Як війна вплине на українську ідентичність та світовий порядок.

Тези Володимира Єрмоленка, інтелектуала, філософа, письменника, редактора UkraineWorld та автора англомовного подкасту Explaining Ukraine, з онлайн-зустрічі CEO Club.

Відео зустрічі: https://youtu.be/fHMoWl8QEFE

Про Україну:
▪️ Попри всі страждання, завдяки відчайдушній боротьбі, народжується нова Україна та новий світовий порядок.
▪️ Найбільший досвід здобувається при зіткненні зі смертю. Досвід, який дається нам зараз — недоступний багатьом іншим суспільствам.
▪️ Держава, яку ми маємо будувати, повинна мати гібридну модель, відмінну від європейської: з контрольованими сферами безпеки та справедливості, де судова реформа залишиться актуальним питанням, і вільною економікою та добробутом.
▪️ Український ідеал лідера — не той, що формує націю, а органічно виражає її.
▪️ Україна з цієї війни вийде сильною в усіх сферах. У наших людей: філософів, економістів, військових, бізнесменів, з’явиться сила нового мислення.
▪️Перемагаючи ворога, який називає себе першою армією в Європі, українці показують світові, що можуть не лише жити за чужими правилами, але й задавати власні.

Про росію:
▪️ рашизм не визнає права гідності за жодною людиною. В росії жодне життя не є цінністю, навіть життя своїх.
▪️ Європейський світ будується на грі з позитивною сумою: кожне зіткнення передбачає, що ми обидва маємо виграти, але я маю прагнути виграти більше, ніж ти. російська ж модель будується на логіці гри з негативною сумою: в кожній грі ми знаємо, що програємо, але я маю програти менше, ніж ти. Через це вони можуть йти на власні невиправдані жертви і бути такими жорстокими.
▪️В Україні держава завжди є функцією, продовженням суспільства. У росії — суспільство є функцією та породженням держави. Якщо немає царя, то немає і суспільства. Тому росіяни інстинктивно розуміють, що якщо вони втратять царя, який їх принижує і чинить над ними насильство, то і їх самих не буде.
▪️ росія — остання поранена імперія, яка намагається відновитись за наш рахунок. Її спроба буде безрезультатною, адже росія витратить свої останні сили і це стане її кінцем.

Про Західний світ:
▪️ Західний світ, який, як завжди, коливається, має усвідомити, що ключ до розв’язання цієї війни не у переговорах і компромісах за рахунок українських людей та територій, а у поразці росії на цій війні.

Економічні наслідки війни для України

Іван Міклош, ексміністр економіки та фінансів Словаччини, про економічне відновлення України після війни, допомогу Європи та глобальні наслідки війни для міжнародних відносин.

Відео зустрічі: https://youtu.be/fDm2V4aZo14

Ярослав Грицак. Яку оцінку дають історики війні росії проти України.

На онлайн-зустрічі CEO Club Ярослав Грицак, український історик та письменник, проаналізував сучасну війну росії проти України крізь призму історії, розкрив відмінність між українським та російським суспільствами та розповів, чому сьогоднішня ситуація сприяє перемозі України у війні за незалежність.

https://youtu.be/AIb6qAXgzp0

Як не втратити свій шанс стати сильною державою. Дослідження Українського інституту майбутнього.

Вадим Денисенко, директор Українського інституту майбутнього, на онлайн-зустрічі СEO Club презентував доповідь, яка присвячена питанням повоєнної відбудуви України, а разом з цим — майбутній ролі країни на геополітичній арені.

https://youtu.be/XOKAjBM7h4c

Як війна вплине на світову економіку.

Тези з виступу Івана Міклоша, ексміністра економіки та фінансів Словаччини.

▪️Які існують соціальні та економічні ризики війни для світу

— Консенсус, якого вдалося досягти після Другої світової війни, 24 лютого був знищений. Важливо не допустити успіху росії у цій війні, адже це може стати загрозою створення небезпечного прецеденту — повернення до законів джунглів, де сильні можуть підкорити слабших. Тому Україна має перемогти.
— Україна є одним із найбільших постачальників сільськогосподарських та продовольчих товарів у світі. Через блокування українських портів російськими військами, непридатності посівних площ через бойові дії та інші чинники, у світі може очікуватися голод і дефіцит деяких продуктів.
— Через можливий голод, найбільше страждатимуть країни Африки: Ліван, Єгипет, Нігерія, що призведе до досягнення межі екстремальної бідності та нової хвилі біженців до країн Європи.
— Через окупацію росією українських портів очікуються затримки у міжнародних торгових ланцюгах, що так само вплине на світову продовольчу ситуацію.

▪️Як світ може зупинити росію

— Україна зможе перемогти росію отримуючи все більше допомоги від Європи: від військової до санкційної.
— Найважливіша санкція зараз — ембарго на російські енергоносії від Європи. ЄС розуміє необхідність ембарго, але не хоче брати на себе відповідальність за майбутні збитки.

▪️Яким має бути відновлення української економіки після війни

— Для відновлення української економіки будуть задіяні як економічна допомога світу, так і російські репарації.
— До плану відновлення української економіки має бути включений перелік необхідних реформ для створення нових інституцій, що розпоряджалися б отриманими коштами та розбудовували країну і завдяки внутрішнім ресурсам.
— Окрім репарацій та фінансової допомоги, Україні також важливо буде отримувати інвестиції та гранти від міжнародних партнерів.

▪️Якою буде світова економіка в майбутньому

— Стало очевидним, що витрати на оборонний сектор економіки мають бути збільшені, адже на момент 2021 року в більшості європейських країн витрати на армію складали лише 2% ВВП.
— Зі збільшенням витрат на армію очікується відповідно й скорочення видатків на соціальний захист, охорону здоров’я та розвиток інфраструктури

Як Україна переможе у війні проти росії

Тези з виступу Ярослава Грицака, українського науковця, історика та публіциста, на онлайн-зустрічі в CEO Club.

▪️ Зараз Україна є ключовою геополітичною територією. Хоч війна і може здаватися локальною, проте її доля визначатиме контури майбутнього світу.

▪️ Завдяки потужній підтримці України Заходом та ізоляції росії, тобто успішності геополітичного фактору, якого ми не мали під час розвитку національного руху у 20-му столітті, я не бачу жодної причини, чому Україна не мала б перемогти.

▪️ Ця війна не може закінчитися перемир’ям. Навіть якщо воно й буде, то лише тимчасовим.

▪️ Найбільша схожість нашої війни в історичному контексті прослідковується з Першою світовою війною. Перша світова, так само, почалася стрімким бліцкригом завдяки національному піднесенню та очікуванню швидкої перемоги, проте за декілька місяців вона затягнулась і перетворилась у війну на виснаження.

▪️ В цій війні Україна не є ізольованою, вона має доступ до ресурсів Заходу, які кількісно переважають російські. За таких умов, якщо це дійсно буде війна на виснаження, на чому сходяться експерти, Україна має набагато більший шанс на перемогу.

▪️Українське суспільство завжди було сильнішим за його владу, яка часом була навіть заслабкою. Тому наш політичний розвиток відмінний від російського, бо зі слабкою владою не може бути підневільного суспільства. В українців влада ніколи не мала сакрального значення.

▪️ Щоб запобігти повторенню путінського режиму в нової влади, що прийде після нього, ми маємо вимагати: «дерусифікацію» — відмову від національної ідеї величі росії, демілітаризацію — встановлення контролю над «червоною кнопкою», юридичну та фактичну федералізацію росії — гарантування автономії одиниць з уникненням концентрації авторитарної влади в москві.

▪️ Діалог з росіянами можливий лише після поразки путіна та визнання російською інтелігенцією своєї моральної відповідальності за допущення функціонування путінського режиму.

▪️ Україна має шанси вийти з цієї війни східноєвропейським тигром. Це буде нова держава з ефективними політичними структурами, що вочевидь приведуть її до економічного зростання. Таким чином, за певний час ми матимемо шанс перетворитися в одну з найсильніших держав регіону між Чорним і Балтійським морем.

Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України

CEO Club Ukraine разом з Бізнес-спільнотою Board, Спілкою Українських Підприємців та Торгово-промисловою палатою України започаткували Коаліцію бізнес-спільнот за модернізацію України та підписали Меморандум з метою узгодження та просування ключових принципів післявоєнної економічної політики.

Представники об’єднань, що долучились до створення Коаліції та підписали Меморандум, випрацювали спільну економічну візію України, засадчі принципи економічної политіки держави, серед яких: ефективність держави, ліберальна інноваційна економіка, добробут громадян та економічні можливості України у світі, а також окреслили червоні лінії, які вважають недопустимими при формуванні та реалізації стратегії повоєнної економічної політики України.

Меморандум є засадчим документом для діяльності Коаліції, головною метою якої буде просувати, захищати та втілювати вищезазначені принципи, через створення дієвих механізмів, включаючи співпрацю з усіма політичними силами та міжнародними організаціями та пряме звернення до українського народу.

Організації-підписанти запрошують Українську державу в особі визначених Конституцією України вищих органів влади до державно-приватного партнерства заради втілення принципів Меморандуму та реалізації історичного шансу України.

Меморандум доступний за посиланням: https://bit.ly/Мемо-бізнес-модернізація

Війна в Україні: аналіз військових подій, економіка, геополітика.

Юрій Романенко, співзасновник аналітичного центру Ukrainian Institute for the Future, на онлайн-зустрічі проаналізував перший та другий етапи війни в Україні, дав оцінку геополітичній та економічній ситуації, а також прогноз щодо того, як будуть розвиватись події у найближчий час. Модерував зустріч Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future.

https://youtu.be/DM92E-ALaXk

Ярослав Грицак. Українська культура: мовне питання та асиміляція

Про те, як російська держава століттями впроваджувала політику асиміляції на українських землях, мовне питання, а також чому російська культура не змогли запобігти загарбницькій війні, на онлайн-зустрічі CEO Club розповів історик Ярослав Грицак.

https://youtu.be/87BMMVQo-lc

Лист-звернення до Президента України за відставку Гетманцева Д.О.

Український бізнес у відкритому листі звертається до Президента України з закликом усунути Д.О.Гетманцева з посади Секретаря Національної ради Відновлення і з Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики і призначити на ці посади людей, які поділяють ідеї прогресу, стрімкого розвитку.

Лист-звернення: https://t1p.de/nvzwh
Приєднатись до листа-звернення можна за посиланням: https://bit.ly/3NkBgPg

Приєднуйтесь до ініціативи та поширюйте інформацію в соціальних мережах!

Як стати ефективним фандрейзером.

Тези зустрічі СЕО Club з Ольгою Кудіненко, Головою Правління Фонду «Таблеточки», за модерації Юлії Тичківської, виконавчої директорки Аспен Інститут Київ, присвячені ефективним стратегіям фандрейзингу.

▪️Інвестиції в соціальні проєкти — це результат та вплив, який ви продаєте донорам. На відміну від бізнес-проєктів, які зосереджені на поверненні інвестицій, соціальні проєкти звертають увагу на ефект, якого ви досягнете завдяки залученим інвестиціям.

▪️Великі проєкти приваблюють великі гроші. На сьогоднішній день актуальна розмова з донорами має вестися з перспектив майбутньої відбудови України.

▪️Фандрейзинг, як і реклама, побудований на емоціях. Найголовніша з них — злість, яка стала основою комунікації з інвесторами у перші місяці війни. Наступними за ефективністю є співчуття (страх опинитись у схожій ситуації), сюрприз (несподівана інформація, яка могла б бути шокуючою для донора), радість і сум.

▪️У фандрейзингових комунікаціях ми маємо максимально персоналізувати людину, якій допомагаємо, вибудувавши ту модель спілкування, яка викликатиме у благодійника бажання приєднатися та поспівчувати.

▪️В Україні ще немає філантропічної культури. Ми маємо безліч благодійних організацій, які конкурують між собою не за гроші, а за увагу та ефективність.

▪️Фандрейзинг в організаціях є більш уповільненим через ряд бюрократичних нюансів. Натомість фандрейзинг особистості будується на швидких рішеннях, що залежать від емоцій, які ви зможете викликати у донора.

▪️Донору не важливо чому вам потрібна його підтримка, йому важливо розуміти чому він має підтримати вашу ідею.

▪️Фандрейзинговий цикл складають наступні етапи:
1) пошук донорів;
2) розвиток відносин з ними на персональних зустрічах, кожна з яких повинна мати конкретну мету;
3) формулювання конкретного запиту;
4) особиста подяка донору;
5) звіт.

Як людина ухвалює рішення. Андрій Баумейстер

Про концепцію свободи волі та філософію свідомості, які пояснюють процес ухвалення людиною рішень, а також взаємозв’язок когнітивних наук, філософії та політики розповів Андрій Баумейстер, доктор філософських наук, публічний інтелектуал, на зустрічі СЕО Club, що відбулась 23 лютого.

https://youtu.be/9IaTZCoIxGc

Воєнний стан. Останні зміни в законодавстві. 3-й випуск. Презентація від Arzinger

Бізнес та волонтерство: де шукати баланс.

Онлайн-дискусія про пошук балансу лідерами бізнесу між активною громадянською позицією та підтримкою власного бізнесу. На зустрічі також обговорили почуття провини, що виникає при зміщенні фокусу із волонтерства на бізнес, яким має бути сучасний лідер та де межа між діяльністю держави і приватного сектора.

Експерти:
▪️Ігор Ліскі, голова Наглядової ради «Ефективні Інвестиції», співзасновник Українського інституту майбутнього, член CEO Club.
▪️Андрій Баумейстер, філософ, публічний інтелектуал.

https://youtu.be/fePUuje6BIo

Українська мова та культура як інструмент збереження нації.

Тези з виступу Ярослава Грицака, українського науковця, історика та публіциста.

Відео: https://youtu.be/87BMMVQo-lc

▪️В Київській Русі послуговувались церковнослов’янською українською мовою, що мала назву руська і була спільною для українців та білорусів.

▪️Українська мова Сковороди чи козацьких літописів, що походила з руської мови, була мовою еліти. З 19 століття нова еліта приймає слов’янську говірку і робить з неї мову, таким чином, формується нова українська мова, а разом з нею і нація.

▪️В певний момент існувала загроза виникнення двох мов — української мови російського та австрійського варіанту. Проте українська мова склалася шляхом компромісу, коли діячі у Києві та Львові свідомо вирішили, що українці хочуть мати одну націю, а не дві, і склали мову з правил одного та другого варіанту. В основу розмовної української була покладена полтавська говірка, як найбільш природна та співуча, а в основу наукової — галицька.

▪️Українці були та будуть і народом, і нацією. Народ — те, що росте вегетативно, не потребує догляду та має величезну життєздатну силу. Хоч народ і можна намагатися знищити, але він все одно проростає після кожної катастрофи. Натомість нація — те, що є плеканим та сконструйованим, те, що вимагає догляду. Українська нація була сформована з власної мови та культури, що переросло у здобуття власних політичних прав та державної незалежності.

▪️Заборона української мови росією була превентивним заходом для запобігання формування української нації. Валуєв у 1863 році розумів, що з розвитку культури українці переростуть у націю та відділяться від росії, що стане кінцем імперії. Для російської імперії українська мова була смертельною загрозою.

▪️У часи існування радянського союзу з’являється нова концепція — «радянський народ», за якою уніфікувувалася культура та мова усіх громадян. В той час українці могли існувати лише як народ, а не як нація.

▪️У 70-ті—80-ті роки відбувається швидка русифікація не задля створення з українців росіян, а з метою створення «радянських людей». Акцент був перенесений на створення радянської нації, основою якої були українські колгоспники та радянська інтелігенція. Таким чином, відбувалася доволі успішна асиміляція українців, більшість з яких почала послуговуваттся російською мовою.

▪️Після падіння радянського союзу для багатьох людей українська мова була рідною, але вони нею не користувалися, так як більшість українців вже були асимільованими. Після цього з’являється категорія російськомовних українців.

▪️Російськомовні українці не втрачали своєї української ідентичності завдяки пам’яті про своїх предків та їхні традиції. Важливу роль відіграв образ українського села, яке асоціювалося з дитинством.

▪️Ми дуже часто вважаємо, що українці це ті, хто ними народився, але це народ. Нація — це завжди свідомий вибір. Щоб стати нацією, треба зробити вибір на користь українства.

▪️Українська мова є символом боротьби проти росії. В Україні російська мова стає мовою війни, мовою наступу.

▪️Ми маємо припинити трактувати російську культуру як велику культуру, а сприймати її як нормальну, з тим же статусом, що для нас має французька, польська чи німецька культури.

▪️Українці мають входити в європейський світ не через російську мову, а через англійську, так як це зараз роблять чехи, поляки та інші східноєвропейські народи. Використовуючи англійську культуру, ми входитимемо у набагато ширший світ.

▪️ російська культура залишатиметься цікавою та привабливою для європейців, проте вона так само матиме на собі ярлик токсичності.

Ігор Козловський. Як пережити війну: духовна опора та нові сенси.

Зустріч СЕО Сlub в онлайн-форматі з Ігорем Козловським, відомим українським вченим та релігієзнавцем, про життя після полону, а також, як переживаючи війну, знаходити духовну опору та нові сенси.

https://youtu.be/wWpBapN431A

Ситуація на ринку фінансів. Ерік Найман, Іван Компан, Ілля Кислицький, Євген Шевченко.

Який стан глобальної економіки сьогодні на тлі повномасштабної війни росії проти України? Як та куди слід інвестувати у кризові часи? Що чекає на економіку України у майбутньому?

Відео: https://youtu.be/rVczhECpBPo

Нові політики та правила роботи бізнесу під час війни

Юлія Плієва, ад'юнкт-професорка kmbs, власниця та генеральна директорка Apple Consulting, про управлінські дилеми під час війни, ТОП-5 ключових проблем українського бізнесу та нові політики і правила роботи, що допоможуть підприємцям зберегти свій бізнес.

Відео: https://youtu.be/GEI9260MhRk

Павло Шеремета. Економічна ситуація в Україні

Онлайн-дискусія з Павлом Шереметою, економістом, засновником Києво-Могилянської бізнес-школи, ексміністром економічного розвитку та торгівлі (2014), експрезидентом Київської школи економіки та реформатором, про шанси України отримати статус кандидата в ЄС, нові економічні виклики та сучасний стан економіки України.

Відео: https://youtu.be/9hsaRyTJ8uk

07:07 Що українська нація має зробити для економічної перемоги
13:55 Загроза масових міграцій для національного потенціалу України
19:30 Бізнес як рушійна сила законодавчих ініціатив держави
30:32 Перспективи членства України в ЄС та концепція економічної свободи
40:05 Чому Україна не розвиває економічні відносини з Китаєм
41:40 Економічний розвиток України після отримання статусу кандидата в ЄС
45:00 Симетричне зняття мита: перспективи та необхідність
51:25 Коли має початися економічна модернізація України
55:45 Промислові парки: необхідність та перспективи їхнього запровадження
59:45 Сучасні українські лідери
01:02:00 Економічне майбутнє України після перемоги

Трансформація лідера під час війни

Лекція Вітаутаса Бучюнаса про те, як лідеру утримувати стабільність, робити прогнози та приймати важкі рішення під час війни, коли вимушено доводиться розширяти горизонти своїх можливостей.

Відео: https://youtu.be/q_Aqhh_7AKs

8 сходинок управлінського мистецтва

Тези з виступу Володимира Тарасова, соціального технолога, засновника та керівника Таллінської школи менеджменту.

Кожен керівник має власний почерк в управлінському мистецтві, який склався з особистої практики, прочитаних книжок, вивченого від вчителів та іншого досвіду. Зазвичай цей досвід хаотичний і для його структуризації потрібно пройти наступні сходинки:

1. Персоніфіковане управління.
Для встановлення дисципліни в колективі потрібно «розширювати зону твердого». Тобто, якщо керівнику необхідно «підтягнути» працівників, починати варто з того, з ким майже не має проблем, поступово переходячи до інших. За тенденцією зростання авторитету керівника, яку побачать усі працівники, керівник матиме повагу в усього колективу та зможе впевнено впроваджувати рішення.

2. Знеособлене управління.
Цей етап передбачає перехід до делегування обов’язків співробітникам: спочатку конкретних завдань з планом відповідних дій, потім — завдань, виконання яких передбачатиме врахування принципів та пріоритетів керівника. Керівник має навчитись керувати ролями, а не людьми.

3. Командне або раціональне управління.
На цьому етапі керівник має поступово давати завдання на колективне виконання, у випадку успішного багаторазового досвіду виконання. Для переходу на цей етап потрібна попередня стандартизація вимог, термінів та очікуваного результату, що складається з ясності стратегії, правил поведінки, заохочень й покарання та рольових моделей.

4. Ірраціональне управління.
На цій сходинці працівники вже самі розуміють як потрібно працювати. Стратегія їхньої роботи формується за допомогою прецедентів, а не правил та інструкцій.

5. Управління питаннями, а не наказами.
Цей етап передбачає, що керівник лише контролює діяльність своїх співробітників, ставлячи уточнюючі питання з приводу невиконання чи неякісного виконання завдань.

6. Режим запитів.
Керівник стає вчителем та наставником для підлеглих, до якого вони можуть звертатися за порадою у безвихідній чи складній ситуації.

7. Відсутність відкритих питань від підлеглих.
Маючи якусь проблему, співробітник звертається до керівника не лише з питанням, але й вже з можливими варіантами вирішення. Керівник же лише радить та обирає найбільш ефективний варіант виходу з кризової ситуації.

8. Міфічний рівень.
Про ідеального керівника відомо лише те, що він є. На останньому ступені управлінського мистецтва співробітники послуговуються системою внутрішнього табу. Керівник контролює ситуацію загалом та вступає у гру в найкритичніші моменти.