⚖️Відбувся розгляд справи за конституційною скаргою Микити Євстіфеєва щодо конституційності окремих приписів ЦПК України
Перший сенат Конституційного Суду України 10 травня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та підстави для відкриття конституційного провадження.
📑Як зазначила суддя-доповідач, Микита Євстіфеєв звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого не підлягають касаційному оскарженню:
„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.
📝Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке. У червні 2021 року заявник звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України, у якому просив стягнути на його користь 59 257 грн шкоди, завданої неконституційним правовим актом.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовили. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Микита Євстіфеєв оскаржив їх у касаційному порядку. Однак Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою, керуючись приписами пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу.
🗞Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу суперечить частині першій статті 8, частині третій статті 22, частині першій статті 24 Конституції України з огляду на те, що:
– „встановлення законодавцем обмежень касаційного оскарження судових рішень залежно від предмету спору та ціни позову було звуженням змісту та обсягу конституційного права на касаційне оскарження судових рішень“;
– „законодавець запровадив дискримінаційне правове регулювання, обмеживши доступ до суду касаційної інстанції залежно від обставин, які не є релевантними меті цих обмежень“;
– „формулювання підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах не відповідає вимогам правової визначеності“.
Суддя-доповідач повідомила, що на розгляді Другого сенату Суду знаходяться три справи з аналогічним предметом.
📚Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Микита Євстіфеєв та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням: https://bit.ly/3BdgJb9
Перший сенат Конституційного Суду України 10 травня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та підстави для відкриття конституційного провадження.
📑Як зазначила суддя-доповідач, Микита Євстіфеєв звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого не підлягають касаційному оскарженню:
„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.
📝Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке. У червні 2021 року заявник звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України, у якому просив стягнути на його користь 59 257 грн шкоди, завданої неконституційним правовим актом.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовили. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Микита Євстіфеєв оскаржив їх у касаційному порядку. Однак Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою, керуючись приписами пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу.
🗞Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу суперечить частині першій статті 8, частині третій статті 22, частині першій статті 24 Конституції України з огляду на те, що:
– „встановлення законодавцем обмежень касаційного оскарження судових рішень залежно від предмету спору та ціни позову було звуженням змісту та обсягу конституційного права на касаційне оскарження судових рішень“;
– „законодавець запровадив дискримінаційне правове регулювання, обмеживши доступ до суду касаційної інстанції залежно від обставин, які не є релевантними меті цих обмежень“;
– „формулювання підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах не відповідає вимогам правової визначеності“.
Суддя-доповідач повідомила, що на розгляді Другого сенату Суду знаходяться три справи з аналогічним предметом.
📚Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Микита Євстіфеєв та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням: https://bit.ly/3BdgJb9
🔹Перший сенат #КСУ розглядав справу за конституційною скаргою Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо конституційності окремих приписів Митного кодексу України
🗞Перший сенат Конституційного Суду України 10 травня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України.
🔸Як зазначила суддя-доповідач Ольга Совгиря, суб’єкт права на конституційну скаргу громадянин королівства Нідерландів Ван Колк Фредерік Йоганнес звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, четвертій статті 41, статті 48, частині другій статті 61 Конституції України абзац другий частини шостої статті 481 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
💭Згідно з частиною шостою статті 481 Кодексу „перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів“.
Отже, предметом конституційного контролю у цій справі є санкція частини шостої статті 481 Кодексу.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що на Ван Колка Фредеріка Йоганнеса був складений протокол про порушення митних правил за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 Кодексу.
Суди визнали заявника винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 Кодексу, а саме за перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж за 30 діб, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
📝На думку автора клопотання, санкція частини шостої статті 481 Кодексу обмежила гарантоване статтею 61 Конституції України право на індивідуалізацію юридичної відповідальності. Адже законодавець не передбачив ‟можливості послатися в ході розгляду справи про порушення митних правил і під час судового розгляду на конкретні обставини вчинення правопорушення, майновий стан, а також на інші обставини, які могли б пом’якшити відповідальність та вплинути на міру стягнення‟.
Ці обставини, на переконання заявника, не дають змоги добиватися призначення штрафу в розмірі, співмірному обставинам конкретного правопорушення, а тому оспорювана норма Кодексу унеможливила індивідуалізацію стягнення і забезпечення справедливого розгляду справи.
📬Суддя-доповідач поінформувала, що вона надіслала запити до органів державної влади, низки закладів вищої освіти та наукових установ, членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції щодо порушених у конституційній скарзі питань. Зокрема, свої позиції висловили Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Державна митна служба України, Міністерство фінансів України, заклади освіти та наукові установи, а також члени Науково-консультативної ради Суду Кучерявенко М.П., Рябченко О.П., Турянський Ю.І.
☑️Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу Віталій Красовський та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
▪️ Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням: https://bit.ly/3HUAQP6
🗞Перший сенат Конституційного Суду України 10 травня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України.
🔸Як зазначила суддя-доповідач Ольга Совгиря, суб’єкт права на конституційну скаргу громадянин королівства Нідерландів Ван Колк Фредерік Йоганнес звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, четвертій статті 41, статті 48, частині другій статті 61 Конституції України абзац другий частини шостої статті 481 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
💭Згідно з частиною шостою статті 481 Кодексу „перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів“.
Отже, предметом конституційного контролю у цій справі є санкція частини шостої статті 481 Кодексу.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що на Ван Колка Фредеріка Йоганнеса був складений протокол про порушення митних правил за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 Кодексу.
Суди визнали заявника винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 Кодексу, а саме за перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж за 30 діб, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
📝На думку автора клопотання, санкція частини шостої статті 481 Кодексу обмежила гарантоване статтею 61 Конституції України право на індивідуалізацію юридичної відповідальності. Адже законодавець не передбачив ‟можливості послатися в ході розгляду справи про порушення митних правил і під час судового розгляду на конкретні обставини вчинення правопорушення, майновий стан, а також на інші обставини, які могли б пом’якшити відповідальність та вплинути на міру стягнення‟.
Ці обставини, на переконання заявника, не дають змоги добиватися призначення штрафу в розмірі, співмірному обставинам конкретного правопорушення, а тому оспорювана норма Кодексу унеможливила індивідуалізацію стягнення і забезпечення справедливого розгляду справи.
📬Суддя-доповідач поінформувала, що вона надіслала запити до органів державної влади, низки закладів вищої освіти та наукових установ, членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції щодо порушених у конституційній скарзі питань. Зокрема, свої позиції висловили Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Державна митна служба України, Міністерство фінансів України, заклади освіти та наукові установи, а також члени Науково-консультативної ради Суду Кучерявенко М.П., Рябченко О.П., Турянський Ю.І.
☑️Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу Віталій Красовський та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
▪️ Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням: https://bit.ly/3HUAQP6
⚖️У справі за конституційною скаргою Сергія Менчинського Другий сенат Суду перейшов до закритої частини пленарного засідання
📚Другий сенат Конституційного Суду України 10 травня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Менчинського Сергія Віталійовича щодо відповідності Конституції України окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113‒ІХ (далі – Закон).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що Сергій Менчинський звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність пункту 14 частини першої статті 92, частині другій статті 131-1 Конституції України припис абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону „в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України“.
Згідно з абзацом третім пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону „за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури“.
💭Автор клопотання зазначає, що оспорюваний припис Закону зменшує розмір визначеної частиною третьою статті 81 Закону України „Про прокуратуру“ „заробітної плати прокурора, звужує зміст та обсяг прав <…> на заробітну плату“. Заявник вважає, що „заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а не постановою Кабінету Міністрів. Процес атестації працівників прокуратури, розпочатий відповідно до Закону з вересня 2019 року ніяким чином не повинен був ставити прокурорів у нерівне становище в частині оплати їх праці при однакових службових обов’язках, що можна розцінювати як посягання на гарантію незалежності їх діяльності та порушення принципу належного матеріального забезпечення прокурорів, своєрідний прояв дискримінації“.
До того ж суб’єкт права на конституційну скаргу вказує, що внаслідок застосування судами оспорюваного припису Закону були порушені „його конституційні права та гарантії, встановлені“ статтею 21, частиною третьою статті 22, частинами першою, другою статті 24, частиною першою статті 41, частиною четвертою статті 43, частиною першою статті 64 Конституції України.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні була присутня представниця суб’єкта права на конституційну скаргу Віталія Менчинська.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання за посиланням: https://bit.ly/3LSs6Kv
📚Другий сенат Конституційного Суду України 10 травня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Менчинського Сергія Віталійовича щодо відповідності Конституції України окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113‒ІХ (далі – Закон).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що Сергій Менчинський звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність пункту 14 частини першої статті 92, частині другій статті 131-1 Конституції України припис абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону „в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України“.
Згідно з абзацом третім пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону „за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури“.
💭Автор клопотання зазначає, що оспорюваний припис Закону зменшує розмір визначеної частиною третьою статті 81 Закону України „Про прокуратуру“ „заробітної плати прокурора, звужує зміст та обсяг прав <…> на заробітну плату“. Заявник вважає, що „заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а не постановою Кабінету Міністрів. Процес атестації працівників прокуратури, розпочатий відповідно до Закону з вересня 2019 року ніяким чином не повинен був ставити прокурорів у нерівне становище в частині оплати їх праці при однакових службових обов’язках, що можна розцінювати як посягання на гарантію незалежності їх діяльності та порушення принципу належного матеріального забезпечення прокурорів, своєрідний прояв дискримінації“.
До того ж суб’єкт права на конституційну скаргу вказує, що внаслідок застосування судами оспорюваного припису Закону були порушені „його конституційні права та гарантії, встановлені“ статтею 21, частиною третьою статті 22, частинами першою, другою статті 24, частиною першою статті 41, частиною четвертою статті 43, частиною першою статті 64 Конституції України.
☑️Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні була присутня представниця суб’єкта права на конституційну скаргу Віталія Менчинська.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання за посиланням: https://bit.ly/3LSs6Kv
𝙐𝘼|𝙀𝙉𝙂
⚖️Конституційний Суд України розпочав розгляд справи про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України
🔸Сьогодні, 11 травня 2023 року, Велика палата Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила про зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
Суддя-доповідач зазначила, що суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 3, 8, 48 Конституції України частину четверту статті 75 Кодексу.
📜Згідно з частиною четвертою статті 75 Кодексу „один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом“.
Автор клопотання стверджує, що 💭„призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один із подружжя на утримання іншого, який є особою з інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати його. Потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому спричиняють додаткові витрати на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини“.
🗞Суддя-доповідач поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення вона правила запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету „Одеська юридична академія“, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Ужгородського національного університету, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а також члену Науково-консультативної ради КСУ Інні Спасибо-Фатєєвій із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
☑️Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли, постійний Представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/3BjIX4e
⚖️Конституційний Суд України розпочав розгляд справи про конституційність частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України
🔸Сьогодні, 11 травня 2023 року, Велика палата Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Галина Юровська повідомила про зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
Суддя-доповідач зазначила, що суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 3, 8, 48 Конституції України частину четверту статті 75 Кодексу.
📜Згідно з частиною четвертою статті 75 Кодексу „один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом“.
Автор клопотання стверджує, що 💭„призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії або іншої соціальної виплати не може залежати від виплат, які здійснює один із подружжя на утримання іншого, який є особою з інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання одного з подружжя або ж виключати його. Потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому спричиняють додаткові витрати на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини“.
🗞Суддя-доповідач поінформувала, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення вона правила запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету „Одеська юридична академія“, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Ужгородського національного університету, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а також члену Науково-консультативної ради КСУ Інні Спасибо-Фатєєвій із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
☑️Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли, постійний Представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Відеозапис відкритої частини пленарного засідання можна переглянути за посиланням: https://bit.ly/3BjIX4e
⚖️Засідання Великої палати #КСУ: розгляд справ за конституційними поданнями Верховного Суду
🔹Сьогодні, 11 травня 2023 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
🔹Також Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ. 🗞Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань у відкритій частині.
📃Крім того, Велика палата на засіданні ухвалила Ухвалу про подовження до 25 травня ц.р. строку ухвалення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Келеберди В.І.
📚Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Бабинської Надії Анатоліївни щодо конституційності абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та Товариства з обмеженою відповідальністю „Механічно-ливарний завод“ щодо конституційності частини п'ятої статті 13 Закону України „Про валюту і валютні операції“.
https://bit.ly/3Bfraer
🔹Сьогодні, 11 травня 2023 року, Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
🔹Також Велика палата на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ. 🗞Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань у відкритій частині.
📃Крім того, Велика палата на засіданні ухвалила Ухвалу про подовження до 25 травня ц.р. строку ухвалення колегією суддів Суду ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Келеберди В.І.
📚Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого та Другого сенатів, на яких судді ухвалили ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Бабинської Надії Анатоліївни щодо конституційності абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та Товариства з обмеженою відповідальністю „Механічно-ливарний завод“ щодо конституційності частини п'ятої статті 13 Закону України „Про валюту і валютні операції“.
https://bit.ly/3Bfraer
📚Конституційний Суд України розпочав розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду
⚖️У четвер, 11 травня, Велика палата Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі – Закон № 1798), абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ (далі – Закон № 1635).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
🔹З аналізу змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів, зазначив суддя, убачається, що Закон № 1635 ухвалено з метою вдосконалення порядку обрання членів Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя, підвищення рівня суспільної довіри до органів суддівського самоврядування, зокрема до судової влади загалом.
Суб’єкт звернення вважає, що оспорювані приписи Закону № 1798 та Закону № 1635 допускають одномоментне припинення діяльності Вищої ради правосуддя, що несе в собі реальні істотні загрози принципу безперервного функціонування органу державної влади; передбачають повторне оцінювання членів Вищої ради правосуддя, які є суддями та вже проходили оцінювання на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності; передбачають порядок звільнення членів Вищої ради правосуддя, який не відповідає засаді верховенства права; нівелюють визначений порядок формування відповідного органу, що порушує засади незалежності суддів.
📃Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення учасників конституційного провадження, а саме: представника суб’єкта права на конституційне подання, керівника Департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расіма Бабанли, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.
📝Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – представник Вищої ради правосуддя, начальник правового управління секретаріату Вищої ради правосуддя Михайло Шумило, представники Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко та Громадської організації „Фундація ДЕЮРЕ“ Степан Берко, Голова Ради суддів України Богдан Моніч, доктор юридичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник.
🖇️Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
Більше про розгляд цієї справи та її відеозапис за посиланням: https://bit.ly/44WUIv4
⚖️У четвер, 11 травня, Велика палата Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі – Закон № 1798), абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“ від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ (далі – Закон № 1635).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Кичун виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.
🔹З аналізу змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів, зазначив суддя, убачається, що Закон № 1635 ухвалено з метою вдосконалення порядку обрання членів Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя, підвищення рівня суспільної довіри до органів суддівського самоврядування, зокрема до судової влади загалом.
Суб’єкт звернення вважає, що оспорювані приписи Закону № 1798 та Закону № 1635 допускають одномоментне припинення діяльності Вищої ради правосуддя, що несе в собі реальні істотні загрози принципу безперервного функціонування органу державної влади; передбачають повторне оцінювання членів Вищої ради правосуддя, які є суддями та вже проходили оцінювання на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності; передбачають порядок звільнення членів Вищої ради правосуддя, який не відповідає засаді верховенства права; нівелюють визначений порядок формування відповідного органу, що порушує засади незалежності суддів.
📃Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення учасників конституційного провадження, а саме: представника суб’єкта права на конституційне подання, керівника Департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расіма Бабанли, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.
📝Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – представник Вищої ради правосуддя, начальник правового управління секретаріату Вищої ради правосуддя Михайло Шумило, представники Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко та Громадської організації „Фундація ДЕЮРЕ“ Степан Берко, Голова Ради суддів України Богдан Моніч, доктор юридичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник.
🖇️Суд продовжить розгляд цієї справи на одному з наступних пленарних засідань.
Більше про розгляд цієї справи та її відеозапис за посиланням: https://bit.ly/44WUIv4