⚖️ Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив ухвали
Другий сенат 2️⃣0️⃣ квітня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️У розгляді справи за конституційною скаргою Акціонерного товариства „Житомирські ласощі“ щодо конституційності частини третьої, першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту економічної конкуренції“ від 31 травня 2005 року № 2596–IV Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Соколовського Володимира Григоровича щодо конституційності частини першої статті 44, частини шостої статті 259, частини п’ятої статті 265, статті 354, частини другої статті 358, частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Дарди Василя Максимовича щодо конституційності окремих приписів абзацу п’ятого частини першої статті 25, першого речення абзацу четвертого частини другої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV, окремих приписів абзаців першого, другого частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV у редакції до внесення змін Законом України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI, окремого припису статті 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ, окремого припису частини першої статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни“ від 18 листопада 2004 року № 2195–IV.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мірошниченка Андрія Олександровича щодо конституційності статті 336 Кримінального кодексу України.
2️⃣1️⃣ квітня 2026 року Третя колегія суддів Другого сенату у справі за конституційною скаргою Мірошниченка Андрія Олександровича щодо конституційності статті 336 Кримінального кодексу України постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
Другий сенат 2️⃣0️⃣ квітня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
✅ Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України;
✅ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️У розгляді справи за конституційною скаргою Акціонерного товариства „Житомирські ласощі“ щодо конституційності частини третьої, першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п’ятого частини п’ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції“ від 11 січня 2001 року № 2210–III зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту економічної конкуренції“ від 31 травня 2005 року № 2596–IV Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
Третя колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Соколовського Володимира Григоровича щодо конституційності частини першої статті 44, частини шостої статті 259, частини п’ятої статті 265, статті 354, частини другої статті 358, частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Дарди Василя Максимовича щодо конституційності окремих приписів абзацу п’ятого частини першої статті 25, першого речення абзацу четвертого частини другої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV, окремих приписів абзаців першого, другого частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058–IV у редакції до внесення змін Законом України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI, окремого припису статті 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ, окремого припису частини першої статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни“ від 18 листопада 2004 року № 2195–IV.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мірошниченка Андрія Олександровича щодо конституційності статті 336 Кримінального кодексу України.
2️⃣1️⃣ квітня 2026 року Третя колегія суддів Другого сенату у справі за конституційною скаргою Мірошниченка Андрія Олександровича щодо конституційності статті 336 Кримінального кодексу України постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження.
🔸Експертні дискусії з Науково-консультативною радою КСУ: відбувся фаховий семінар
Захід на тему „Експертні дискусії з Науково-консультативною радою Конституційного Суду України з питань правової аргументації та конституційного аналізу“ відбувся 17–19 квітня 2026 року.
▪️До участі долучилися виконувач обов’язків Голови КСУ Олександр Петришин, судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Василь Лемак, Сергій Різник, заступниця Науково-консультативної ради КСУ Олена Бориславська вчений секретар НКР Любомир Летнянчин, члени НКР Григорій Берченко, Олександр Дроздов, Тетяна Карабін, Тетяна Комарова, Дмитро Лук’янов, Василь Луцик, Олег Марцеляк, Марта Мочульська, Лідія Москвич, Станіслав Погребняк, Михайло Савчин, Віктор Смородинський, Лариса Удовика, Світлана Хилюк, Ганна Христова, Оксана Щербанюк, Артем Янчук.
Семінар відбувся за сприяння проєкту ОБСЄ „Посилення Конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“.
▪️Відкриваючи захід, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин зауважив, що правова аргументація та належний конституційний аналіз мають становити змістовну основу діяльності органу конституційної юрисдикції. Він підкреслив, що конституційне судочинство не може обмежуватися декларативними оцінками чи абстрактними міркуваннями, натомість потребує глибокої аналітичної роботи, переконливого обґрунтування правових позицій та їх послідовного практичного застосування.
У цьому контексті особливу увагу було зосереджено на якості аргументації, яка, за словами промовця, безпосередньо впливає на авторитет конституційного правосуддя, рівень довіри до нього та спроможність Суду відповідати на складні виклики сучасності. Олександр Петришин наголосив на важливості конструктивної співпраці Конституційного Суду України з науковим середовищем.
💬 „Наука і конституційне правосуддя не мають існувати відокремлено, адже саме їхня змістовна взаємодія дає змогу формувати глибші, більш обґрунтовані й методологічно виважені підходи до розв’язання конституційно-правових проблем“, – зазначив він.
Захід на тему „Експертні дискусії з Науково-консультативною радою Конституційного Суду України з питань правової аргументації та конституційного аналізу“ відбувся 17–19 квітня 2026 року.
▪️До участі долучилися виконувач обов’язків Голови КСУ Олександр Петришин, судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Василь Лемак, Сергій Різник, заступниця Науково-консультативної ради КСУ Олена Бориславська вчений секретар НКР Любомир Летнянчин, члени НКР Григорій Берченко, Олександр Дроздов, Тетяна Карабін, Тетяна Комарова, Дмитро Лук’янов, Василь Луцик, Олег Марцеляк, Марта Мочульська, Лідія Москвич, Станіслав Погребняк, Михайло Савчин, Віктор Смородинський, Лариса Удовика, Світлана Хилюк, Ганна Христова, Оксана Щербанюк, Артем Янчук.
Семінар відбувся за сприяння проєкту ОБСЄ „Посилення Конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“.
▪️Відкриваючи захід, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин зауважив, що правова аргументація та належний конституційний аналіз мають становити змістовну основу діяльності органу конституційної юрисдикції. Він підкреслив, що конституційне судочинство не може обмежуватися декларативними оцінками чи абстрактними міркуваннями, натомість потребує глибокої аналітичної роботи, переконливого обґрунтування правових позицій та їх послідовного практичного застосування.
У цьому контексті особливу увагу було зосереджено на якості аргументації, яка, за словами промовця, безпосередньо впливає на авторитет конституційного правосуддя, рівень довіри до нього та спроможність Суду відповідати на складні виклики сучасності. Олександр Петришин наголосив на важливості конструктивної співпраці Конституційного Суду України з науковим середовищем.
💬 „Наука і конституційне правосуддя не мають існувати відокремлено, адже саме їхня змістовна взаємодія дає змогу формувати глибші, більш обґрунтовані й методологічно виважені підходи до розв’язання конституційно-правових проблем“, – зазначив він.
▪️Суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України Оксана Грищук у своїй вітальній промові акцентувала увагу на новому баченні ролі Науково-консультативної ради КСУ. Її функція, на переконання судді, полягає не лише у підготовці висновків на окремі запити Суду, а насамперед у формуванні спільного інтелектуального простору для обміну ідеями між суддями та науковцями.
Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок окреслив основні напрями подальшої співпраці у межах Проєкту. Йшлося про системну підтримку, спрямовану на посилення інституційної спроможності Суду, підвищення якості правової аргументації, удосконалення внутрішніх процедур та розвиток механізмів виконання рішень Суду. Промовець зазначив, що така співпраця передбачає інтеграцію у роботу Суду практичних інструментів та підходів, заснованих на верховенстві права, правах людини і гендерній рівності.
Від імені Науково-консультативної ради КСУ до учасників звернулася її заступниця – Олена Бориславська. Вона зазначила, що для результативної роботи Науково-консультативної ради важливим є запит на її діяльність з боку органу конституційної юрисдикції саме як цілісної інституції.
У межах першого дня роботи відбулися дві пленарні сесії, присвячені актуальним питанням конституційного правосуддя. Модерували – судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков та Сергій Різник.
▪️Основну увагу було зосереджено на напрацюванні науково виважених підходів до питань, які постають у діяльності Суду. У фокусі обговорення перебувало значення концепції легітимних очікувань як складника принципу правової визначеності та одного з елементів верховенства права. Зазначалося, що такі очікування виникають на перетині двох фундаментальних засад: з одного боку, особа має право покладатися на стабільність правового порядку та передбачуваність дій держави, а з іншого – держава не позбавлена можливості змінювати правове регулювання відповідно до суспільних потреб.
Було акцентовано на питанні виконання рішень, ухвалених за конституційними скаргами, та їх ролі у відновленні прав скаржників. Наголошувалося, що ефективність цього механізму захисту прав і свобод людини і громадянина залежить не лише від факту ухвалення рішення Конституційного Суду України, а й від його належної реалізації, зокрема від чіткого розуміння змісту правових позицій Суду та обов’язковості їх урахування у подальшій нормотворчій і правозастосовній діяльності. Саме у цьому полягає практична цінність конституційної скарги як інструменту конституційного захисту.
„Така взаємодія Конституційного Суду України та Науково-консультативної ради Конституційного Суду України покликана надати додатковий імпульс розвитку конституційної юстиції та сприяти виробленню нових підходів до розуміння й застосування Конституції України“, – зазначила Оксана Грищук.
Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок окреслив основні напрями подальшої співпраці у межах Проєкту. Йшлося про системну підтримку, спрямовану на посилення інституційної спроможності Суду, підвищення якості правової аргументації, удосконалення внутрішніх процедур та розвиток механізмів виконання рішень Суду. Промовець зазначив, що така співпраця передбачає інтеграцію у роботу Суду практичних інструментів та підходів, заснованих на верховенстві права, правах людини і гендерній рівності.
Від імені Науково-консультативної ради КСУ до учасників звернулася її заступниця – Олена Бориславська. Вона зазначила, що для результативної роботи Науково-консультативної ради важливим є запит на її діяльність з боку органу конституційної юрисдикції саме як цілісної інституції.
„Наукова діяльність набуває справжньої цінності тоді, коли її результати є затребуваними на практиці, а науковий потенціал може бути безпосередньо спрямований на осмислення і розв’язання конкретних конституційно-правових питань, які постають у провадженнях Конституційного Суду України“, – зауважила вона.
У межах першого дня роботи відбулися дві пленарні сесії, присвячені актуальним питанням конституційного правосуддя. Модерували – судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков та Сергій Різник.
▪️Основну увагу було зосереджено на напрацюванні науково виважених підходів до питань, які постають у діяльності Суду. У фокусі обговорення перебувало значення концепції легітимних очікувань як складника принципу правової визначеності та одного з елементів верховенства права. Зазначалося, що такі очікування виникають на перетині двох фундаментальних засад: з одного боку, особа має право покладатися на стабільність правового порядку та передбачуваність дій держави, а з іншого – держава не позбавлена можливості змінювати правове регулювання відповідно до суспільних потреб.
Було акцентовано на питанні виконання рішень, ухвалених за конституційними скаргами, та їх ролі у відновленні прав скаржників. Наголошувалося, що ефективність цього механізму захисту прав і свобод людини і громадянина залежить не лише від факту ухвалення рішення Конституційного Суду України, а й від його належної реалізації, зокрема від чіткого розуміння змісту правових позицій Суду та обов’язковості їх урахування у подальшій нормотворчій і правозастосовній діяльності. Саме у цьому полягає практична цінність конституційної скарги як інструменту конституційного захисту.
▪️Другий день семінару став продовженням професійного обговорення ключових питань розвитку конституційного правосуддя. Модераторами виступили судді Конституційного Суду України Оксана Грищук та Василь Лемак.
У центрі уваги перебували питання модернізації інституту дисциплінарної відповідальності суддів Конституційного Суду України, зокрема в контексті його подальшого вдосконалення з урахуванням вимог незалежності, доброчесності та належного балансу між гарантіями статусу судді й механізмами відповідальності.
💬 Учасники наголосили на необхідності чіткого розмежування між правилами професійної етики судді та підставами для дисциплінарної відповідальності, оскільки ці правові явища мають різну природу та різне функціональне призначення. Окремо зазначалося, що дисциплінарна відповідальність судді КСУ є винятковим механізмом, який має застосовуватися з урахуванням особливого статусу, конституційних гарантій незалежності та необхідності недопущення будь-якого використання дисциплінарних процедур як інструменту впливу на Конституційний Суд України.
▪️Значну увагу було приділено доктрині законодавчих упущень (legislative omission), зокрема питанням виявлення таких упущень, визначення критеріїв їх констатації та значення цієї доктрини для належного здійснення конституційного контролю. Учасники заходу також обговорили досвід європейських конституційних судів у застосуванні цієї доктрини. Наголошувалося, що інструмент констатації законодавчих упущень істотно розширює можливості конституційного контролю у сфері захисту конституції, однак його застосування потребує особливої обережності з огляду на принцип поділу влади та необхідність збереження меж між конституційною юрисдикцією і сферою дискреції законодавця.
📎 Проведення семінару засвідчило важливість системного фахового діалогу між Конституційним Судом України та Науково-консультативною радою КСУ. Напрацьовані у межах семінару підходи покликані сприяти підвищенню якості правової аргументації, посиленню ефективності конституційного контролю та зміцненню ролі Конституційного Суду України в умовах воєнного часу й подальшої європейської інтеграції.
У центрі уваги перебували питання модернізації інституту дисциплінарної відповідальності суддів Конституційного Суду України, зокрема в контексті його подальшого вдосконалення з урахуванням вимог незалежності, доброчесності та належного балансу між гарантіями статусу судді й механізмами відповідальності.
💬 Учасники наголосили на необхідності чіткого розмежування між правилами професійної етики судді та підставами для дисциплінарної відповідальності, оскільки ці правові явища мають різну природу та різне функціональне призначення. Окремо зазначалося, що дисциплінарна відповідальність судді КСУ є винятковим механізмом, який має застосовуватися з урахуванням особливого статусу, конституційних гарантій незалежності та необхідності недопущення будь-якого використання дисциплінарних процедур як інструменту впливу на Конституційний Суд України.
▪️Значну увагу було приділено доктрині законодавчих упущень (legislative omission), зокрема питанням виявлення таких упущень, визначення критеріїв їх констатації та значення цієї доктрини для належного здійснення конституційного контролю. Учасники заходу також обговорили досвід європейських конституційних судів у застосуванні цієї доктрини. Наголошувалося, що інструмент констатації законодавчих упущень істотно розширює можливості конституційного контролю у сфері захисту конституції, однак його застосування потребує особливої обережності з огляду на принцип поділу влади та необхідність збереження меж між конституційною юрисдикцією і сферою дискреції законодавця.
📎 Проведення семінару засвідчило важливість системного фахового діалогу між Конституційним Судом України та Науково-консультативною радою КСУ. Напрацьовані у межах семінару підходи покликані сприяти підвищенню якості правової аргументації, посиленню ефективності конституційного контролю та зміцненню ролі Конституційного Суду України в умовах воєнного часу й подальшої європейської інтеграції.
⚖️ Компенсація за пошкоджене та знищене майно: Конституційний Суд України розглядає справу щодо прав іноземців
Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що Арустамян А.Е. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремий припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–ІХ (далі – Закон).
📑 Згідно з оспорюваним приписом Закону, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна є фізичні особи – „громадяни України“.
Як зазначила суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.
▪️Арустамян А.Е. є громадянином Вірменії. Із січня 2016 року має посвідку на постійне проживання в Україні та постійно проживає в Україні. У лютому 2024 року внаслідок ракетного обстрілу міста Селидове Донецької області руйнувань та пошкоджень зазнав багатоквартирний житловий будинок, зокрема квартира, що належала заявникові на праві приватної власності.
📃Згідно з актом обстеження Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади, квартиру Арустамяна А.Е. було визнано зруйнованою та такою, що не підлягає відновленню.
▪️Попри підтверджений факт знищення майна, Комісія відмовила у задоволенні його заяви на отримання компенсації за знищену квартиру на підставі того, що він не є громадянином України та не може бути отримувачем компенсації відповідно до вимог статті 2 Закону.
Заявник оспорював дане рішення в судах системи судоустрою, проте, Донецький окружний адміністративний суд та Перший апеляційний адміністративний суд відмовили заявникові в задоволенні позову. Верховний Суд касаційну скаргу заявника залишив без задоволення, а рішення та постанову судів – без змін.
📝 Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису Закону, автор клопотання стверджує, зокрема, що цей припис «в окремій частині суперечить принципам „відповідальності держави перед людиною“ та „добропорядного врядування“, оскільки держава не створила належного механізму реалізації іноземцями, які постійно проживають на території України, їхніх прав, гарантованих статтями 24, 26, 41, 47 Конституції України, що робить їхнє становище ще більше вразливим в умовах повномасштабної збройної агресії».
💬 На його переконання, оспорювана норма фактично обмежує іноземців, які є власниками житла та постійно проживають в Україні, у можливості захистити своє право власності шляхом отримання грошової компенсації за житло, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії рф, що свідчить про дискримінацію іноземців. Такий законодавчий підхід, на думку заявника, не узгоджується із принципом верховенства права, а отже – не відповідає частинам першій та другій статті 8 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Юлія Науменко та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks1_22_04_2026.mp4
Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що Арустамян А.Е. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремий припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–ІХ (далі – Закон).
📑 Згідно з оспорюваним приписом Закону, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна є фізичні особи – „громадяни України“.
Як зазначила суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.
▪️Арустамян А.Е. є громадянином Вірменії. Із січня 2016 року має посвідку на постійне проживання в Україні та постійно проживає в Україні. У лютому 2024 року внаслідок ракетного обстрілу міста Селидове Донецької області руйнувань та пошкоджень зазнав багатоквартирний житловий будинок, зокрема квартира, що належала заявникові на праві приватної власності.
📃Згідно з актом обстеження Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади, квартиру Арустамяна А.Е. було визнано зруйнованою та такою, що не підлягає відновленню.
▪️Попри підтверджений факт знищення майна, Комісія відмовила у задоволенні його заяви на отримання компенсації за знищену квартиру на підставі того, що він не є громадянином України та не може бути отримувачем компенсації відповідно до вимог статті 2 Закону.
Заявник оспорював дане рішення в судах системи судоустрою, проте, Донецький окружний адміністративний суд та Перший апеляційний адміністративний суд відмовили заявникові в задоволенні позову. Верховний Суд касаційну скаргу заявника залишив без задоволення, а рішення та постанову судів – без змін.
📝 Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису Закону, автор клопотання стверджує, зокрема, що цей припис «в окремій частині суперечить принципам „відповідальності держави перед людиною“ та „добропорядного врядування“, оскільки держава не створила належного механізму реалізації іноземцями, які постійно проживають на території України, їхніх прав, гарантованих статтями 24, 26, 41, 47 Конституції України, що робить їхнє становище ще більше вразливим в умовах повномасштабної збройної агресії».
💬 На його переконання, оспорювана норма фактично обмежує іноземців, які є власниками житла та постійно проживають в Україні, у можливості захистити своє право власності шляхом отримання грошової компенсації за житло, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії рф, що свідчить про дискримінацію іноземців. Такий законодавчий підхід, на думку заявника, не узгоджується із принципом верховенства права, а отже – не відповідає частинам першій та другій статті 8 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Юлія Науменко та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks1_22_04_2026.mp4
⚖️ Перший сенат та колегії суддів провели засідання: розглядали справи та постановили ухвали
▪️Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Новак Галини Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та окремого положення частини другої статті 1230 Цивільного кодексу України;
➖Шевченка Євгенія Володимировича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Третя колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Кускова Сергія Юрійовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Конституційні скарги передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у цих справах.
▪️Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Новак Галини Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та окремого положення частини другої статті 1230 Цивільного кодексу України;
➖Шевченка Євгенія Володимировича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Третя колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Кускова Сергія Юрійовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Конституційні скарги передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у цих справах.