⚡️Судді Конституційного Суду України взяли участь у ІХ щорічному Національному судовому форумі
👥Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Василь Лемак, Оксана Грищук, Олександр Петришин та Петро Філюк 26 квітня 2023 року взяли участь у ІХ щорічному Національному судовому форумі, присвяченому питанням з розгляду спорів, пов’язаних із захистом прав фізичних осіб в умовах воєнного стану в Україні.
🗞Організаторами заходу виступили Асоціація розвитку суддівського самоврядування України спільно з Представництвом Норвезької ради у справах біженців (NRC) в Україні.
Мета Форуму – обговорити з представниками судових інституцій низку актуальних питань, пов’язаних із захистом прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України та ознайомитися з досвідом інших країн у контексті захисту основних прав внутрішньо переміщених осіб. Учасники Форуму також приділили увагу обговоренню питання функціонування судової системи в Україні в умовах воєнного стану.
💬З вітальним словом до учасників Форуму звернувся суддя КСУ Віктор Городовенко. Присутні на заході судді КСУ розповіли про юридичні позиції Конституційного Суду України в умовах воєнного стану та загрози національній безпеці. У своїх доповідях судді розкрили, зокрема, питання свободи вираження поглядів суддями в умовах воєнного стану, проаналізували розвиток юридичних позицій Конституційного Суду України в умовах воєнного стану щодо людської гідності, як джерела соціальних прав, обговорили питання конституційного контролю в умовах воєнного стану та низку інших питань, що є на часі.
https://bit.ly/3oTe7Mx
👥Судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Василь Лемак, Оксана Грищук, Олександр Петришин та Петро Філюк 26 квітня 2023 року взяли участь у ІХ щорічному Національному судовому форумі, присвяченому питанням з розгляду спорів, пов’язаних із захистом прав фізичних осіб в умовах воєнного стану в Україні.
🗞Організаторами заходу виступили Асоціація розвитку суддівського самоврядування України спільно з Представництвом Норвезької ради у справах біженців (NRC) в Україні.
Мета Форуму – обговорити з представниками судових інституцій низку актуальних питань, пов’язаних із захистом прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України та ознайомитися з досвідом інших країн у контексті захисту основних прав внутрішньо переміщених осіб. Учасники Форуму також приділили увагу обговоренню питання функціонування судової системи в Україні в умовах воєнного стану.
💬З вітальним словом до учасників Форуму звернувся суддя КСУ Віктор Городовенко. Присутні на заході судді КСУ розповіли про юридичні позиції Конституційного Суду України в умовах воєнного стану та загрози національній безпеці. У своїх доповідях судді розкрили, зокрема, питання свободи вираження поглядів суддями в умовах воєнного стану, проаналізували розвиток юридичних позицій Конституційного Суду України в умовах воєнного стану щодо людської гідності, як джерела соціальних прав, обговорили питання конституційного контролю в умовах воєнного стану та низку інших питань, що є на часі.
https://bit.ly/3oTe7Mx
⚖️У квітні Конституційний Суд України провів 84 засідання та ухвалив 70 актів
🔸У #КСУ упродовж квітня поточного року відбулося 84 засідання:
- 18 пленарних засідань і 16 засідань Великої палати Суду;
- 2 засідання Суду;
- 5 пленарних засідань і 8 засідань Першого сенату Суду;
- 13 пленарних засідань і 7 засідань Другого сенату Суду;
- 15 засідань колегій суддів сенатів Суду.
🔸Суд ухвалив 70 актів, з них:
- 22 ухвали Великої палати;
- 1 постанову Суду;
- 1 рішення Другого сенату і 7 ухвал Другого сенату Суду;
- 10 ухвал Першого сенату Суду;
- 29 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
🔎З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду: https://bit.ly/3HwAcXR
📑Суд здійснив попереднє перевіряння 27 конституційних скарг, які надійшли у цьому місяці.
☑️За результатами такого перевіряння у 18 конституційних скаргах визначено суддів-доповідачів у справах.
Суб’єктам права на конституційну скаргу Суд повернув 9 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, з відповідним роз’ясненням.
📝Секретаріат Суду підготував та надіслав 53 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
https://bit.ly/44f4ckP
🔸У #КСУ упродовж квітня поточного року відбулося 84 засідання:
- 18 пленарних засідань і 16 засідань Великої палати Суду;
- 2 засідання Суду;
- 5 пленарних засідань і 8 засідань Першого сенату Суду;
- 13 пленарних засідань і 7 засідань Другого сенату Суду;
- 15 засідань колегій суддів сенатів Суду.
🔸Суд ухвалив 70 актів, з них:
- 22 ухвали Великої палати;
- 1 постанову Суду;
- 1 рішення Другого сенату і 7 ухвал Другого сенату Суду;
- 10 ухвал Першого сенату Суду;
- 29 ухвал колегій суддів Першого і Другого сенатів Суду.
🔎З детальною інформацією щодо результатів розгляду справ можна ознайомитися на вебсайті Суду: https://bit.ly/3HwAcXR
📑Суд здійснив попереднє перевіряння 27 конституційних скарг, які надійшли у цьому місяці.
☑️За результатами такого перевіряння у 18 конституційних скаргах визначено суддів-доповідачів у справах.
Суб’єктам права на конституційну скаргу Суд повернув 9 скарг, які за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“, з відповідним роз’ясненням.
📝Секретаріат Суду підготував та надіслав 53 відповіді на запити на публічну інформацію і звернення громадян.
https://bit.ly/44f4ckP
📌 „Офіційне тлумачення Конституції України як виключне повноваження Конституційного Суду України‟.
👥 Таку тему у своїх виступах розкрили судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олег Первомайський та Віктор Городовенко.
💬 Під час лекції судді проаналізували значення тлумачення Конституції України для конституційного права, а також розповіли про ухвалені Конституційним Судом рішення, у яких Суд здійснив офіційне тлумачення Основного Закону України. Судді також розкрили питання тлумачення конституційних приписів конституційними судами Європейського Союзу.
__________
🖇️ Долучитися до перегляду усіх попередніх лекцій можна на Ютубі та Телеграм-каналі Конституційного Суду України.
🎞️ https://cutt.ly/f5N7up6
👥 Таку тему у своїх виступах розкрили судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олег Первомайський та Віктор Городовенко.
💬 Під час лекції судді проаналізували значення тлумачення Конституції України для конституційного права, а також розповіли про ухвалені Конституційним Судом рішення, у яких Суд здійснив офіційне тлумачення Основного Закону України. Судді також розкрили питання тлумачення конституційних приписів конституційними судами Європейського Союзу.
__________
🖇️ Долучитися до перегляду усіх попередніх лекцій можна на Ютубі та Телеграм-каналі Конституційного Суду України.
🎞️ https://cutt.ly/f5N7up6
YouTube
Офіційне тлумачення Конституції України як виключне повноваження Конституційного Суду України
„Офіційне тлумачення Конституції України як виключне повноваження Конституційного Суду України‟.
Таку тему у своїх виступах розкрили судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олег Первомайський та Віктор Городовенко.
Під час лекції судді проаналізували…
Таку тему у своїх виступах розкрили судді Конституційного Суду України Галина Юровська, Олег Первомайський та Віктор Городовенко.
Під час лекції судді проаналізували…
𝙐𝘼|𝙀𝙉𝙂
⚡️Відбувся візит делегації Венеційської Комісії до Конституційного Суду України
🔹У четвер, 4 травня, відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого та суддів Суду Віктора Городовенка, Ольги Совгирі, Галини Юровської з делегацією Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційської Комісії) на чолі з її Президенткою пані Клер Базі Малорі.
👥До складу делегації Венеційської Комісії увійшли Анґеліка Нюссберґер, Віце-Президентка Венеційської Комісії, члени Венеційської Комісії Філіп Дімітров, Ян Велаєр та Сімона Ґраната-Менґіні секретар Венеційської Комісії.
Мета робочого візиту делегації Венеційської Комісії є проведення консультацій з ключовими національними партнерами, одним із яких є Конституційний Суд України, в питанні реформування процедури добору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах.
🔸Під час зустрічі виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, зокрема, наголосив: „Венеційська Комісія була і є чи не найважливішою та найефективнішою європейською інституцією, яка завдяки своєму професійному доробкові, утримує Україну на шляху, що гарантує побудову в нашій державі правдивої, а не формальної демократії, додержання людських прав та утвердження правовладдя“.
https://bit.ly/3LXDndY
___
📚The delegation of the Venice Commission visited the Constitutional Court of Ukraine
On Thursday, May 4, a meeting was held between the Acting Chief Justice of the Constitutional Court of Ukraine, Serhiy Holovaty, and the judges of the Court, Viktor Gorodovenko, Olha Sovhyria, and Galyna Yurovska, with the delegation of the European Commission for Democracy through Law (Venice Commission), headed by its President, Mrs Claire Bazy Malaurie.
The delegation of the Venice Commission included Angelika Nussberger, Vice-President of the Venice Commission, Philip Dimitrov and Jan Velaers, members of the Venice Commission, Simona Granata-Menghini, Secretary of the Venice Commission.
🖇The purpose of the Venice Commission delegation’s working visit is to hold consultations with key national partners, one of which is the Constitutional Court of Ukraine, on the issue of reforming the procedure for selecting candidates for the position of a constitutional judge on a competitive basis.
During the meeting, Acting Chief Justice of the Constitutional Court of Ukraine Serhiy Holovaty made the following remark, “The Venice Commission was and is almost the most important and most effective European institution, which thanks to its work keeps Ukraine on the path that guarantees the construction of a genuine, not a formal, democracy in our country, respect for human rights and strengthening of the rule of law in it”.
https://bit.ly/3p8djDZ
⚡️Відбувся візит делегації Венеційської Комісії до Конституційного Суду України
🔹У четвер, 4 травня, відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого та суддів Суду Віктора Городовенка, Ольги Совгирі, Галини Юровської з делегацією Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційської Комісії) на чолі з її Президенткою пані Клер Базі Малорі.
👥До складу делегації Венеційської Комісії увійшли Анґеліка Нюссберґер, Віце-Президентка Венеційської Комісії, члени Венеційської Комісії Філіп Дімітров, Ян Велаєр та Сімона Ґраната-Менґіні секретар Венеційської Комісії.
Мета робочого візиту делегації Венеційської Комісії є проведення консультацій з ключовими національними партнерами, одним із яких є Конституційний Суд України, в питанні реформування процедури добору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах.
🔸Під час зустрічі виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, зокрема, наголосив: „Венеційська Комісія була і є чи не найважливішою та найефективнішою європейською інституцією, яка завдяки своєму професійному доробкові, утримує Україну на шляху, що гарантує побудову в нашій державі правдивої, а не формальної демократії, додержання людських прав та утвердження правовладдя“.
https://bit.ly/3LXDndY
___
📚The delegation of the Venice Commission visited the Constitutional Court of Ukraine
On Thursday, May 4, a meeting was held between the Acting Chief Justice of the Constitutional Court of Ukraine, Serhiy Holovaty, and the judges of the Court, Viktor Gorodovenko, Olha Sovhyria, and Galyna Yurovska, with the delegation of the European Commission for Democracy through Law (Venice Commission), headed by its President, Mrs Claire Bazy Malaurie.
The delegation of the Venice Commission included Angelika Nussberger, Vice-President of the Venice Commission, Philip Dimitrov and Jan Velaers, members of the Venice Commission, Simona Granata-Menghini, Secretary of the Venice Commission.
🖇The purpose of the Venice Commission delegation’s working visit is to hold consultations with key national partners, one of which is the Constitutional Court of Ukraine, on the issue of reforming the procedure for selecting candidates for the position of a constitutional judge on a competitive basis.
During the meeting, Acting Chief Justice of the Constitutional Court of Ukraine Serhiy Holovaty made the following remark, “The Venice Commission was and is almost the most important and most effective European institution, which thanks to its work keeps Ukraine on the path that guarantees the construction of a genuine, not a formal, democracy in our country, respect for human rights and strengthening of the rule of law in it”.
https://bit.ly/3p8djDZ
78 років тому світ пережив страшну війну. Україна в результаті Другої світової війни втратила мільйони своїх громадян, десятки тисяч були вивезені на примусові роботи, репресовані або ж депортовані.
Було зруйновано сотні українських міст і тисячі сіл, вивезено незліченну кількість історичних цінностей.
У 1945 році після перемоги над нацизмом світ сказав «Ніколи знову”. Але, в 2022 році росія казала «можем повторіть” і розпочала жорстоку війну в Україні.
Ми знову змушені боронити свою землю від окупантів.
Ми мужня нація, яка перемогла нацизм. Переможемо і рашизм!
Ми вдячні кожному, хто боровся і бореться проти зла.
Слава Україні!
Героям Слава!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
https://cutt.ly/f6yBuf8
Було зруйновано сотні українських міст і тисячі сіл, вивезено незліченну кількість історичних цінностей.
У 1945 році після перемоги над нацизмом світ сказав «Ніколи знову”. Але, в 2022 році росія казала «можем повторіть” і розпочала жорстоку війну в Україні.
Ми знову змушені боронити свою землю від окупантів.
Ми мужня нація, яка перемогла нацизм. Переможемо і рашизм!
Ми вдячні кожному, хто боровся і бореться проти зла.
Слава Україні!
Героям Слава!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
https://cutt.ly/f6yBuf8
YouTube
День пам'яті та примирення
⚖️На засіданнях судді ухвалили 3 ухвали
📑У вівторок, 9 травня 2023 року, Велика палата #КСУ на пленарному засіданні ухвалила Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Петричука Олександра Анатолійовича, Остапенко Мар’яни Василівни, Стариченка Миколи Петровича та Гарлики Сергія Сергійовича щодо конституційності абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
📜На засіданні судді Великої палати обговорили питання про зміну форми розгляду справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ. Форму розгляду цієї справи Суд залишив без змін (усне провадження).
🗞Цього ж дня Велика палата на засіданні ухвалила дві ухвали про подовження до 25 травня ц.р. строку ухвалення колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Єлизавети Євграфової та Надії Бабинської.
📖Також Конституційний Суд України на засіданні продовжив розгляд питання про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2022 рік. Суд продовжить розгляд цього питання на одному з наступних засідань.
https://bit.ly/3NR2fFk
📑У вівторок, 9 травня 2023 року, Велика палата #КСУ на пленарному засіданні ухвалила Ухвалу про об’єднання в одне конституційне провадження справ за конституційними скаргами Петричука Олександра Анатолійовича, Остапенко Мар’яни Василівни, Стариченка Миколи Петровича та Гарлики Сергія Сергійовича щодо конституційності абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
📜На засіданні судді Великої палати обговорили питання про зміну форми розгляду справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" від 14 липня 2021 року № 1635-ІХ. Форму розгляду цієї справи Суд залишив без змін (усне провадження).
🗞Цього ж дня Велика палата на засіданні ухвалила дві ухвали про подовження до 25 травня ц.р. строку ухвалення колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Єлизавети Євграфової та Надії Бабинської.
📖Також Конституційний Суд України на засіданні продовжив розгляд питання про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2022 рік. Суд продовжить розгляд цього питання на одному з наступних засідань.
https://bit.ly/3NR2fFk
✍️Перший сенат #КСУ розглянув справу за конституційною скаргою Володимира Некрилова
☑️Сьогодні, 10 травня, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Некрилова Володимира Вікторовича.
💬Як зазначив суддя-доповідач у справі Петро Філюк, до Конституційного Суду України звернувся Володимир Некрилов із клопотанням перевірити на відповідність частинам другій, третій статті 22, частині першій статті 64 Конституції України приписи пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ (далі – Закон № 1584) та частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), згідно з якими, на думку заявника, зменшено мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
📝На переконання автора клопотання, внесення змін Законом № 1584 до Закону № 796 призвело до звуження обсягу прав і свобод людини і громадянина, а саме права на соціальних захист, що є неприпустимим.
Суддя-доповідач також повідомив, що на розгляді Першого сенату знаходиться ще одна справа з тим самим предметом оскарження.
🖇Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Некрилов та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🗞Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням: https://bit.ly/3BezUkY
☑️Сьогодні, 10 травня, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Некрилова Володимира Вікторовича.
💬Як зазначив суддя-доповідач у справі Петро Філюк, до Конституційного Суду України звернувся Володимир Некрилов із клопотанням перевірити на відповідність частинам другій, третій статті 22, частині першій статті 64 Конституції України приписи пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584–ІХ (далі – Закон № 1584) та частини третьої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), згідно з якими, на думку заявника, зменшено мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
📝На переконання автора клопотання, внесення змін Законом № 1584 до Закону № 796 призвело до звуження обсягу прав і свобод людини і громадянина, а саме права на соціальних захист, що є неприпустимим.
Суддя-доповідач також повідомив, що на розгляді Першого сенату знаходиться ще одна справа з тим самим предметом оскарження.
🖇Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Некрилов та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🗞Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням: https://bit.ly/3BezUkY
⚖️Відбувся розгляд справи за конституційною скаргою Микити Євстіфеєва щодо конституційності окремих приписів ЦПК України
Перший сенат Конституційного Суду України 10 травня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та підстави для відкриття конституційного провадження.
📑Як зазначила суддя-доповідач, Микита Євстіфеєв звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого не підлягають касаційному оскарженню:
„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.
📝Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке. У червні 2021 року заявник звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України, у якому просив стягнути на його користь 59 257 грн шкоди, завданої неконституційним правовим актом.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовили. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Микита Євстіфеєв оскаржив їх у касаційному порядку. Однак Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою, керуючись приписами пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу.
🗞Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу суперечить частині першій статті 8, частині третій статті 22, частині першій статті 24 Конституції України з огляду на те, що:
– „встановлення законодавцем обмежень касаційного оскарження судових рішень залежно від предмету спору та ціни позову було звуженням змісту та обсягу конституційного права на касаційне оскарження судових рішень“;
– „законодавець запровадив дискримінаційне правове регулювання, обмеживши доступ до суду касаційної інстанції залежно від обставин, які не є релевантними меті цих обмежень“;
– „формулювання підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах не відповідає вимогам правової визначеності“.
Суддя-доповідач повідомила, що на розгляді Другого сенату Суду знаходяться три справи з аналогічним предметом.
📚Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Микита Євстіфеєв та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням: https://bit.ly/3BdgJb9
Перший сенат Конституційного Суду України 10 травня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та підстави для відкриття конституційного провадження.
📑Як зазначила суддя-доповідач, Микита Євстіфеєв звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого не підлягають касаційному оскарженню:
„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.
📝Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке. У червні 2021 року заявник звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України, у якому просив стягнути на його користь 59 257 грн шкоди, завданої неконституційним правовим актом.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовили. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Микита Євстіфеєв оскаржив їх у касаційному порядку. Однак Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою, керуючись приписами пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу.
🗞Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу суперечить частині першій статті 8, частині третій статті 22, частині першій статті 24 Конституції України з огляду на те, що:
– „встановлення законодавцем обмежень касаційного оскарження судових рішень залежно від предмету спору та ціни позову було звуженням змісту та обсягу конституційного права на касаційне оскарження судових рішень“;
– „законодавець запровадив дискримінаційне правове регулювання, обмеживши доступ до суду касаційної інстанції залежно від обставин, які не є релевантними меті цих обмежень“;
– „формулювання підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах не відповідає вимогам правової визначеності“.
Суддя-доповідач повідомила, що на розгляді Другого сенату Суду знаходяться три справи з аналогічним предметом.
📚Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Микита Євстіфеєв та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
🎥Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням: https://bit.ly/3BdgJb9