з ітерацій української влади не побудувала країну про яку мріє активна частина населення, до якої я відношу і бізнес», — політтехнолог Сергій Гайдай на зустрічі CEO Club розповів про політичний процес під час воєнного стану, роль громадянського суспільства в ньому, а також останні рішення Банкової щодо кадрових змін у державі.

Відео: https://youtu.be/ejUdtFEqSE8

Стратегії подолання кризового стану

Під час війни питання психологічної підтримки є надзвичайно актуальним. Психологи В'ячеслав Халанський та Олександр Столярчук на зустрічі в CEO Club поділились основними стратегіями подолання кризового стану, які допоможуть підтримати себе в умовах невизначеності.

Відео: https://youtu.be/hEcShUYDlOU

Бізнес в умовах війни. Розмова з Борисом Шестопаловим, співвласником HD-group, GFC Group

На зустрічі CEO Club Борис Шестопалов розповів про роботу підприємств під час повномасштабної війни, окуповані та зруйновані заводи, допомогу від бізнесу для ЗСУ, поділився рішеннями, які дозволяють продовжувати працювати та будувати плани на майбутнє, а також власною історію життя під час війни.

Відео: https://youtu.be/J6EiSgF7aKo

Новий податковий кодекс «10-10-10» від UIF

Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського Інституту майбутнього, на зустрічі СЕО Club презентує концепцію нового ліберального податкового кодексу, розробленого Інститутом.

https://youtu.be/slS0UPAxRpk

Вплив глобальної рецесії на економіку та особисті фінанси. Ерік Найман та Іван Компан.

На зустрічі CEO Club Ерік Найман та Іван Компан поділились своїми прогнозами на кінець 2022 та початок 2023 років, а також виграшними інвестиційними стратегіями на майбутнє.

https://youtu.be/bsNvo-Of1uk