Суддя КСУ Віктор Городовенко взяв участь в обговоренні Висновку № 25 КРЄС про свободу вираження поглядів суддів
🔸Суддя Конституційного Суду України, Представник України в Консультативній раді європейських суддів Віктор Городовенко 24 квітня 2023 року взяв участь у роботі круглого столу, під час якого обговорювали український переклад Висновку №25 (2022) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) про свободу вираження поглядів суддів.
Захід об’єднав широке коло учасників. Із вітальними словами виступили Президент КРЄС Анке Айлес, керівник Секретаріату КРЄС Арташес Мелікян та Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович. У обговоренні основних положень висновку також взяли участь суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів, заступник представника України в КРЄС Єгор Краснов, Голова Ради суддів України Богдан Моніч, представники Вищої ради правосуддя та інші.
Модерував захід суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
Він наголосив на тому, що завдяки плідній співпраці із Радою Європи, європейськими партнерами є можливість презентувати український переклад Висновку № 25 (2022) Консультативної ради європейських суддів для українських суддів, правників та представників громадянського суспільства.
🔸 Про мету, загальні принципи та рекомендації Висновку №25 КРЄС про свободу вираження поглядів суддів розповіла старший науковий співробітник Інституту порівняльного публічного та міжнародного права Макса Планка, консультант Ради Європи доктор Янніка Ян. Зокрема, вона зазначила, що Висновок № 25 був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, Великої хартії суддів (2010) та відповідних документів Ради Європи, а також спирається на практику Європейського суду з прав людини та бере до уваги відповіді членів КРЄС на анкету щодо свободи вираження поглядів суддів.
Вона детально поінформувала про зміст висновку, який містить загальні вказівки для суддів і широку основу для поточного обговорення, коли судді реалізують своє право на свободу вираження поглядів як у суді, так і поза ним, у тому числі в ЗМІ та соціальних мережах. Зокрема, в ньому йдеться про правовий та етичний обов’язок судді висловлюватися з метою захисту верховенства права та демократії на внутрішньодержавному, а також на європейському та міжнародному рівнях. У ньому розглядаються висловлювання суддів, щодо питань, які викликають занепокоєння судової системи, а також суперечливих тем, що становлять суспільний інтерес.
🔸 Віктор Городовенко також поінформував про ключові положення Висновку № 25, які є важливими для українських суддів. Він звернув увагу на загальні принципи цього висновку, рекомендації КРЄС щодо пошуку балансу між правом суддів на свободу вираження поглядів і метою збереження громадянської впевненості в їхній неупередженості та незалежності, зокрема щодо заяв, які можуть призвести до відводу суддів, та заяв, які можуть негативно вплинути на авторитет і репутацію судової влади. Водночас суддя звернув увагу на аспекти свободи вираження поглядів суддями у випадках, коли є загроза демократії, поділу влади чи правовладдю. Він наголосив, що у висновку зазначено, що в таких випадках кожен суддя має обов’язок виступити на захист незалежності судочинства та конституційного ладу.
Віктор Городовенко подякував міжнародним експертам за велику виконану роботу та ґрунтовний Висновок, який матиме практичну цінність для суддів задля забезпечення балансу між свободою вираження думок суддів і обов’язку стриманості з належною увагою до їхньої ролі в суспільстві.
https://bit.ly/3oJ3I60
🔸Суддя Конституційного Суду України, Представник України в Консультативній раді європейських суддів Віктор Городовенко 24 квітня 2023 року взяв участь у роботі круглого столу, під час якого обговорювали український переклад Висновку №25 (2022) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) про свободу вираження поглядів суддів.
Захід об’єднав широке коло учасників. Із вітальними словами виступили Президент КРЄС Анке Айлес, керівник Секретаріату КРЄС Арташес Мелікян та Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович. У обговоренні основних положень висновку також взяли участь суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів, заступник представника України в КРЄС Єгор Краснов, Голова Ради суддів України Богдан Моніч, представники Вищої ради правосуддя та інші.
Модерував захід суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
Він наголосив на тому, що завдяки плідній співпраці із Радою Європи, європейськими партнерами є можливість презентувати український переклад Висновку № 25 (2022) Консультативної ради європейських суддів для українських суддів, правників та представників громадянського суспільства.
🔸 Про мету, загальні принципи та рекомендації Висновку №25 КРЄС про свободу вираження поглядів суддів розповіла старший науковий співробітник Інституту порівняльного публічного та міжнародного права Макса Планка, консультант Ради Європи доктор Янніка Ян. Зокрема, вона зазначила, що Висновок № 25 був підготовлений на основі попередніх висновків КРЄС, Великої хартії суддів (2010) та відповідних документів Ради Європи, а також спирається на практику Європейського суду з прав людини та бере до уваги відповіді членів КРЄС на анкету щодо свободи вираження поглядів суддів.
Вона детально поінформувала про зміст висновку, який містить загальні вказівки для суддів і широку основу для поточного обговорення, коли судді реалізують своє право на свободу вираження поглядів як у суді, так і поза ним, у тому числі в ЗМІ та соціальних мережах. Зокрема, в ньому йдеться про правовий та етичний обов’язок судді висловлюватися з метою захисту верховенства права та демократії на внутрішньодержавному, а також на європейському та міжнародному рівнях. У ньому розглядаються висловлювання суддів, щодо питань, які викликають занепокоєння судової системи, а також суперечливих тем, що становлять суспільний інтерес.
🔸 Віктор Городовенко також поінформував про ключові положення Висновку № 25, які є важливими для українських суддів. Він звернув увагу на загальні принципи цього висновку, рекомендації КРЄС щодо пошуку балансу між правом суддів на свободу вираження поглядів і метою збереження громадянської впевненості в їхній неупередженості та незалежності, зокрема щодо заяв, які можуть призвести до відводу суддів, та заяв, які можуть негативно вплинути на авторитет і репутацію судової влади. Водночас суддя звернув увагу на аспекти свободи вираження поглядів суддями у випадках, коли є загроза демократії, поділу влади чи правовладдю. Він наголосив, що у висновку зазначено, що в таких випадках кожен суддя має обов’язок виступити на захист незалежності судочинства та конституційного ладу.
Віктор Городовенко подякував міжнародним експертам за велику виконану роботу та ґрунтовний Висновок, який матиме практичну цінність для суддів задля забезпечення балансу між свободою вираження думок суддів і обов’язку стриманості з належною увагою до їхньої ролі в суспільстві.
https://bit.ly/3oJ3I60
⚖️Велика палата розглядала справи за конституційними поданнями
У вівторок, 25 квітня, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
🔹51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
🔹Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
🔹46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату.
https://bit.ly/41ydBCe
У вівторок, 25 квітня, Велика палата на закритій частині пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
🔹51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої - п'ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої - четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
🔹Верховного Суду України щодо конституційності Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб“;
🔹46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції України.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
Цього ж дня відбулося засідання Першої колегії суддів Другого сенату.
https://bit.ly/41ydBCe
🕯 У Конституційному Суді України вшанували пам’ять Героїв-ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
▪️Сьогодні, 26 квітня, виповнюється тридцять сім років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, однак її наслідки відчутні й досі.
Найбільша техногенна катастрофа в історії людства є нагадуванням про необхідність зробити все можливе, щоб забезпечити максимальний рівень безпеки у ядерній енергетиці.
▪️Наслідки вибуху на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року нам відомі – це тисячі померлих та мільйони тих, хто отримали значні дози опромінення, непоправні медичні, економічні, соціальні і гуманітарні наслідки.
💬„Чорнобильська катастрофа – найбільша у світі за всю історію ядерної енергетики екологічна катастрофа техногенного характеру за кількістю загиблих, потерпілих від її наслідків осіб, масштабами радіоактивного забруднення територій‟, – зазначається в одному з рішень Конституційного Суду України.
🖇У День Чорнобильської трагедії та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій висловлюємо глибоку шану Героям-ліквідаторам. Для багатьох з них наслідки радіаційного випромінювання стали фатальними. Ціною власного життя вони боролися з техногенною катастрофою. Задля вшанування пам’яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в Конституційному Суді приспустили Державний Прапор України.
📚Конституційний Суд України за час діяльності розглянув низку справ щодо захисту прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та ухвалив низку важливих рішень.
З Рішеннями ухваленими Судом упродовж останніх років можна ознайомитися нижче:
• У Рішенні Суду від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України підпунктів 2–7, 12 та 14 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII https://bit.ly/3NcN498 Суд зазначив, 💬що „Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов’язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України‟.
У цьому ж Рішенні Суд наголосив, що приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність, зобов’язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Конституційний Суд України зазначає, що необхідність забезпечення належного рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зумовлена обмеженнями, ризиками, втратами, яких зазнали вони та члени їх сімей.
Також Суд наголоcив, що рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен залежати від майнового стану їх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.
• Перше Рішення за конституційними скаргами громадян було направлене саме на соціальний захист ліквідаторів Чорнобильської катастрофи.
Йдеться про Рішення Суду від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 у справі за конституційними скаргами Скрипки Анатолія Володимировича та Бобиря Олексія Яковича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ https://bit.ly/3LFHtY5 .
▪️Сьогодні, 26 квітня, виповнюється тридцять сім років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, однак її наслідки відчутні й досі.
Найбільша техногенна катастрофа в історії людства є нагадуванням про необхідність зробити все можливе, щоб забезпечити максимальний рівень безпеки у ядерній енергетиці.
▪️Наслідки вибуху на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року нам відомі – це тисячі померлих та мільйони тих, хто отримали значні дози опромінення, непоправні медичні, економічні, соціальні і гуманітарні наслідки.
💬„Чорнобильська катастрофа – найбільша у світі за всю історію ядерної енергетики екологічна катастрофа техногенного характеру за кількістю загиблих, потерпілих від її наслідків осіб, масштабами радіоактивного забруднення територій‟, – зазначається в одному з рішень Конституційного Суду України.
🖇У День Чорнобильської трагедії та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій висловлюємо глибоку шану Героям-ліквідаторам. Для багатьох з них наслідки радіаційного випромінювання стали фатальними. Ціною власного життя вони боролися з техногенною катастрофою. Задля вшанування пам’яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в Конституційному Суді приспустили Державний Прапор України.
📚Конституційний Суд України за час діяльності розглянув низку справ щодо захисту прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та ухвалив низку важливих рішень.
З Рішеннями ухваленими Судом упродовж останніх років можна ознайомитися нижче:
• У Рішенні Суду від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України підпунктів 2–7, 12 та 14 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII https://bit.ly/3NcN498 Суд зазначив, 💬що „Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов’язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України‟.
У цьому ж Рішенні Суд наголосив, що приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність, зобов’язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Конституційний Суд України зазначає, що необхідність забезпечення належного рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зумовлена обмеженнями, ризиками, втратами, яких зазнали вони та члени їх сімей.
Також Суд наголоcив, що рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен залежати від майнового стану їх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.
• Перше Рішення за конституційними скаргами громадян було направлене саме на соціальний захист ліквідаторів Чорнобильської катастрофи.
Йдеться про Рішення Суду від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 у справі за конституційними скаргами Скрипки Анатолія Володимировича та Бобиря Олексія Яковича щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ https://bit.ly/3LFHtY5 .
Конституційний Суд України зазначає, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, 💬„що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов’язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди‟.
• Окрім цього, ще одна важлива позиція сформульована в Рішенні Суду від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 у справі за конституційною скаргою громадянина України Дяченка Олександра Миколайовича та інших громадян України щодо відповідності Конституції України підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII https://bit.ly/41VZRRy .
Суд зазначив, що 💬соціальні зобов’язання держави перед громадянами, які втратили здоров’я внаслідок того, що держава свого часу зобов’язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища. Тому соціальні гарантії, зокрема й мінімальний рівень соціального захисту для цієї категорії осіб, має встановлювати законодавець. Кабінету Міністрів України як державному органу, уповноваженому розробляти проєкт закону про Державний бюджет України та забезпечувати виконання затвердженого законодавцем відповідного закону, належить визначати умови та порядок призначення встановлених законом мінімальних розмірів державної пенсії для зазначеної категорії осіб.
☢️Із початком повномасштабного вторгнення рф та територію України росіяни здійснюють ядерний тероризм: порушують принципи ядерної безпеки, окуповують атомні станції, розміщують там військову техніку, катують та вбивають працівників, зневажають правами людей та міжнародними нормами.
⚠️Увесь цивілізований світ має зробити все можливе, щоб не допустити нової техногенної катастрофи людства.
• Окрім цього, ще одна важлива позиція сформульована в Рішенні Суду від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 у справі за конституційною скаргою громадянина України Дяченка Олександра Миколайовича та інших громадян України щодо відповідності Конституції України підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII https://bit.ly/41VZRRy .
Суд зазначив, що 💬соціальні зобов’язання держави перед громадянами, які втратили здоров’я внаслідок того, що держава свого часу зобов’язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища. Тому соціальні гарантії, зокрема й мінімальний рівень соціального захисту для цієї категорії осіб, має встановлювати законодавець. Кабінету Міністрів України як державному органу, уповноваженому розробляти проєкт закону про Державний бюджет України та забезпечувати виконання затвердженого законодавцем відповідного закону, належить визначати умови та порядок призначення встановлених законом мінімальних розмірів державної пенсії для зазначеної категорії осіб.
☢️Із початком повномасштабного вторгнення рф та територію України росіяни здійснюють ядерний тероризм: порушують принципи ядерної безпеки, окуповують атомні станції, розміщують там військову техніку, катують та вбивають працівників, зневажають правами людей та міжнародними нормами.
⚠️Увесь цивілізований світ має зробити все можливе, щоб не допустити нової техногенної катастрофи людства.
⚖️Відбулися засідання сенатів та колегій суддів: ухвалили 8 ухвал
🔹У середу, 26 квітня 2023 року, відбулися засідання Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали справи за конституційними скаргами.
Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
- Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
- Остапенко Мар’яни Василівни щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
🗞Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарних засідань та перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни та Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Крім того, Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
🔸Другий сенат #КСУ на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
- Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“.
🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝Другий сенат на засіданні розглянув питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Менчинського Сергія Віталійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113‒ІХ.
За наслідками розгляду Суд ухвалив Ухвалу про розгляд цієї прави у формі письмового провадження.
🔸Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше за посиланням: https://bit.ly/41Xkqx5
🔹У середу, 26 квітня 2023 року, відбулися засідання Першого та Другого сенатів, на яких судді розглядали справи за конституційними скаргами.
Перший сенат на відкритій частині пленарних засідань у формі письмових проваджень розглядав справи за конституційними скаргами:
- Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ;
- Остапенко Мар’яни Василівни щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ.
🗞Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарних засідань та перейшов до закритої частини для ухвалення рішень.
Перший сенат об’єднав в одне конституційне провадження справи за конституційними скаргами Тимошенкової Оксани Василівни та Тимошенкова Володимира Івановича щодо конституційності абзацу шостого пункту 19 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Крім того, Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
🔸Другий сенат #КСУ на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Представництва „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України;
- Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“.
🖇Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝Другий сенат на засіданні розглянув питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Менчинського Сергія Віталійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113‒ІХ.
За наслідками розгляду Суд ухвалив Ухвалу про розгляд цієї прави у формі письмового провадження.
🔸Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
Детальніше за посиланням: https://bit.ly/41Xkqx5
⚖️Відбувся розгляд справ за конституційними скаргами Петричука О.А. та Остапенко М.В.
📚У середу, 26 квітня, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Колісник поінформував, що суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Петричук звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, другій, третій статті 41, частинам першій, другій статті 43, статті 48, частині першій статті 64, пункту 14 частини першої статті 92, частині другій статті 131-1 Конституції України абзац третій пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
🗞Згідно з абзацом третім пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону „за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури“.
▪️Як зазначив суддя-доповідач, автор клопотання вважає, що відсутність коштів в Державному бюджеті України не могло бути підставою для невиконання взятих на себе зобов’язань, визначених Законом, а наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурорів, законодавець поставив останніх у певну залежність від уряду, що посягає на порядок здійснення правосуддя в Україні, невід’ємною частиною якого є прокуратура.
🖇Суддя також повідомив, що на розгляді Суду перебувають кілька справ за конституційними скаргами громадян і конституційним поданням 50 народних депутатів України з того самого питання або взаємопов’язаних. Питання про об’єднання в одне конституційне провадження цієї справи з іншими справами, що стосуються того самого питання, Суд розгляне на одному із засідань.
✅Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та інші громадяни.
***
📑Перший сенат цього ж дня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Остапенко Мар’яни Василівни щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон).
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Колісник повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу Мар’яна Остапенко звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 131-1 Конституції України припис абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
📚У середу, 26 квітня, Перший сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Петричука Олександра Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон).
💬Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Колісник поінформував, що суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Петричук звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, другій, третій статті 41, частинам першій, другій статті 43, статті 48, частині першій статті 64, пункту 14 частини першої статті 92, частині другій статті 131-1 Конституції України абзац третій пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
🗞Згідно з абзацом третім пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону „за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури“.
▪️Як зазначив суддя-доповідач, автор клопотання вважає, що відсутність коштів в Державному бюджеті України не могло бути підставою для невиконання взятих на себе зобов’язань, визначених Законом, а наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурорів, законодавець поставив останніх у певну залежність від уряду, що посягає на порядок здійснення правосуддя в Україні, невід’ємною частиною якого є прокуратура.
🖇Суддя також повідомив, що на розгляді Суду перебувають кілька справ за конституційними скаргами громадян і конституційним поданням 50 народних депутатів України з того самого питання або взаємопов’язаних. Питання про об’єднання в одне конституційне провадження цієї справи з іншими справами, що стосуються того самого питання, Суд розгляне на одному із засідань.
✅Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На відкритій частині пленарного засідання були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін та інші громадяни.
***
📑Перший сенат цього ж дня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Остапенко Мар’яни Василівни щодо конституційності окремого припису абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113–ІХ (далі – Закон).
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Колісник повідомив, що суб’єкт права на конституційну скаргу Мар’яна Остапенко звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 131-1 Конституції України припис абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону в частині оплати праці працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
📝Авторка клопотання вважає, що переклавши на Кабінет Міністрів України повноваження встановлювати оплату праці працівників органів прокуратури Закон запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону України „Про прокуратуру“ № 1697–VІІ нормативне регулювання заробітної плати прокурора. Вона також звертає увагу, що допоки особа не звільнена в установленому законом порядку, оплата праці за виконання однієї і тієї ж роботи повинна бути однаковою як для осіб, які пройшли атестацію, так і для осіб, які очікують на її проходження та результати, або й надалі перебувають у трудових відносинах з органами прокуратури і виконують доручену роботу.
☑️Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Мар’яна Остапенко, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
📽Переглянути відкриту частину пленарних засідань: https://bit.ly/3Ltzf54
Деталі: https://bit.ly/3Va7tO9
☑️Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Мар’яна Остапенко, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
📽Переглянути відкриту частину пленарних засідань: https://bit.ly/3Ltzf54
Деталі: https://bit.ly/3Va7tO9
⚖️ Конституційний Суд України розпочав розгляд справи щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України
Велика палата Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядала справу за конституційним поданням 99 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження. Він зазначив, що суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України в аспекті того, що „в Україні існує єдине громадянство“.
Автори клопотання вважають, що потреба в офіційному тлумаченні статті 4 Конституції України „має важливе значення для розвитку і зміцнення України, як демократичної, соціальної, правової держави та недопущення прийняття законодавчих актів, які порушують конституційні принципи“. У конституційному поданні народні депутати України зазначають, що законодавство України про громадянство встановлює заборону випадків множинного громадянства через встановлення процедури втрати громадянства України за рішенням Президента України. Однак, на їх переконання, дієвий механізм реалізації цього припису в Законі України „Про громадянство України‟ не передбачений.
💬 Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення обґрунтованого рішення Суд направив до низки органів державної влади, наукових установ, членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду звернення щодо порушених у конституційному поданні питань з проханням висловити свої позиції. Зміст отриманих відповідей Суд дослідить на закритій частині пленарного засідання Великої палати.
Під час пленарного засідання Суд заслухав учасників конституційного провадження – представника суб’єкта права на конституційне подання, народного депутата України Олександра Бакумова, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.
📋 Свою позицію також висловили залучені учасники конституційного провадження – доктор юридичних наук, професор Володимир Василенко, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду: доктор юридичних наук, професор Олена Бориславська, доктор юридичних наук, професор Микола Козюбра, а також Голова Державної міграційної служби України Наталія Науменко.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://bit.ly/3Lg48J3
Велика палата Суду на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглядала справу за конституційним поданням 99 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України.
💬 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження. Він зазначив, що суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України в аспекті того, що „в Україні існує єдине громадянство“.
Автори клопотання вважають, що потреба в офіційному тлумаченні статті 4 Конституції України „має важливе значення для розвитку і зміцнення України, як демократичної, соціальної, правової держави та недопущення прийняття законодавчих актів, які порушують конституційні принципи“. У конституційному поданні народні депутати України зазначають, що законодавство України про громадянство встановлює заборону випадків множинного громадянства через встановлення процедури втрати громадянства України за рішенням Президента України. Однак, на їх переконання, дієвий механізм реалізації цього припису в Законі України „Про громадянство України‟ не передбачений.
💬 Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення обґрунтованого рішення Суд направив до низки органів державної влади, наукових установ, членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду звернення щодо порушених у конституційному поданні питань з проханням висловити свої позиції. Зміст отриманих відповідей Суд дослідить на закритій частині пленарного засідання Великої палати.
Під час пленарного засідання Суд заслухав учасників конституційного провадження – представника суб’єкта права на конституційне подання, народного депутата України Олександра Бакумова, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна, представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського.
📋 Свою позицію також висловили залучені учасники конституційного провадження – доктор юридичних наук, професор Володимир Василенко, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду: доктор юридичних наук, професор Олена Бориславська, доктор юридичних наук, професор Микола Козюбра, а також Голова Державної міграційної служби України Наталія Науменко.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
https://bit.ly/3Lg48J3