⚖️ Компенсація за пошкоджене та знищене майно: Конституційний Суд України розглядає справу щодо прав іноземців
Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що Арустамян А.Е. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремий припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–ІХ (далі – Закон).
📑 Згідно з оспорюваним приписом Закону, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна є фізичні особи – „громадяни України“.
Як зазначила суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.
▪️Арустамян А.Е. є громадянином Вірменії. Із січня 2016 року має посвідку на постійне проживання в Україні та постійно проживає в Україні. У лютому 2024 року внаслідок ракетного обстрілу міста Селидове Донецької області руйнувань та пошкоджень зазнав багатоквартирний житловий будинок, зокрема квартира, що належала заявникові на праві приватної власності.
📃Згідно з актом обстеження Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади, квартиру Арустамяна А.Е. було визнано зруйнованою та такою, що не підлягає відновленню.
▪️Попри підтверджений факт знищення майна, Комісія відмовила у задоволенні його заяви на отримання компенсації за знищену квартиру на підставі того, що він не є громадянином України та не може бути отримувачем компенсації відповідно до вимог статті 2 Закону.
Заявник оспорював дане рішення в судах системи судоустрою, проте, Донецький окружний адміністративний суд та Перший апеляційний адміністративний суд відмовили заявникові в задоволенні позову. Верховний Суд касаційну скаргу заявника залишив без задоволення, а рішення та постанову судів – без змін.
📝 Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису Закону, автор клопотання стверджує, зокрема, що цей припис «в окремій частині суперечить принципам „відповідальності держави перед людиною“ та „добропорядного врядування“, оскільки держава не створила належного механізму реалізації іноземцями, які постійно проживають на території України, їхніх прав, гарантованих статтями 24, 26, 41, 47 Конституції України, що робить їхнє становище ще більше вразливим в умовах повномасштабної збройної агресії».
💬 На його переконання, оспорювана норма фактично обмежує іноземців, які є власниками житла та постійно проживають в Україні, у можливості захистити своє право власності шляхом отримання грошової компенсації за житло, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії рф, що свідчить про дискримінацію іноземців. Такий законодавчий підхід, на думку заявника, не узгоджується із принципом верховенства права, а отже – не відповідає частинам першій та другій статті 8 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Юлія Науменко та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks1_22_04_2026.mp4
Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
💬 Суддя-доповідач повідомила, що Арустамян А.Е. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремий припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–ІХ (далі – Закон).
📑 Згідно з оспорюваним приписом Закону, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна є фізичні особи – „громадяни України“.
Як зазначила суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.
▪️Арустамян А.Е. є громадянином Вірменії. Із січня 2016 року має посвідку на постійне проживання в Україні та постійно проживає в Україні. У лютому 2024 року внаслідок ракетного обстрілу міста Селидове Донецької області руйнувань та пошкоджень зазнав багатоквартирний житловий будинок, зокрема квартира, що належала заявникові на праві приватної власності.
📃Згідно з актом обстеження Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади, квартиру Арустамяна А.Е. було визнано зруйнованою та такою, що не підлягає відновленню.
▪️Попри підтверджений факт знищення майна, Комісія відмовила у задоволенні його заяви на отримання компенсації за знищену квартиру на підставі того, що він не є громадянином України та не може бути отримувачем компенсації відповідно до вимог статті 2 Закону.
Заявник оспорював дане рішення в судах системи судоустрою, проте, Донецький окружний адміністративний суд та Перший апеляційний адміністративний суд відмовили заявникові в задоволенні позову. Верховний Суд касаційну скаргу заявника залишив без задоволення, а рішення та постанову судів – без змін.
📝 Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису Закону, автор клопотання стверджує, зокрема, що цей припис «в окремій частині суперечить принципам „відповідальності держави перед людиною“ та „добропорядного врядування“, оскільки держава не створила належного механізму реалізації іноземцями, які постійно проживають на території України, їхніх прав, гарантованих статтями 24, 26, 41, 47 Конституції України, що робить їхнє становище ще більше вразливим в умовах повномасштабної збройної агресії».
💬 На його переконання, оспорювана норма фактично обмежує іноземців, які є власниками житла та постійно проживають в Україні, у можливості захистити своє право власності шляхом отримання грошової компенсації за житло, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії рф, що свідчить про дискримінацію іноземців. Такий законодавчий підхід, на думку заявника, не узгоджується із принципом верховенства права, а отже – не відповідає частинам першій та другій статті 8 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Юлія Науменко та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks1_22_04_2026.mp4
⚖️ Перший сенат та колегії суддів провели засідання: розглядали справи та постановили ухвали
▪️Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Новак Галини Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та окремого положення частини другої статті 1230 Цивільного кодексу України;
➖Шевченка Євгенія Володимировича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Третя колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Кускова Сергія Юрійовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Конституційні скарги передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у цих справах.
▪️Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Новак Галини Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та окремого положення частини другої статті 1230 Цивільного кодексу України;
➖Шевченка Євгенія Володимировича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Третя колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Кускова Сергія Юрійовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Конституційні скарги передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у цих справах.
🔹 Професійний діалог та обмін досвідом: зустріч суддів КСУ з представниками судової влади Естонської Республіки
24 квітня 2026 року в місті Луцьк відбулася низка робочих зустрічей за участю суддів Конституційного Суду України та представників судової влади Естонської Республіки. До складу делегації Конституційного Суду України увійшли судді КСУ Оксана Грищук, Алла Олійник, Сергій Різник, Петро Філюк, помічник судді КСУ Олександр Побережний, т.в.о. керівника Управління комунікацій КСУ та міжнародного співробітництва Секретаріату КСУ Ірина Шевченко.
Естонську сторону представляли Голова Верховного Суду Естонської Республіки Віллу Кьове, суддя Кримінальної палати Верховного Суду Естонської Республіки Пааво Рандма, суддя Кримінальної палати Талліннського апеляційного суду Павло Гончаров, Голова Віруського окружного суду Прійт Кама, державний прокурор Прокурори Естонської Республіки Тааві Перн, керівник апарату Верховного Суду Естонської Республіки Уллар Кальюмяє, радник Департаменту правової інформації та підготовки суддів Верховного Суду Естонської Республіки Мадіс Метеліца.
📑 Програма заходу передбачала низку зустрічей, у яких взяли участь, зокрема, Тимчасово виконувач обов’язків начальника Волинської обласної військової адміністрації Роман Романюк, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, суддя Верховного Суду Віктор Остапук, голова Волинського апеляційного суду Василь Подолюк, заступник голови Волинського апеляційного суду Віктор Гапончук, голова Луцького міськрайонного суду Волинської області Анатолій Пахолюк, заступниця голови Луцького міськрайонного суду Волинської області Олеся Калькова, начальник Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області Наталія Коцирій, перший заступник керівника Волинської обласної прокуратури Альберт Шаповалов, керівник Луцької окружної прокуратури Олександр Гладій, начальник Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області Володимир Сюйва.
▪️Під час цих зустрічей було обговорено практичні аспекти функціонування органів державної влади та судової системи в умовах воєнного стану, а також виклики, пов’язані з розслідуванням злочинів проти людяності та міжнародної безпеки.
▪️Окрему увагу було приділено професійному діалогу між суддями Конституційного Суду України та представниками судової влади Естонської Республіки. Обговорювалися питання зміцнення верховенства права, незалежності судової влади, а також ролі конституційної юрисдикції у забезпеченні прав і свобод людини в умовах воєнного стану.
▪️Сторони наголосили на важливості подальшого розвитку інституційного діалогу та поглиблення двостороннього співробітництва, спрямованого на забезпечення належного реагування на сучасні виклики у сфері правосуддя.
У межах візиту також відбулася зустріч із Митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом.
24 квітня 2026 року в місті Луцьк відбулася низка робочих зустрічей за участю суддів Конституційного Суду України та представників судової влади Естонської Республіки. До складу делегації Конституційного Суду України увійшли судді КСУ Оксана Грищук, Алла Олійник, Сергій Різник, Петро Філюк, помічник судді КСУ Олександр Побережний, т.в.о. керівника Управління комунікацій КСУ та міжнародного співробітництва Секретаріату КСУ Ірина Шевченко.
Естонську сторону представляли Голова Верховного Суду Естонської Республіки Віллу Кьове, суддя Кримінальної палати Верховного Суду Естонської Республіки Пааво Рандма, суддя Кримінальної палати Талліннського апеляційного суду Павло Гончаров, Голова Віруського окружного суду Прійт Кама, державний прокурор Прокурори Естонської Республіки Тааві Перн, керівник апарату Верховного Суду Естонської Республіки Уллар Кальюмяє, радник Департаменту правової інформації та підготовки суддів Верховного Суду Естонської Республіки Мадіс Метеліца.
📑 Програма заходу передбачала низку зустрічей, у яких взяли участь, зокрема, Тимчасово виконувач обов’язків начальника Волинської обласної військової адміністрації Роман Романюк, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, суддя Верховного Суду Віктор Остапук, голова Волинського апеляційного суду Василь Подолюк, заступник голови Волинського апеляційного суду Віктор Гапончук, голова Луцького міськрайонного суду Волинської області Анатолій Пахолюк, заступниця голови Луцького міськрайонного суду Волинської області Олеся Калькова, начальник Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області Наталія Коцирій, перший заступник керівника Волинської обласної прокуратури Альберт Шаповалов, керівник Луцької окружної прокуратури Олександр Гладій, начальник Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області Володимир Сюйва.
▪️Під час цих зустрічей було обговорено практичні аспекти функціонування органів державної влади та судової системи в умовах воєнного стану, а також виклики, пов’язані з розслідуванням злочинів проти людяності та міжнародної безпеки.
▪️Окрему увагу було приділено професійному діалогу між суддями Конституційного Суду України та представниками судової влади Естонської Республіки. Обговорювалися питання зміцнення верховенства права, незалежності судової влади, а також ролі конституційної юрисдикції у забезпеченні прав і свобод людини в умовах воєнного стану.
▪️Сторони наголосили на важливості подальшого розвитку інституційного діалогу та поглиблення двостороннього співробітництва, спрямованого на забезпечення належного реагування на сучасні виклики у сфері правосуддя.
У межах візиту також відбулася зустріч із Митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом.
🔸Участь судді КСУ в міжнародній конференції з питань конституційних викликів у цифрову епоху
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська 24 квітня 2026 року взяла участь у міжнародній конференції «Майбутнє „Ринку ідей“ в умовах розвитку Інтернету, поширення фейкових новин та штучного інтелекту: виклики для конституційних судів».
Цей захід, організований у межах головування Республіки Молдова в Комітеті міністрів Ради Європи, став платформою для обміну думками щодо викликів, які ставлять перед суспільним дискурсом цифровізація, фейкові новини та штучний інтелект, а також щодо ролі конституційних судів у розв’язанні цих питань.
Конференцію відкрила Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Домніка Маноле. З вітальними промовами до учасників звернулися Президент Республіки Молдова Майя Санду, директор з координації програм Ради Європи Клаус Нойкірх та Віцепрезидент Венеційської комісії Тімоті Отті.
📑 Захід, що проходив у форматі трьох панельних дискусій, розпочався з основної промови заступниці Голови Європейського суду з прав людини Івани Єліч. Доповідачка зосередила увагу на правничих викликах у застосуванні штучного інтелекту крізь призму практики Європейського суду з прав людини, представивши відповідні експертні висновки та аналіз судових прецедентів.
▪️Під час подальшого обговорення актуальних правничих проблем учасники конференції сфокусували увагу на переосмисленні концепції „ринку ідей“ у цифрову епоху. Зокрема, дискусії точилися навколо питань щодо визначення меж регулювання цифрових платформ та підтримання балансу між свободою вираження поглядів і боротьбою з дезінформацією. Окрему увагу було приділено викликам, що постають перед конституційною юрисдикцією у зв’язку з поширенням фейкових новин та стрімким розвитком технологій штучного інтелекту.
📑 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська у своєму виступі наголосила, що для України ризики фейкових новин не є абстрактними – вони є системними та безпосередніми в контексті повномасштабної агресії та воєнного стану. У цих умовах дезінформація функціонує як інструмент гібридної війни, спрямований на підрив довіри, дестабілізацію інституцій та послаблення стійкості суспільства. Це покладає підвищену відповідальність на державу та суди.
Галина Юровська зазначила, що алгоритми платформ та штучний інтелект значно посилюють швидкість і масштаби дезінформації, що вимагає від судів нових підходів до оцінки шкоди та визначення відповідальності. Досвід України вказує на необхідність розроблення ефективних засобів юридичного захисту від шкідливої дезінформації у воєнний час із більшою опорою на європейські стандарти прав людини та практичні інструменти для розгляду справ про цифрове висловлювання (digital speech).
Підсумовуючи, суддя підкреслила, що пріоритетом у часи кризи є не лише захист свободи слова, а й збереження її цілісності від маніпуляцій. Водночас вона наголосила на необхідності забезпечення того, щоб усі запроваджені обмеження залишалися міцно заснованими на принципі верховенства права як засадничого принципу правової держави.
▪️Участь у заході взяли судді конституційних судів європейських країн, представники Європейського суду з прав людини, Суду Європейського Союзу, міжнародних організацій та наукового середовища.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська 24 квітня 2026 року взяла участь у міжнародній конференції «Майбутнє „Ринку ідей“ в умовах розвитку Інтернету, поширення фейкових новин та штучного інтелекту: виклики для конституційних судів».
Цей захід, організований у межах головування Республіки Молдова в Комітеті міністрів Ради Європи, став платформою для обміну думками щодо викликів, які ставлять перед суспільним дискурсом цифровізація, фейкові новини та штучний інтелект, а також щодо ролі конституційних судів у розв’язанні цих питань.
Конференцію відкрила Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Домніка Маноле. З вітальними промовами до учасників звернулися Президент Республіки Молдова Майя Санду, директор з координації програм Ради Європи Клаус Нойкірх та Віцепрезидент Венеційської комісії Тімоті Отті.
📑 Захід, що проходив у форматі трьох панельних дискусій, розпочався з основної промови заступниці Голови Європейського суду з прав людини Івани Єліч. Доповідачка зосередила увагу на правничих викликах у застосуванні штучного інтелекту крізь призму практики Європейського суду з прав людини, представивши відповідні експертні висновки та аналіз судових прецедентів.
▪️Під час подальшого обговорення актуальних правничих проблем учасники конференції сфокусували увагу на переосмисленні концепції „ринку ідей“ у цифрову епоху. Зокрема, дискусії точилися навколо питань щодо визначення меж регулювання цифрових платформ та підтримання балансу між свободою вираження поглядів і боротьбою з дезінформацією. Окрему увагу було приділено викликам, що постають перед конституційною юрисдикцією у зв’язку з поширенням фейкових новин та стрімким розвитком технологій штучного інтелекту.
📑 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська у своєму виступі наголосила, що для України ризики фейкових новин не є абстрактними – вони є системними та безпосередніми в контексті повномасштабної агресії та воєнного стану. У цих умовах дезінформація функціонує як інструмент гібридної війни, спрямований на підрив довіри, дестабілізацію інституцій та послаблення стійкості суспільства. Це покладає підвищену відповідальність на державу та суди.
Галина Юровська зазначила, що алгоритми платформ та штучний інтелект значно посилюють швидкість і масштаби дезінформації, що вимагає від судів нових підходів до оцінки шкоди та визначення відповідальності. Досвід України вказує на необхідність розроблення ефективних засобів юридичного захисту від шкідливої дезінформації у воєнний час із більшою опорою на європейські стандарти прав людини та практичні інструменти для розгляду справ про цифрове висловлювання (digital speech).
Підсумовуючи, суддя підкреслила, що пріоритетом у часи кризи є не лише захист свободи слова, а й збереження її цілісності від маніпуляцій. Водночас вона наголосила на необхідності забезпечення того, щоб усі запроваджені обмеження залишалися міцно заснованими на принципі верховенства права як засадничого принципу правової держави.
▪️Участь у заході взяли судді конституційних судів європейських країн, представники Європейського суду з прав людини, Суду Європейського Союзу, міжнародних організацій та наукового середовища.